Мапа війни в Україні DeepState та телеграм-канал DeepState для багатьох українців, разом із офіційними джерелами інформації, стали популярними ресурсами, що розповідають про перебіг бойових дій. Якщо телеграм-канал дає новини та аналітику, то мапа дозволяє наочно подивитися, як рухається лінія фронту. Команда DeepState погодилася відповісти на ті питання Радіо Донбас Реалії, що не загрожують безпеці її учасників.
– Чим до 24 лютого займалися учасники команди?
Наш канал почав існувати з лютого 2020 року. Два роки, – до 24 лютого – це був канал, присвячений, переважно, новинам міжнародної геополітики, які мало висвітлювались в наших традиційних ЗМІ та мережі в цілому. Іноді ми писали про події в Україні, але це були більше якісь незвичайні, «гарячі» новини, або аналітика певних подій, адже про новини в країні активно пишуть всі наші новинні ресурси, які оперативно з’являються в публічному просторі.
Коли почалося стягування московських військ та пересування вздовж наших кордонів, канал поступово почав приділяти більше уваги цій загрозі. Ми займались відстежуванням ешелонів з технікою, спостерігали за ворожими навчаннями, публікували аналітику по чисельності російських військ у нас на кордонах, та міжнародну реакцію на це все тощо.
– Чому так назвали проєкт, яка його мета?
«DeepState» в загальному розумінні – це щось незвичайне та позаурядове, де відбуваються найголовніші владні події. Ми хотіли бути чимось незвичайним в області подачі інформації, тому і виникла така ідея з назвою. І на сьогоднішній день вона цілком вдало вибрана, що дуже тішить.
– Українським військовим не радять користуватися ТГ, чому ви користуєтеся цією мережею?
Коли військовим не радять користуватись Телеграмом, то мова йде про передачу якоїсь таємної інформації, яка, на думку фахівців, може потрапити в треті руки через відсутність шифрування. Хоча в Телеграмі є шифровані чаті, як і у Signal (служба зашифрованих повідомлень – ред.), але їх потрібно спеціально вмикати, знову ж таки в обох варіантах повідомлення шифруються у клієнтів і не зберігаються на сервері. Взагалі, для цього в ЗСУ розроблені свої канали зв'язку, чи знайдено аналоги Телеграму.
Що стосується нас, то тут жодних загроз не виникає, адже ми в телеграмі просто ведемо популярний новинний ресурс, комунікуємо з нашими підписниками. Для прикладу, бот зв’язку у нас самописний. Спілкуватись по важливим питанням ми можемо і в іншому, більш захищеному місці.
Телеграм для багатьох зручний, його аудиторія постійно зростає. Якщо ми хочемо доносити свої думки до людей, то нам варто бути там, де думаючі люди, а не стояти на порожній вулиці і кричати в порожнечу.
Ми також є на інших майданчиках: твіттер та ютуб. Проте, там своя аудиторія, свій ринок, і потрібен час на розкрутку. А в телеграмі ми вже два з половиною роки, і нас тут знають.
– Звідки виникла ідея мапи, за допомогою яких інструментів цю ідею втілили?
Ідея створити мапу з'явилася взагалі спонтанно 24 лютого, щоб хоча б самим розуміти ситуацію, а також для допомоги нашим побратимам на фронті, які в метушні всіх цих подій не могли отримувати структуровану інформацію від командування. Від виникнення ідеї до створення першої карти пройшло декілька годин. Мапу було створено на базі платформи Google My Maps, де кожен пересічний користувач може на мапах Google малювати якісь свої лінії, зони, позначення, стрілочки і поширювати між іншими такими ж користувачами. Через телеграм-канал ми набрали волонтерів, які мали вільний час та бажання якось допомогти, а головне – досвід в роботі з цією платформою. Після цього робота закипіла. Проте, це була тоді геть не та карта, яку всі звикли бачити сьогодні.
– З якими складнощами стикаєтеся в роботі?
