«Звичайно, моя нинішня ситуація є виснажливою – фізично, духовно та психологічно», – сказала Світлана Тихановська в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», з нагоди другої річниці президентських виборів у Білорусі 2020 року, які вона та її прихильники вважають перемогою.
«Звичайно, вам іноді хочеться звільнитися від тягаря відповідальності. Але ви знаєте, що ви не можете цього зробити», – додає опозиційна лідерка.
У нас одна програма – звільнення політв’язнів, проведення нових виборів, зупинення війни в Україні і підтримка України
Через декілька днів після зафіксованих опозицією фальсифікацій на виборах, які нібито дали шостий термін Олександру Лукашенку, який керував країною з 1994 року, силовики вигнали Тихановську з країни. Відтоді вона живе і працює в Литві, лобіюючи міжнародне співтовариство не визнавати Лукашенка і ставши глобальним обличчям демократичних амбіцій своєї країни.
«Ми є політичною організацією, – сказала вона про свій офіс у Вільнюсі, – тому ми ведемо переговори з політиками в різних країнах. У нас одна програма – звільнення політв’язнів [у Білорусі], проведення нових виборів, зупинення війни [в Україні] і підтримка України».
Уряд Лукашенка сприяв масовому російському вторгненню в Україну і Тихановська вважає, що якщо Україна зможе відбити напад, політична реакція на непопулярну війну в Білорусі може стати фатальною для Лукашенка та «величезної репресивної машини його диктаторського режиму».
«Результати цієї війни дадуть Білорусі та білорусам шанс перейти до наступного етапу та вивести країну на шлях до демократії», – сказала вона в інтерв’ю.
Білoруські «партизани»
Вихваляючи «відважних партизанів» у Білорусі, які заважають веденню війни, і білоруських добровольців в Україні, які «захищають честь» обох країн, Тихановська сказала, що розуміє почуття провини, яке багато білорусів відчувають через війну, яке вона розглядає як «наслідок нашого мовчання», яке дозволило Лукашенку десятиліттями залишатися при владі.
Під час президентської виборчої кампанії 2020 року Тихановська – викладачка і перекладачка без політичного досвіду – несподівано була висунута в авангард білоруської демократичної опозиції. Коли її чоловіка, популярного блогера Сергія Тихановського не допустили до участі в президентських виборах, а згодом заарештували, Тихановська сама пішла в політику.
Пізніше всі основні опозиційні кандидати згуртувалися навколо неї, щоб сформувати безпрецедентний альянс, який, здавалося, запропонував білорусам справжню надію на мирні зміни після більш ніж чверті століття авторитарного правління Лукашенка.
Коли офіційні результати виборів показали, що Лукашенко набрав понад 80 відсотків голосів, сотні тисяч білорусів по всій країні вийшли на вулиці, але зустріли жорстоку відповідь з боку силових органів. Тисячі людей були побиті, затримані та піддані тортурам. Журналістів, активістів та інших кидали масово за ґрати.
«Думали, що влада впаде»
Поступово протести згасли під натиском влади, а Лукашенко утримав владу, не йдучи на жодні компроміси з опозицією.
«У 2020 році всі думали, що ось-ось настане момент, коли влада впаде, тому що ігнорувати стільки людей, які протестують і воюють, звичайно, було неможливо», – каже Тихановська.
У 2020 році всі думали, що ось-ось настане момент, коли влада впаде, тому що ігнорувати стільки людей, які протестують і воюють, звичайно, було неможливо
«Але, здається, ми недооцінили жорстокість режиму та його готовність будь-якими засобами чіплятися за владу. Але всім було очевидно, що ніхто більше не хоче жити при цьому режимі», – додає вона.
У грудні 2021 року Сергія Тихановського засудили до 18 років позбавлення волі за нібито пропаганду насильницького повалення влади. Тихановська сказала, що не чула про нього після того, як його перевели до в’язниці після суду.
«Нещодавно діти надіслали йому свої перші листи після того, як його перевели до в’язниці, – сказала вона. – Тепер будемо чекати відповіді. Скоро у Сергія день народження».
«Я дуже сподіваюся, що люди, особливо білоруси, які виїхали з країни і трохи вільніші, надішлють лавину листів. Коли він був під вартою під час суду…, йому не віддали листи. Я знаю, що люди пишуть, пишуть багато, але листи не доходять», – каже Світлана.
Можливо, маленькими кроками і не так, як би нам самим хотілося, але ми намагаємося щось робити
Тихановська сказала, що її офіс продовжує працювати з нині збільшеною білоруською діаспорою, щоб «реорганізувати та скоординувати їх, щоб вони працювали не лише на себе, а й на Білорусь, на білорусів. Щоб їхня діяльність давала трохи більше енергії людям, які залишаються в країні. Щоб ніхто не був забутий».
«Ми намагаємося, – додала вона. – Можливо, маленькими кроками і не так, як би нам самим хотілося, але ми намагаємося щось робити. Але ми досить обмежені. Ми фізично не в Білорусі. Ми там не при владі і не ми не контролюємо поліцію. Але ми намагаємося робити все, що можемо».
Вона додала, що іноді чує критику, що вона робить недостатньо або що вона «спить».
«Але, незважаючи на це, ми продовжуємо працювати, – наполягає вона. – Так, ви не можете робити все. Ви не можете піти туди і відчинити двері в’язниці. Є багато чого, що ви не можете зробити за таких обмежених обставин. Але ви просто продовжуєте робити свою справу.