Молдова виконала свій «Мінськ» і це ні до чого не привело – такого висновку дійшли учасники конференції про російські війська в «Придністров’ї» під час дискусії. Після того, як під тиском Росії сепаратисти стали стороною переговорів, ніякого прогресу в Молдові не відбулося, говорять експерти. Втім, журналісти із так званої ПМР (Придністровської молдавської республіки) говорять – політичної волі у Молдови немає, це зручна для деяких чиновників сіра економічна зона.
В Одесі пройшла вже друга конференція «Російські війська у Придністров'ї – безпекові виклики й шляхи подолання». Перший захід пройшов у Києві, а другий організатори вирішили провести в Одесі – ближче до непідконтрольної уряду Молдови території. Організатором конференції виступила громадська організація «Українська суспільна ініціатива», яку очолює колишній політв'язень, співзасновник УНА-УНСО Микола Карпюк.
На його думку, саме зараз український і молдовський уряд мають активно говорити і проштовхувати ідею виводу російських військ із так званого «Придністров’я» – крім, власне офіційних підрозділів армії Російської Федерації, у місцевих сепаратистів є мобілізаційний резерв. Це 25-30 тисяч жителів невизнаної ПМР, що мають російське громадянство, отже будуть виконувати накази військового керівництва.
«Наразі влада в Кишиневі є молдовською національною, уряд Майї Санду відстоює інтереси держави. Тому Київ може вести із Кишиневом діалог щодо загрози, яку несуть російські війська у Придністров’ї. Настав час, коли це питання можна підіймати на міжнародних майданчиках і вирішити. Я вважаю, що і Україна, і Молдова, і Румунія мали б торпедувати це питання перед світовою спільнотою», – заявив Карпюк Радіо Свобода.
У Путіна до річниці СРСР є хворобливе бажання повернути собі радянські територіїМикола Карпюк
Російські війська мають бути замінені поліцейськими силами нейтральних країн під егідою ОБСЄ, вважає він, а зусилля України й Молдови можуть бути об’єднані в рамках Батумської декларації, говорить Карпюк. Цей документ був ухвалений 19 липня 2021 року під час саміту Асоційованого тріо в Батумі між Україною, Молдовою і Грузією.
«У Путіна до річниці СРСР є хворобливе бажання повернути собі радянські території, в першу чергу Україну. Тому січень-лютий 2022 року для нас дуже напружений проміжок часу, він несе колосальну загрозу», – вважає активіст.
Російська присутність у «Придністров'ї» – це не тільки військові – журналіст
Журналіст Андрій Старостін, якого запросили на конференцію, нагадав, що російська присутність у «Придністров’ї» і взагалі в регіоні, в тому числі в Молдові і Румунії, – це не тільки армія, а ще є місцевий бізнес, можливі логістичні потужності у випадку війни.
Нам потрібно вивчати не тільки військову складову, а і економічне підґрунтяАндрій Стпростін
«Під російським контролем у Румунії є алюмінієвий комбінат, автозаправні станції, мобільний зв’язок та інші фактично інфраструктурні підприємства, це логістика гібридної дії. Нам потрібно вивчати не тільки військову складову, а і економічне підґрунтя. «Молдовагаз» [належить російському «Газпрому»] чи металокомбінат в Рибниці так просто не виведеш», – заявив Старостін.
Щодо військової складової, то саме російські війська в так званій «Придністровській молдавській республіці» – це два мотострілецьких батальйони і батальйон управління, загальною кількістю близько 1500-1700 солдатів, заявив на конференції експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко.
У Придністров’ї відпрацьовуються дії проти танків і протиповітряна оборона. Фактично, це навчання проти України, тому що у Молдови немає танків чи військової авіаціїАртем Филипенко
«Але ключовий чинник – це незаконні воїнські формування так званого ПМР. Це чотири мотострілецькі бригади, одна з них кадрова і три резервні. Це також танкові батальйони, сили спецпризначення, артилерія, в тому числі реактивна, «гради» на нових російських шасі. Загалом 6-7 тисяч особового складу. Ще є козачі та прикордонні «підрозділи». У Придністров’ї суттєво інтенсифікувались навчання, відпрацьовуються дії проти танків і протиповітряна оборона. Фактично, це навчання проти України, тому що у Молдови немає танків чи військової авіації», – заявив Филипенко.
Він нагадав, що під час переговорів Молдова визнала так зване «Придністров’я» стороною в конфлікті та фактично легітимізувала їхні збройні сили – російські «проксі». Филипенко заявив, що російські військові долучались до військових навчань, що проходили у Придністров’ї, що означає їхню готовність взяти керування на себе у випадку війни.
«Щодо зміни складу миротворців – такі рішення ухвалюються на основі консенсусу і Росія завжди може сказати, що ПМР проти такої зміни. Ключова проблема придністровського урегулювання – це те, що ПМР є стороною перемовин. Це те саме, чого сьогодні вимагає Кремль по війні на Донбасі – офіційно ввести в переговори з представниками так званих «ДНР» й «ЛНР», – вважає Филипенко.
У 2010 році у «полон» на кордоні України і ПМР взяли полковника ФСБ, але відпустили
Сказане Филипенком підтримав генерал-майор запасу СБУ і ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун. Він народився в Молдові і в 1992 році протягом двох місяців брав участь у бойових діях на боці Молдови проти ПМР. У 2014 році, коли Ягун був заступником голови служби безпеки, в Тирасполі (Придністров’я) відремонтували і модернізували військовий аеродром – тепер він здатний приймати важкі десантні літаки. Це нагадує, що план «русского мира» по захопленню восьми українських областей нікуди не подівся, і просто відкладений, заявив експерт. У мирний час використовувати аеродром не можна – він не сертифікований, Україна і Молдова цього не допустять.
«На прикладі Придністров’я ми можемо побачити, як не треба проводити переговори із сепаратистами. Коли на нас тиснуть і говорять про прямі переговори по Донбасу, ми одразу можемо показати на Придністров’я і сказати – а що нам тут це дало? Що дали переговори, поступки агресору і російські війська там», – зазначає Ягун.
Експерт пригадав, як у січні 2010 року разом із колегами з СБУ затримали цілий підрозділ російської військової контррозвідки і полковника ФСБ, якого вдалось виманити з Придністров’я на українську територію для нібито отримання важливої інформації від «крота» в СБУ. Росіяни затримали українського розвідника з ГУР, який приїхав до Придністров’я, залякували, катували та намагались завербувати. Той повернувся до України і розповів про це колегам, які вирішили використати вдалу можливість.
Нам вдалось тоді виманити значну кількість офіцерів ФСБ і затримати їхВіктор Ягун
«Це була спецоперація, яку вели декілька місяців. Український розвідник вимагав зустрічі саме з тими людьми, які його курують з Москви. Нам вдалось тоді виманити значну кількість офіцерів ФСБ і затримати їх. Полковник з центрального апарату ФСБ тоді розповів, що вони, в тому числі, вели розвідувальну діяльність проти України, зокрема прикордонних підрозділів. На жаль через виграш Януковича нам довелось повернути їх Росії – до керівництва служби прийшов Валерій Хорошковський та змусив нас їх віддати», – заявив Ягун.
Зараз ми відновили контакти із молдовськими колегами, обмінюємось поіменними списками по російському офіцерському контингентуВіктор Ягун
Україна може перекрити кордон із Придністров’ям, та якщо теж саме зробить Молдова, то Росія буде змушена піти на вивід військ, впевнений експерт. Наразі Кремль не може забезпечити ремонт власної військової техніки в ПМР, є значні проблеми із ротацією керівних офіцерів – ті прибувають до «ПМР» через аеропорт Молдови в Кишиневі під документами прикриття, розповів Ягун.
«Зараз ми відновили контакти із молдовськими колегами, обмінюємось поіменними списками по російському офіцерському контингенту, в тому числі чи не брали вони участь в боях на Донбасі», – уточнив він.
Молдова не захоче влаштовувати блокаду своїм непідконтрольним районам – журналіст
Журналіст Сергій Ільченко до 2015 року жив у Придністров’ї, співпрацював із місцевими та міжнародними ЗМІ, але був змушений поїхати з країни через репресії, переслідування та кримінальну справу. Ільченко просидів кілька місяців у СІЗО Тирасполя, два роки жив у центрі для біженців у Молдові, а потім переїхав до Києва.
Якщо Росія посилить агресивні дії на Донбасі, то дійсно буде вдалий момент, щоб «закрити» проблему російських військ у Придністров’ї, говорить журналіст. Ба більше, йдеться скоріш не про виведення, а про розпущення військ – рядові, сержанти і молодші офіцери це давно місцеві мешканці. Приїжджають з Росії тільки старші офіцери, повідомив Ільченко. Але вкрай сумнівно, щоб молдовська влада була готова встановити фактичну блокаду «ПМР», каже він Радіо Свобода. Україна готова до блокади – блокується підвіз вантажів, скасовуються митні печатки, закривається авіасполучення.
«І робиться заява – або ви визнаєте конституційну владу Кишинева, або сидіть так. Але для цього потрібна політична воля. Як я бачу – ніякого конфлікту із Молдовою насправді давно немає. Є дуже тісна і взаємовигідна комерційна співпраця – Придністров’я працює з під молдовської митниці. З одного боку, це вигідно, а з іншого – у випадку злочину завжди можна сказати, що це не ми, це сепаратисти, ми їх не контролюємо», – говорить Ільченко. Йдеться, наприклад, про цигарки, які нещодавно знайшли у Великій Британії, уточнює він.
Цей кримінальний анклав використовують молдовські посадовці, і закривати таку вигідну «сіру економічну зону» із чорним доходом у два мільярди доларів на рік, влада не захоче, говорить журналіст.
ПМР стала кримінальним «заднім двором» не в результаті того, що їх допустили до прямих переговорів, а коли їх допустили до митних печаток і економічної діяльності під прикриттям Молдови у 2001 і 2005 роках у два етапи, впевнений Ільченко. Після цього ситуація зайшла у глухий кут і не піддається регулюванню.
«У ПМР немає спільного кордону з Росією, тут би прямі перемовини могли б спрацювати. З Донбасом це важче – хіба що про часткову амністією для бойовиків», – вважає журналіст. Він не може повернутись до Тирасполя, оскільки побоюється нових кримінальних справ.
