На в’їзді до Києва всохли дерева лісового масиву – за словами лісників, близько 300 сосен. Як припускають активісти, дерева хтось знищив «вручну» – просвердлив стовбури і залив усередину хімікати. Головний лісничий комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове господарство» Юрій Дубів не виключає, що земельну ділянку хтось вподобав для забудови, але переконує, що зелені насадження на ній відновлять.
Дарницьке лісопаркове господарство оголосило про обстеження лісових насаджень 17 та 18 жовтня. Офіційним приводом стала загибель сосен: як припускали, від жука-короїда. За словами головного місцевого лісничого Юрія Дубіва, ознаки послаблення можна було помітити ще влітку – сосни всихали, з них опадала хвоя й відшаровувалася кора.
Але згодом лісничі і громадські активісти дійшли висновку, що шкідники ні до чого.
«Є підозра, що це дерево загинуло не від короїда, а від рук людини», – говорить на відео депутат Київради Олексій Новіков. Він звертає увагу на те, що отвори в сухих деревних стовбурах нагадують рукотворні.
Але учасники обстеження додають, що самі лише механічні пошкодження не можуть знищити дерево. Тож припускають, що в отвори заливали хімічну речовину, згубну для деревної рослинності.
Коментуючи зафільмоване, Новіков називає ділянку, на якій розташовані дерева, «потенційно привабливою» для будівництва розважального або комерційного закладу.
Цей лісовий масив розташований фактично на в’їзді до столиці – на Броварському проспекті неподалік станції метро «Лісова».
Отвори були замасковані чи то пластиліном, чи ще якоюсь речовиноюЮрій Дубів
«Ймовірно, дриль чи щось таке, що свердлить, – припускає Дубів, коментуючи ситуацію для Радіо Свобода. – Раніше були випадки, що щось підсипають, підливають, тому що й трава була така засохла. Важко сказати, що це від спеки від початку літа, але не виключали й такий варіант. Потім із дерев почала відшаровуватись кора, і на багатьох деревах такі отвори. Багато з них були замасковані чи то пластиліном, чи ще якоюсь речовиною. Навіть якщо зробити отвір, кора внаслідок своїх властивостей стягується, отвори ніби приховуються. Але, коли вона почала відшаровуватись, це стало чітко видно».
Лісничий пояснює, що громадських активістів і всіх охочих запросили на обстеження, щоб надати ситуації резонансу – мовляв, на випадок, якщо після вирубки загиблих дерев міська влада спробує передати ділянку під забудову.
«Або не все в порядку з психічним здоров’ям у людини, – це малоймовірно, – або для інших цілей, мотивуючи, можливо, тим, що там немає дерев», – припускає він.
Читайте також: #ЯХочуДихати: у Запоріжжі відбулася акція за «чисте повітря»
Втім, Дубів запевняє, що в лісництві планують відновити насадження, а з приводу ймовірного пошкодження дерев до стану припинення ними росту звернулись до поліції.
Доведеться частину насадження видалити, але воно залишиться у складі зеленої зониЮрій Дубів
«Можливо, десь там щось планувалось, якась забудова, розміщення чергового розважального, торгового чи ще якогось іншого комплексу… Ми розуміємо, що доведеться частину насадження видалити, але щоб було зрозуміло, що там і далі буде лісове (насадження – ред). Нехай воно не буде таке типове, як для лісів, але все одно воно залишиться у складі зеленої зони», – стверджує він.
Вирубати сухі стовбури лісничим доведеться у будь-якому разі – заради протипожежної безпеки і запобігання поширенню шкідників. Поки що не відомо, скільки ці роботи і відновлення зелених насаджень коштуватимуть місту – голова лісництва каже, що наразі оцінка завданої шкоди триває. Йдеться про приблизно три сотні сосен на земельній ділянці площею понад гектар.
Згідно з даними про великі закупівлі «Київзеленбуду» (до складу якого входить Дарницьке лісопаркове господарство) за 2017 рік, тоді комунальне підприємство витратило майже 7,3 мільярда гривень на саджанці дерев.
Рубати – будувати – повторити
Вирубка парків чи лісів не є чимось новим для Києва. У квітні 2016 року видання «Українська правда» повідомляло про вирубку понад сотні дерев в урочищі Бичок, що в столичному Голосіївському парку.
Наразі триває судова тяганина між парком і підприємством «Авеста-Буд» щодо скасування договору про оренду земельної ділянки.
Читайте також: «Біля маєтку екс-міністра Злочевського йде вирубка державного лісу – «Схеми»
Еко-активіст Андрій Хрутьба, який тоді був очільником відділу екоосвіти Голосіївського парку, розповідає, що випадок на Броварському проспекті відрізняється від тодішнього.
Тихцем знищують територію, щоб потім віддати під інвестора, який зможе щось побудуватиАндрій Хрутьба
«Там було колись виділення землі, є претенденти на цю територію, і ми знаємо хто, це не є секретом, у принципі. Вони і зараз хочуть там побудувати заправку, тоді просто нахабно пішли і почали пиляти. А тут тихцем знищують цю територію, щоб потім змінити цільове призначення землі і віддати під якогось інвестора, який буде за цією територією доглядати і, відповідно, зможе щось там побудувати», – міркує він.
Загалом ситуації, в яких дерева умисно пошкоджують, намагаючись звільнити землю для будівництва, трапляються час від часу, додає Хрутьба.
Активіст зауважує, що зазвичай захистом парків чи лісових масивів займаються в першу чергу місцеві активісти, і це, за його словами, праця «важка і невдячна». Втім, те, що цього разу на сполох забили комунальники, Хрутьба вважає логічним.
«До того дуже рідко коли була така новина: приходьте хто хоче на обстеження, звертайте на це увагу. Як це так: випадково на обстеження покликали всіх, хто хоче – і знайшли те, що хотіли знайти. І тепер мають вигляд доволі позитивний, як борці за територію лісу, яка вже давно проблемна. Хоча, може, навпаки, це позитивно, і вони дійсно стали відкриті і починають розуміти, що без комунікації, без допомоги громади все одно вони не зможуть захистити цю ділянку», – визнає він.
Згідно з кадастровою картою Києва, ця ділянка – зона зелених насаджень загального користування. Втім, невелику її частину вже обнесено дерев’яним парканом і позначено як таку, що перебуває в розпорядженні громадських і релігійних організацій.
За словами Андрія Хрутьби, місцева влада може змінити цільове призначення землі, і тоді її можна буде передати в приватну власність, в тому числі і під будівництво.
«Поки не поміняли, можна там щось відновлювати: ці (дерева – ред.) спиляти, нові посадити, будь-що робити. Але не можна буде будувати. А якщо змінять цільове призначення землі, то вже саджати не можна буде», – пояснює він.
Згідно з дослідженням проекту журналістики даних «Texty.org», оприлюдненим навесні 2017 року, найспекотнішими районами Києва, а також Одеси, Харкова й Львова виявилися ті, в яких було найменше рослинності.
За даними «Київзеленбуду», у столиці зараз налічується три лісопаркові господарства загальною площею 32 тисячі гектарів. Як свідчить офіційна статистика, у 2017 році площа поновлення лісових насаджень в Києві склала 251 гектар.
При цьому від шкідників, пожеж та з інших причин торік загинуло 55 гектарів лісу, а внаслідок заходів, не пов’язаних із веденням лісового господарства, вирубали 88 гектарів – на 382% більше, ніж у 2016-му. Даних за 2018 рік поки що не публікували.
