Ключем до приборкання епідемії є вчасне виявлення носіїв коронавірусу і їхніх можливих контактів, щоб ізолювати хворих, вилікувати їх і не допустити поширення хвороби. Допомогти у цьому епідеміологам у Чехії має програма «розумний карантин», проєкт Міністерства охорони здоров’я, в якому беруть участь ІТ-компанії і оператори мобільного зв’язку. Якщо експеримент, який почався в одному з регіонів країни, південній Моравії, матиме успіх, його можуть розширити на територію всієї Чехії і він замінить нинішні карантинні обмеження, що підривають економіку країни. Схожий спосіб «точкового карантину» застосовують і в інших країнах, щоправда, не всюди при цьому дбають про права людини.
У Південноморавському краї Чехії пілотний проект стартував у понеділок. «У найближчі кілька днів все має почати працювати. Ми повинні мати змогу визначити людей із підозрою на коронавірус і швидко їх протестувати», – сказав в інтерв’ю чеським ЗМІ заступник міністра охорони здоров’я Роман Прімула. Він відійшов нині від керівництва Центральним кризовим штабом Чехії для того, щоб очолити керівництво новим проєктом «розумного карантину».
Очікується, що епідеміологи через спеціально навченого оператора – планується підключити до цієї роботи студентів-медиків чи викладачів першої медичної допомоги – зможуть зв’язатися з інфікованою особою в домашній ізоляції і просити дозволу на використання даних. Після надання дозволу інтерв’юер отримає від операторів мобільного зв’язку детальну карту, яка показує рух зараженої людини протягом останніх трьох тижнів.
Завдяки цьому епідеміологи зможуть виявити осіб, які могли бути заражені, зв’язатися з цими людьми, помістити під карантин, тоді як медичні групи візьмуться за їхню перевірку на COVID-19. До системи також буде залучена армія, яка перевозитиме медичні бригади. Так, «вичищаючи» село за селом, місто за містом, у Чехії планують створити чисті від хвороби зони, де люди зможуть безпечно повертатися до нормального життя.
А як в інших країнах?
Сусідня Словаччина ухвалила закон, який дозволяє урядові контролювати пересування людей, заражених коронавірусом. Поправка надасть службі охорони здоров’я Словаччини доступ до даних про місце перебування з мобільних телефонів тих, хто є на карантині.
Словацькі чиновники заявили, що їх надихнув досвід Сінгапуру й Тайваню, де агресивне відстеження контактів відіграло вирішальну роль в уповільненні розповсюдження вірусу.
У Південній Кореї уряд використовував дані транзакцій за допомогою кредитних карток, геолокацію телефону й відеоспостереження, щоб дати детальну інформацію про пацієнтів із коронавірусом, не ідентифікуючи їх на ім’я, повідомляється на урядовому вебсайті. Результатом стала карта, на якій люди могли бачити, чи перебували вони поруч із носієм коронавірусу. Проте це призвело до того, що дані про деяких пацієнтів були оприлюднені без їхньої згоди – і органи влади вирішили обмежити політику обміну даними.
Президент Сербії Александр Вучич нещодавно сказав, що влада відстежує людей із італійськими телефонними номерами.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також заявив, що уряд буде вивчати «електронні рішення», щоб допомогти вирішити кризу.
В Ізраїлі служба безпеки «Шин Бет» розгорнула потужну програму спостереження, щоб відстежувати пересування хворих із коронавірусом або носіїв вірусу. Дані телефонів і кредитних карток використовувалися для картографування, а службовці системи охорони здоров’я мали попереджати й відправляти на карантин людей, які перебували на відстані 2 метрів протягом 10 хвилин і більше біля людини, зараженої вірусом. Минулого тижня «Шин Бет» заявила, що допомогла органам охорони здоров’я виявити й ізолювати понад 500 жителів, у яких виявили коронавірус.
