Інавгурація шостого президента України Володимира Зеленського відбулася за планом 20 травня 2019 року. Новообраний президент склав присягу, виголосив урочисту промову в парламенті і зробив кілька важливих заяв: про розпуск Верховної Ради і проведення дострокових виборів, а також визначив першочерговим завданням – «припинення вогню на Донбасі».
Голова Верховної Ради Андрій Парубій відкрив урочисте засідання українського парламенту о 10:00 за київським часом. Прозвучав Гімн України і розпочалася церемонія інавгурації шостого президента країни Володимира Зеленського.
За парламентською трибуною він склав присягу на вірність українському народові. Після цього йому вручили посвідчення президента України і традиційні українські символи влади – булаву, печатку, штандарт і колар (чоловіча прикраса у вигляді кольє - ред).
Після урочистого складання присяги українському народові президент України Володимир Зеленський, звернувся до парламентарів і попросив ще протягом двох місяців, поки не закінчиться термін їхніх повноважень, ухвалити кілька законів. А саме – про депутатську недоторканність, про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а також виборчий кодекс, який передбачає голосування за відкритими виборчими списками.
Першим моїм кроком буде повернення всіх полонених і територій ... І Крим, і Донбас це українська земля, де ми втратили людейВолодимир Зеленський
У своїй промові Володимир Зеленський заявив, що готовий на все заради припинення вогню на Донбасі.
«Історія несправедлива, не ми почали цю війну, але нам цю війну закінчувати. Першим моїм кроком буде повернення всіх полонених і територій ... І Крим, і Донбас це українська земля, де ми втратили людей. ми втратили їх свідомість ... За цей час уряд не зробив нічого, щоб вони відчули себе українцями», – сказав Зеленський.
Коли президент почав говорити про Донбас, то перейшов на російську мову. У відповідь на це пролунали несхвальні вигуки парламентарів.
Президент Зеленський також сказав, що буде боротися із бідністю і намагатися долати розбіжності, що розділяють країну, об'єднуючи українців.
«Ми всі – президенти», – сказав Володимир Зеленський, наголошуючи на спільній відповідальності всіх громадян за державу та її майбутнє.
«Європейська країна починається з кожного ... Кожен з нас загинув на Донбасі і кожен з нас переселенець», – сказав президент, додавши, що необхідно спільно справлятися з нинішніми проблемами.
Володимир Зеленський звернувся до українців, які постійно живуть за кордоном, щоб вони поверталися в країну і допомагали їй розвиватися, застосовуючи свої «знання, ментальні цінності, досвід».
Президент зазначив, що українців – 65 мільйонів, якщо вважати в тому числі тих, хто живе за межами України.
«Президент – не портрет»
Президент Зеленський закликав чиновників не вішати його портрет у кабінетах, а замість цього повісити там фотографії своїх дітей і кожен раз, ухвалюючи чергові рішення, дивитися їм в очі.
«Президент – не портрет», – наголосив новий президент України.
Після церемонії складання присяги Володимир Зеленський вийшов до людей, які зібралися під Верховною Радою у Маріїнському парку і привітав їх.
Потім йому як верховному головнокомандувачу представили командувачів Збройних сил України.
Це була сьома в українській історії церемонія вступу на посаду нового глави держави. Двічі інавгурували лише другого президента України Леоніда Кучму, який повторно став главою держави в 1999 році.
Спостерігали за церемонією складання присяги Володимиром Зеленським у парламенті народні депутати, високоповажні гості і представники зарубіжних делегацій.
Запрошені були всі попередні українські президенти, за винятком президента-утікача Віктора Януковича.
Пішки на роботу – на Банкову
Далі Володимир Зеленський провів урочистий прийом в Маріїнському палаці для офіційних іноземних гостей і ряд двосторонніх зустрічей із главами іноземних делегацій в президентській адміністрації.
У Адміністрацію президента Володимир Зеленський прийшов пішки.
Ніяких банкетів для гостей, які влаштовували колишні переможці президентських виборів у день інавгурації, цього разу не буде.
