Facebook без очевидних причин забанив на місяць українського медіаексперта Олександра Глущенка. Той впевнений, що причина: у скоординованій бот-атаці за критику київської влади. Раніше соцмережа вже блокувала акаунт іншого журналіста Андрія Яніцького, і, на його переконання, також безпідставно. І, поки в самій компанії запевняють, що докладають зусиль для боротьби з ботами, фахівець із онлайн-комунікацій Максим Саваневський вважає: Facebook робить у цьому напрямку недостатньо.
Член Громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, член правління Інтернет-асоціації України Олександр Глущенко днями виявив, що не може більше користуватися своїм фейсбук-акаунтом: публікувати дописи, коментувати, вподобувати і повноцінно виконувати функції модератора та адміністратора в спільнотах.
У колонці для видання «Детектор медіа» Глущенко зазначив, що його заблокували на місяць за коментар до його ж допису в спільноті «Святошинський район. Громада», яку він адмініструє. У ньому адміністратор позначив сторінки мера Києва Віталія Кличка, Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради, розкритикувавши забудову в спальному районі. За його словами, через відсутність паркінгів і захаращену автівками дорогу пожежна машина не могла під’їхати до будинку.
«Потрійні стандарти»
Як пояснив експерт Радіо Свобода, соцмережа повідомляє користувачу, що його повідомлення, на яке надійшли скарги, порушує правила спільноти. Якщо той із цим погоджується, як було в цьому випадку, автоматично отримує бан.
«Далі фейсбук надає технічну можливість звернутися до нього, але ця можливість не працює. Тобто є можливість написати повідомлення, але це повідомлення неможливо відправити, тому що вискакує помилка», – пояснює він.
Глущенко висловлює упевненість, що за блокуванням стоїть столична влада. Він пояснює: всі пости в районній спільноті, де вона так чи інакше згадується, отримують скарги, натомість представники міської адміністрації їх не коментують.
«Спільнота невелика, в ній всього 9 тисяч осіб. Алгоритм фейсбуку працює так, що з 9 тисяч користувачів не всі одночасно сидять у мережі інтернет, у фейсбуці, і алгоритми фейсбуку не всім показують повідомлення. Дуже сильно звужується кількість людей, які бачили це повідомлення і вірити в те, що самі користувачі нажалілися на нього – ну, в нас, як правило, спільнота і громадяни ніколи не вбачають приводу для хейту в повідомленнях, де є критика влади. Це в нас апріорі так завжди було, через це я в цьому бачу роботу ботоферм», – міркує він.
Радіо Свобода звернулося до пресслужби КМДА та Київради із проханням прокоментувати цю заяву і наразі очікує на відповідь.
Оновлення: згодом Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу КМДА повідомило, що не має інформацію про блокування фейсбуку Глущенка. Також в Управлінні запевнили, що відповідають на коментарі та позначки офіційної сторінки КМДА «у разі наявності відповідної інформації».
Втім, окрім міської влади, Глущенко має претензії і до самої соцмережі, яка, до речі, лишається найпопулярнішою в Україні. За даними опитування фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», нею користується 58% українців.
Якщо є люди, які знають, як працюють алгоритми Facebook, то вони вирішують, кому користуватися фейсбуком, а кому ні, а не сам FacebookОлександр Глущенко
На думку медіа-експерта, принцип, за яким Facebook блокує користувачів, залишається незрозумілим: соцмережа може не реагувати на скарги на дописи з ознаками шахрайства, піратства або інших порушень. Він посилається на досвід минулого року.
«Я, вивчаючи один кейс інформаційної атаки, вирахував ботоферму. В будь-якій спільноті видно, хто адміністратор – це був чистий бот, до якого була прикріплена картка, з якої оплачувалися рекламні кампанії з чорного піару. І всі скарги і на ботоферму, і на спільноти, через які проводилися оці чорні піар-кампанії, на бота-адміністратора з краденими фотографіями, з прикрученим рекламним бюджетом, скарги навіть від людини, в якої вкрали фотографії і прикрутили до цього бота, не призвели ні до чого... Через це виникає питання, що, якщо є люди, які знають, як працюють алгоритми Facebook, то вони вирішують, кому користуватися фейсбуком, а кому ні, а не сам Facebook. Алгоритми Facebook, з точки зору логіки і справедливості, можна трактувати як навіть не подвійні, а потрійні стандарти».
