Олег Давиденко
Дати українським військовим навички зі сфери бізнесу – таку ідею почали втілювати волонтери. Фонд «Повернись живим» започаткував навчання у бізнес-школі для вищого військового керівництва: за конкурсом на програму відібрали 30 людей. Вони командують військами, пройшли бої, дехто – навіть Донецький аеропорт. Навіщо їм макроекономіка чи крос-культурний менеджмент?
«Для нас велика честь мати таких студентів», – каже один із авторів ідеї, голова «Повернись живим» Віталій Дейнега на першому занятті курсу. Серед учнів – офіцери різних родів військ, Генштабу та співробітники Міністерства оборони. Є – і бойові.
Що спільного між армією і бізнесом? Дейнега пояснює: сучасній армії потрібна нова комунікація, заснована не так на примусі, як на психології, а цього армійська освіта поки не дає.
У натовських арміях вже давно існують інші засоби вибудовування комунікації з людьми
«Спілкуючись з армійцями, ми зрозуміли, що у армії не вистачає управлінських навичок, які є в бізнесі, – каже він. – Вміння управляти людьми, вміння планувати власні ресурси, вміння розуміти психологію іншої людини та комунікувати з нею. На жаль, основним методом мотивації у армії досі є примус. У натовських арміях вже давно існують інші засоби вибудовування комунікації з людьми. Оволодіти цими навичками може допомогти тільки бізнес-освіта. Тому що бізнес, побудований на примусі, був би просто не конкурентноздатним».
Викладатимуть командуванню стратегічне мислення, корпоративне управління, макроекономіку, управлінські комунікації, операційний менеджмент та управління процесами, управління конфліктами та персоналом, персональну ефективність керівника, лідерство і крос-культурний менеджмент. Вчаться – за приватні кошти: програму профінансував голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв («Повернись живим» є благодійним фондом, що акумулює пожертви для волонтерства).
Що за програма
Президент бізнес-школи МІМ, яка відповідає безпосередньо за викладання курсу, Ірина Тихомирова каже: тренери розуміють складність завдань, що стоять перед ними, адже всі учасники курсу – люди з військовою освітою та професіонали. За мету тут ставлять показати офіцерам сучасні управлінські технології. «Показати, чим живе бізнес, щоб ви змогли взяти з цього найкраще у вашу нелегку, але дуже важливу і потрібну нам працю», – каже вона «студентам».
«Вся програма буде доволі короткою, тільки три місяці, – пояснює Тихомирова. – За змістом можна розділити її на три блоки. Перший – про стратегію, фінанси та макроекономіку для того, щоб зрозуміти, як правильно ставити завдання у бізнесі та державній службі. Другий блок присвячений саме правильному виконанню завдань. Ці завдання будуть пов'язані з логістичним менеджментом, управлінням проєктами. Третій блок буде присвячений тому, що ми називаємо «soft skills». Це стосується персонально людини: система мотивації, управлінська психологія, крос-культурний менеджмент. На одній із співбесід хтось з військових зіронізував: крос-культурний менеджмент – це коли культура бігає кроси? Крос-культурний менеджмент – це розуміння інших культур. Дуже часто нам подобаються схожі на нас, але світ зараз трішки інакший. Кожен день ми стикаємось з різноманіттям культур, поглядів, тому нам треба вчитися поважати людей, які не схожі на нас».
У нас є проблема ухвалення рішень – «кіборг»
«Я бачу, що державна управлінська машина дуже неповоротка, у цьому ми програємо, поки приймаємо рішення», – каже в розмові з Радіо Донбас.Реалії один із учасників програми, бойовий офіцер Олександр Терещенко. Він пройшов бої у ДАПі, був серйозно поранений, а нещодавно став заступником міністра у справах ветеранів і тимчасово окупованих територій.
Поки ми щось запускаємо, воно встигає морально застаріти
«По-перше, не завжди є стратегія розвитку, тож рішення, як правило, приймаються дуже важко та дуже довго. Поки ми щось запускаємо, воно встигає морально застаріти. Я вважаю, що програма цього курсу зі стратегічного планування, управління бізнес-моделями має стати рушієм цих змін. В першу чергу мені хотілось би навчитися стратегічному плануванню та запуску проєктів, і в цілому проєктній діяльності. Бо тепер, обійнявши посаду заступника міністра у справах ветеранів, мені потрібно навчитися багатьом речам, тому що це зовсім інший рівень управління».
Нам дуже швидко вдалося згуртуватися, гідно тримаючи удар проти однієї з найпотужніших армій у світі
Водночас, на думку Терещенка, український досвід, який може бути прикладом для світу, – це мобілізаційний потенціал, тобто те, як швидко народ і військо змогли зібратися і вступити у бій.
«Далеко не кожна армія світу веде війну за територіальну цілісність та незалежність. Як армія, так і все суспільство не були готові до війни, але нам дуже швидко вдалося згуртуватися, гідно тримаючи удар проти однієї з найпотужніших армій у світі».
