Київ – Історії про «підстилку», «бабусю» та «фемінізм, який не пройшов» у парламентському комітеті із правоохоронної діяльності, викликали обурення урядової уповноваженої з гендерних питань та представників офісу омбудсмена. Вони оприлюднили спільну відкриту заяву, в якій закликали запровадити партійні етичні кодекси та адміністративну відповідальність за дискримінаційні дії. Втім, дехто з депутатів вважає, що наразі вже є достатньо важелів впливу на політиків, але їх не використовують.
Сварка у сесійній залі під час виступу віце-спікера Верховної Ради Ірини Геращенко, коли депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко обізвав її лайливим словом, а вона у відповідь – його, викликала резонанс і серед політиків, і серед громадських активістів.
Власенка змусили вибачитись, а Геращенко пізніше написала у фейсбуці, що ледве утрималася від ляпаса і зараз переживає психологічну кризу.
Позафракційна депутат Вікторія Пташник називає інцидент неприпустимим проявом сексизму і вказує на те, що такі випадки не є для чинного скликання парламенту особливою рідкістю. Як приклад вона наводить випади на свою адресу з боку депутата з групи «Відродження» Володимира Мисика.
Раніше Пташник оприлюднила на порталі YouTube відео із засідання парламентського комітету із правоохоронної діяльності, членом якого є Мисик. На відео депутат називає комітет «чисто чоловічим» і запевняє, що «фемінізм тут не пройшов».
Ці приклади – це не прояв неповаги ні до Ірини Геращенко, ні до мене – це прояв неповаги до всіх насВікторія Пташник
«Я хочу сказати, що ці приклади – це не прояв неповаги ні до Ірини Геращенко, ні до мене – це прояв неповаги до всіх нас. Тому я вважаю, що ми більш рішуче маємо відстоювати свої права, а відповідні народні депутати мають понести покарання. Я звернулася до комітету з питань регламенту і очікую розгляду своєї скарги щодо дій Володимира Мисика. Але я думаю також, що виборці мають надати свою оцінку, і ці депутати мусять понести і політичну відповідальність», – каже Вікторія Пташник.
Ці випадки зацікавили офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Як зауважив представник секретаріату омбудсмена Данило Юрченко, вони, зокрема, мають намір відстежувати реакцію на інцидент із Пташник регламентного комітету, який призначив засідання з цього питання на грудень цього року. Але, на його думку, карати дискримінаторів наразі досить складно.
У нас є закон профільний про запобігання і протидію дискримінації, але немає відповідальностіДанило Юрченко
«На сьогоднішній день у нас немає адміністративної відповідальності за дискримінацію. Тобто у нас є закон профільний про запобігання і протидію дискримінації, але немає відповідальності. А доки не буде відповідальності, не буде і виконання закону», – зауважує Юрченко.
Представники офісу омбудсмена спільно з урядовою уповноваженою з гендерних питань Катериною Левченко оприлюднили відкритого листа із закликом запровадити адміністративне покарання за дискримінаційні дії, а також розробити партійні етичні кодекси, які засуджуватимуть сексизм у політиці.
«Сексистські образи на адресу народних депутаток Вікторії Пташник, Юлії Тимошенко (вочевидь, йдеться про білборди, що акцентують увагу на її віці і які викликали гостру критику навіть серед опонентів цього політика – ред.), Ірини Геращенко, які в останні тижні шокували суспільство, є не тільки виявами неповаги до людської честі та гідності, порушеннями етики, а й порушеннями прав і свобод людини, закріпленими в Конституції України та антидискримінаційному законодавстві. Ці образи спрямовані проти всіх жінок, перш за все тих, хто сьогодні активно займається політикою, державною діяльністю, і тих, хто планує це. Сексизм стає реальним демотиватором політичної участі жінок і реальною перешкодою її розширення», – мовиться у тексті звернення.
Парламент вже має деякі важелі впливу на дискримінаторів, але не застосовує їх – Шкрум
У цих випадках йдеться не тільки і не так про сексизм, як про загальну кризу політичної етики у Верховній Раді, зауважує депутат фракції «Батьківщина» Альона Шкрум. Втім, на її думку, навіть зараз є достатньо дисциплінарних санкцій, які можуть бути застосовані до членів парламенту, коли ті порушують етичні норми.
«На сьогодні дієвою санкцією була б, як мінімум, заборона приходити на засідання Верховної Ради 5–10 разів. Як і за кнопкодавство – 5–10 разів. І це було б дуже відчутним для коаліції, бо не буде вистачати голосів, як їх і зараз не вистачає. А друга санкція, яка, ви не повірите, дуже дієва, – це заборонити бути у міжнародних відрядженнях, міжнародних делегаціях. Для більшості парламентарів це образливо, і це велика санкція, яка могла б їх зупинити», – вважає політик.
Інша справа – їх не застосовують, констатує вона. Як приклад Шкрум згадує випадок у грудні 2015-го, коли депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Олег Барна виніс на руках із трибуни тодішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, коли той виступав, перед цим вручивши йому букет. Фракція «Блок Петра Порошенка» тоді ухвалила рішення виключити Олега Барну зі складу фракції через його сутичку з прем’єром (Барна заявив, що вийшов сам), але пізніше він повернувся до складу фракції.
Іще один приклад – коли у листопаді 2015-го депутат від «Народного фронту» Андрій Тетерук вдарив пляшкою по голові депутата фракції «Батьківщина» Олександру Кужель.
Тодішній спікер Володимир Гройсман (нинішній прем’єр) виніс на голосування Ради відсторонення Тетерука на 5 днів, але парламент цього не підтримав, а пізніше сама Олександра Кужель заявила, що відкликала свою заяву до прокуратури, яку вона подавала у зв’язку з цим інцидентом, а Тетерук зажадав вибачень.