«Facebook реагує тільки в тих випадках, коли відчуває для себе піар-ризики»
Журналіст Андрій Яніцький каже, що користується соцмережею майже з самого початку її існування і за весь цей час Facebook не мав до нього претензій: він, за власним твердженням, не порушував правил спільноти, не вживав лайки і не поширював шкідливих даних.
«Але, на жаль, є так звані false-positive рішення в роботі Facebook, коли вони про всяк випадок реагують і блокують людину, навіть коли людина нічого поганого не пише. Програма реагує на скарги, я не знаю і ніхто не знає, який там насправді алгоритм, але, за моєю версією, все ж таки кількість скарг впливає», – каже журналіст, уточнюючи, що це тільки його припущення, адже офіційно Facebook заперечує, що масові скарги можуть призвести до блокування.
Вперше це сталося з Яніцьким 3 квітня: низка медіа повідомили, що Facebook заблокував його сторінку. Соцмережа зажадала від користувача підтвердити свою особу, але сповістила, що перевірка надісланої фотографії може зайняти понад місяць. При цьому в разі непідтвердження акаунт може бути остаточно видалений за 30 днів.
«Довелося піднімати шум і, на мій погляд, лише публікація в «Детекторі медіа», лише те, що ZMINA.Info, правозахисна організація, написала про блокування, Інститут масової інформації написав про блокування, і всі ці правозахисні спеціалізовані видання читають донори, грантодавці, посольства – лише це допомогло привернути увагу до мого кейсу і доволі швидко, впродовж доби доступ до мого акаунту було повернуто», – згадує він.
Як і Глущенко, Яніцький не має сумніву щодо того, що стало причиною блокування. Він ще з 2018 року висвітлює тему Совських ставків – зеленої зони в Києві, яка наразі перебуває в оренді компанії «Господарник». Компанія, яка належить пасинку депутата Київради від «Європейської солідарності» Ігоря Баленка, хоче збудувати житловий комплекс із восьми будинків.
Баленко – колишній власник мережі «Фуршет», яку продає «Сільпо-Фуд», входить до березневого рейтингу найбагатших рантьє від українського Forbes. Місцева громада виступає проти забудови, зараз справа слухається в судах.
Яніцький згадує, що спершу боти – за його оцінками, близько 50 людей – писали депутатам, намагалися дискредитувати публікації місцевих жителів.
«Але щось їм нічого не вдавалося. Ми тут всі живі люди, а там люди на зарплаті, це зовсім інший ефект. Так ось, активне моє залучення в боротьбу проти забудовника відбулося в березні цього року. Ми два роки тому теж боролися, але тоді відбили атаку забудовника і була пауза. Відповідно, в цьому році, тільки в березні я почав активно щось писати проти забудовника, а вже 3 квітня в мене з’явився перший бан», – пояснює журналіст.
Він вказує на те, що в усіх своїх дописах про Совські ставки посилається на джерела інформації та відповідні документи.
Зв’язатися з Ігорем Баленком для цього матеріалу не вдалося – його приймальня на карантині. Радіо Свобода звернеться до депутата Київради із запитом на коментар.
Зі спостережень Яніцького, убезпечитися від блокування завчасно неможливо: сам він, маючи 5 тисяч друзів і понад 4200 підписників, не зміг наразі отримати від соцмережі синю галочку, яка вказує на верифікований акаунт. Він впевнений, що в його ситуації допоміг лише розголос.
