Гроші-2021: що записали в бюджет на новий рік і як це виконати

Український бюджет на 2021 рік, який Верховна Рада ухвалила 15 грудня, майже такий самий за обсягом видатків, як і цьогорічний. Однак кожну п'яту бюджетну гривню доведеться позичати або «друкувати» через те, що надходження до державної скарбниці будуть щонайменше на 247 мільярдів меншими за витрати, кажуть фахівці. Ті суми, які держава планувала зібрати з платників податків, експерти та представники опозиції вважають занадто оптимістичними.

Що запланували у бюджеті на новий рік та які наслідки він матиме – з'ясовувало Радіо Свобода.

Верховна Рада 290 голосами підтримала бюджет-2021. Однак він викликав різку критику кількох опозиційних партій, та навіть частина міністрів Кабміну не погодилися з його змістом.

Радіо Свобода стежило за підготовкою і ухваленням головного фінансового документу країни спочатку в першому, а потім і в другому читанні.

Радіо Свобода зібрало найважливіші показники бюджету-2021, а також розпитало в експертів про те, як ухвалений державний кошторис може вплинути на Україну в наступному році.

Прогноз Міністерства фінансів, на основі якого формується бюджет, за вересень-грудень практично не змінився, натомість доходи і видатки держави в цілому та окремих галузей урядовці й депутати бюджетного комітету помітно скоригували.

Основні показники бюджету-2021

• Очікуване зростання економіки у 2021 році – 4,6%.
• Очікувана інфляція – 7,3% річних.
• Середній валютний курс у 2021 році буде 29,1 гривні за долар США, прогнозує Мінфін.
• Середня зарплата в Україні (за бюджетним прогнозом) буде 13,6 тисячі гривень на місяць.
• Мінімальну місячну зарплатню бюджет встановлює на рівні 6000 гривень, з 1 грудня – вона зросте до 6500 гривень.
• Прожитковий мінімум з 1 січня буде 2189 гривень, з 1 липня зросте до 2294 гривень, з 1 грудня – до 2393 гривень.
• Доходи українського бюджету-2021 – 1 трильйон 92 мільярди гривень, це майже на 21 мільярд більше, ніж пропонували у проєкті бюджету до першого читання.
• Видатки бюджету – 1 трильйон 328 мільярдів гривень, або на 2,8 мільярда гривень менше, ніж було до першого читання.
• Граничний дефіцит держбюджету – 247 мільярдів гривень(на 23,7 мільярда менший, ніж було під час першого читання). Дефіцит бюджету буде близько 5,5% від ВВП, тоді як закон дозволяє щонайбільше 3% дефіциту.
• Граничний обсяг гарантованого державою боргу – майже 350,5 мільярдів гривень (на час першого читання його передбачали на суму 305 мільярдів).

Між першим і другим читанням бюджет активно змінювали: збільшували заплановані доходи і зменшували видатки, щоб бодай частково скоротити дуже високий бюджетний дефіцит.

Зрештою, які саме видатки збільшили, а які скоротили?

Збільшили:

• Витрати на погашення державного боргу – на 29 мільярдів гривень.
• Видатки на соціально-економічний розвиток окремих територій – на 6 мільярдів гривень.
• Кошти на державні інвестиційні проєкти – на 2,87 мільярда гривень.
• Трансферти з державного бюджету до місцевих – на 2 мільярди.
• Бюджетні видатки на безпеку і оборону – на 158,7 мільйона гривень. Зокрема, фінансування Міноборони збільшать на 121,7 мільйона. Однак це міністерство все одно отримає на 127 мільйонів менше, ніж торік.
• Видатки на прокуратуру – на понад 2 мільярди гривень.
• Фінансування сучасної клінічної бази для лікування раку – на додаткові 805 мільйонів, за рахунок доходів від азартних ігор.
• Витрати на розвиток аеропортів – на 1 мільярд.
• Окремо збільшують витрати на будівництво аеропорту в Дніпрі – на 1,4 мільярда.
• Кошти на розбудову закладів культури – на 1 мільярд гривень.
• На окремі медичні заходи – додаткові 830 мільйонів.
• Підтримку сільгоспвиробників – збільшили на 500 мільйонів.
• Фінансування посольств – виросте на 500 мільйонів, порівняно з проєктом бюджету до першого читання.
• На виплати медикам, що постраждали від коронавірусу, та їхнім родинам, бюджет передбачив додаткові 252 мільйони гривень.
• На забезпечення Верховної Ради – на 247 мільйонів гривень.

