У Білорусі кількість політв’язнів перевищує понад 200 осіб – правозахисники
Білоруський правозахисний центр «Весна» вніс до списків політв’язнів ще 31 людини. Таким чином, як повідомили правозахисники, всього у списках опинилися 220 людей.
За повідомленнями, серед тих, кого визнали політв’язнями, є засуджені за статтями про насильство щодо співробітника міліції (опір йому), щодо посадової особи; організацію та підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок; умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі при несенні службової діяльності.
На думку правозахисників, моніторинг судових слухань показав, що суди виносять «непропорційно суворі (неадекватні)» вироки затриманим.
Також у низці випадків судові слухання проходили за зачиненими дверима. Правозахисний центр «Весна» зазначає, що рішення суду про проведення закритих слухань не були обумовлені необхідністю захисту державної таємниці або особистої інформації учасників процесу.
Правозахисники вважають переслідування внесених до списку людей політично мотивованими у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань і висловлювання думки щодо оголошених виборів президента Білорусі. Вони вимагають негайно звільнити політв’язнів з-під варти, припинити кримінальне переслідування і зупинити політичні репресії в країні.
У Білорусі з 9 серпня минулого року тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду глави держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими. У країні тривають переслідування за участь і підтримку акцій протесту.
На першу зустріч Люблінського трикутника з ініціативи України запросили Тихановську – МЗС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба разом із литовським колегою Габріеліусом Ландсбергісом і головою польського МЗС Збігнєвом Рау 29 січня проведуть в онлайн-форматі перше засідання Люблінського трикутника, повідомляє пресслужба українського МЗС.
У частині обговорення ситуації в Білорусі за ініціативи української сторони у засіданні візьме участь запрошена гостя – лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, йдеться в повідомленні.
«Голови зовнішньополітичних відомств обговорять спільні кроки для протидії викликам і загрозам у Центральній Європі, окреслять пріоритетні напрями співпраці Люблінського трикутника у 2021 році. О 12:15 міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведе онлайн-брифінг, під час якого розповість про підсумки першої зустрічі Люблінського трикутника та інші актуальні питання зовнішньої політики України», – повідомили в МЗС.
Люблінський трикутник – тристоронній формат взаємодії України, Литви та Польщі, створений міністрами закордонних справ у липні 2020 року.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
Кількість політичних в'язнів у Білорусі зростає: хто може отримати такий статус і що це дає?
Правозахисники нарахували на 28 січня у Білорусі 221 політв'язня, але кількість тих, кого піддає репресіям режим Лукашенка більша. Білоруський правозахисний центр «Весна» пояснив Радіо Свобода, чому кількість політичних в'язнів буде зростати, і чому все ще є люди, які відмовляються від такого статусу та до чого це може призвести?
Більше про це читайте тут
Білорусь: Бабарика позбавили права оскаржити вирок, справу розглядатиме Верховний суд – адвокат
Віктора Бабарика, ексголову правління ВАТ «Белгазпромбанк», незареєстрованого кандидата в президенти Білорусі, позбавили права оскаржити вирок. Розгляд у його справі буде проходити у Верховному суді, рішення якого не підлягає оскарженню, повідомив адвокат Бабарика Дмитро Лаєвський.
Захисник заявив, що політика позбавили права на справедливий суд.
«Апеляційне оскарження вироку – це те, без чого неможливий справедливий суд. Якщо справу в першій інстанції розглядає Верховний суд, то над ним немає апеляційної інстанції. Значить, і права на апеляційне оскарження в обвинуваченого в такому випадку немає», – цитує Лаєвського видання TUT .BY.
Віктор Бабарико разом із сином Едуардом перебувають під вартою з середини червня: ексголову правління ВАТ «Белгазпромбанк» звинувачують у відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків і в хабарництві, його сина – в ухилянні від сплати податків. Обидва провину не визнають.
21 січня стало відомо, що Генпрокуратура Білорусі передала справу в суд.
Правозахисники визнали Бабарика політичним в’язнем.
