Новий Європейський звіт Міжнародної кризової групи наголошує: самого лише відходу Росії з Донбасу буде недостатньо для його реінтеграції. Мешканці Донбасу, який уже п’ятий рік переживає гуманітарну кризу, відіграватимуть активну роль у цій реінтеграції лише тоді, коли будуть переконані, що «їхній уряд цінує їхню безпеку та добробут».
На думку експертів Міжнародної кризової групи (International Crisis Group), у той час, як конфлікт на Донбасі зникає зі світових заголовків, гуманітарну кризу на сході України посилює не лише російське вторгнення, а й політика українського уряду.
Автори звіту переконані: і Москві, і Києву слід докладати більше зусиль задля захисту цивільного населення та дотримання зобов’язань у рамках мінських угод. Збільшити шанси на мирну реінтеграцію Києву допоможе відновлення доступу до державних виплат, послаблення обмежень свободи пересування та торгівлі і компенсація мешканцям Донбасу майнових втрат.
«Київ повинен докласти зусиль для того, щоб розвернути на 180 градусів процес відчуження постраждалих внаслідок конфлікту громадян від їхнього власного уряду: це вимагає стратегії щодо задоволення їхніх потреб, яка проводить чітку межу між цивільним населенням та злочинним, антидемократичним керівництвом так званих Луганської та Донецької народних республік», – зауважують автори, маючи на увазі підтримувані Росією і підконтрольні їй збройні сепаратистські угруповання з такими назвами, що визнані в Україні незаконними і терористичними.
Забезпечити енергійну підтримку громадян у зоні конфлікту – в інтересах України, мовиться у звіті. Понад мільйон осіб, які живуть біля лінії зіткнення, відчувають нестачу продуктів харчування, живуть в умовах бідності й безробіття та «перспективи неналежного ставлення в руках як українських спецслужб, так і підтримуваних Кремлем сепаратистів».
Майже 600 тисяч осіб живуть у небезпечних населених пунктах по обидва боки від лінії фронту. Люди постійно стикаються із ризиком потрапити під обстріл або підірватися на міні. Мешканці також стають жертвами суворих обмежень свободи пересування та доступу до державних послуг, мовиться у звіті.
Політичне врегулювання
Найстійкішим вирішенням проблеми експерти називають політичне врегулювання. Воно має включати роззброєння угруповань «ДНР» та «ЛНР», вивід російської військової техніки і військовослужбовців та відновлення «суверенітету Києва на всіх теренах східної України без застосування сили».
Забезпечити такий сценарій могли б миротворці, проте майже рік переговорів на цю тему не приніс жодних результатів, мовиться у звіті.
Для зменшення ймовірності затяжної гуманітарної кризи Україна, Росія та збройні формування, які вона підтримує, мають всі докладати зусиль – шляхом відведення зброї, припинення вогню, скоординованого розмінування тощо.
Україна має переглянути підхід
Автори наголошують, що Україні необхідно всебічно переглянути свій підхід до постраждалих внаслідок конфлікту на сході України.
«З 2014 року Київ у своїй риториці та діях, зокрема в обмеженні свободи пересування та доступу до державних виплат та послуг, недостатній увазі до захисту цивільних та недостачі надійних механізмів для амністії, занадто часто трактував безпеку та добробут власних громадян із Донбасу як такі, що суперечать інтересам усієї України. Деякі кроки Києва, зокрема створення обтяжливих перешкод в отриманні пенсій, також суперечать законам України. Як результат, багато хто на Донбасі, включаючи тих, хто називає себе українськими патріотами, почуваються покинутими Києвом», – пояснює звіт.
На Донбасі, як наслідок, досить часто можна почути слова: «Ми нікому не потрібні», зазначається у звіті. Водночас мало хто з високопосадовців готові брати на себе відповідальність за такий відчай, «відкидаючи його як продукт войовничої пропаганди або проросійські погляди».
Пенсійні питання
Звіт також нагадує, що у вересні Верховний суд України визнав обмеження урядом доступу до пенсій для жителів зони конфлікту у 2016 році незаконним і зобов’язав уряд відновити виплати тисячам громадян. Проте, за словами чиновників, «Київ навряд чи вдасться до сміливих змін, особливо тих, які несуть короткострокові витрати, з наближенням президентських і парламентських виборів у 2019 році».
Київ має дотримуватися пенсійних зобов’язань і не може дозволити собі «програти битву за серця і уми людей», яку насправді можна почати вигравати вже сьогодні, наголошують автори.
«Битва за серця і уми людей»
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак у коментарі Радіо Свобода, у свою чергу, почав із того, що на Донбасі відбувається окупація, де люди, серед іншого, також зазнають і тортур.
Україна тим часом має кілька затверджених урядом програм, серед яких і така, що «спілкується із тими людьми, які приїжджають на «нашу» (підконтрольну Києву – ред.) територію з окупованої, а в нас таких людей на місяць десь мільйон двісті [тисяч], які переходять лінію розмежування, – і ці люди і є тим резервом, на який ми розраховуємо, з яким ми спілкуємося, яким показуємо різницю між перебуванням в окупації та перебуванням у вільній країні», каже високопосадовець.
Гримчак також додав, що якщо врахувати, що ці люди їздять на так званий «пенсійний туризм», вони приїжджають у такі міста, як Краматорськ, Слов’янськ, Сєвєродонецьк, «де вночі працюють ресторани, де театри відкривають двері і де не стріляють на вулиці, і де єдина озброєна людина на вулиці – це поліцейський… це зовсім інший рівень життя: доступність будь-яких продуктів харчування, інформації, телевізора, інтернету тощо – саме відвідування «наших» територій уже працює».
На додаток, уряд розповсюджує газети і літературу і допомагає людям, які перебувають в окупації, повідомив Гримчак. За його словами, «кожного року кілька тисяч дітей із окупованих територій вступають до наших вищих навчальних закладів за спеціальною програмою Міністерства освіти, яку підтримали і в якій брало участь і наше міністерство, щоб ці діти могли вступати до ВНЗ на пільгових умовах».