Скоротили:

• Державний фонд регіонального розвитку – на 4,86 мільярда гривень.
• Субвенції на місцеву освіту та охорону здоров'я – в сумі зменшуються на 4,8 мільярда.
• Вища освіта отримає менше на пів мільярда.
• Управління фіскальною та митною політикою – менше на 0,7 мільярда.
• Управління економічною безпекою – скоротиться на 417 мільйонів гривень.
• Витрати на обслуговування державного боргу – зменшили на 1,8 мільярда гривень.
• Видатки на Офіс президента – на 273 мільйони гривень (за даними Мінфіну), проте вони однаково будуть на 39% більшими, ніж торік.
• Бюджетні субвенції до Пенсійного фонду – впадуть на 8,5 мільярдів гривень: оскільки мінімальну зарплатню підвищуватимуть у грудні, а не в липні, то й податків із зарплат бюджет отримає менше, а відтак і менше віддасть на пенсії.
• Підтримка театрів впаде на 155 мільйонів гривень.
• Підтримка розвитку туризму – на 100 мільйонів.

Фінансування медичної галузі між першим і другим читанням практично не змінилося: його запланували на рівні 159 мільярдів гривень. Проте очільник МОЗ Максим Степанов вимагав принаймні подвоїти цю суму.

У 2021 році з'явиться додаткова бюджетна стаття: 2,6 мільярда гривень на вакцинування від COVID-19. Але в МОЗ цю суму також вважають недостатньою.

Що не змінилося – так це очікувані надходження до бюджету від Нацбанку: вони залишаться на рівні 33 мільярдів гривень, хоча низка депутатів хотіла збільшити їх на третину.

Статті бюджетних витрат, які «стиснулися» між першим і другим читанням і які, навпаки, «роздулися», стали каталізатором політичного протистояння і причиною того, що дві фракції, «ЄС» та «Голос», не голосували за головний фінансовий документ на 2021 рік.

Член бюджетного комітету від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко перед голосуванням за бюджет-2021 порівняв цей документ зі «свинею, яку українцям підклали під ялинку».

«Зважаючи на проєкт бюджету, можна сказати, що «під ялинку» нам вирішили підкласти свиню! Це бюджет не на рік, а лише на один квартал: «95-й квартал». Між першим і другим читанням внесли низку змін, але не на користь освіти, культури, медицини та місцевого самоврядування. Тільки уявіть: міністр охорони здоров’я закликає депутатів не голосувати за цей бюджет! Бо там не враховані необхідні видатки на медицину. А що ж залишили? Захмарну цифру на Офіс президента; збільшення фінансування на Офіс генпрокурора та на Державне бюро розслідувань. Це бюджет брехні і нахабства, абсолютно нереалістичний до виконання», – обурився опозиційний депутат.

Зі свого боку заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк з сарказмом назвав бюджет «космічним»: через грандіозні розміри його дефіциту.

«На відміну від політичних обіцянок, бюджет – це конкретні цифри. І вони відображають реальну політику влади. Цей бюджет я можу назвати «космічним». Тому що в ньому є чорна діра – 240 мільярдів (гривень) дефіциту. Це ті гроші, які ми з вами будемо віддавати. За рахунок податків, невиплачених пенсій, невиконаних інфраструктурних проєктів. Його не можна назвати бюджетом медицини. Тому що міністр охорони здоров'я, хоч і віртуальний (посадовець не прийшов на ухвалення бюджету – ред.), закликає не голосувати за цей бюджет. Його не можна назвати бюджетом соціальної підтримки. Бо з Пенсійного фонду забирається 8,5 мільярдів. Це такий креативний підхід до самоізоляції пенсіонерів, бо в них не буде банально грошей, щоб піти в магазин!», – іронізує депутат.

На такі закиди депутатів міністр фінансів Сергій Марченко парирував, що уряд успішно залучає кредитні кошти, а крім того – консультується щодо бюджетних показників з МВФ.

«Нам вдалося зберегти підтримку і довіру міжнародних партнерів. Свідчення цьому – 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги від ЄС, отримані минулого тижня. Підписано угоду зі Світовим банком про додаткове фінансування для подолання наслідків пандемії 300 мільйонів доларів США. Минулого тижня ми оголосили про черговий випуск єврооблігацій. Розрахункова дохідність у 6,2% – найнижча (для облігацій у доларах США) за всю історію України, – розповідає міністр фінансів про те, як Україна покриває дефіцит бюджету за рахунок кредитів. – Повертається попит інвесторів на український ринок ОВДП. Лише за минулий тиждень «портфель» нерезидентів збільшився на понад 2 мільярди гривень». Марченко запевнив, що Україна продовжує «рухатися у рамках програми з Міжнародним валютним фондом» та «проводить консультації з МВФ» щодо основних бюджетних показників.

Експерти про бюджет-2021: «завеликий оптимізм» і «відсутність маневру»

Дефіцит у бюджеті на наступний рік завеликий, а очікування щодо зростання економіки та дешевих кредитів від міжнародних донорів завищені; це може створити серйозні проблеми у 2021 році, а сам бюджет доведеться переглядати. Так оцінили експерти той документ, який презентував міністр фінансів 15 грудня і який зрештою підтримало 290 народних депутатів.

