Про це компанія заявила в своєму Твітері 16 січня.
У Skoda пояснили своє рішення порушенням прав людини білоруською владою.
«Ми були гордими партнерами Чемпіонату світу Міжнародної федерації хокею протягом 28 років. Але ми також підтримуємо та просуваємо всі права людини. Відтак Skoda утримається від спонсорування Чемпіонату світу з хокею МФХ у 2021-му, якщо підтвердиться, що Білорусь буде співорганізатором заходу», – йдеться в заяві.
Допис отримав низку коментарів із подяками від користувачів.
Напередодні, як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, аналогічну заяву зробила в соцмережах компанія з виробництва косметики Nivea.
15 січня президент Міжнародної федерації хокею Рене Фазель повідомив, що Латвія висловила готовність прийняти всі матчі чемпіонату світу з хокею 2021 року, не залучаючи Білорусь.
Чи запровадить Україна економічні санкції проти режиму Лукашенка?
Україна має запровадити економічні санкції проти Білорусі. Втім, перша може бути не готовою до такого і втратити більше за другу. Водночас ці втрати будуть платою за ціннісний вибір та логічним продовженням політичної позиції на міжнародній арені. Навколо таких аргументів точаться суперечки у політичному та експертному середовищах. Тим часом торговельно-екномічні відносини двох держав лишаються такими, як і були до заяви України про приєднання до санкцій ЄС проти режиму Олександра Лукашенка.
Білорусь: суд підтвердив перебування під вартою опозиціонерки Колесникової
Суд у столиці Білорусі Мінську не задовольнив скаргу захисту опозиційної діячки Марії Колесникової на те, що їй продовжили термін тримання під вартою до 8 березня.
Це рішення було прогнозоване і буде оскаржене, заявила адвокатка Колесникової Людмила Казак.
Марію Колесникову, яка була координаторкою виборчого штабу Віктора Бабарика – банкіра, який збирався кандидувати на посаду президента Білорусі на минулорічних виборах і потрапив після цього до в’язниці, – а потім членкинею опозиційної Координаційної ради, викрали невідомі в цивільному одязі 7 вересня. Вранці 8 вересня було повідомлено, що вона затримана за «спробу нелегально залишити територію Білорусі». Пізніше з’ясувалося, що представники влади країни намагалися змусити її виїхати до України, але на кордоні вона порвала свій закордонний паспорт, щоб лишитися в Білорусі.
Тепер влада Білорусі заявляє, що підозрює Колесникову в справі про «публічні заклики до захоплення влади» в країні. Правозахисники натомість визнали її політв’язнем і в’язнем сумління.
МФХ забрала в Білорусі право проводити чемпіонат із хокею у 2021
Білорусь втратила право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися в Мінську та Ризі. Це рішення підтвердила Міжнародна федерація хокею, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Організація стверджує, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Рада МФХ постановила, що наразі в Білорусі неможливо гарантувати безпеку команд, глядачів та чиновників.
Чемпіонат світу-2021 був запланований в Білорусі та Латвії з 21 травня по 6 червня.
Раніше сьогодні ж парламент Латвії відхилив можливість проведення ЧС-2021 разом із Білоруссю. Про це йдеться у заяві, опублікованій у понеділок Комітетом Сейму у закордонних справах.
Читайте також: Škoda не спонсоруватиме Чемпіонат із хокею-2021, якщо Білорусь буде співорганізатором
«Латвія відкидає будь-яку можливість проведення чемпіонату з хокею разом з Білоруссю, оскільки за нинішніх обставин, коли в Білорусі відбуваються жорстокі репресії, організація спортивного заходу такого масштабу в Мінську неприпустима», – цитує портал delfi.lv голову комісії Річардса Колеса.
Різні європейські неурядові організації закликали МФХ перенести Чемпіонату світу 2021 з Мінська через напружену політичну ситуацію в Білорусі.