Україна, Литва та Польща проводять першу зустріч Люблінського трикутника
Міністри закордонних справ України, Литви та Польщі у п’ятницю, 29 січня, проводять в онлайн-форматі перше засідання Люблінського трикутника. Про це повідомив глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
«Я радий вітати глав МЗС Литви і Польщі на онлайн-засіданні Люблінського трикутника. Безпекові виклики, протидія COVID-19 і російській дезінформації — в усіх зусиллях ми сильніші, коли формуємо майбутнє нашого регіону Центральної Європи між Балтійським і Чорним морями разом», – написав міністр у твітері.
Як повідомили напередодні у МЗС, у частині обговорення ситуації в Білорусі за ініціативи української сторони у засіданні візьме участь запрошена гостя – лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Люблінський трикутник – тристоронній формат взаємодії України, Литви та Польщі, створений міністрами закордонних справ у липні 2020 року.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
Кулеба вважає «Люблінський трикутник» без Білорусі «трохи неповним»
Україна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав, заявив на брифінгу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на Люблінський «квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», – сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника».
За його словами, до сьогоднішньої зустрічі приєдналася лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська.
Прокуратура Білорусі хоче заборонити біло-червоно-білий прапор
Генпрокуратура Білорусі може визнати екстремістським біло-червоно-білий прапор, символ протестів проти режиму Олександра Лукашенка.
Представник відомства в ефірі державного телеканалу ввечері 29 січня сказала, що до них нібито надійшло колективне звернення громадян (понад ста осіб), які просять заборонити прапор через суд, і такий пакет документів відомство вже готує.
За даними прокуратури у зверненні йдеться про те, що цей прапор асоціюється з німецькою окупацією під час Другої світової війни.
Ця символіка в сучасній Білорусі формально не заборонена. Але її використання як «незареєстрованої символіки» на практиці переслідується й карається.
Державним прапором Білорусі в 1991–1995-му був національний біло-червоно-білий прапор. Він був державними символом і Білоруської Народної Республіки, яка виникла після розпаду Російської імперії в 1918 році, але проіснувала лише кілька місяців, перш ніж її окупували більшовики.
А біло-червоно-білий прапор став символом не тільки політичної опозиції, а й широких масових громадянських протестів, які відбуваються в Білорусі з дня суперечливих президентських виборів 9 серпня 2020 року.
Опозиційна координаційна рада створила петицію в інтернеті проти визнання біло-червоно-білого прапора екстремістським. Біло-червоно-білий прапор, який був державним прапором від 1991 по 1995 рік, є прикладом нематеріальної культурної цінності, відзначається в документі. На момент публікації свої підписи під петицією поставили більш ніж 20 тисяч осіб.
Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру
Президент Литви Гітанас Науседа висунув кандидатуру лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської на здобуття Нобелівської премії миру, повідомляє агентство Reuters із посиланням на два обізнані джерела.
Науседа висунув кандидатуру Тихановської, яка перебуває в Литві відтоді, як їй довелося виїхати з Білорусі, «щоб продемонструвати свою підтримку білоруського демократичного руху і вимоги про проведення вільних виборів», сказало одне з джерел.
Прийом кандидатур на Нобелівську премію миру 2021 року завершиться 31 січня, ім’я переможця буде оголошене восени.
Минулого року лауреатом премії стала Світова продовольча програма Організації Об’єднаних Націй.
У Білорусі від дня президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем оголосили Олександра Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою його відставки і проведення в країні чесних виборів.
Світлана Тихановська висунула свою кандидатуру на президентських виборах після того, як її чоловік, відомий опозиційний блогер Сергій Тихановський, був арештований владою напередодні виборів.
Минулого тижня Світлана Тихановська закликала Європейський союз і США бути «сміливішими й сильнішими» в своїх діях, щоб допомогти покласти край правлінню Лукашенка в Білорусі.
У жовтні минулого року норвезьке видання Vart Land повідомило, що депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову і Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року.