«Володимир Олександрович Зеленський відразу після офіційних урочистостей і протокольних зустрічей приступить до виконання своїх обов'язків. В Україні – війна, йому не до бенкету», – заявив радник Зеленського Дмитро Разумков.
Хто із зарубіжних гостей був на інавгурації
Представників Росії, яка офіційно визнана Верховною Радою державою-агресором, не може бути на церемонії. Інформацію про те, що Росію не запрошували на інавгурацію, підтвердила прес-секретар Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко. За її словами, на церемонії в парламенті будуть «лише ті держави, які, активно співпрацюють з Україною, є нашими партнерами і друзями». Підтвердив це і речник президента Росії Дмитро Пєсков. Він повідомив, президент Росії Володимир Путін не отримував запрошення з Києва на інавгурацію новообраного президента України Володимира Зеленського «ні на яких рівнях».
На урочистому засіданні у Верховній Раді були присутні президенти Литви Даля Грібаускайте, Угорщини – Янош Адер, Латвії – Раймондс Вейоніс, Естонії – Керсті Кальюлайд, Грузії – Саломе Зурабішвілі.
Американську делегацію очолив міністр енергетики США Рік Перрі. До складу делегації, зокрема, увійшли: спецпредставник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер, посол США в ЄС Гордон Сондланд, директор департаменту європейських справ в Раді нацбезпеки США при президенті Олександр Видман.
Напередодні, ще чинний тоді президент України Петро Порошенко нагородив Курта Волкера орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня «за вагомий особистий внесок у підтримку та розвиток демократії в Україні, відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності Української держави».
Делегацію ЄС на інавгурації Зеленського очолив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович, Польщі – міністр закордонних справ Яцек Чапутовіч, Канади – міністр національної оборони Хардж Сінгх Саджан, Туреччини – віце-президент Фуат Октаєм, Німеччини – президент ФРН в 2010-2012 роках Крістіан Вульф, Молдови – прем'єр-міністр Павло Філіп, Азербайджану – голова парламенту Октай Асадов.
НАТО на церемонії представив помічник генерального секретаря Алехандро Алваргонзалес.
Чого очікувати від розпуску Верховної Ради?
17 травня парламентська фракція «Народного фронту» заявила про вихід із більшості і початок переговорів про формування нової коаліції, для чого передбачено 30 днів.
Експерти вважають, що нову коаліцію депутати, швидше за все, не створять, а рішення «Народного фронту» назвали спробою не допустити розпуск парламенту новим главою держави.
Чергові вибори до рішення президента Володимира Зеленського мали б відбутися 27 жовтня 2019 року.
Однак, тепер ситуація уже інша. Ось які висновки із інавгураційної промови Володимира Зеленського зробив політолог Олексій Якубін.
«У своїй промові Зеленський говорив про проблеми, які піднімав раніше Петро Порошенко, але в більш ліберальному ключі. Наприклад, Зеленський вже показує це своїми діями в церковному питанні (новообраний президент вже зустрічався як із предстоятелем Православної церкви України – Єпіфанієм, так і з главою Української православної церкви Московського патріархату Онуфрієм -ред.) або в питанні мови. Зеленський постарався бути злегка агресивним. Багато слова Зеленського були неприємними для частини депутатів. Тим більше, що парламент не врахував прохання новообраного президента провести інавгурацію у вихідний день – 19 травня, а призначив її на робочий день – понеділок,20 травня. А у деяких українських телеканалів у першій половині дня понеділка профілактичні роботи – вони не працюють. До того ж, пробки на дорогах Києва через кортежі. І в прямому ефірі не всі українці змогли побачити церемонію, оскільки багато з них перебувають на роботі. А Зеленський наполягав на вихідний день, щоб інавгурацію подивилося якомога більше українців. Тож, у виступі нового президента в Раді ми почули дуже багато жорстких фраз», – вважає Якубін.
Політолог припускає, що команда Зеленського частково працює за сценарієм серіалу «Слуга народу», в якому Зеленський (грав роль президента України Василя Голобородька - ред.) з Радою не церемонився.
