Рішення Великобританії відкриває двері для юридичної суперечки між Україною та Росією стосовно «одіозного боргу», пише британське видання ділових кіл Financial Times, стверджуючи, що це може вплинути і на інші схожі випадки в світі. «Одіозний борг» – це коли нечистоплотний режим або правитель позичає гроші, керуючись власним зиском, але покладає тягар сплати боргу на народ країни.
Україна домоглася задоволення частини аргументів апеляції проти рішення лондонського суду, ухвалене у березні минулого року, яке могло дати Росії прискорене рішення про повернення понад 3 мільярдів доларів, які колишній президент Віктор Янукович узяв у Москви 2013 року, раніше повідомляв «Голос Америки».
Оприлюднене 14 вересня рішення Апеляційного суду проголошує, що принаймні частина аргументів України, яка відмовляється віддавати гроші, має бути вислухана на судовому процесі.
Це ставить геополітичні аргументи у центр судового процесу в Лондоні, наголошують у FT.
«Це одна з найбільших справ щодо суверенного боргу, навіть в міжнародній практиці, яку я будь-коли бачив», – стверджує Міту Ґулаті, професор права Університету Дюк.
«Класична аргументація одіозності боргу полягає в тому, що уряд не є відповідним представником народу країни, але цей аргумент ще не використовувався в суді. А ця справа відкриває можливість для такої аргументації», – додає науковець.
Уявіть, що ви взяли кредит у банку на купівлю ресторану, але банк нервує, що ви можете перенести свій бізнес (до іншого банку), і тому посилає команду, щоб спалити кухню, щоб спонукати вас залишитись із ними. Настає дефолт, і банк хоче перебрати власність над рестораномТімоті Еш
Справа стосується 3 мільярдів доларів боргу, які Україна отримала в 2013 році. Росія придбала облігації в рамках фінансової допомоги тогочасному урядові України на чолі з проросійським президентом Віктором Януковичем. Фактично це була двостороння позичка Україні, але борг оформили як звичайні євробонди за британським правом, пояснює FT.
Після втечі Януковича Україна не сплатила за боргом наприкінці 2015 року. Київ вказує, що несплата виправдана тим, що Росія чинила тиск на Україну, щоб та прийняла фінансову підтримку, і згодом вторглась до країни, що погіршило її економічне становище і спонукало до реструктуризації боргу.
«Уявіть, що ви взяли кредит у банку на купівлю ресторану, але банк нервує, що ви можете перенести свій бізнес (до іншого банку – ред.), і тому посилає команду, щоб спалити кухню, щоб спонукати вас залишитись із ними», – говорить Тімоті Еш, стратег інвестиційної компанії BlueBay Asset Management.
«Ви не можете обслуговувати борг, і настає дефолт, і банк хоче перебрати власність над рестораном», – додає він.
Росія, зі свого боку, зазначає, що Україна поважала статус облігацій із часу випуску і до дефолту і що скарги країни на політичну агресію не мають підґрунтя.
Росія спочатку подала до Вищого суду, щоб позов було врегульовано без слухань, стверджуючи, що англійські суди не мають повноважень вирішувати, чи діяла Росія всупереч міжнародному праву.
Деякі спостерігачі пов’язали рішення з погіршенням міжнародної репутації Росії
Минулого року суддя англійського Верховного суду Вільям Блер вирішив, що проведення слухань не є виправданим, бо Київ не має «обґрунтованого захисту», мовиться у статті.
Але це рішення було неочікувано, але одноголосно відхилено апеляційним судом. Деякі спостерігачі пов’язали це рішення з погіршенням міжнародної репутації Росії.
«Це відбувалось в англійському суді в той час, як британські газети виходили з заголовками про російське отруєння в Солсбері, – зазначив один юрист-міжнародник. – Це не мусить впливати на суддів, але судді також люди».
Справа України та Росії може бути використана і в інших справах, наприклад, якщо майбутній уряд у Венесуелі захоче відкинути деякі з боргів теперішнього режиму.
Тепер суд має оцінити, чи порушує поведінка Росії стандарти міжнародного права, говорить Родріґо Оліварес-Камінал, професор університету Королеви Мері в Лондоні, який не погоджується з рішенням і вважає, що випуск облігацій був «приватним контрактом» між Росією та Україною.
Росія, більш імовірно, відмовиться від намірів стягнути борг з Києва, адже їй потрібно буде надавати докази, а також свідчення стосовно зв’язків із Януковичем і вторгнення до УкраїниFinancial Times
Українська економіка почала відроджуватись після удару, завданого російським вторгненням, незважаючи на конфлікт, який ще триває на Донбасі, зазначає FT. Але уряд звинувачують у зволіканнях з реформами, і МВФ заморозив свою програми у 17,5 мільярда доларів наприкінці минулого року. Країні важко обслуговувати зовнішній борг. Тягар ще збільшиться, якщо до нього буде додано російський борг.
Суд не буде розглядати справу до початку наступного року. Росія вже заявила, що подасть апеляцію на рішення, що затримує розгляд справи. Але Росія, більш імовірно, відмовиться від намірів стягнути борг з Києва, адже для стягнення боргу їй потрібно буде надавати докази, а також свідчення високопосадовців стосовно зв’язків із Януковичем і вторгнення до України, мовиться в статті FT.
«Це не може дійти до суду, – переконаний професор Ґулаті. – Росія подасть апеляцію до (англійського) Верховного суду, але чи можна уявити, що Росія буде надавати свідчення стосовно її вторгнення до України? Це буде однозначна перемога України».
