Українська армія – у бойовій готовності на адміністративному кордоні з окупованим Росією українським Кримом. Які можливі сценарії російського вторгнення і плани пробити так званий «сухопутний коридор» у Крим? Журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» побували біля «воріт» у Крим і дізналися, як військові ЗСУ несуть службу в окопах і живуть в умовах, схожих на донбаські. Які передумови для вторгнення може створити Росія і що кримчани думають про перетворення півострова на російську військову базу?
Туман над Північно-Кримським каналом. Таврійськ, Херсонська область. У місті, де починається ця штучна річка, є навіть музей головної водної артерії Криму – тепер уже колишньої.
«Ось тут кінь крутився по колу і добували воду – настільки вона була цінна. Якщо сім’я маленька – відпускалося всього одне відро води в день», – так розповідає про історію добування води куратор Музею Північно-кримського каналу Володимир Скляров.
На запитання журналіста про те, що з водою на півострові зараз не все в порядку, він каже: «Зараз, напевно, так, проблема, але давайте не буду коментувати це, вони все прекрасно знають, що таке з водою там».
Журналісти «Донбас.Реалії» поїхали до місця, де перекрили воду в окупований Крим. КПВВ «Каланчак» – один з трьох пунктів пропуску на анексований Росією півострів. У цю пору року його перетинають близько двох тисяч людей на добу, розповідають прикордонники.
«Вздовж адмінкордону в нас розташовані бойові позиції, на яких військовослужбовці також несуть службу з охорони та оборони адмінкордону, – це фортифікаційні споруди, в тому числі й бліндажі. Також у нас тісно існують взаємодопомога, взаємодія зі Збройними силами України», – пояснює помічник начальника Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов.
Захист біля «воріт» Криму
Протитанкові рови і збудовані укриття – те, що ледве кидається в очі з КПВВ. Зовні ці окопи дуже схожі на окопи на Донбасі, де п'ятий рік тривають бойові дії. Хоча зараз тут немає активних бойових дій, українські підрозділи несуть службу в схожих польових умовах.
Військові проводять для «Донбас.Реалії» невеличку екскурсію. Бліндаж, на перший погляд, більш просторий від тих, що на сході України.
«Я думаю, що потрапляння щонайменше 80-міліметрової міни в будь-якому разі це стримає. Наскільки відомо, в них також є лінія оборони, є інженерні споруди, є техніка – і все це вони в принципі тримають, як і ми, в повній бойовій готовності», – розповідає про витримку бліндажу військовослужбовець ЗСУ Тарас.
Але зараз на адмінкордоні безпечно пересуватися у повний зріст і за окопами. Тутешні умови бійцям є з чим порівнювати: за плечима у кожного – не одна ротація на Донбасі.
Тут проти нас стоять більш злагоджені підрозділи. У разі загострення може бути більш небезпечноВійськовослужбовець ЗСУ Тарас
«Тут набагато спокійніше, але на Донбасі ми знаємо, що ми можемо очікувати, яка провокація може бути. Тут проти нас стоять більш злагоджені підрозділи, тому тут якщо буде якесь загострення обстановки, то може бути більш небезпечно», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Ігор.
Як далеко зможе зайти Росія?
Сама по собі атака з півострова – малоймовірний сценарій, вважає експерт Михайло Самусь. У сухопутному компоненті Україна з Росією ще може змагатися, тим більше на вузькому кримському перешийку, тому Кремль здатен піти іншим шляхом, каже він.
«Насамперед буде здійснюватися вплив за рахунок нанесення швидких ракетних та авіаційних ударів: насамперед Київ, Дніпро, Запоріжжя, Харків – для створення такого масового потоку біженців. Якраз на цьому хаосі і дезорганізації, через кілька днів можна буде проводити наземну операцію», – припускає заступник директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.
Здавалось би, фантастичний сценарій, але атака на українські кораблі, вважає Самусь, була своєрідною перевіркою, як далеко може дозволити Росії зайти міжнародне співтовариство.
«Це – реакція, яка демонструє, що міжнародне співтовариство може сприйняти вогневе ураження, не масоване, оскільки ракетні удари можуть бути анонсовані як точкові удари для, скажімо так, зниження агресивної політики українського уряду. Потім може бути сказано про провокацію української сторони», – каже заступник директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.
Півострів для життя чи військова база?
За даними Києва, російські сили в Криму після анексії зросли утричі – понад 30 тисяч військових. З’явилися російські танки і зенітно-ракетні комплекси. Бронемашин стало більше у шість разів, артилерії – у майже сім.
«У них дуже часто проводяться навчання, ми навіть чуємо розриви, коли вони проводять стрільбу з крупнокаліберної зброї», – військовослужбовець ЗСУ Ігор, який служить на адмінкордоні з Кримом.
«Ми розуміємо, що туди, вглиб Автономної Республіки Крим, війська до такого ступеня «напічкані»… Які, відповідно, в будь-який час можуть прибути сюди, на передову. У разі збройної агресії підрозділи готові до відсічі, сформовані якраз угрупування з метою протидіяти військам, які розташовані з того боку адміністративного кордону», – розповів «Донбас.Реалії» офіцер штабу угрупування військ Василь Галигін.
Можливий шлях до Придністров’я
«Донбас.Реалії» розповідали про два сценарії можливої атаки Росії – з виходом російської армії до Криму чи далі – до Придністров’я. Але аналітики Stratfor упевнені: пробивати цей «сухопутний коридор» Росія не буде.
«У Росії, можливо, був шанс здійснити такий задум на початку конфлікту, але за 4 роки в України був час для розвитку свого військового потенціалу, є західна підтримка. Росія ж не хоче анексувати всю Україну, знаєте, для цього необхідні величезні ресурси, яких у Москви просто немає. Тому кінцева мета Росії – завадити західній інтеграції України. А повномасштабне воєнне втручання призведе тільки до протилежного результату», – зауважує аналітик розвідувально-аналітичної компанії Stratfor Юджин Чаусовський.
Росія не хоче анексувати всю Україну. Для цього необхідні ресурси, яких у Москви немаєЮджин Чаусовський
За словами заступника директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайла Самуся, з огляду на ставлення Росії до Криму як до певної військової бази, умови проживання там людей для неї вторинні.
«З точки зору нормального функціонування Криму, його розвитку як такої території, де можна проживати, дійсно такий наземний коридор абсолютно потрібен. Якщо цинічно зважати на те, що для росіян Крим – це просто військово-морська, авіаційна, ракетна база, то в принципі для них сільське господарство і стан проживання населення, тобто в яких вони там комфортних чи некомфортних умовах, насправді це їх не хвилює», – каже заступник директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.
Як вирішити проблему з водою і чи не хвилює кримчан те, що Росія робить з Криму військову базу? Ці запитання «Донбас.Реалії» поставили жителям окупованого Сімферополя.
– Мені не заважає, в заторах я за танками не стою.
– Армія захищає нас же, правильно.
– А ви новини дивіться – скільки кораблів американських в Чорному морі, скільки всяких у нас там недругів, краще від них позбутися.
– Так постановили – значить, так має бути.
– Вони ж не йдуть на контакт, ця Україна, вони ж нас зневажають, ми ж окупанти.
– Вони нас можуть отруїти, це ж «фашисти» прийшли до влади, ну куди з ними зв’язуватися, я б і не хотіла тієї води.
Водою Північно-Кримський канал знову наповнять у квітні. Але далі Херсонської області, у Крим, вона, схоже, не піде – п’ятий рік поспіль.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
