Дніпро заболочується через перекритий Північно-Кримський канал?

Підконтрольні Кремлю чиновники Криму, російські пропагандисти та деякі українські політики котрий рік поспіль переконують, що Україна потерпає через перекриття Північно-Кримського каналу і тому їй самій вигідно подати воду в Крим. Нібито через перекриття каналу заболочується Дніпро, підтоплюються землі двох областей – Херсонщини та Миколаївщини, заболочується Чорне море. Ми опитали українських фахівців і з’ясували, чи відповідають ці заяви дійсності.

«Перекрили канал – заболочується Дніпро»?

Ось ток-шоу «60 минут» каналу «Россия24» від 11 червня 2020 року. Російська пропагандистка Ольга Скабеєва звинувачує українців:

«Вы, перекрыв канал, заболачиваете свой собственный Днепр, там тоже экологическая катастрофа. Но плевать же, плевать! Главное, чтобы крымчане остались без воды».

Ольга Скабеєва перекручує інформацію – ріка заболочується у пониззі, це дельта Дніпра, але це ніяк не пов'язане з перекриттям Північно-Кримського каналу. Як роз'яснив нам кандидат географічних наук Євген Коржов, заболочування - це наслідок роботи Каховської гідроелектростанції:

«Північно-Кримський канал починається з селища Таврійського. Він розташований вище від основної греблі Каховської ГЕС і впливу на всю цю ділянку практично не має. Через що? Через те, що основний регулятор водного стану даної ділянки та лиману є Каховська ГЕС. Від обсягів та режиму роботи залежить екологічний стан. Північно-Кримський канал розташований вище від Каховської ГЕС і на режим роботи Каховської ГЕС не впливає... Частина впливу, яку він може здійснювати, дуже незначна і не може глобально вплинути на весь водний об’єкт від Нової Каховки до гирла Дніпра, до впадання в море. Це, звісно ж, неправда».

Щоб подолати проблему заболочування пониззя Дніпра, потрібно змінити режим роботи Каховської ГЕС. Скидати чисту воду станція має 2 рази на добу, як колись це й робилось, а не один, як тепер, – ​упевнений вчений.

Євген Коржов якраз ​фахівець із екологічної гідрології, він співробітник кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного агроуніверситету, тож стан Дніпра – один із його напрямків роботи.

Він не вважає процес заболочування Дніпра саме екологічною катастрофою, як заявляє Скабеєва: «Проникнення озерної флори – ось це неприродно для руслової мережі пониззя Дніпра. Раніше вона була тільки в водоймах зі слабкою проточністю, це показник погіршення екологічного стану. Говорити про кардинальні (зміни – ред.) немає сенсу, оскільки це все при бажанні регулюється низкою методів поліпшення екологічного стану».​

«Перекрили канал з заболочуються землі Херсонщини та Миколаївщини»?

6 березня 2020 року в інтерв'ю провладним кримським ЗМІ підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що ​через перекриття каналу, мовляв, заболочуються землі двох областей України: «...Звісно, треба давно подавати воду, тому що в них там заболочування у самих відбувається в Херсонській, Миколаївській області. Насправді Північно-Кримський канал – він не тільки був для постачання води в Республіку Крим, у тому числі, щоб уберегти від заболочування частину території».

Немає ніякого заболочування земель у цих областях – стверджує заступник керівника басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра Андрій Пузанов. Жодної надлишкової води сюди не потрапляє: коли канал постачав воду до Криму, він забирав з Дніпра до тисячі семисот мільйонів кубічних метрів вологи на рік. Із них приблизно 500 мільйонів кубометрів ішли на потреби Херсонщини. Нині з Дніпра забирають лише той об’єм, що потрібен землям півдня материка, не більше.

Андрій Пузанов:

«Відповідно, Херсонська область забирає з Північно-Кримського каналу так само – 450-550 мільйонів кубометрів води, яка використовується для потреб Херсонської області. Тому казати про якісь негаразди – абсолютно не відповідає дійсності. Якщо казати про заболочування, то в Херсонській області заболочених територій взагалі не спостерігається».

Заяви про екологічну катастрофу лунали і в Україні. Херсонський ексдепутат парламенту України від Партії регіонів Олексій Журавко ще у червні 2019 року розповсюдив інформацію про те, що, мовляв, через перекриття каналу підтоплюються населені пункти області. Його слова масово розтиражували в Росії.

Як доказ Журавко наводив, а російські ЗМІ показували селище Нова Маячка на Херсонщині, підтоплене через опади. Аргументи зв’язку з перекриттям каналу в Журавка були такі:

«До 2014 року дренажна система та насоси працювали, депутати приділяли увагу, бюджет виділявся на ремонт та обслуговування дренажної системи, а також на капітальний ремонт. Будучи народним депутатом, я особисто займався цим серйозним питанням, неодноразово допомагав ремонтувати двигуни, які викачують воду. Зараз же це нікому не потрібно. Та й якщо відремонтувати ці насоси, воді все одно нікуди йти, так як Північно-Кримський канал заблокований».

