31 березня в Україні обиратимуть президента. Згідно із законом, проголосувати можуть і жителі окупованого Донбасу, хоча в передвиборних соцопитуваннях їхні голоси, зазвичай, не враховують. Скількох виборців з-за лінії фронту чекає в день голосування українська влада, чи стежать за президентськими перегонами на непідконтрольних Україні територіях Донбасу і чи готові вони голосувати? Розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Українські прифронтові міста завішані політичною агітацією. Але за лінією розмежування від неї не залишається і сліду. Не зважаючи на це, на непідконтрольних Україні територіях Донбасу продовжують спостерігати за українською політикою. Про це кореспондентам «Донбас.Реалії» розповіли перехожі в окупованих Донецьку і Луганську.
– Коли є час в інтернет заходжу, слідкую. Чоловік у мене паралізований, але в повному розумі і здоров'ї. І він стежить, розказує.
– Більш-менш.
– Стежимо. Щоб нацисти не прийшли і бендери не прийшли, а прийшли нормальні демократи.
– Звичайно стежу.
Але не всім цікава українська політика. Дехто взагалі не дивиться новини, хтось цікавиться лише місцевою тематикою.
– Я живу тут, в Донецьку і за свій Донбас. А те, що в Україні, правда, мені якось...
– Не слідкую і не хочу слідкувати. Воно мені не потрібно.
На питання про кандидатів люди, в першу чергу, згадують більш відомих політиків – Петра Порошенка, Юлію Тимошенко, Володимира Зеленського і Юрія Бойка.
«Ляшко новий. Цей наш, комік, так би мовити, улюблений. Ще там Юля, як завжди. Ще чоловік 5», – додає житель Луганська.
Зараз говорити про можливість прогнозувати вибори на окупованій частині української території практично неможливоСвітлана Хутка
Українські соціологи не можуть вільно проводити електоральні дослідження по ту сторону лінії фронту вже майже 5 років, тому настрої громадян там залишаються для них загадкою.
«Для соціологів і для політичних аналітиків, котрі спираються на дані, а не на фантазії, зараз говорити про можливість прогнозувати вибори на окупованій частині української території практично неможливо. Треба розуміти, це – кардинально різні зараз умови життя. І що відбудеться через 3-5-10 років, ми прогнозувати зараз не можемо», – розповідає науковий директор центру «Соціальні індикатори», експерт КМІС Світлана Хутка.
Звернутися до відділу ведення державного реєстру виборців. Достатньо паспорта з реєстрацією на окупованій територіїОлександр Стельмах
За даними ЦВК, до початку війни на території, яку зараз займають бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР», проживало понад два мільйони вісімсот тисяч виборців. Але навіть проживаючи на непідконтрольній Україні території, можна проголосувати на найближчих виборах, кажуть у ЦВК.
«На території, підконтрольній Україні, звернутися до відділу ведення державного реєстру виборців і до того відділу ведення, де він буде перебувати в день голосування. Звернутися з відповідною заявою щодо зміни місця голосування. Достатньо лише паспорта з реєстрацією на окупованій території», – пояснює керівник Служби розпорядника державного реєстру виборців ЦВК України Олександр Стельмах.
Українські політологи допускають, що голосуваню жителів окупованих територій на виборах можуть перешкодити бойовики.
«Просто КПВВ позакривають бойовики і ніхто не потрапить, навіть ті, хто хоче проголосувати. Це, так би мовити, класика детективного жанру: що тих, хто в такий день буде проходити лінію перетину – до них будуть ставитись з підвищеною увагою, і багато людей просто не ризикнуть це зробити», – зауважує політолог, виконавчий директор Центру громадських відносин Євген Магда.
Однак, опитані «Донбас.Реалії» жителі підконтрольних угрупованням територій на ділянки приїжджати не планують.
– Ні за кого. А нема там таких щоб голосувати за них. Усі як були бандити, такими й залишилися.
– Ні за кого. В Україні ні за кого.
– Ну за Бойка. Думаю, що він ближче до Росії. А може, й обдурять нас.
– Я не бачу там президента, який щось би змінив в Україні. Я просто не бачу.
На окупованому Донбасі виникла своя ідентичність зі своїм пантеоном героїв – експерт
Восени минулого року для українського Інституту майбутнього збирали 8 фокус-груп в Донецьку, Луганську та в населених пунктах областей. Цей метод не такий точний, як звичайні соціологічні дослідження.
«Коли ти працюєш з фокус-групами, не стоїть завдання з’ясувати який відсоток населення так чи інакше ставиться до тієї чи іншої проблематики. Стоїть завдання отримати саме основні тези. Основні думки, основні посили, якими оперує та чи інша група населення. Лояльність до державного проекту Україна на тій стороні вже, як така, є вкрай низькою. Росія активно ставила і ставить якраз на створення місцевої ідентичності. Така місцева ідентичність почала виникати. Там є свій пантеон героїв, свої цінності і так далі», – політичний експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
Експерти вважають, що Україна повинна активніше працювати над стратегією реінтеграції Донбасу та інформаційною політикою, які так і не запрацювали належним чином за 5 минулих років. У той час як пропаганда бойовиків діє активно.
«І достатньо жорстко інтегруються ментально люди в Росію. Незалежно від бажання цих людей кудись інтегруватися. Якої би ви не були іншої точки зору, то в кращому разі вам лишається «партизанити» на користь своїх поглядів, а в гіршому разі ви будете шукати як можна вижити за даних обставин», – зауважує науковий директор центру «Соціальні індикатори», експерт КМІС Світлана Хутка.
«Хотілося б, щоб розумна і гідна людина перемогла»
А поки на непідконтрольних Україні територіях Донбасу невпевнені, яким буде їхнє життя після виборів.
– Те саме що зараз є, то і буде. Нічого нового не буде.
– Пора вже порядок наводити. В країні і всюди.
– Хочеться нормального життя, щоб нас залишили в спокої. Вже якось рухатись кудись. Щоб ми розвивалися, щось робили. Щоб республіка почала жити.
– Хотілося б. Ви знаєте, всі настільки втомилися від всього, що хотілося б, щоб розумна і гідна людина перемогла і до рішення дійшли якогось.
Шансів на те, що на президентських виборах проголосує велика кількість людей, що живуть на підконтрольних бойовикам територіях, небагато. Це можна було зробити 5 років тому. Тоді по всій Україні змінили місце голосування трохи менше 200 тисяч громадян, розповідають експерти з посиланням на Державний реєстр виборців. Цього року такі заявки теж є, але до кінця січня їх набралося близько 4 тисяч.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»