11 січня Олександр Лукашенко заявив, що Міжнародна федерація хокею зазнала тиску через ситуацію навколо ЧС у Білорусі.
Влада Білорусі засудила рішення IIHF перенести чемпіонат світу з хокею з Мінську
Влада Білорусі розкритикувала Міжнародну федерацію хокею з шайбою (IIHF) за рішення перенести чемпіонат світу з Мінська з міркувань безпеки на тлі жорсткого придушення урядом протестів проти результатів президентських виборів минулого року.
Урядовий оргкомітет назвав рішення «необґрунтованим», а глава Федерації хокею Білорусі Дмитро Басков назвав «гідним жалю» те, що міжнародна федерація вирішила не проводити турнір у Мінську.
«Це рішення створює прецедент, коли спортивні турніри, покликані об’єднувати країни й народи, сприяти миру і єдності в дусі олімпійських принципів, можуть перетворитися на інструмент розбіжностей і тиску на догоду інтересам політиків», – мовиться у заяві оргкомітету.
Міжнародна федерація хокею з шайбою забрала у Білорусі право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися у Мінську та Ризі. У федерації заявили, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Рада IIHF постановила, що наразі в Білорусі неможливо гарантувати безпеку команд, глядачів та чиновників. Місце проведення змагань мають визначити пізніше.
Чемпіонат світу з хоукею мав пройти у Білорусі та Латвії з 21 травня по 6 червня.
18 січня парламент Латвії відхилив можливість проведення ЧС-2021 разом із Білоруссю.
«Латвія відкидає будь-яку можливість проведення чемпіонату з хокею разом з Білоруссю, оскільки за нинішніх обставин, коли в Білорусі відбуваються жорстокі репресії, організація спортивного заходу такого масштабу в Мінську неприпустима», – цитує портал delfi.lv голову комісії Річардса Колеса.
Різні європейські неурядові організації закликали IIHF перенести Чемпіонату світу 2021 з Мінська через напружену політичну ситуацію в Білорусі.
11 січня Олександр Лукашенко заявив, що Міжнародна федерація хокею з шайбою зазнала тиску через ситуацію навколо ЧС у Білорусі.
Тихановська хоче повернутися до Білорусі і просить ОБСЄ про допомогу
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, якій довелося виїхати з країни після виборів президента 9 серпня, звернулася до ОБСЄ з проханням допомогти їй та іншим опозиційним політикам безпечно повернутися додому. Про це Тихановська заявила на своєму вебсайті, зазначивши, що висловила це прохання 17 січня під час онлайн-зустрічі з послами Європейського союзу в ОБСЄ.
Більше читайте тут
Експертиза підтвердила справжність голосу ексголови КДБ Білорусі на записах про вбивство Шеремета
Голос на оприлюднених записах про вбивство журналіста Павла Шеремета дійсно належить колишньому голові Комітету державної безпеки Білорусі Вадиму Зайцеву. Таких висновків дійшла автономна некомерційна організація «Криміналістична лабораторія аудіовізуальних документів», якій замовив експертизу оприлюдненого запису телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Журналісти знайшли в інтернеті 13 відеозаписів із голосом Зайцева. Це його виступи на посадах голови КДБ та керівника Білоруської федерації біатлону.
Експерти відібрали п’ять записів і порівняли його з голосом чоловіка, який планував вбивства кількох людей, в тому числі – обговорював можливість вбивства Шеремета. Вони дійшли висновку, що на записах виступів та розмов говорить одна й та ж людина.
Читайте тут
Ігор Макар – колишній заступник командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз», а зараз себе називає політичним емігрантом і представником ініціативи «Білоруський народний трибунал». Він розповів Білоруській службі Радіо Свобода про те, як давав свідчення у Києві у справі про вбивство Павла Шеремета (липень 2016 року). Дати свідчення його запросили у зв'язку з публікацією запису розмови керівників білоруських спецслужб, що відбулася у 2012 році. Із Макаром розмовляла журналістка Ганна Соусь.