Вихід «Народного фронту» з коаліції можна інтерпретувати і як можливу спробу зберегти уряд Володимира Гройсмана, і створити ситуативну парламентську більшість під Зеленського. Зеленський педалює тему дострокових парламентських виборів, оскільки соціологія показує, що йому вони зараз дуже вигідні, пояснює Олексій Якубін.
Напередодні Володимир Зеленський у відеозверненні вибачився за незручності, які виникнуть у жителів Києва в день його інавгурації, і пообіцяв парламенту, який відмовився призначити церемонію днем раніше, «створити незручності».
Чинна Верховна Рада була обрана восени 2014 року, і прихильників Зеленського в ній недостатньо, щоб реалізовувати його передвиборні обіцянки. Рейтинги Зеленського і його віртуальної партії «Слуга народу» навряд чи будуть такими ж, як зараз, через п'ять місяців, коли мають відбутися чергові вибори депутатів Верховної Ради.
Тому новий президент зацікавлений конвертувати свою поки що високу популярність в отримання монопольної влади в Україні. Якби парламентські вибори відбулися в цьому місяці, то, як показують соцопитування, їхнім лідером стала б партія «Слуга народу», за яку готові проголосувати майже 40% виборців.
При цьому, якби вибори пройшли за новою партійною системою, а не за чинною змішаною (половина складу Ради обирається за округами, а ще половина – за партійними списками на пропорційній основі - ред.) то Зеленський міг би отримати підконтрольні йому коаліцію і уряд.
Для реалізації такого сценарію необхідно, щоб нинішня Рада затвердила партійну систему виборів, а в політиці не з'явилися нові гравці.
Карти Зеленському може сплутати фронтмен гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук.
Нещодавно музикант оголосив про створення своєї партії «Голос», яка братиме участь у парламентських виборах.
Але, тепер уже не ясно, чи встигне ця партія та інші політичні проекти пройти реєстрацію.
Якими будуть його перші кроки і призначення?
Команда Зеленського планує в перші 100 днів провести «аудит держави» і перепис населення, щоб зрозуміти в якому стані знаходиться Україна. Про це заявив ідеолог команди Зеленського Руслан Стефанчук в ефірі каналу «112 Україна».
Перепис населення у незалежній Україні проводилася лише один раз, в 2001 році. Тоді чисельність населення країни склала 48,457 мільйонів осіб.
«Станом на сьогодні ніхто не розуміє, що в державі є і хто є в державі. Щоб починати будь-які перетворення, ми повинні знати людський ресурс, фінансовий ресурс і часовий ресурс», – наголосив Руслан Стефанчук.
Депутат парламентської фракції «Самопоміч» Олена Сотник, як і її колеги, сподівається, що новий президент України не повторить помилок своїх попередників і буде проводити в державі прагматичну політику:
Ми сподіваємося, що він збереже вектор на посилення антиросійської коаліції серед західних країн, продовження економічних санкцій щодо Росії, анексувати Крим і розв'язала конфлікт на ДонбасОлена Сотник
«Ми розраховуємо на захист права власності, створення умов для розвитку підприємництва, а також сприятливого клімату для іноземних інвесторів і внутрішніх виробників. Безпосередня сфера глави держави – зовнішня політика. І ми сподіваємося, що він збереже вектор на посилення антиросійської коаліції серед західних країн, продовження економічних санкцій щодо Росії, анексувати Крим і розв'язала конфлікт на Донбасі, і поліпшить військові позиції України, щоб нікому не повадно було порушувати наш кордон і тестувати свою військову міць на нашій території», – зазначає Олена Сотник.
У найближчий час Володимир Зеленський визначиться із першими призначеннями за президентською квотою.