Але селище підтоплюється через те, що розміщене в низині –стверджують в управлінні водних ресурсів. Заступник керівника басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра Андрій Пузанов пояснює ось що: ​

«Подові пониженості – це в основному центральна частина у нас. Населений пункт Нова Маячка потерпає через те, що розташована в подовому пониженні, коли випадає висока кількість опадів – як наслідок, тимчасово територія населеного пункту піддається підтопленню».

Через сильні опади селище підтоплювало, наприклад, 2010 року. Тоді канал на Крим працював. Новій Маячці потрібні дренажні системи, гроші на роботи насосів, а це не має нічого спільного з відновленням постачання води в Крим. Влітку 2019 року заяву Журавка для Крим Реалії коментував заступник директора Національної академії аграрних наук Михайло Яцюк. Він пояснив, що робота систем дренажу з наповненням каналу ніяк не пов'язана. Канал може бути лише водоприймачем, але він жодним чином не впливає на підтоплення населених пунктів. Якби каналу не було, то вода після відкачування скидалася б у балки, сухі русла, яких достатньо на Херсонщині.

Заступник керівника басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра Андрій Пузанов також пояснив, що підтоплення земель спостерігається у прибрежній смузі на Херсонщині, але це, каже він, природне явище: високе стояння грунтових вод, пов'язане саме з близкістю Чорного та Азовського морів. Це смуга, завширшки 10-15 кілометрів, і це ніяк не пов'язане з каналом.

«Перекрили канал – страждає море»

Від перекриття каналу страждає море. Таку заяву зробив цього року у сюжеті про водні проблеми Криму канал «Россия 24». В червні 2020 року Ольга Курлаєва розповідала своїм глядачам: «Піщані пляжі Скадовська покриті ряскою, прибережна морська вода затягнута водоростями».

Потім із телеекрану говорить заступник директора підприємства «Крыммелиоводхоз» Володимир Лисенко: «Вода, яка повинна була по Північно-Кримському каналу йти, вона скидається, ну є там таке, Азовське море. Значить, море, природно, заболочується, з'являються різні екологічно ... ну комарі там, ну, зрозуміло, мул і так далі, і так далі».

По-перше, переплутані моря. Скадовськ – на Чорному морі. По-друге, знову інформація подається так, ніби є якась зайва вода, яку не дали Криму, а скинули в море. Але це не так, – стверджують у міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Канал заповнений до осені, після завершення зрошувального сезону з нього завжди, щороку, спускають воду, щоб почистити.

Пояснює заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайло Хорєв:

«Там є скид, щоб по завершенню роботи Північно-Кримського каналу його фактично спорожнити. І друге там є рисові чеки, відповідно, рисовики беруть воду для вирощування рису. Вода з рисових чеків так само скидається, скид цієї води так само відбувається в тому місці. Тому те, що вони трактують як скид зайвої води, це є два абсолютно технологічних процеси. Восени спорожнення каналу і, відповідно, рисовики спорожнюють чеки тоді, коли у них це технологічно передбачено».

Ніяких залишків води, які б зливали в Чорне море, немає – кажуть нам в управлінні водних ресурсів нижнього Дніпра.

«Багато водокористувачів у цій зоні використовують воду з Північно-Кримського каналу, – пояснює Андрій Пузанов. – Але вони її використовують на потреби зрошення, і як це – воду просто викинути в море? Вода ця коштує грошей, і на сьогоднішній день кожен водокористувач кожну копійку рахує і він її намагається використати більш доцільно для потреб своїх сільгоспкультур вирощуваних».

На Херсонщині «опріснюються береги»?

Про те, що від перекриття каналу потерпає материкова Україна, заявляв і український політик, глава політради партії «Опозіційна платформа – ​За життя» Віктор Медведчук, який є кумом Володимира Путіна. Говорив про це в один день з Аксьоновим – ​6 березня 2020 року. Але пояснення негараздів давав​ інше.

«В Криму немає проблеми води взагалі і ніколи її не було, в тому числі і у зв'язку з тим, що перекритий Північно-Кримський канал. А ось проблема в Херсонській області є, тому що екологічна обстановка погіршується кожного року через опріснення берегів та територий, пов'язаних із проходженням Північно-Кримського каналу. Тому якщо взяти на ваги, для кого більш необхідно, щоб ця вода по цьому каналу та її постачання відновилось, то в першу чергу це потрібно для України».

Опріснення – це промивання засолених ґрунтів. Засолення земель, це ж навпаки, біда для сільського господарства. Як екологічна катастрофа може відбуватися через опріснення?

Заступник міністра захисту довкілля України Михайло Хорєв каже, що не бачить логіки в словах проросійського політика Медведчука:

«Віктор Медведчук видається розумною людиною, але коли він коментує в питаннях, в яких він не розбирається... набір якихось цитат текстів, які ним були зліплені, головне, що вони всі говорять про одне, що проблем в Криму немає. То навіщо взагалі говорити про Північнокримський канал? Ну яка різниця? Якщо в тебе немає жодних проблем, то чому про це говорити?».

У жодній із розглянутих заяв російської пропаганди та підконтрольних Росії чиновників Криму українські фахівці не знайшли фактів, які б вказували на екологічні негаразди на материковій частині України через перекриття Північно-Кримського каналу.