Читайте більше тут
Білоруський блогер Лосик голодує вже шостий тиждень, його життя під загрозою
Здоров’я консультанта з питань соцмереж білоруської служби Радіо Свобода Ігоря Лосика погіршується, він голодує вже шостий тиждень поспіль. Про це 20 січня повідомила білоруська служба Радіо Свобода.
Лосик протестує проти свого попереднього ув’язнення на пів року та нових звинувачень влади Білорусі. Йому загрожує до восьми років в’язниці.
Адвокат Лосика Дмитро Лепретор заявив, що його підзахисний, якого він сьогодні відвідав у в’язниці в Жодино, починає відчувати слабкість і має проблеми з підтримкою стабільного артеріального тиску.
Президент Радіо Свобода Тед Ліпієн висловив глибоку стурбованість погіршенням стану здоров’я Лосика та повторив неодноразові заклики керівництва щодо його звільнення.
«Ігор Лосик не зробив нічого, щоб заслужити цю долю, окрім прагнення бути відповідальним журналістом та хронікером подій у Білорусі. Лосика не мали права арештовувати і забирати від його родини. Білоруська влада має усвідомити, що незабаром може бути пізно виправити цю страшну несправедливість», – заявив Ліпієн.
Лосика затримали 25 червня 2020 року після обшуку в його квартирі в Мінську. Блогер звинуватив владу у використанні його популярного каналу в Telegram для «підготовки до порушення громадського порядку» напередодні виборів президента у Білорусі, які відбулися 9 серпня.
Відтоді в Білорусі відбуваються майже щоденні демонстрації, розміри та масштаби яких не мають собі рівних у пострадянській історії країни. Минулих вихідних протести з вимогою звільнення Лосика пройшли у різних містах Білорусі, а також у Барселоні та Кракові. 18 січня Міжнародна федерація хокею вирішила перенести з Білорусі чемпіонат світу 2021 року, посилаючись на проблеми із гарантування безпеки.
Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.
«Хочу показати обличчя білоруської революції» – перекладач Лесик Панасюк
Уже шостий місяць поспіль у Білорусі – від оголошення результатів президентських виборів 9 серпня 2020 року – тривають протести. Тисячілюдей по всій країні вивело на вулиці побиття та арешти учасників акцій недовіри Олександру Лукашенкові.
Вибори, пробудження білоруського суспільства і безпрецедентні мирні протести – за всіма цими подіями стоять тисячі героїв – це студенти, спортсмени, моделі, блогери, робітники, митці – актори, художники і поети.
Ганна Комар і Уладзь Лянкєвіч – поети. Так сталося, що вони були заарештовані в один день (8 вересня) окремо однин від одного. Згодом вони змалювали своїм поетичним словом те, що бачили і в чому брали участь. А переклав їхні вірші українською – Лесик Панасюк – поет, перекладач, дизайнер і перформер.
Радіо Свобода попросило Лесика Панасюка розповісти про цих двох поетів, про їхні історії, про те, як вони потрапили за ґрати.
Подробиці за посиланням
У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі і на виконавців зловживань
У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі, додавши до чільних посадовців також і виконавців зловживань, таких, як працівники спецзагонів міліції чи судді, які судять демонстрантів, сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.
«Думаю, треба звернути увагу на тих, хто порушує права інших людей. Я маю на увазі цю воєнізовану поліцію, «ОМОН» (із рос. «Відділ міліції особливого призначення» – ред.). Також треба звернути увагу на суддів, які садять людей під арешт у всіх цих псевдосудах. І я думаю, що цю групу людей можна додати до «чорного списку» ЄС», – сказав він.
«Думаю, це було б дуже сильним сигналом, що не тільки провідні політики, які ухвалюють найважливіші рішення, потрапляють під санкції в Європі, а й ті, хто реально завдає людям болю на вулицях, хто б’є їх, порушує їхні права, ув’язнює їх, хто позбавляє їх прав. Думаю, це було б сильним сигналом», – наголосив міністр.
