Доступність посилання

ТОП новини

«Найгірше – не російські резерви»: командир екіпажу БПЛА про штурми Часового Яру військами РФ


Українські військовослужбовці їдуть біля Часового Яру, 3 квітня 2024 року
Українські військовослужбовці їдуть біля Часового Яру, 3 квітня 2024 року

Війська Росії впритул підійшли до Часового Яру, наступного відносно великого міста на захід від Бахмуту – таке оновлення карти бойових дій у ніч проти 1 квітня зробив проєкт DeepState. А за даними Генерального штабу, в один з попередніх днів захисники відбили штурм селища Нове на околиці міста. Російські військові прориваються до Часового Яру з двох напрямків: Хромового та Іванівського, тобто з двох трас, що ведуть з Бахмуту. DeepState опублікував відео невдалого штурму армії агресора на трасі в Іванівському: противник броні намагався здолати річку у західній частині села і прорватися далі в місто. Попри втрати, що їх зазнає РФ, аналітики характеризують ситуацію в цьому селі як дуже складну та допускають, що Силам оборони рано чи пізно доведеться звідти відійти.

Часів Яр розглядається військовими експертами як ключ до Слов’янсько-Краматорської агломерації, оскільки розташований на висоті. У разі його захоплення військам РФ навіть не обов'язково буде рухатись вперед – величезні території вільного Донбасу перебуватимуть під їхнім вогневим контролем.

Чи справді почалася облога Часового Яру? Який вигляд мають російські штурми там? Та у чому найбільша проблема для оборони міста? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) розказав командир екіпажу безпілотників «Кара Небесна» 4-ї бригади Нацгвардії «Рубіж» Андрій Отченаш, який із побратимами тримає оборону на схід від міста.

_________________________________

– Андрію, ми бачимо з повідомлень українського Генштабу, як і по карті DeepState, що бойові дії наближаються до Часового Яру. Вже радіють російські пропагандистські пабліки, що залишилось кілька сотень метрів до міської межі. Там є квартал такий, на схід трохи, в стороні від центру міста – достатньо подивитись на карту, щоб зрозуміти, що армія Росії фактично зайшла в це місто. Що зараз відбувається на підступах до Часового Яру? Я так розумію, ви неподалік перебуваєте.

– Оперативна ситуація достатньо складна, адже ворог почав використовувати величезну кількість керованих авіаційних бомб, що ускладнює оборону міста.

Тим не менш, вся радість росіян достатньо комічна через те, що будь-яке містечко, будь-який населений пункт, який їм доводилося стирати з лиця землі і туди заходив чобіт російського солдата, коштував їм надзвичайно великих втрат.

Взяти місто буде надзвичайно складно і буде коштувати їм це дорого

Можемо порівняти, наприклад, з Бахмутом, який росіянам коштував більше 20 тисяч осіб, або Авдіївкою, що коштувала більше 17 тисяч осіб – це не з українських якихось даних, а безпосередньо говорили російські пропагандисти. Якщо російські пропагандисти говорять і називають такі ціни, це означає, що вбитих росіян було значно більше. Тому чому радіють вони зараз, я не знаю.

Тим більше з урахуванням того, що Часів Яр розташований на умовній висоті, тобто оборона цього міста покращується і оборонні позиції будуються. Відповідно, взяти місто буде надзвичайно складно і буде коштувати їм це дорого. А ми, Сили оборони України, а також бригада «Рубіж», будемо робити все для того, аби вони не змогли не тільки не зайти в місто, а й знищити його.

– Я правильно розумію, що бої на підступах до Часового Яру, і вони намагаються прорватися в місто, – не обійти його з флангів, як ми бачили під час атак Бахмуту, а саме зайти в місто, правильно? Це якщо подивитись по карті DeepState, як просуваються загарбники.

– Однозначно вони хочуть зайти в місто. Ці спроби тривають вже достатньо довго – насправді Часів Яр потерпає від російських обстрілів вже добрий рік. Наразі вони, звісно, значно посилилися. І так, вони (війська РФ – ред.) намагаються увійти в місто. Вони думають, що у них якось вийде закріпитися у найближчих населених пунктах, [зокрема] в населеному пункті Нове.

Можна побачити величезну кількість і відео, і інформації у відкритому доступі, наскільки важко і наскільки безглуздо відбуваються штурми росіян. З тією кількістю військовослужбовців, які зараз є на фронті з боку ворога, вони вмирають швидше, ніж поповнюються. Тим не менше, потрібно розуміти, що, на жаль, у Росії величезні резерви, і вони все ж таки встигають поповнювати сили для своїх наступальних операцій.

