В інституціях ЄС після травневих парламентських виборів настав час змін: ключові посади в ЄС мають очолити нові обличчя. Але домовитися щодо кандидатур на посади керівників провідних інституцій ЄС лідери блоку поки що так і не змогли.
У неділю, 30 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на спеціальному саміті для того, щоб обговорити кандидатів на ключові посади у кількох провідних інституціях Європейського союзу. Після близько 20 годин переговорів лідерам ЄС так і не вдалося дійти згоди. Наступний тур перемов має відбутися у вівторок 2 липня.
Президент Франції Емманюель Макрон назвав таку нездатність домовитися «провалом», повідомляє новинна агенція Reuters.
Голова Європейської ради Дональд Туск після невдачі у досягненні згоди щодо кандидатури на посаду голови Єврокомісії у ніч на 1 липня був вимушений перервати консультації, після чого провів індивідуальні консультації з кожним із присутніх окремо.
«Погодження щодо кандидата на цю посаду є ключовим елементом головокрутки, що включає й усі інші ключові позиції блоку, включаючи наступника Маріо Драґі в Європейському центральному банку», – пояснюють у статті агентства Bloomberg.
Про які посади мова
Найбільш суперечливим виявилося питання кандидатури саме на посаду голови Європейської комісії, який очолюватиме цей орган протягом наступних п’яти років. Зараз цю посаду обіймає Жан-Клод Юнкер. Він відповідає за пропозиції нового законодавства Євросоюзу, доглядає за дотриманням правил блоку, а також за торговельними угодами.
Крім того, європейські лідери мають вирішити, хто обійме посаду голови Європейської ради і замінить Дональда Туска. Також необхідно вирішити, хто стане новим верховним представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики замість Федеріки Моґеріні, головою Європейського центрального банку і президентом Європарламенту.
Найбільш імовірні кандидати
Як кажуть у кулуарах саміту, а також у ЗМІ, головою Єврокомісії, як і очікувалось, може стати нідерландець Франс Тіммерманс із Партії європейських соціалістів. Наразі він заступник Юнкера. Щоправда, саме його кандидатура спричинила багато суперечок.
Європейську раду може очолити болгарка Кристаліна Ґеорґієва з Європейської народної партії. Ґеорґієва – економіст і колишня єврокомісарка, яка також була виконавчим керівником двох інституцій Світового банку. За даними агенції AP, з її кандидатурою згодні не всі.
За даними кореспондента німецького телерадіомовця Deutsche Welle, дипломати кажуть, що верховним представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики можуть стати представники політсили «Оновити Європу»: або керівник уряду Бельгії Шарль Мішель, або ж данська єврокомісарка Марґрете Вестаґер. Спікером Європарламенту може стати німець Манфред Вебер.
Чому не можуть домовитися?
Очікувалося, що посаду голови Єврокомісії отримує Тіммерманс – соціал-демократ із Нідерландів, проте його кандидатура наразилася на опір правоцентристських лідерів із Європейської народної партії і деяких східноєвропейських країн. Мова йде про держави Вишеградської четвірки – Польщу, Угорщину, Чехію і Словаччину.
Речник угорського уряду у своєму твітері пояснює невдоволення своєї країни посиланням на американського мільярдера і філантропа угорського походження Джорджа Сороса, який сприяв опонентам нинішньої авторитарної угорської влади і проти якого Будапешт веде власну «війну»: «Намагаючись поставити Тіммерманса на посаду президента Єврокомісії, Джордж Сорос хоче поставити свою людину на ключову позицію, щоб керувати тим самим проімміграційною політикою, фінансовою та економічною політикою в ЄС, відповідно до своїх інтересів. Це неприпустимо! Уряд Угорщини буде робити все можливе для того, щоб не дати цьому статися!»
Через це Тускові в неділю довелося випробовувати інші варіанти, на що він зрештою витратили цілу ніч. Збори тривали понад 19 годин. Консенсусу досягти це не допомогло, і навіть відновлення переговорів за сніданком 1 липня не врятувало ситуацію.
«Меркель та Макрон додому не поїдуть без рішення», – прокоментував тоді ситуацію один із європейських дипломатів новинній агенції Reuters.
Переговори «прагнули збалансувати гендерний підхід і відобразити склад Європарламенту, і вони наголошують на більш широких проблемах ухвалення рішень, на які наражається ЄС, що намагався реагувати на низку криз від міграції до зміни клімату і наслідків глобальної фінансової кризи», – пояснюють у статті агентства.
Тобто вибір кандидата має враховувати і баланс між великими і малими державами, і гендерний розподіл, і географію, і результати травневих виборів.
За словами Меркель і Макрона, обрати кандидатів було складніше через те, що травневі парламентські вибори поклали край традиційному ліво- і правоцентристському домінуванню в європейській політиці, мовиться в статті британської медіакомпанію «Бі-бі-сі». Тепер багато виграли і ліберали, і «зелені», і націоналісти, але більшості не має ніхто.
«Новий Європейський парламент повинен обрати свого голову на пленарному засіданні цього тижня. Якщо лідери не зможуть досягти угоди щодо більш широкого пакета ЄС, буде встановлено етап для відкритого конкурсу на цю посаду з кандидатами, не обмеженими будь-яким іншим договором», – пояснюють у виданні Politico.
Наступний президент Єврокомісії потребує підтримки щонайменше 72% від 28 країн-членів, які представляють принаймні 65% населення блоку, пояснює Reuters. У статті наголошують, що нездатність домовитися лише підживлює націоналістів, які заявляють, що блок розділений і не відповідає інтересам людей.