«Наскільки я розумію логіку, то Facebook реагує тільки в тих випадках, коли відчуває для себе піар-ризики, – зазначає він. – Тобто коли імідж Facebook починає псуватися і це не рядова якась людина пише, тоді виявляється, що Facebook дуже швидко знаходить час подивитися, чи не було це блокування фальшивим, помилковим і так далі. Тобто я не хочу звинувачувати сам Facebook, що він мене забанив, тому що я щось не те писав. Сам Facebook – це бездушна машина, але його алгоритмами навчилися користуватися політики, бізнесмени і так далі, тому, на жаль, така ситуація».
Вдруге акаунт Яніцького заблокували 13 квітня, цього разу через загрозу зламу. Так журналіст виявив, що зі смартфону відновити доступ до сторінки неможливо – лише з комп’ютера. Втім, цього разу це вдалося зробити швидше, за чотири години – стільки часу знадобилося, щоб дістатися ноутбука.
«Системи щодня блокують мільйони фальшивих акаунтів»
Громадська організація «Лабораторія цифрової безпеки» нарахувала понад десять випадків блокування акаунтів українських журналістів та активістів у Facebook за останні пів року.
«Дуже часто це основний канал не лише публічної та особистої, але й робочої комунікації, а способів запобігти цьому або передбачити блокування немає. Відновлювати акаунти може бути досить проблемно, довго, а часом доводиться створювати нові облікові записи з нуля», – зазначають в організації.
Експерти радять не користуватися фейсбук-месенджером як основним каналом комунікації. Інших способів убезпечитися від можливого блокування немає.
У коментарі MediaSapiens речник Facebook Міхал Гжегорчик стверджує, що для соцмережі масовість скарг не грає ролі, якщо контент, на який скаржаться, не порушує стандартів. Він також вказав на зусилля компанії з протидії «скоординованій неавтентичній поведінці», тобто діяльності ботоферм, за допомогою автоматизованих систем.
«Ці системи щодня блокують мільйони фальшивих акаунтів, часто протягом декількох хвилин після їх створення», – зауважує він.
Уявлення про те, що масові скарги можуть призвести до блокування – це дійсно міф, каже експерт із онлайн-комунікацій, керівний партнер групи компаній PlusOne Максим Саваневський.
«Це такий є міф, який в нас існує вже років п’ять, насправді у Facebook такого немає. Тому насправді у Facebook є низка правил, порушення яких може призвести до блокування акаунта. Порушення цих правил, в принципі, автоматично призводить до того, що спершу контент видаляється, потім людину блокують на три дні, потім на сім днів, потім на 30 днів, потім можуть взагалі заблокувати акаунт», – пояснює він.
Також соцмережа може просити користувача підтвердити свою особистість, додає він. У більшості випадків, якщо власник сторінки надсилає своє фото для підтвердження, його доступ до неї відновлюється.
Водночас фахівець вказує на нелогічні, на його думку, моменти в роботі Facebook, які дозволяють за бажання домогтися блокування чужого профілю.
«Людині, наприклад, можуть заблокувати акаунт за те, що вона, наприклад, у 2014-му, 2013-му, 10 років тому вжила слово «хохол» або «москаль». Цього може бути достатньо, щоб людині заблокували акаунт, хоча це дуже дивно, тому що в якийсь період до цього не призводило, потім в 2014 році ця ситуація з’явилася, але є люди, які спеціально вишукують у людей такі повідомлення і за це блокують. Ще одна річ – наприклад, можуть заблокувати просто за зображення Гітлера», – зазначає Максим Саваневський.
Іноді ж Facebook може взагалі не повідомляти причини блокування, при цьому з’ясувати її в службі підтримки не вийде.
Як і Глущенко, фахівець згадує, що Facebook не завжди реагує на очевидні ознаки мови ненависті, хоча в інших випадках може за неї блокувати акаунт або видаляти дописи.
«Можна, наприклад, про якусь людину сказати умовно «згори ти в пеклі, дідько», і це можна при бажанні інтерпретувати, що людина в такий спосіб погрожує іншій людині», – наводить приклад він.