За його словами, в Литві зараз працюють над пакетами свідчень про такі групи людей, які є в цій країні.
Міжнародна федерація з п’ятиборства не проводитиме чемпіонат світу в Білорусі влітку 2021
Міжнародна федерація з п’ятиборства (UIPM) заявила про перенесення Чемпіонату світу, який мав відбутися влітку 2021 року в Білорусі. Про це Федерація повідомила 22 січня.
«Виконавча рада Міжнародної федерації сучасного п’ятиборства (UIPM) проголосувала за перенесення Світових чемпіонатів UIPM із п’ятиборства та лазер-рану в Мінську», – йдеться в повідомленні організації.
Очікується, що змагання, яке має стати кваліфікаційним для Олімпійських ігор у Токіо 2020 року, відбудеться в ті ж дати – з 7 по 13 червня – в іншій локації. Її обіцяють повідомити найближчими днями.
Читайте також: У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі і на виконавців зловживань
Виконавча рада UIPM схвально оцінила організацію змагань, за яку відповідала Білоруська федерація сучасного п’ятиборства, і висловила намір провести чемпіонати в майбутньому.
Водночас, як заявив президент Федерації Клаус Шорманн, керівництво установи «уважно стежило за подіями в Білорусі останніми місяцями та оцінювало можливість» провести змагання відповідно до попереднього плану. Зокрема враховувалися санкції, накладені Міжнародним олімпійським комітетом на білоруський комітет.
Зрештою, йдеться в заяві, після детального обговорення рада вирішила не проводити чемпіонати в Мінську цього літа.
«Окрему стурбованість викликало те, що чимленні держави-учасникці можуть не захотіти їхати до Білорусі в цей час, і члени Виконачої ради хотіли захистити чесність змагань та процесу кваліфікації на Олімпійські ігри, не ускладнюючи вже непросту ситуацію з пандемією коронавірусної хвороби», – пояснюють у Федерації.
18 січня Міжнародна федерація хокею з шайбою забрала у Білорусі право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися у Мінську та Ризі. У федерації заявили, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Мінськ засудив це рішення.
Суддів, які садять людей під арешт у псевдосудах, можна додати до «чорного списку» ЄС – Ландсберґіс
У грудні 2020 року новим міністром закордонних справ Литви став Ґабріелюс Ландсберґіс. На парламентських виборах у жовтні того року перемогу здобула очолювана ним правоцентристська партія «Союз Батьківщини – Литовські християнські демократи», представниця якої Інґріда Шимоніте очолила уряд країни. Ґабріелюс Ландсберґіс є онуком відомого литовського політика Вітаутаса Ландсберґіса, першого голови держави в Литві після відновлення її незалежності 1990 року (тоді це була посада голови Верховної Ради країни). Раніше Ґабріелюс Ландсберґіс також був членом Європейського парламенту від Литви, нині він є депутатом литовського парламенту, Сейму. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода він розповів про свої погляди на актуальні політичні проблеми.
– Щодо Білорусі ЄС ухвалив три окремі пакети санкцій. Чи настав уже час перейти й до секторальних санкцій проти Білорусі, чи й узяти за їхні цілі тих, хто підтримує владу Білорусі в Росії?
– По-перше, щодо дебатів у Литві, думаю, треба звернути увагу на тих, хто порушує права інших людей. Я маю на увазі цю воєнізовану поліцію, «ОМОН» (із рос. «Відділ міліції особливого призначення» – ред.). Також треба звернути увагу на суддів, які садять людей під арешт у всіх цих псевдосудах. І я думаю, що цю групу людей можна додати до «чорного списку» ЄС. Думаю, це було б дуже сильним сигналом, що не тільки провідні політики, які ухвалюють найважливіші рішення, потрапляють під санкції в Європі, а й ті, хто реально завдає людям болю на вулицях, хто б’є їх, порушує їхні права, ув’язнює їх, хто позбавляє їх прав. Думаю, це було б сильним сигналом. І ми зараз працюємо над пакетами свідчень про такі групи людей, які є в нас у Литві.