Заступниця директора «Центру економічної стратегії» Марія Репко пояснює, що уряд настільки оптимістично підвищив заплановані надходження від податків, приватизації та запозичень, настільки «підняв» бюджетний дефіцит, що практично позбавив себе можливості «маневру», якщо у 2021 році щось раптом піде не за планом.

«Через те, що закладають високий бюджетний дефіцит, то можливості підвищити дефіцит впродовж року майже немає. Так само, як і неможливо буде підвищити запланований обсяг запозичень, якщо доходів трохи не вистачатиме. Можливості для кроку вліво чи вправо немає! – визнає експертка. – Доходи бюджету теж пораховані за найвищою планкою. Їх рахували, виходячи з припущень, які, вже зараз зрозуміло, не будуть реалізовані. Як приклад – у прогноз закладалася відсутність локдауну. Але ж ми вже знаємо, що він відбудеться у січні. Друге, у прогноз закладалася мінімальна зарплата 6,5 тисяч гривень з липня. Її відтермінували. Мінфін міг скоригувати такі речі».

Марія Репко визнає, що бюджет-2021 вийшов зовсім нереалістичний, його навряд чи вдасться виконати навіть за умови, що Україна не матиме таких потрясінь, які мала цього року.

Вона згадує і про те, що в бюджеті планують збільшити надходження від митниці, попри те, що керівник Держмитслужби Павло Рябікін вважає такі плани нереальними, адже деякі мита у 2021 році знизяться.

Бюджет-2021 року є занадто оптимістичним, останні зміни до нього не змінюють цього факту, наголошує в розмові з Радіо Свобода директор аналітичного центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Він згадує і про таку проблему, як імовірне перекидання деяких бюджетних витрат 2020 року на 2021 рік.

«Дефіцит бюджету завеликий, але всі розуміли, що з попереднього дефіциту, 8% від ВВП, одразу перейти до адекватного буде важко. І частина зобов'язань, імовірно, перейде на наступний рік. Ця прихована частина бюджету досить проблематична. Друге: до бюджету заклали занадто оптимістичне уявлення про доходи. Але Мінфін не може бути аж таким оптимістом. Він має враховувати, що щось може не вийти. Це, а також недоотримані запозичення і невиконані зобов'язання, які перейдуть до 2021 року – все це дасть про себе знати, – попереджає економіст. – Якщо не відбудуться реальні реформи і не буде кроків до співпраці з МВФ, то тоді буде реально боляче. Фіскальні проблеми 2020 року були не такими серйозними через сприятливу ситуацію на зовнішніх ринках і падіння імпорту. Через пандемію впав туризм, і Україна зекономила шалену кількість валюти, тому криза не нашкодила так, як очікували. Якщо у 2021 році зростатиме імпорт (на який є відкладений попит), то виникне торговельний дефіцит, який принесе мало приємного...».

Експерти говорять про можливі негативні наслідки від дисбалансів, закладених до бюджету на 2021 рік.

Бюджетні проблеми та їхні наслідки (на думку експертів)

• Згідно із законом, державні боргові гарантії не можуть перевищувати 3% від доходів бюджету, однак у наступному році вони перевалять за 9%. Окрім того, Мінфін отримав право випускати облігації внутрішньої державної позики поза планом. Це означатиме, що Україна під значні відсотки позичатиме гроші на поточні витрати – в рахунок того, що зароблятиме в наступні роки.
• Зростання економіки та податки принесуть «менше плану», оскільки уряд не врахував впливу пандемії у 2021 році та повільнішого зростання зарплат платників податків.
• Бюджет 2021 року не «протримається» довго: його можуть переглянути вже за підсумками першого кварталу.
• Зібрати заплановані доходи бюджету буде важко навіть за умови збільшення податкового тиску на бізнес: зовсім не факт, що економіка зростатиме так добре, як спрогнозував Мінфін.
• Якщо владі не вдаватиметься наповнювати бюджет з податків, мит і акцизів, то вона, ймовірно, виводитиме кошти з державних підприємств.
• Україна може отримати менше пільгових кредитів у 2021 році, щоб повернути попередні кредити і покрити дефіцит бюджету, оскільки співпраця з МВФ може не відновитися. Тоді як державні облігації – це в рази дорожчі та менш передбачувані позики, ніж пропонують МВФ, ЄБРР та Світовий банк. Це визнають і експерти, і депутати бюджетного комітету Верховної Ради.
• Українська армія, медицина, наука та освіта не отримали додаткових коштів, тож ітиметься не про їхній розвиток, а радше про виживання. Тому підвищення зарплат медикам, яке анонсували на початку пандемії, навряд чи буде значним.

Те, що навесні переглядатимуть щонайменше медичні видатки, анонсував спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.