Едуард Штагер
Відклеєні шпалери, звислі зі стелі пінопластові плитки й вологі підручники – так виглядають тепер деякі класи 6-ї школи Костянтинівки Донецької області. Цього літа тут робили капітальний ремонт, але «щось пішло не так»: залишили незакритий дах, приміщення залило, і тепер незрозуміло, хто і яким коштом відновить його до початку навчального року. Працівники школи звинуватили у тому, що трапилося, бригаду робітників, але підрядник пояснює – все виконував відповідно до договору. В Україні – близько 16 тисяч шкіл, і у левовій частині з них до першого дзвоника роблять традиційні ремонти. Що робити, якщо подібне станеться у вас? Розбираємо на цьому прикладі.
Ремонт тут почали на початку липня: бригада з 12 робітників займалася покрівлею. До початку серпня стало зрозуміло, що команда не встигає завершити у терміни. Ремонтники зняли частину даху, але, не закінчивши його ремонт, перейшли на іншу ділянку. 4 серпня в Костянтинівці була сильна злива. Розібрану ділянки не накрили, і один корпус школи затопило.
«Вода текла до першого поверху. Це зараз воно вже трохи висохло, а тоді струмки по сходинках текли вниз, і ми нічого не могли з цим зробити. Затопило відремонтовані кабінети, шпалери відклеїлися. Ось тільки недавно прибрали відра», – розповідає Тетяна, технічна працівниця школи.
Через стихію постраждали всі кабінети третього і частково другого поверхів, а також підсобні приміщення. Вода пошкодила підручники, відклеїла шпалери й пінопластові плитки на стелі. Зараз із кабінетів частково винесений шкільний інвентар. Меблі, які залишилися, накриті целофаном і папером, які працівники змогли знайти в екстреному режимі. У деяких кабінетах наново були поштукатурені стіни, але після дощу вся штукатурка намокла й здулася, а місцями – потріскалася.
«Я був у відпустці з родиною, коли дізнався про те, що сталося, сів у машину і приїхав в місто, – каже директор школи Олександр Резніченко. – Я намагався домогтися відповіді від виконроба: чому так сталося, але він толком не міг нічого сказати. Була скликана комісія, на якій були присутні представники виконкому (міста – ред.) і начальство управління освіти міста. Склали акт про збитки. Оцінити збиток ми поки не встигли, тому що в місті на даний момент немає фірми, яка огляне пошкодження, тому шукаємо з сусідніх міст. Ми говорили виконробу, щоб він повідомив про ситуацію начальству, але він одразу не став цього робити. Постраждали 2-3 поверхи старшої школи».
На момент підготовки матеріалу виконроба будівництва ми у школі вже не знайшли. Стара бригада робітників теж поїхала.
«Там працювало всього 10-12 чоловік. Обсяг робіт близько 3-х тисяч квадратів, за цей місяць вони зробили приблизно 380. Зовсім нічого не встигали. При цьому, вони майже не розуміють російською, тому запитати можна було щось лише у виконроба. Сьогодні вранці їх, мабуть, забрали», – говорить Олександр Резніченко.
Директор школи запевнив, що школа сама буде вести переговори з підрядником і укладати договір про оцінку збитків. Хоче обійтися без суду: «Винна фірма-підрядник. Вони виграли тендер і укладали договір. Вони повинні компенсувати збитки. Коли ми дізнаємося суму, то будемо домовлятися про компенсацію».
Як пояснюють будівельники
Ми зв'язалися з підрядником, ТОВ «Проектно-будівельний альянс». Її директор Олександр Протас запевнив, що інформація про зрив термінів ремонту не відповідає дійсності.
«Наша компанія не порушувала термінів виконання, – написав він у листі, – а навіть не змогла приступити до робіт досі, тому що замовник на оформив дозвіл на виконання робіт в Державній архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), і, на жаль, у проекті є істотні недоліки, але замовник не реагує на наші звернення. Відлік часу у нас починається з моменту отримання від замовника дозволу від ДАБІ, це його відповідальність. Дуже шкода, що ми втратили літній період для виконання робіт. Але це не наша вина».
Ми уточнили, як же працювала бригада, якщо не було дозволу? «Наша компанія не вважає за потрібне брати участь в інтригах. Ми – будівельники. Замовник виконає свої зобов'язання, ми свої. За нами затримки не буде», – відповів директор будівельної компанії.
У департаменті капітального будівництва Донецької ОДА на запит Радіо Свобода дали відповідь, з якої випливає, що, дійсно, школу ремонтували без одного з необхідних дозволів. Роботи мали виконувати дві організації: одна – фасад (ці роботи йдуть вже другий рік), інша –покрівлю (це саме «Проектно-будівельний альянс»). Департамент запросив у Держархбудінспекці дозвіл на роботи, однак щодо даху – отримав відмову. «ДАБІ надала роз'яснення, що за законом на одному об'єкті будівництва за однією проектною документацією два підрядники не передбачені, і неможливо зареєструвати дозвіл на виконання робіт. Про зазначену ситуацію департамент повідомив ТОВ «Проектно-будівельний альянс». Про початок виконання робіт департамент був повідомлений тільки при настанні надзвичайної ситуації, пов'язаної зі зливою», – йдеться у листі департаменту будівництва області.
Виходить, ремонтники і не мали братися до роботи.
Обласна влада також зазначає, що технагляд за роботами відповідно до дорговору здійснювало місто – відділ будівництва Костянтинівської міськради.
Розбиратися з будівельниками має той, хто платить гроші – юрист
Радіо Свобода попросило юристів пояснити, що робити тепер «потерпілому» навчальному закладу. Претензії до будівельників має пред'являти обласний департамент, пояснює керуючий партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Михайло Ілляшев: «Питання з підрядником повинен вирішувати замовник, тобто той, хто платив гроші», – каже він. Навіть якщо школа зазнала додаткових збитків – зіпсовані її власні меблі, обладнання – пред'являти претензії вона може самостійно, але навіть тут варто координуватися з обласним департаментом капітального будівництва: разом викликати підрядника, створювати комісію і документувати недоліки, каже Ілляшев.
«Не завжди підрядник буде просто ігнорувати це – якісь недоліки він може і визнати. Якщо ж він відмовляється, не хоче брати участь у роботі комісії і визнавати, що якісь роботи були виконані неякісно, тоді треба звертатися до спеціалізованих установ, які мають провести будівельно-технічну експертизу. А потім у судовому порядку вирішувати питання з підрядником».
Але тут будівельна компанія стверджує, що навіть не працювала на майданчику – як встановити, чи правда це?
«Якщо є угода, треба дивитися: був переданий майданчик для виконання будівельних робіт, підписані акти виконаних робіт чи ні, були сплачені кошти чи ні – і тоді визначати, хто винен», – пояснює Михайло Ілляшев. Якщо усе це сторони не зможуть з'ясувати між собою, то єдиний шлях — це суд.
Обласний департамент повідомив, що роботи підряднику поки не оплачувались (адже їх і не мало бути), але від фірми отримував відповіді, що «обігових коштів достатньо для самостійного придбання матеріалів». Тоді хто розібрав у школі дах? Схоже, що й справді без суду у збитках тепер не розібратись.
ОНОВЛЕННЯ: Департамент капітального будівництва Донецької області повідомив у листі, що надіслав підряднику претензію про відшкодування збитків.