Вітаутас Ландсберґіс: «Якби Лукашенко міг розплакатися»
– Чи не було б ефективніше санкціонувати тих, хто фінансує білоруський режим?
– Думаю, це теж питання для можливої дискусії. І певні кроки в цьому напрямку вже зробили в третьому пакеті санкцій. І я певен, що це може продовжитися.
– А тепер із приводу Білоруської атомної електростанції біля Островця, недалеко від кордону з ЄС – це питання ж весь час у порядку денному в вашій країні, Литві. Станцію вже приєднали до енергомережі. І ми бачили, що її вже мусили кілька разів від’єднувати останнім часом. Але вона й далі готується до офіційного повного відкриття і досягнення повної потужності в 2022 році. Які тепер плани Литви щодо Островця? Чи можете ви все ще не дати їй досягти повної потужності?
– Наші сподівання, те, до чого ми прагнемо, – це щоб електроенергія з Островця не використовувалася й не продавалася на європейських ринках. У нас у Литві ми вже маємо закон, який забороняє країні купувати електроенергію з Островця і надавати нашу інфраструктуру для її використання. І ми хотіли б, щоб не тільки Островець, а й усі атомні електростанції, які вважаються небезпечними, – щоб ці компанії не могли продавати свою електроенергію в Європейському союзі. І минулого місяця Європейська рада розробила директиви, якими просить Єврокомісію підготувати правила, загальні для всього ЄС, для кожної країни і для всіх АЕС, які існують нині і можуть бути збудовані в майбутньому, і які б стосувалися і Островця теж. Ми вважаємо, що це дуже добре рішення, бо таким чином нам не доведеться створювати окремої коаліції і шукати шляхів, як зупинити роботу Островця, щоб ця станція не могла комерційно діяти в Європі. Ця універсальність рішення просто не дасть їй працювати.
Білорусь запустила свою АЕС попри застереження сусідів
– У ЄС усе вимагає одностайності. Чи впевнена Литва, що ви отримаєте цю одностайність, підтримку всіх 27 країн-членів?
– Директиви вказують, що проблема чітка й ясна, і я думаю, що наступний крок буде легшим із політичного погляду, хоча, може, й не настільки з технічного. Я маю на увазі, що Єврокомісія ставиться до цього дуже відповідально, звичайно, і намагається створити такий набір правил, який можна було б застосовувати в будь-якій країні, не тільки в Литві. Але я думаю, що, так би мовити, крига скресла. І, як ви знаєте, це також стосується питань кліматичних змін, які теж важливі з погляду довкілля. Коли тут у нас ця атомна електростанція, яка не пройшла необхідних випробувань, то питання ясне: чи відповідає вона правилам на захист клімату, які ми хочемо запровадити в Європі? І, я думаю, точно ні.
Більше читайте тут
Тихановська закликала ООН скликати засідання Ради безпеки через ситуацію в Білорусі
Організація Об’єднаних Націй повинна скликати засідання Ради безпеки і долучити ситуацію в Білорусі до порядку денного – про це лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила під час виступу в Раді безпеки ООН 22 січня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Тихановська взяла участь у онлайн-засіданні на тему свободи слова в Білорусі. Зустріч ініціювали Естонія, Франція, Ірландія, Норвегія, Велика Британія і Сполучені Штати.
Тихановська також закликала ООН відкрито говорити про необхідність зупинити насильство в Білорусі, в тому числі тиск на медіа, блокування вебсайтів і ув’язнення журналістів.