«Одностороння любов»
У червні 2019 року Facebook призначив Катерину Крук менеджеркою з публічних політичних питань по Україні. Попри це, за оцінкою Саваневського, компанія «не сильно переймається Україною».
На Facebook можна впливати або через американські медіа, або через урядМаксим Саваневський
«Його (Facebook – ред.), чесно кажучи, ця ситуація не дуже цікавить. Блокують, та й блокують, для них Україна не має якогось важливого значення. Тому це ситуація, на яку може впливати тільки держава, тому що Facebook має в Україні gr-менеджера, тобто людину, яка відповідає за взаємини з урядом, і саме через цю людину можна вибудовувати якусь систему взаємодії, координації і якось збирати всю цю інформацію докупи і впливати на Facebook. Просто від того, що люди будуть скаржитися, жалітися, писати щось у себе, чи українські медіа будуть писати – це ніяк не впливає на Facebook. На Facebook можна впливати або через американські медіа, або через уряд (України – ред.)», – впевнений він.
Водночас з боку українського уряду наразі таких кроків немає, додає експерт. Він згадує, що з 2015 по 2017 рік комунікація з соцмережею відбувалася на рівні Адміністрації президента, але зараз ситуація погіршилася – за його спостереженням, з кінця 2019-го.
«Кількість заблокованих людей дуже сильно зростає… Я думаю, що хтось просто цим займається більш активно, цілеспрямовано. Я не вірю в те, що це прості скарги, що комусь щось не сподобалося, він заблокував, щось зробив, і це почало масово впливати на ситуацію, я думаю, що це все-таки цілеспрямовані дії людей. Просто можуть бути якісь компанії, для яких, можливо, це їхній бізнес, який займається цим і для них, можливо, це поставлено на потік. Це необов’язково повинні бути українські компанії, можуть бути будь-які – і американські, і російські, і в будь-якій іншій країні», – каже Максим Саваневський.
При цьому соцмережа час від часу звітує про видалення мереж фейкових профілів за неавтентичну поведінку, серед них і російські. Але Саваневський ставиться до цих видалень скептично.
«Вони час від часу заявляють, що грохнули 10, 20, 30 сторінок чи 150, 200 чи 500 ботів. Це смішно, – каже він, – тому що ми говоримо в масштабах світу, йдеться про десятки й десятки мільйонів, напевно, може йтися про сотню мільйонів таких акаунтів, які використовуються для бізнес-цілей, для політичних цілей, для різних цілей. А вони фактично повідомляють про якісь такі дрібні випадки, тобто для них це радше річ, щоб показати, що «ми щось робимо».
В разі блокування акаунту, зазначає експерт, можна звернутися до служби підтримки, але мати великих надій на відповідь не варто. Якщо ж Facebook видалить ваш акаунт, із ним можна попрощатися – варіантів відновлення сторінки немає.
«Корпорація добра», – сміючись, підсумовує Саваневський.
Навіть коли платиш гроші, теж не захищений перед соціальною мережею як клієнтОлександр Глущенко
Олександр Глущенко і не сподівається на реакцію з боку соцмережі, хоча й не вважає блокування своєї сторінки виправданим. Він зауважує: заблокований користувач не може навіть запустити платну рекламну кампанію, тож Facebook, по суті, позбавляє себе доходу.
«Навіть коли платиш гроші, теж не захищений перед соціальною мережею як клієнт ніяк, ніхто ніяк не реагує на тебе і достукатися до живої людини майже нереально. Проста людина, простий громадянин ніяк не захищений», – зазначає Глущенко.
Медіа-експерт не виключає, що така політика соцмережі може зрештою стати для неї згубною, адже відлякуватиме аудиторію.
«Я після отаких всіх кульбітів точно зроблю резервування всього, що є, і паралельно буду думати над пошуком альтернативної платформи, тому що, якщо ти як користувач – а я ж іноді не просто користувач, а користувач, який платить гроші і використовує Facebook як рекламну площадку – не захищений ніяк, то виникають питання про трошки однобоку любов. А партнерство повинно бути завжди двостороннім», – резюмує він.
