Зарплатні борги, масові скорочення і відсутність перспектив. Шахти і заводи на окупованих територіях угруповань «ЛНР» і «ДНР» перевели під так зване зовнішнє управління. Великі промислові підприємства Донбасу виявилися під контролем фіктивної контори з пропискою у Південній Осетії. Навіщо Кремлю кавказька фірма-прокладка, куди насправді ведуть ниточки і чому ця схема обернулася шахтарськими протестами на непідконтрольній Україні частині Донбасу, розбиралися Донбас.Реалії.
Найбільші вугільні підприємства окупованого Донбасу, «Краснодонвугілля» і «Ровенькиантрацит», – на межі бунту. Шахтарі та їхні родини вийшли на стихійні мітинги через те, що по кілька місяців не бачили зарплат.
«У мене немовля, йому суміш треба купувати. Мені що, йому сказати «завтра»? Ви кожен день «сніданками» годуєте! Скільки можна?» – обурюється працівниця «Краснодонвугілля».
В окупованих Ровеньках шахтарям пояснюють причину невиплат. Нібито в усьому винні – міжнародні санкції.
«В кінці січня підприємство потрапило під санкції, внаслідок чого заблокували всі рахунки. Тому зараз мова йде про те, щоб з цих рахунків витягнути гроші, щоб заплатити зарплату», – «заспокоює» керівництво незадоволених робітників.
«ВТС», Росія, Південна Осетія
Про яке підприємство під санкціями йдеться? Навесні минулого року угруповання бойовиків ввело так зване «зовнішнє управління» на всіх великих шахтах і заводах окупованого Донбасу.
Промисловість цілого регіону віддали одній фірмі – ЗАТ «Внешторгсервис», розповідає журналіст Олександр Білокобильський, який провів журналістське розслідування про контрабанду вугілля з непідконтрольних українських територій до Росії.
«Ось це саме зовнішнє управління і було передано фірмі «Внешторгсервис». Спочатку були версії, що це підприємство було зареєстровано на території Росії, але згодом з'ясувалося, що таки ні – це південноосетинська компанія», – пояснює журналіст.
Південна Осетія – окупована частина Грузії, але визнана Росією як «незалежна держава». А Південна Осетія, в свою чергу, визнала угруповання бойовиків «ЛНР» і «ДНР» «республіками». Це дає Росії можливість використовувати свій кавказький анклав як тіньовий офшор для виведення ресурсів з окупованого Донбасу.
«Це – компанія-прокладка, головною метою якої є, скажімо так, зниження можливостей застосування санкцій щодо компаній-покупців товарів із Донбасу», – розповідає російський антикорупційник, заступник гендиректора «Трансперенсі Інтернешнл Росія» Ілля Шуманов.
«Міжнародна» співпраця і нові абревіатури для шахт Ахметова
У травні минулого року угруповання «ДНР» і «ЛНР» урочисто підписали договори про міжнародне співробітництво.
(Відео з YouTube-каналу так званого «міністерства інформації ЛНР»)
Тож шахтарям колишніх ахметівських шахт «ДТЕК» і «Метінвест» довелося звикати до нової абревіатури «ВТС» – «Внешторгсервис».
За повідомленнями сепаратистів, від південноосетинської фірми за всіма вугільними активами окупованої частини Луганської області наглядає екс-регіонал Сергій Горохов.
Але під час зустрічі керівництва із розгніваними працівниками колишнього депутата Горохова не було. Як виявилося, він терміново поїхав, нібито за заробленими грошима. Щоправда, не до Південної Осетії, а до Москви. Працівники прямо на стихійному мітингу запитали, чому поїхав Горохов.
– Для чого вони поїхали в Москву?
– За вирішенням питання про січневу і лютневу зарплату.
– Це вже місяць триває!
– Куди вони поїхали, до Володимира Володимировича?
– Вони поїхали до Пашкова.
Володимир Пашков, про якого згадували на зустрічі із обуреними шахтарями, – колишній російський чиновник. Він працював в Іркутську заступником губернатора, але в 2014 році пішов у відставку. І очолив такий собі «Благодійний фонд підтримки міжнародних гуманітарних проектів».
«Пан Пашков працював віце-прем’єром в Іркутській області. Його називають людиною, пов’язаною безпосередньо з паном Чемезовим. І що ініціатором призначення Пашкова називали власне голову «Ростеху», – роз’яснює російський антикорупційник Ілля Шуманов.
Фінансовий «моніторинг» із Південної Осетії
Окрім того виявилося, що засновник фонду Пашкова, «Міжнародний розрахунковий банк», – із Південної Осетії. У 2017 році фонд підписує договір з угрупованням бойовиків «ЛНР» – про фінансовий моніторинг всіх бюджетних структур на окупованому Донбасі.
Хто ще може контролювати витрати грошей, крім тих, хто їх даєОлександр Білокобильський
«І це дійсно свідчить про те, що це структура, через яку надходять гроші. Хто ще може контролювати витрати грошей, крім тих, хто їх дає?» – каже журналіст Олександр Білокобильський.
До середини минулого року Олександр Пашков очолював дві структури: благодійний фонд, через який фінансують угрупування «ЛНР» і «ДНР», і ЗАТ «Внешторгсервис» – фірму-прокладку, що оперує активами вугільних шахт і металургійних заводів окупованого Донбасу.
У січні 2018 року під американські санкції потрапляє державна корпорація «Ростех» Сергія Чемезова, яку експерти вважають бенефіціаром південноосетинської схеми. Саме санкції називають причиною затримки зарплат в Ровеньках і Краснодоні.
Гарантувати шахтарям погашення всіх боргів за зарплатою російські організатори хитромудрих південноосетинських схем так і не змогли. Попри це, політологи впевнені: гірники не перейдуть від економічних вимог до політичних.
«Ми бачимо, що це голодний бунт. Ніяких тут політичних і ще якихось підґрунть шукати не варто. І на жаль, з ножами, з вилами, з баграми і так далі вигнати звідти «гради», танки російські і російські спецслужби, звичайно ж, нереально», – каже політолог Олег Саакян.
Тим не менше, ситуація загострюється. Можливо, Кремлю скоро доведеться шукати нові шляхи експорту вугілля і металу з окупованого Донбасу.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
