Політичний аналітик з Білорусі Артем Шрайбман (Sense Analytics) і колишній співробітник МЗС цієї країни Павло Слюнькін (ECFR) у співпраці з німецьким Фондом імені Фрідріха Еберта представили в червні 2021 року доповідь «Білорусь і країни Балтії: наслідки затяжної політичної кризи». Про це розповідають журналісти телеканалу «Настоящее время», спільного проекту Радіо Свобода та Голосу Америки.
Лукашенко простіше вибивати у Москви союзницьку компенсацію, а Путіну – посилювати позиції в Білорусі
Доповідь присвячена тому, як Естонії, Латвії та Литві працювати з Білоруссю, але рекомендації експертів можна застосувати і до інших західних країн.
Шрайбман і Слюнькін вважають політику Євросоюзу на потепління відносин в обмін на ослаблення репресій в Білорусі помилковою. Вони також радять утриматися від єдиної санкційної політики одночасно проти Росії і Білорусі. Так «Лукашенко простіше вибивати у Москви союзницьку компенсацію, а Путіну – посилювати позиції в Білорусі», – йдеться в дослідженні.
Сценарій №1: Статус-кво. Лукашенко залишається
Відносини з країнами Балтії стають все гірше, штати посольств скорочуються, Білорусь закриває очі на потоки нелегальної міграції і наркотрафік
Олександр Лукашенко залишається при владі, репресії тривають, якість держуправління погіршується, найбільш кваліфіковані й освічені білоруси емігрують.
Відносини з країнами Балтії стають все гірше, штати посольств скорочуються, Білорусь закриває очі на потоки нелегальної міграції і наркотрафік на балтійсько-польському напрямку. При цьому, вважають автори дослідження, економічні труднощі й тиск Росії змусять Лукашенка шукати компроміси на інших напрямках, ось тільки на повернення до політики діалогу з Заходом шансів мало.
Сценарій №2: Білорусь як Абхазія
Олександр Лукашенко зберігає свою владу ціною розриву відносин із Заходом, погіршується економічна ситуація і зростає невдоволення всередині країни
За такого сценарію аналітики прогнозують відсутність транзиту влади в Білорусі та поглиблену інтеграцію з Росією. Ключові рішення узгоджуються з Москвою, як це відбувається в Абхазії. У документах ООН при цьому Абхазія розглядається як територія Грузії, так і Білорусь може формально не входити до складу Росії.
Олександр Лукашенко зберігає свою владу ціною розриву відносин із Заходом, погіршується економічна ситуація і зростає невдоволення всередині країни. Лукашенко підписує інтеграційні карти, які передбачають наднаціональні органи Союзної держави. Білорусь поступово переходить на прийняті в Росії норми у фінансовій, податковій, митній, судовій та інших областях.
В Євросоюзі при цьому набирають популярність сили, які критикують санкції і виступають за те, щоб «врятувати Білорусь, допомагаючи Лукашенку». Однак повернення до попереднього формату відносин, як і при першому сценарії, навряд чи можливий.
Сценарій №3: Проросійський транзит влади
При нових виборах можуть бути звільнені політв'язні, а штаби Світлани Тіхановском і Валерія Цепкало повертаються до Мінська
За нього Лукашенко, як вважають аналітики, втрачає владу в Білорусі, вона переходить до проросійських сил, починається процес об'єднання двох країн. Міжнародне визнання такої інтеграції залежить від того, яким шляхом прийдуть ці сили до влади – в результаті номенклатурного перевороту за допомогою Москви або демократичних виборів.
При номенклатурному перевороті нова влада виявляються в ситуації самого Лукашенка з абхазького сценарію. При нових виборах можуть бути звільнені політв'язні, а штаби Світлани Тіхановском і Валерія Цепкало повертаються до Мінська.
Якщо ж результати голосування визнає Захід, перемога навіть орієнтованих на Росію політиків призведе до поліпшення відносин з країнами Євросоюзу.
Сценарій №4: Нова Білорусь
Нова влада може відмовитися від деяких укладених за Лукашенка угод з Росією
За прогнозами аналітиків, якщо він здійсниться, нинішня система влади буде ліквідована. В країну повернуться десятки тисяч емігрантів, з в'язниць вийдуть політичні в'язні, репресивні закони скасують, а репресії припинять.
Звісно, це призведе до поліпшення відносин Білорусі із західними країнами в усіх напрямках. Однак нова влада може відмовитися від деяких укладених за Лукашенка угод з Росією. Москва буде проводити більш жорстку політику, може почати газові, нафтові або продуктові війни. Однак, за оцінкою авторів дослідження, ймовірність військової інтервенції при цьому невелика.
«Найважливіший висновок, який країни Балтії можуть зробити з білоруської кризи: на найближчі роки Білорусь стане джерелом різного роду криз біля їхніх кордонів, що регулярно вимагатимуть реакції і дій з боку Європи, – резюмують Шрайбман і Слюнькін. – А це значить, що всьому ЄС необхідно направити максимальних зусиль на вирішення поточної кризи, не дозволяючи їй ще більше погіршити ситуацію в регіоні».
