Доступність посилання

ТОП новини

«Інколи краще робити і не казати» – ексочільник Пентагону про можливість введення військ союзників до України


Гейтс каже про «елемент непередбачуваності» в політиці США щодо України, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США. Архівне фото: колишній міністр оборони США Роберт Гейтс
Гейтс каже про «елемент непередбачуваності» в політиці США щодо України, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США. Архівне фото: колишній міністр оборони США Роберт Гейтс

Не треба виключати можливість введення військ НАТО до України, але не варто це афішувати, вважає колишній міністр оборони США Роберт Гейтс.

«Мабуть, у деяких європейських лідерів схопило серце, коли Макрон заявив про надсилання військ НАТО», – заявив Гейтс в неділю в інтерв’ю Маргарет Бреннан в програмі Face the Nation на каналі CBS, коментуючи заяву президента Франції Емманюеля Макрона про те, що не варто виключати розміщення військових Франції в Україні.

Експосадовець США переконаний: таку можливість виключати не варто, але і не «треба про неї відкрито говорити». «Мене непокоїть, що наш уряд забагато говорить, як і інші деякі уряди. Інколи краще робити і не казати, що ти це робиш», – додав він.

«Гадаю, тема введення військ НАТО до України викликає значне занепокоєння всередині країни, і не лише в Сполучених Штатах, але і в Європі», – підсумував експерт.

Гейтс наголосив: важливо в наступні кілька тижнів доставити в Україну засоби протиповітряної оборони, артилерію та ракети, щоб ЗСУ змогли стримати російський наступ на сході і встановити міцну лінію оборони.

Він назвав ситуацію на полі бою в Україні «достатньо зловісною», вказавши на просування російських військ і повідомлення про швидке поповнення Росією кількості військових. «Росіяни мають зараз більше військ в Україні, ніж на початку війни».

Раніше Макрон в інтервʼю виданню The Economist заявив, що готовий розглянути надсилання військ в Україну, якщо від Києва надійде такий запит.

Представники ще кількох європейських країн й альянсу НАТО заперечили плани надіслати війська в Україну на допомогу українським силам у їхньому опорі російській агресії.

У Москві заявили, що прямий конфлікт між НАТО і Росією стане невідворотним, якщо військові альянсу зʼявляться на території України.

Гейтс: республіканцям треба пояснювати, що саме має на увазі Путін, коли говорить про переговори з Україною

Коментуючи розбіжності в підходах серед американських політиків щодо України, Гейтс зазначив, що провідна роль президента США Джо Байдена в створенні міжнародної коаліції на підтримку України, успішна робота розвідки США перед повномасштабним російським вторгненням, змогла повернути довіру до Байдена, яку похитнув неорганізований вихід військ США з Афганістану.

Водночас Гейтс визнав, що на початку повномасштабної війни були непотрібні затримки із схваленням передачі того чи іншого виду зброї Україні.

Водночас можливий другий президентський термін Дональда Трампа містить «елемент непередбачуваності» з питань національної безпеки, каже Гейтс. «Щодо спроб зупинити війну в Україні, він так і не пояснив достатньо, як він це сподівається зробити або на які домовленості він піде», – каже Гейтс.

Переконуючи республіканців, які виступають за негайні переговори у війні, Гейтс пропонує нагадувати їм, що Путін в рамках переговорів хоче отримати чверть території України, враховуючи Одесу на півдні, змінити уряд в Києві на проросійський та гарантувати, що Україна не вступить до ЄС та НАТО. Водночас Путін тисне по лінії фронту і переозброює військо, зауважує експерт.

Експосадовець США закликав американських політиків краще пояснювати пересічним американцям, чому їх має турбувати війна Росії в Україні і, зокрема, наводити історичні приклади того, як спроби ігнорувати міжнародні події призводили згодом до необхідності для американців жертвувати життями.

У недільній програмі Face the Nation також взяла участь посолка України в США Оксана Маркарова. Вона закликала США якомога швидше доставити оборонну допомогу Україні.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG