Армія Росії продовжує обстрілювати Херсон, зокрема, з лівого берега Дніпра. Наразі Сили оборони України відтіснили на лівобережній частині Херсонщини російські війська лише на невеликій ділянці. Отож перед батьками дітей постала дилема: залишатися у місті всією сім’єю чи відправити своїх дітей у безпечне місце. Джерело: AFP
Залишитися чи виїхати: важкий вибір батьків через рік після звільнення Херсону (фотогалерея)
1
Захисний паркан від обстрілів оточує дитячий майданчик у Херсоні.
Херсон розташований на контрольованому владою України західному березі Дніпра, який де-факто є лінією фронту. У міру загострення бойових дій з обох сторін батьки стикаються з важким рішенням: чи всією сім’єю сміливо витримати невпинні російські обстріли, чи відвезти своїх дітей у безпечне місце
Херсон розташований на контрольованому владою України західному березі Дніпра, який де-факто є лінією фронту. У міру загострення бойових дій з обох сторін батьки стикаються з важким рішенням: чи всією сім’єю сміливо витримати невпинні російські обстріли, чи відвезти своїх дітей у безпечне місце
2
На безлюдній вулиці у Херсоні збираються бродячі собаки.
Місто було звільнено від російських військ 11 листопада 2022 року після майже восьми місяців окупації. Рік по тому Херсон стикається зі щоденними атаками з боку російських військ. Побоюючись за дітей, місцева влада розробила програму тимчасового переселення дітей до табору відпочинку в горах на заході України
Місто було звільнено від російських військ 11 листопада 2022 року після майже восьми місяців окупації. Рік по тому Херсон стикається зі щоденними атаками з боку російських військ. Побоюючись за дітей, місцева влада розробила програму тимчасового переселення дітей до табору відпочинку в горах на заході України
3
Діти збираються перед евакуацією, Херсон, 30 жовтня 2023 року.
Надія Кондраткова, мати двох доньок, яка вперше розлучається зі своїми дітьми, тремтіла від страху, а її очі наповнилися слізьми.
«Їм потрібно відпочити подалі від вибухів і сирен», – пояснила Кондраткова своє рішення відправити своїх доньок з Херсону. «Вони виснажені – каже вона. – Вони вже не можуть спати і кричать ночами»
Надія Кондраткова, мати двох доньок, яка вперше розлучається зі своїми дітьми, тремтіла від страху, а її очі наповнилися слізьми.
«Їм потрібно відпочити подалі від вибухів і сирен», – пояснила Кондраткова своє рішення відправити своїх доньок з Херсону. «Вони виснажені – каже вона. – Вони вже не можуть спати і кричать ночами»
4
Під звуки віддалених вибухів діти чекають в евакуаційному автобусі перед відправленням.
«Наше завдання – доставити дітей у безпечне місце на кілька місяців, – зазначає херсонський чиновник Антон Єфанов. – Ми відчуваємо, що стає все більш небезпечно, тому що обстрілів стає все більше»
«Наше завдання – доставити дітей у безпечне місце на кілька місяців, – зазначає херсонський чиновник Антон Єфанов. – Ми відчуваємо, що стає все більш небезпечно, тому що обстрілів стає все більше»
5
11-річний Борис сидить сам у маленькій кімнаті в центрі прийому біженців у Миколаєві, в якому проживає його родина.
Влада України заявляє, що понад 500 дітей було вбито з моменту масштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, що стало похмурою віхою війни, яка загалом триває від лютого 2014 року
Влада України заявляє, що понад 500 дітей було вбито з моменту масштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, що стало похмурою віхою війни, яка загалом триває від лютого 2014 року
6
Ікони родини прикрашають кімнату, де вони живуть у центрі прийому біженців.
Поки одні родини тікають з Херсону, інші вирішили залишитися
Поки одні родини тікають з Херсону, інші вирішили залишитися
7
Дівчинка запускає повітряного змія з бабусею під сонячними променями під вечір у Херсоні, 29 жовтня 2023 року
8
Володимир наносить гелловінський макіяж на обличчя своєї 11-річної доньки Дарії.
«Зараз важко бути батьками. Важко пояснити дитині, що відбувається, не травмувавши її. Ми кажемо їм бути обережнішими, слухати сирени».
Вони з дружиною намагаються виводити дітей на дитячі майданчики «до сирен», за словами Володимира, «щоб вони не забували, що є тепло, веселощі, щастя, а не тільки трагедія і смерть»
«Зараз важко бути батьками. Важко пояснити дитині, що відбувається, не травмувавши її. Ми кажемо їм бути обережнішими, слухати сирени».
Вони з дружиною намагаються виводити дітей на дитячі майданчики «до сирен», за словами Володимира, «щоб вони не забували, що є тепло, веселощі, щастя, а не тільки трагедія і смерть»
9
Марина допомагає своїй доньці Анні, 6 років, одягатися на Гелловін, а її чоловік Володимир спостерігає, як їхня донька Дарія бігає в чорній накидці, співаючи: «Я смерть, я ховаюся в тіні».
«Ми святкуємо Гелловін, щоб забути війну», – сказав Володимир, усміхаючись сонячному світлу
«Ми святкуємо Гелловін, щоб забути війну», – сказав Володимир, усміхаючись сонячному світлу
10
43-річний Геннадій Грицков сидить поруч зі своєю матір’ю Любов’ю Ситниковою в центрі для біженців. Любов показує на телефоні фото свого 6-річного онука Назара, який загинув минулого місяця під час російського обстрілу в Херсонській області. Також постраждав її 13-річний онук. Зараз вони живуть на місці колишнього інтернату в Миколаєві.
«Того дня ми мали святкувати день народження мого сина. Мій онук сказав мені, що хоче піти до школи, що він хоче навчитися писати. Йому так і не вдалося піти», – сказала Любов зі сльозами на очах
«Того дня ми мали святкувати день народження мого сина. Мій онук сказав мені, що хоче піти до школи, що він хоче навчитися писати. Йому так і не вдалося піти», – сказала Любов зі сльозами на очах