Ситуації бувають різні, однак найбільше шкодять люди, які прагнуть добитися популярності, видавши якийсь вигаданий «інсайд» про звільнене село десь у лісі під Ізюмом. Це призводить, у більшості, до негативних наслідків, адже часто такі «інсайди» неперевірені або неточні, і з часом впливають на довіру людей, які висловлюють обурення після непідтвердження, пишуть нам мільйони однакових повідомлень, щоб ми підтвердили або спростували інформацію, і це дуже відволікає від роботи. Ну і, звичайно, може шкодити самим військовим на передовій.
Були інциденти, коли нас називали проросійським ресурсом, бо ми начебто не показуємо успіхи ЗСУ – хоча ніхто не враховує, що всі ці «успіхи» повідомили саме згадана вище категорія людей.
Ось це, мабуть, найважче, – коли доводиться сидіти та відділяти мух від котлет, перебираючи заяви різних осіб, які просто хочуть хайпу або першими публікують усе підряд.
– Чи було таке, що ваша мапа не співпадала з офіційними повідомленнями Генштабу ЗСУ?
З офіційними повідомлення Генштабу, напевне, ні, а з тим, як їх суспільство трактує, – так.
Дуже частим до нас є звернення, що Генеральний штаб у щоденному звіті пише про обстріл району якогось населеного пункту. А люди чомусь слово район часто ігнорують, і читають, ніби це обстріл самого населеного пункту, на основі чого формується хибний висновок: «Ворог обстріляв населений пункт X, отже, населений пункт X перебуває під нашим контролем».
Але ж це так не працює. Район населеного пункту у зведеннях Генерального штабу, це не тільки сам населений пункт, це також сусідні поля та посадки, які іноді сягають десятків кілометрів навколо, до появи наступного населеного пункту. І коли ГШ звітує про обстріл району населеного пункту X, мова може йти про обстріл наших позицій десь у полі за 5 км від самого населеного пункту, в якому насправді сидить ворог, або ж село розташоване в сірій зоні і не контролюється ніким.
На жаль, не всі це розуміють, і просять нас на основі такої інформації про обстріли малювати села в синю зону.
– Чи відчуває команда протидію з боку РФ?
Як ми вже згадували – спочатку мапа була на платформі Google My Maps, де кожен здатен малювати свою карту за допомогою полігонів та переглядати одразу в додатку Google Maps.
Однак, у кінці березня за допомогою масових скарг до Google, карту було заблоковано. Після повторної спроби відновити її на тій же платформі – ситуація повторилася буквально за тиждень. Після цього було ухвалене рішення створити власний сайт.
Мапа обзавелася кращим функціоналом і стала більш упізнаваною. Окремий сайт хоч по витратам коштує в рази більше, – це і сервер, і DDOS-захист, і сервіс pop-апів – проте саме завдяки цьому пришвидшився наш ріст.
Було декілька DDOS-атак. Перша була незначною з України, а друга 10 серпня дуже масштабною і потужною з різних країн світу, таких як Росія, Китай, Бразилія, Північна Корея тощо. 13 мільйонів запитів на секунду. Проте наш сайт витримав і майже не відчув нічого, за що ми дуже дякуємо нашим розробникам.
– Чи потребуєте підтримки від суспільства?
Авжеж, як і будь-який публічний проект. Дуже допомагають люди, які підтримують нас на патреоні, що дозволяє закривати технічну сторону питання. Нам подобається те, що ми робимо. Ми хотіли принести користь для суспільства, хотіли зробити цікавий проект. А коли почали з’являтися позитивні відгуки з різних сфер, масове використання, і наша мапа дійсно почала приносити користь і результат, – це почало нас ще більше надихати і додало віри, що ми робимо дійсно круту справу.
– Як оцінюєте контрнаступ ЗСУ і тактику російських військ зараз?