– Андрій, якщо ви можете про це говорити, – якими силами російські підрозділи намагаються штурмувати і починати осаду Часового Яру? Вони там якийсь кулак збирали бронетанковий, якесь угруповання особливе, чи вони намагаються просунутись тим, що там і стояло весь цей час?

Найгірше для нас не так резерви для штурмових дій, як знищення самого міста «в нуль»

– Величезний період часу всі, умовно кажучи, погляди були спрямовані на Авдіївський напрямок, відповідно, росіяни мали можливість підготувати собі певні резерви – з бронетехніки, з танкових військ тощо. Найгірше для нас не так резерви для штурмових дій, як знищення самого міста «в нуль».

Вони надзвичайно потужно використовують керовані авіаційні бомби, ФАБи, авіацію тощо. Вони будуть намагатися робити ті самі штурми, що відбувалися нещодавно під Авдіївкою, де була одна з найбільших атак танково-бронеавтомобільних, грубо кажучи, на теренах. Атакували більш як 50-60 танками, і в них нічого не вийшло. Хоча це була надзвичайно потужна атака.

А з урахуванням того, що Часів Яр розташований на вершині, будь-яка їхня атака, я більш як впевнений, буде невдалою, і їм буде надзвичайно складно просуватися по лінії оборони Сил оборони, в тому числі бригади «Рубіж». І їм це буде дуже дорого коштувати.

Читайте також: Що насправді відбувається з фронтом? Розбір для тих, хто зневірився

– Питання про те, на чому ви спеціалізуєтесь. Ось ви з безпілотною авіацією працюєте, в цій сфері ситуація дуже динамічна, ніздря в ніздрю йдуть, я так розумію, Сили оборони і російські загарбники в плані технологій. Спеціалісти, які моніторять цю тему, згадували, що Росія закупила велику партію нічних камер в Китаї. Очевидно, для того, щоб повісити їх на безпілотні літальні апарати. Які найголовніші виклики від агресора на вашій ділянці в плані безпілотників?

– Нічні коптери – це надзвичайна велика небезпека для нас через те, що наразі вся логістика відбувається в нічний період часу, як у найбільш безпечний. І з урахуванням того, що у ворога з'являється величезна кількість FPV-дронів з камерами нічного бачення, ця логістика вже не така легка і не така безпечна, як була раніше. Відповідно, нам потрібно шукати якісь нові методи, новий час заходу тощо, і потрібно це все (російські нічні FPV-дрони – ред.) розбивати.

Тобто ситуація достатньо напружена в цьому напрямку, і ми сподіваємося, що Сили оборони України будуть інноваційнішими в цьому плані, особливо стосовно розвитку радіоелектронної боротьби. Наразі є два надпотужних напрямки військової справи: безпілотні авіаційні комплекси та протидія їм – радіоелектронна боротьба. І хто в цьому плані буде вигравати, той і переможе в цій війні, це очевидно.

– Вам держава дає безпілотники, ось ця програма Зеленського, мільйон дронів, – достатньо їх надходить чи все-таки, як і раніше, левову частку БПЛА для Сил оборони закупають волонтери?

– Те, що стосується FPV, держава почала закупляти їх і почала передавати на підрозділи. Це дуже сильно нам допомагає в тому плані, що буквально пів року тому ми могли використовувати одну, дві, ну три FPV-шки на день, то сьогодні у нас в цьому дефіцит є однозначно, але він не настільки відчутний.

– А який зараз розхід FPV-шек? Ви говорите, що до трьох було в момент дефіциту, а зараз приблизно?

Нічні коптери – це надзвичайна велика небезпека для нас

– Дуже ситуативно. Все залежить від того, яку кількість ворога ми бачимо. Якщо ми будемо бачити якісь дві групи піхоти плюс, умовно, бронетранспортери тощо, відпрацюємо по них. І наступні декілька днів вони можуть не рухатися, бо втратили достатньо велику кількість людей.

Наприклад, наш екіпаж, умовно кажучи, протягом крайніх 8 днів «задвохсотив» (вбиті – ред.) декілька представників Російської Федерації і велику кількість «затрьохсотив» (поранені – ред.). Після цього крайні декілька ночей вони дійсно майже не пересуваються, намагаються робити це так, щоб ми не мали можливості до них долетіти.

І вони дуже добре навчаються. Так само, як ми навчаємося, і вони навчаються реагувати на наші безпілотні комплекси. Тим не менш, держава щодо FPV дійсно допомагає. Щодо безпілотних авіаційних комплексів по типу «мавіків», «аутелів» тощо, звісно що левову частку надають волонтери. Авіація дальньої дії – це однозначно держава.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

Форум

XS
SM
MD
LG