Ізраїльське міністерство зазначає, що інформація буде використана лише її фахівцями і видалена через 60 днів. Проте правозахисні групи подали клопотання до Верховного суду, який погрозив закрити програму, якщо над нею не буде більше нагляду.
Мобільні оператори в Європейському союзі обмінюються даними з органами охорони здоров’я в Італії, Німеччині й Австрії, щоб допомогти контролювати, як люди дотримуються соціального дистанціювання, повідомляє агентство Reuters.
За даними видання New York Times, уряд Великої Британії створює застосунок, який би попереджав людей, які контактували з тими, у кого був підтверджений коронавірус.
Уряд США розглядає анонімні дані, зібрані технічними гігантами, для схожих цілей, повідомляє видання The Washington Post.
Авторитарні режими: коронавірус відкриває нові можливості для стеження за громадянами
У Росії захисники конфіденційності переживають, що система розпізнавання облич, використання якої не було обмежено чіткими правилами, нині може дозволити державі ще більше контролювати своїх громадян і після того, як епідемія закінчиться.
Цей технічний інструмент з’явився в російському арсеналі на початку цього року і зустрів незвичний для Росії опір, коли захисники конфіденційності подавали позови про незаконне спостереження. Коли ж влада сказала, що цей інструмент буде використовуватися для боротьби з коронавірусом, система отримала підтримку громадської думки.
Минулого тижня московська поліція заявила, що впіймала й оштрафувала 200 людей, які порушили карантин і самоізоляцію, використовуючи систему розпізнавання облич, в яку об’єднано 170 000 камер у Москві. Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, деякі з імовірних порушників, яких оштрафували, перебували на вулиці менш ніж півхвилини, перш ніж їх зафіксувала камера.
Прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін на початку цього тижня доручив Міністерству зв’язку Росії до кінця тижня запровадити систему відстеження на основі «даних геолокації від мобільних провайдерів для конкретної людини».
Дані, зведені системою, не будуть анонімними: відповідно до урядової постанови, інформація, зібрана системою відстеження, буде використовуватися для надсилання текстів тим, хто вступив у контакт з носієм коронавірусу, і для повідомлення регіональної влади, щоб та відправила людей на карантин.
Епідемія закінчиться колись, але ці заходи, я впевнений, залишатьсяСаркіс Дарбінян, російський юрист
Саркіс Дарбінян, юрист-партнер «Центру цифрових прав», який відстежує свободи в інтернеті в Росії, каже, що з точки зору закону для використання цих технологій у Росії немає правових підстав. І навіть якщо в країні запровадять надзвичайний стан, то і це не дає право владі використовувати систему розпізнавання облич, бо в законі про надзвичайний стан не говориться про епідемії. Але найстрашніше, на думку російського юриста, – це те, що «епідемія закінчиться колись, але ці заходи, я впевнений, залишаться».
Якби коронавірус не існував, його варто було б придумати для того, щоб на повну силу використати технологію розпізнавання обличСаркіс Дарбінян
За словами Дарбіняна, найбільше просунувся на шляху до контролю за своїми громадянами Китай. «Якби коронавірус не існував, його варто було б придумати для того, щоб на повну силу використати ту технологію розпізнавання облич, яка вже використовується в Китаї», – каже російський юрист-правозахисник.
Інша китайська схема, кодування стану здоров’я, вперше була запроваджена у місті Ханчжоу як проєкт місцевого самоврядування, створений за допомогою платформи онлайн-платежів Alipay, що входить до групи електронної комерції Alibaba.
Мешканці міста мусять підписуватися через застосунок для гаманця Alipay, і людині присвоюється кольоровий код – зелений, жовтий або червоний, – який вказує на їхній стан здоров’я, як його обчислила система за тими даними, які ввів про себе користувач. Таку схему вже застосовують і в інших містах і хочуть поширити на всю країну.
Як розповів у розмові з Радіо Свобода український менеджер із Шанхаю Олександр Никитюк, застосунок став частиною повсякденного життя людини в Китаї.