Білорусь: у Мінську затримали понад 20 людей, в тому числі – журналістку зі Швейцарії
У центрі Мінська затримали понад 20 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Серед затриманих – швейцарська журналістка Люция Чиркі, яка має акредитацію для праці в Білорусі. Причину затримання їй не повідомили, а її місце перебування наразі невідоме, повідомляє правозахисний центр «Весна».
Ініціатива «Списки затриманих» повідомляє про 15 затриманих станом на 16:00 за мінським часом (15:00 за Києвом).
Читайте також: Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру
За повідомленням місцевого каналу «Мотолько», затримання відбувалися на Жовтневій площі, автобуси силовиків стоять за Будинком уряду. Зокрема силовики викрали з вулиці пару молодих людей.
31 січня в Білорусі тривають районні акції протесту, найбільш активні відбуваються в Мінську, там же й найбільше затримань.
Чому у Росії протести розганяють так само жорстоко як і у Білорусі
Після недільних акцій протесту по всій Росії понад 5000 учасників акцій і 91 журналіст були затримані російськими силовиками. Протести за демократію та на підтримку опозиціонера Олексія Навального пройшли в десятках російських міст – від Владивостока до Калінінграда. Більшість затримань було здійснено в Москві (понад 900 осіб) та Санкт-Петербурзі (більше 600). Більшість затриманих не чинили опір при арешті і не тримали в руках плакати або інші символи протестів, серед затриманих також було багато тих, хто просто йшов по вулиці і не брав участі в протестах.
Чому російська влада та силовики так жорстко поводять себе із затриманими, б’ють кийками і навіть застосовують електрошокери? Російський опозиційний політик Леонід Гозман в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», порівнює затримання під час протестів у Росії із тими методами, до яких вдаються білоруські силовики, розганяючи мирні протести у Мінську. «Перекрита Москва, перекритий Петербург – це картинка куди страшніша для влади, ніж натовп протестувальників. Влада відчуває себе окупантом в чужій країні: активна частина населення до неї вкрай ворожа», – підкреслює Гозман.
Далі читайте і дивіться тут
Заборона національної символіки перетворює протести у Білорусі на національно-визвольний рух
Плани визнати національний біло-червоно-білий прапор екстремістським – різко збільшують масштаби конфронтації у білоруському суспільстві.
Стисло:
- коли біло-червоно-білий прапор оголосять екстремістським, його використання буде вважатися кримінальним злочином;
- фактично, війна оголошена не лише національним символам, а білоруськості як явищу;
- протистояння нинішньому режиму в Білорусі тепер може перетворитися на національно–визвольний рух;
- під петицією проти визнання біло-червоно-білого прапора екстремістським уже понад 75 000 підписів;
- місцеві громади відроджуються під новими біло-червоно-білими прапорами
Зараз це просто «незареєстровані символи», за використання яких громадянин притягується до адміністративної відповідальності. Днями генпрокуратура Білорусі повідомила, що може визнати екстремістським біло-червоно-білий прапор, символ протестів проти режиму Олександра Лукашенка.
Більше читайте тут
Опитування: українці більше довіряють Лукашенку, ніж Байдену, Макрону і Путіну
Українці більше довіряють Олександру Лукашенку, ніж президенту США Джо Байдену, президенту Франції Емманюелю Макрону та президенту Росії Володимиру Путіну, йдеться в дослідженні Київського міжнародного інституту соціології.
Лукашенку, президентство якого не визнають країни Заходу, довіряють 36%, Байдену – 26,7%, Макрону – 26,2%, Путіну – 14,4%.
Водночас за балансом «довіри-недовіри» лідирують Байден та Макрон (плюс 3,4% та плюс 3% відповідно). Путін і Лукашенко мають від’ємний баланс «довіри-недовіри» (мінус 65,4% та мінус 17,6% відповідно).
КМІС провів опитування з 27 січня до 1 лютого 2021 року. У ньому взяли участь 1205 респондентів. Статистична похибка не перевищує 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,9% для показників, близьких до 12%, 1,3% для показників, близьких до 5%.