Крім того, вона попросила організацію підтримати рекомендації доповіді Московського механізму ОБСЄ. Це, за її словами, дозволить створити умови для політичного діалогу, який допоможе провести вільні вибори президента Білорусі.
Тихановська вказала на роль журналістів у висвітленні протестів у Білорусі.
«Незалежні ЗМІ допомогли пролити світло на те, що відбувається: незаконні затримання, катування і вбивства мирних протестувальників. Це зробило ЗМІ мішенню машини репресій Лукашенка», – йдеться в промові Тихановської.
Вона вказала на те, що в 2020 році в Білорусі журналістів затримували більше ніж 470 разів, 97 працівників медіа зазнали адміністративного арешту, 50 медіа-сайтів були заблоковані, а 15 журналістам висунули кримінальні обвинувачення. Серед них – журналістки Дар’я Чульцова, Катерина Андреєва і Катерина Борисевич, яких звинувачують у організації масових протестів і розкритті медичної інформації про вбитого жителя Мінська Романа Бондаренка.
Це друге засідання Ради безпеки ООН за участі Тихановської. Перше відбулося 4 вересня. Тоді лідерка опозиції закликала запровадити санкції проти причетних до порушення прав людини в Білорусі та вжити заходів для припинення насильства.
Білорусь: чоловіка госпіталізували в тяжкому стані після самопідпалу
Чоловіка госпіталізували в тяжкому стані після того, як він підпалив себе на Площі незалежності в Мінську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода 22 січня.
В мережі з’явилося відео, на якому до чоловіка, який горить, підбігають поліцейські і намагаються загасити вогонь.
Інцидент стався поблизу будівель уряду, парламенту, міської адміністрації Мінська та міської ради.
Прессекретарка мінської адміністрації Наталя Ханусевич заявила, що інцидент розслідується. Речниця Міністерства внутрішніх справ Ольга Чамаданова додала у своїй заяві, що «наразі неможливо надати детальну інформацію про інцидент».
«Слідча група була направлена на місце. Щойно ми будемо знати всі обставини навколо інциденту, ми повідомимо громадськість», – сказала Чамаданова.
Представники Міністерства охорони здоров’я заявили, що чоловік, особа якого не розголошується, перебуває в непритомному стані та має опіки понад 50 відсотків тіла.
Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти понад 32 тисячі людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
У Білорусі тривали акції протесту і затримання
У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни. 23 січня їх проводили у вигляді «ланцюгів солідарності» з політв’язнями: люди виходили, взявшись за руки, з національною біло-червоно-білою символікою – яка нині в Білорусі фактично заборонена, і її використання переслідується.
Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші. Про менші акції повідомляють і з інших міст, зокрема з Гродна і Бресту.
За повідомленнями правозахисників, затримані понад 150 людей. Зокрема, правозахисний центр «Весна» наводить на цей час імена 131 затриманого в Мінську і пише ще про приблизно 20 затриманих деінде. Інші активісти навели імена 156 затриманих тільки в Мінську. Міліція Мінська заявляє про затримання «близько 100 громадян».
Після арешту російського опозиційного лідера Олексія Навального у найбільших містах Росії і в регіонах на вулиці вийшли тисячі людей. Поліція затримувала учасників несанкціонованих акцій. У Москві і Петербурзі акції протесту супроводжувалися сутичками з поліцією. Повідомляють про тисячі затриманих і близько 60 постраждалих. Одна жінка в реанімації через удар омонівця ногою в живіт. Є постраждалі і серед силовиків. Про що свідчать ці протести? Наскільки ці акції є небезпечними для Кремля? Про це телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розпитав редактора відділу політики «Нової газети» Кирила Мартинова.
Зокрема і порівнював із Білоруссю.
«Якщо 23 січня була така разова акція, то, напевно, ми про це скоро забудемо.
А якщо, як багато зараз говорять, буде реалізований такий білоруський сценарій тривалих протестів, що виникають в різних точках і залучають все більше людей і соціальних груп, тоді дійсно ми від такого разового сплеску обурення перейдемо до чогось дійсно історичного і безпрецедентного», – сказав Кирило Мартинов.