Тактика ворога зараз виглядає так, що вони намагаються невдало стримати нас від просування далі, після розгрому їх на Харківщині, та звільнення трьох десятків населених пунктів на Херсонщині. А там вони, напевне, сподіваються своєю мобілізацією щось виправити, чи чогось досягти та втримати залишок. Нам не дуже віриться, що ворог буде мати успіх на якійсь ділянці фронту. Зараз вони віддають максимальні сили на Бахмут, який вони штурмують декілька місяців від початку липня, куди вони кинули найбоєздатніші свої військові формування на кшталт ПВК Вагнер, та де від міста скоро нічого не залишиться. Час покаже, на що готовий Кремль задля уникнення поразки.
Генеральний штаб ЗСУ на прикладі Харківщини та Херсонщини чудово продемонстрував, що ми вміємо і можемо наступати та планувати такі широкомасштабні операції, потрібен лише час та терпіння. А ще зброя, і чим більше, тим краще. Наші партнери та союзники висловлюють своє захоплення і, мабуть, стандарти НАТО та військові процеси в майбутньому дуже зміняться після російсько-української війни і неймовірних подвигів нашої армії.
– Ви часто закликаєте підписників не поширювати інформацію, яка може зашкодити діям ЗСУ - як пересічній людині розуміти, яку інформацію варто поширювати, а яку ні? (адже ваші повідомлення теж не завжди йдуть після звітів Генштабу)?
Звісно, ми закликаємо не поширювати, але й самі бійці мають розуміти, що будь-яке фото на вулиці можна геолокувати, це лише питання часу. Відповідно коли хтось поширює вже матеріали із населеного пункту, про який ніхто не знав, то ми, звісно, геолокуємо і можемо вже казати, що він наш, на приклад. Іноді є суперечлива інформація через специфіку повідомлень ГШ про «напрямки», «райони населених пунтків» і так далі. Ті ж Тернові Поди під ворогом, а ГШ каже про ураження наших військ там. Наші дійсно близько до села, але саме село окуповане. І ніби ГШ каже правдиву інформацію, але більшість її трактує інакше. Нам доводиться шукати істину чи приходити до компромісного рішення.
– Взагалі, ви вважаєте себе ким - OSINT-розслідувачами, волонтерською групою, ЗМІ, військовими аналітиками?
Прозвучить дивно, але, мабуть, усім перерахованим одночасно. DeepStateUA – це велика команда ентузіастів. Це велика кількість осіб, які працюють за різними напрямками: хтось перевіряє новини на достовірність та робить публікації в Телеграмі; хтось займається OSINTом та шукає геолокації з різних фото/відео для точності мапи; хтось відповідає за волонтерський корпус і вишукує, де можна купити той же дрон, але дешевше від ринкової ціни, щоб зберегти волонтерські кошти, надіслані нам; хтось працює над ютуб-каналом. Це багато різних, іноді пов'язаних між собою, а іноді і ні, процесів. Це не лише мапа, чи Телеграм, який всі звикли бачити.
– Українці жартують, що найкориснішим блогером і тим, хто їх радує, став Гіркін – завдяки його істеричним постам. А як ви трактуєте, що відбувається зараз усередині російського пропагандистського клубка - оця вся критика дій Путіна, підготовки російської армії - справжня? Чому вони собі її зараз можуть дозволити (навіть Соловйов)? Про що це свідчить?
Хочеш чи не хочеш, але нам доводиться їх дивитися, читати і, в кінцевому випадку, аналізувати.
Звісно, для багатьох як мед на вуха слова Гіркіна, проте він часто щось придумує сам, або навіть були епізоди, коли ми на карті щось змінювали як уточнення, а він анонсував у тому районі наступальні дії, хоча такими і не пахло.
Ми аналізуємо і вороже міністерство оборони, яке щодня бригади знищує у своїх звітах, проте дуже часто вони навіть області дислокації наших не знають, що насправді добре, а ми, звісно, ніколи не скажемо, де вони помилилися.
Є ще інші проекти, які подобаються нашим громадянам. Вони малюють спочатку нам перемогу, а потім героїчно її відбивають. Звісно, спочатку в українців ейфорія, а потім розчарування. Тому цілком можемо вважати такі ресурси або ІПСО (інформаційно-психологічні операції – ред.), або просто брехунами, які прагнуть популярності.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