Кожен з нас повідомляє про стан здоров’я через QR-код, що є на платіжному застосунку мобільного телефонуОлександр Никитюк, український менеджер із Шанхаю
«Кожен із нас повідомляє про стан здоров’я через QR-код, що є на платіжному застосунку мобільного телефону. Це працює як перепустка до публічних місць. Якщо ти повернувся з місць, де є епідемія, ти маєш червоний код, з яким ти не можеш потрапити у публічні місця, бо тебе перевірять у метро, в офісах. Застосунок знає, скільки часу пройшло з моменту вашого повернення з небезпечних місць чи з-за кордону. Є ще жовтий код. Із зеленим кодом ти можеш пересуватися містом», – пояснює Никитюк.
Проте аналіз коду програмного забезпечення, який провела газета New York Times, виявив, що система в реальному часі не лише допомагає владі боротися з епідемією – вона створює шаблон для появи нових форм автоматизованого соціального контролю, які можуть зберігатися довго після того, як епідемія вщухне.
Добровільно-примусова згода і тривалість збору даних
Ця перспектива непокоїть і чеських ІТ-фахівців та правозахисників. У проєкті чеського Міністерства охорони здоров’я передбачається, що інфіковані будуть співпрацювати і давати свою згоду на обробку їхніх даних, бо їх до цього прямо зобов’язують положення Закону про охорону здоров’я. Теоретично за відмову від співпраці може бути накладено штраф до трьох мільйонів крон (нині приблизно стільки ж у гривнях – ред).
Як кажуть у Міністерстві охорони здоров’я Чехії, дані зберігатимуться в системі максимум шість годин, після чого видалятимуться. Безпека даних також забезпечить для чеського МОЗ безплатно фірма Keboola, яка опрацьовує й захищає дані для великих компаній, таких, як банки або страхові компанії.
Томаш Флідр, експерт із безпеки даних однієї з великих фінансових компаній у Празі, каже, що у цій справі важливо знати, коли ж епідемію вважати закінченою, щоб можна було повернутися до нормального життя.
Обмежувати права людини на визначений період можна, якщо це працює для боротьби з епідемією. Але час повинен бути чітко обмеженимТомаш Флідр, ІТ-експерт
«Існує загальний консенсус, що обмежувати права людини на визначений період можна, якщо це працює для боротьби з епідемією. Але час повинен бути чітко обмеженим. Хоч у деяких американських штатах до цієї ідеї ставляться ще більш критично», – говорить він у розмові з Радіо Свобода.
На його думку, причина для занепокоєння існує якраз в авторитарних країнах, де нова система стеження за людьми може залишитися настало. Але і демократії до неї не мають вродженого імунітету, бо епідемія може тривати довго, вона може повертатися, тож люди можуть до цього і звикнути.
Він вказує на те, що рух у цьому напрямку вже є, і нещодавно військова розвідка отримала дозвіл на збір даних, що не було пов’язано з епідемією коронавірусу.
Інший чеський експерт, старший аналітик Центру політики безпеки та європейських цінностей Давід Стулік назвав три основні правила, за умови виконання яких правозахисники можуть погодитися з запровадженням «розумного карантину».
Нові заходи (повинні) застосовуються у межах чинного законодавства, наприклад, про захист персональних данихДавід Стулік
«Якщо ці нові заходи застосовуються у межах чинного законодавства, наприклад, про захист персональних даних; якщо вони дійсно допомагають у боротьбі з коронавірусом, і якщо вони обмежені терміном, потрібним для боротьби з хворобою», – пояснює Давід Стулік у розмові з Радіо Свобода.
Він наголошує, що дуже важливо при цьому встановити відповідну систему контролю – офіс омбудсмана з дотримання цифрових прав, щоб нагляд здійснювали також парламентські комітети, що займаються правами людини й наглядом над спецслужбами. Також, за його даними, робота вже почалася і в чеських громадських організаціях, які планують створення власної системи нагляду над дотриманням цифрових прав громадян.
