Весна для водія: час змінювати зимову гуму на літню. Чи легко це зробити в окупованих містах Донбасу? Звідки привозять запчастини на авторинки Донецька і Луганська? Чим і за якими цінами там торгують? І кого серед покупців більше – власників іномарок або радянських машин? Про все це – у новому матеріалі «Донбас.Реалії».
На авторинку Донецька після нещодавного зимового затишшя багатолюдно. Донеччани прийшли за оновленнями для гаражу: хто за новим сигналом на машину, хто за склом або колодками. З початком окупації комплектуючі та запчастини до автомобілів сюди привозять із сусідньої країни. Продавці на ринку відверто кажуть – з Росії.
Частіше за інших в пошуках запчастин приходять власники машин радянського або українського автопрому.
«Сімка», «дев'ятка», «жигулі», «десятки», «Ланос», ܺ– називає найбільш популярні моделі машин продавець на донецькому авторинку.
Комплектуючі на російські марки авто на ринку можна знайти без проблем. Зокрема на «Ладу Калину» і «Пріору», кажуть продавці.
Складніше – власникам машин європейського, американського та азійського виробництва. Клієнти на іноземних машинах кажуть: якщо на ринку немає необхідних комплектуючих, доводиться робити замовлення. Чекають на нього не дуже довго.
«У середньому тиждень. Ціни... соціально обґрунтовані, скажімо так», – розповідає реалізатор товару на донецькму авторинку.
«Поки тягнемо» – продавці на донецькому авторинку
Окупація міста позначилася не тільки на доставці товарів, але й на цінах. Реалізатори комплектуючих для автомобіля зауважують: у порівнянні з українськими, ціни дорожчі.
«Дивлячись з чим порівнювати. Якщо з українськими... Якщо перевести з гривні на рублі – виходить трохи дорожче. Але це треба туди їхати», – каже власник автомобіля.
Середня вартість машинного мастила в Донецьку – 600 рублів (приблизно 240 гривень). Найбільш популярним, за словам реалізаторів, є мастило від «Газпрому».
«Саме таке купується. «Лукойл» ще є. Теж гарне», – кажуть на ринку.
Щоб торгувати на донецькому авторинку, продавці платять до так званого місцевого бюджету угруповання «ДНР» «містовий збір».
«Раз на місяць. 1800 рублів [приблизно 720 гривень, – ред.]. Поки тягнемо», – каже чоловік, що торгує на ринку.
А ось на доходи від автобізнесу скаржаться. Опитані журналістами програми «Донбас.Реалії» підприємці кажуть, що до початку бойових дій бізнес приносив більше прибутку, ніж в умовах окупації.
– Особливого прибутку немає.
– Гірше, звичайно. Зараз, звичайно, не те, що до війни було. До війни було набагато краще, у людей гроші були. А зараз грошей у людей немає».
Дефіцит білоруської гуми
На авторинку окупованого Луганська можна не тільки купити запчастини, а й домовитися про ремонт. Наприклад, двигуна. Все залежить від того, що з ним треба робити. Вартість – різна.
– Десь 20 000 рублів [приблизно 8 тисяч гривень, – ред.], напевно, так?
– Так, ще й дивлячись який ремонт. Дивлячись, що за кільця, вкладиші. Ціна за вкладиші буде сильно стрибати. Від китайських, російських, корейських. Різниця скажена. 1 200 рублів [приблизно 480 гривень, – ред.] за поршень, Корея. 1 500 рублів [приблизно 600 гривень, – ред.]мінімум нормальні кільця будуть коштувати.
Ціна на зміну покришок в окупованому Луганську:
1 800 рублів [приблизно 720 гривень];
1 600 рублів [приблизно 640 гривень].
Крім того, в асортименті можна знайти шини російського виробництва приблизно за 560 гривень.
Особливо дефіцитним товаром як в Донецьку, так й в окупованому Луганську, виявилися шини з Білорусі. Їх розкуповують в першу чергу.
– Білоруська гума є?
– Нема на ринку взагалі.
Не дивлячись на відносну різноманітність продукції на авторинках окупованих міст, багато продавців підтверджують: на Донбасі чимало водіїв припаркували свої машини в гаражах до кращих часів.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»
