Брюссель – Суперечності навколо демократичних принципів між державами сходу та заходу, півночі та півдня Європейського союзу свідчать, що ліберально-демократичний світ переживає кризу. Порівняння блоку з «Титаніком», численні вирішальні «саміти останнього шансу», зсуви у бік авторитаризму урядів Польщі та Угорщини, прихід до влади націоналістів та популістів у державах старої Європи – всі ці виклики для демократії змушують замислитися: а чи не йде до занепаду система, побудована з такими труднощами та ціною кривавих війн і революцій – система, через прагнення до якої поплатилися й продовжують страждати українці?
На вільні суспільства Європи та демократичні держави ЄС чатують численні виклики й загрози, констатують європарламентарі, чиновники установ співдружності, дипломати, аналітики та експерти.
Спеціальний представник ЄС із прав людини Ставрос Ламбрінідіс на конференції, присвяченій Міжнародному дню демократії, яка щорічно відзначається 15 вересня, звертає увагу на прості, але часто порушувані речі.
«Права людини – це універсальна концепція, яка не залежить ні від окремих людей, груп, політиків, партій чи притаманна тільки якимось географічним частинам світу. Ніхто не має права мене бити, ув’язнити, заборонити мені говорити чи заборонити мені ходити до школи, бо я комусь не подобаюся. Ми не тварини, а люди, а це – саме та основа, на якій тримається демократія», – каже він.
На думку Ламбрінідіса, демократія починається з вільних та чесних виборів, але не завершується «виборчими урнами»: з моменту обрання влади починається процес її контролю громадянами, а у зрілих ліберальних суспільствах між політиками різних напрямків починається співробітництво.
«Істинна демократія не закінчується «виборчими урнами», вона «виборчими урнами» починається: у справжній демократії люди спілкуються між собою у період між виборами, громадянське суспільство вільне, а меншини захищені. Це не «переможець отримує все» – Ламбрінідіс
Як антидемократії сіють ненависть?
Натомість демократичні суспільства сучасності переживають дуже складні часи. Як не дивно, але нові цифрові технології, які б мали допомагати розвиткові вільного світу, нерідко становлять для нього і чималу загрозу.
«Дезінформація – це тільки частина проблеми, – каже спецпредставник ЄС із прав людини. – Головне і найнебезпечніше те, що завдяки соцмережам та інтернету тим, хто ненавидить демократію, вдається посіяти між нами ненависть, розділити нас, примусити повірити, що ми належимо до різних категорій, хоч і живемо в одному суспільстві».
«Хвороби» націоналізму та популізму 20–30-х років минулого століття повертаються, заявляє колишній віце-президент Європарламенту, депутат від Британії Едвард МакМіллан-Скотт.
«Політика Муссоліні та Гітлера, тактика цих двох диктаторів сьогодні вимальовується, зокрема, у діях Володимира Путіна, який, як нам відомо, фінансує ультраправі рухи. Колись Гітлер так само таємно фінансував Британський союз фашистів. Із гордістю повідомляю, що через мою діяльність для модернізації та реформування Росії я є одним із восьми британців, які перебувають у «чорному списку» Путіна», – каже парламентар.
Європейський союз, із одного боку, є важливим охоронцем та популяризатором демократії у всьому світі. Тим часом, із огляду на останні геополітичні зрушення, у Європі та за її межами з’являються нові альянси недемократичних суспільств, а зовнішня торгівля все більше потрапляє у «пастку» ізоляціонізму.
Учасники конференції, проведеної у Європарламенті, зауважують: у цьому мінливому контексті європейська співдружність у справі підтримки демократії та прав людини змушена активізуватися на світовій арені, щоб стати справжнім світовим лідером у відстоюванні демократії.
Із іншого боку, зазначають політичні експерти, ЄС стикається із низкою небезпечних недемократичних тенденцій і у межах своїх кордонів. Наприклад, у Польщі владна партія консерваторів змінює законодавство для того, щоб контролювати судові установи та ЗМІ.
Минулого тижня, щоб примусити уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана повернутися до поваги до демократичних принципів, Європарламент навіть проголосував за рішення застосувати щодо офіційного Будапешта санкційну 7-у статтю засадничої угоди співдружності, яка може позбавити угорців права голосу в Раді ЄС. Як зауважили євродепутати, цей крок зроблений через порушення урядом Угорщини правил незалежності судів, свободи висловлювань, прав меншин, корупцію, ситуацію з мігрантами, біженцями та обмеження академічної свободи в країні.
Коли вбивають журналістів, а простір для обговорень скорочується, треба діяти – італійський оглядач
Як зауважує європейський оглядач газети італійської газети «Ла Репуббліка» Андреа Бонанні, «деякі країни-члени ЄС впровадили нові закони, що спрямовані на обмеження верховенства права та підрив громадянського суспільства».
Все це супроводжується підкупами та тиском на осіб і організації, які критично ставляться до державної політики.
«Коли вбивають журналістів, коли гальмується свобода слова, а простір для обговорень та обміну думками на європейській території скорочується, потрібно негайно діяти», – переконаний Бонанні.
З іншого боку, країни, що не належать до ЄС, але стали на шлях демократії, повинні отримувати підтримку співдружності, зауважують у Європейській службі зовнішньополітичної діяльності.
«То правда, що наші демократії не є ідеальними, а за останні роки в наших суспільствах запанувало ще більше нерівності. Але єдиний шлях для того, щоб встановити цю рівність суспільств, зробити їх більш справедливими, – це інвестування у потужні демократії. Саме до цього кілька днів тому я закликала європейських дипломатів у кожному куточку світу», – заявила у вівторок голова дипломатичної служби ЄС Федеріка Моґеріні.