У парламентських кулуарах стверджують, що МЗС України може очолити Вадим Пристайко – заступник Павла Клімкіна, який оголосив про відставку з поста міністра закордонних справ України. Керувати адміністрацією президента, швидше за все, буде лідер партії «Слуга народу» Іван Баканов, який очолював передвиборний штаб Зеленського. А на посаду голови Служби безпеки України, як повідомляють ЗМІ, поки розглядаються дві кандидатури: депутата Ради від партії «Батьківщина» Владислава Бухарева і керівника Департаменту оперативної підтримки МВС України Олега Козловського. За словами Олени Сотник, по запропонованим Зеленським Верховній Раді кандидатур до органів влади за президентською квотою (крім керівників МЗС і СБУ глава держави також пропонує Раді призначити міністра оборони і генерального прокурора – ред.) стане зрозуміло, чи буде він проводити власну кадрову політику або ж має намір виконувати вказівки того ж українського бізнесмена Ігоря Коломойського.
«Те, що пан Коломойський дозволяє собі досить сміливі заяви щодо впливу на новообраного президента, викликає у всіх певні побоювання. Але чомусь у мене все-таки жевріє надія, що не існує лінійної залежності, немає прямих домовленостей і зобов'язань Зеленського перед Коломойським. Зеленський здатний якщо і не повністю позбутися від політичного впливу Коломойського, то, у всякому разі, може дистанціюватися від нього, не виконувати його вказівки», – сподівається Олена Сотник.
Зеленський vs Путін
Перша зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним у рамках «нормандського формату» (Німеччина, Франція, Україна та Росія - ред.) щодо врегулювання ситуації на Донбасі може відбутися у червні 2-19 року у Франції під час відзначення пам'ятної дати висадки учасників антигітлерівської коаліції у Нормандії, припускає політолог Олексій Якубін.
Політолог вважає, що поки Зеленський займатиметься внутрішніми різними «розбірками», а зовнішньополітічні питання, напевно, спочатку відійдуть на другий план, навіть, з огляду на важливість процесів на Донбасі й переліку нагальних проблем, що стоять перед Україною і Росією, зокрема, транзит російського газу через українську територію в ЄС.
«Проте, перша зустріч Зеленського з Путіним за участю західних політиків відбудеться і після неї, можливо, Зеленський подумає про можливості зміни формату переговорів і проведення особистої зустрічі з Путіним. Дуже багато чого буде залежати від першої зустрічі у «нормандському форматі». Якщо на ній буде досягнута, наприклад, домовленість про звільнення утримуваних в Росії українських військових моряків, то в результаті Зеленський буде відчувати себе більш впевнено щодо проведення особистої зустрічі з Путіним. В ході своєї передвиборної кампанії, нагадаю, Зеленський говорив про готовність зустрітися особисто з російським президентом. Але, по факту, якщо подивитися зараз на українську політику, то на прямих переговорах з путнього наполягають лише опозиційні політики, той же засновник «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко. А у Зеленського не дуже велике вікно можливостей. З одного боку, Зеленський намагатиметься зберегти зовнішньополітичну інерцію від Петра Порошенка, а з іншого – до кінця ще не вирішив, якими будуть його перші зовнішньополітичні кроки», – наголошує політолог Олексій Якубін.
У березні Радіо Свобода щодня публікувало відповіді кандидатів у президенти, серед них і відповіді Володимира Зеленського, на 25 запитань проекту «Президент UA». Це були жартівливі і серйозні запитання, які допомагають оцінити політика і як людину, і як державного діяча.
Там, зокрема Зеленський зазначив таке:
–Яким буде ваш перший указ на посаді президента України у разі перемоги на виборах?
–Це буде указ, яким буде затверджено план дій із запровадження в Україні справжнього народовладдя. Також подам законопроекти «Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів», «Про імпічмент Президента України», «Про відкликання народного депутата України».
– До якої країни ви здійсните перший офіційний візит як президент України, якщо ним станете?
– Мені здається, що на першому етапі президенту слід поїхати в ті регіони та міста України, які вже давно потребують уваги з боку влади. Їх багато в нашій країні. А вже потім – офіційні візити за кордон.
Більше читайте тут: 25 відповідей Володимира Зеленського на запитання Радіо Свобода