Більше читайте тут
За даними правозахисного центру «Весна», 24 січня багато протестувальників були затримані, коли групи людей взялися за руки, щоб сформувати живий ланцюг і продемонструвати солідарність з в’язнями, включно із заарештованим блогером Ігорем Лосиком, який голодує з середини грудня.
Поліція заарештувала відомого білоруського блогера та консультанта білоруської служби Радіо Свобода з питань соцмереж Лосика наприкінці червня за звинуваченнями в сприянні підготовці порушень громадського порядку. Йому загрожує до трьох років в’язниці.
Організація Об’єднаних Націй підрахувала, що білоруські силовики затримали понад 30 тисяч протестувальників з початку протестів.
Білорусь: ув’язнений Ігор Лосик зупинив голодування на сьомому тижні
Консультант Радіо Свобода та адміністратор Телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик зупинив голодування на 42-му дні. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката Дмитра Лепретаря, який 25 січня відвідав політв’язня в Жодінському слідчому ізоляторі.
Через адвоката Ігор передав звернення всім, хто його підтримав.
«Я вирішив припинити голодування. Чому я це зробив? Насправді за власним бажанням. Я не їв більше 40 днів і ще відчуваю силу і здатність протриматися ще. Але мене просто вразила неймовірна хвиля солідарності. Як і прохання сотень і тисяч білорусів зупинитися, дочекатися нашої спільної перемоги здоровим», – йдеться в зверненні Лосика.
Він також додав, що знає про інших білорусів, які голодують разом із ним, і не може взяти на себе відповідальність за них.
Лосик нагадав, що його заарештували ще до виборів президента Білорусі в серпні, і він «не усвідомлював тих кардинальних змін, які відбулися за останні пів року».
«За зимою завжди йде весна, ніч змінюється світанком. Історичні процеси ще нікому не вдалося скасувати чи зупинити жодними декретами, арештами чи розстрілами», – підсумував блогер.
Він подякував усім за підтримку і зазначив, що «чекатиме добрих новин».
Ігор Лосик перебуває у в’язниці з 25 червня 2020 року – 212 днів – за звинуваченням у «організації й підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». З 15 грудня 2020 року він відмовлявся їсти на знак протесту проти нових звинувачень за статтею 293 – підготовка до участі в заворушеннях.
Стан Ігоря почав погіршуватисяБілорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка після місяця голодування, минулого тижня його перевели в камеру з цілодобовим відеоспостереженням.
Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.
Влада Білорусі не змогла провести розслідування звинувачень про застосування тортур проти протестувальників, затриманих під час антиурядових акцій із вимогою відставки Олександра Лукашенка, пише у звіті від 27 січня правозахисна організація Amnesty International.
Правозахисники наголошують, що в Білорусі карають жертв, а не справді винних, і закликають міжнародне співтовариство вжити заходів для забезпечення справедливості й притягнення винних до відповідальності.
«Ми неодноразово закликали до ефективних розслідувань для притягнення винних до відповідальності, але на це мало надії з боку системи, яка не тільки захищає міліцію анонімністю, але й заохочує до залякування й подальшого насильства щодо жертв та свідків», – сказала Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.
У звіті зазначається, що не було розпочато кримінальних розслідувань щодо понад 900 скарг на зловживання силовиків, які, як визнають білоруські органи влади, вони отримали від початку протестів після президентських виборів у серпні, на яких переможцем ЦВК оголосила Лукашенка.
Натомість влада порушила кримінальні справи проти протестувальників, звинувативши їх в участі у масових заворушеннях та насильстві проти поліцейських.
Стразерс заявила, що неспроможність білоруської системи правосуддя забезпечити покарання для винних означає, що правосуддя тепер слід добиватися на міжнародному рівні.