Папа Римський прийняв відставку мінського архієпископа, який критикував владу Білорусі
Папа Римський Франциск прийняв відставку католицького архієпископа з Мінська Тадеуша Кондрусевича.
У грудні Кондрусевичу дозволили повернутися на Батьківщину. Із серпня архієпископу, який критикував білоруську владу, був заборонений в’їзд до країни.
Білорусь: Лукашенко і КДБ розглядали можливість вбивства Шеремета і ексслужбовців – EUObserver
Олександр Лукашенко і Комітет державної безпеки Білорусі планували вбивства політичних опонентів, в тому числі журналіста Павла Шеремета – про це повідомило авторитетне брюссельське видання EUObserver, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Журналісти опублікували записи розмов 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Вадима Зайцева.
Аудіо та інші документи передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар – колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».
За висновками видання, Лукашенко виділив на ліквідацію колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську, колишнього командира бригади спецназу Володимира Барадача і ексвиконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна більше ніж 1,5 мільйона доларів. Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки.
Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але ніколи не мали місця.
Також учасники розмов нібито розглядали можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, який на той момент жив у Росії, з використанням бомби.
«Ми маємо працювати над Шереметом, він справжній головний біль», – сказав на записі 2012 року Зайцев.
Спеціалісти НАТО з питань Білорусі, знайомі з Зайцевим, підтвердили подібність його голосу до голосу на записі. З 2013 року ексголова КДБ очолює приватний провайдер теле- та інтернет-послуг «Космос ТБ».
«Президент (Лукашенко – ред.) очікує на ці операції», – сказав Зайцев, згідно із записом у квітні 2012 року, коли проводив брифінг для співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа».
Він додав, що для нього важливо, «аби ніхто навіть не думав про КДБ».
Студенти, спортсмени, моделі, блогери, митці, робітники – кого білоруси назвали героями 2020 року
В історію Білорусі 2020 рік увійде як один із найбільш незвичайних. Пандемія коронавірусу, пробудження білоруського суспільства, вибори і безпрецедентні мирні протести – за всіма цими подіями стоять тисячі героїв. Білоруська служба Радіо Свобода запитала своїх читачів, хто для них – головні герої року, і узагальнила кілька тисяч відповідей.
Хто ваші герої 2020 року?
«Білоруси», «народ Білорусі», «кожен вільний білорус», «наші», «нові білоруси», «люди, які прокинулися», «всі, хто за зміни» – це найпопулярніші з відповідей.
Подробиці за посиланням
Адвокат Юлії Кузьменко розповів, як «білоруські записи» вплинуть на справу про вбивство Шеремета
«Білоруські записи» з’явилися у публічному просторі 4 січня і вказують на те, що вбивство журналіста Павла Шеремета могли планувати на найвищому рівні. В Нацполіції України вже зробили заяву з приводу плівок і кажуть, що інформацію щодо можливих замовників отримали ще наприкінці 2020 року. Як же оприлюднені записи можуть вплинути на долю обвинувачених у вчиненні злочину Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко і Яну Дугарь?
Авторитетне брюссельське видання EUObserver стало одним з основних джерел розповсюдження інформації щодо записів. Разом із міжнародним виданням цю інформацію оприлюднили «Українська правда», «Білоруський народний трибунал» та телеграм-канал NEXTA.
Читайте більше тут
Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», записав інтерв'ю із колишніми білоруськими силовиками про аудіозапис, на якому обговорюють убивство Павла Шеремета.
Європейське видання EUobserver опублікувало запис розмови, зроблений у 2012 році. Один із голосів на ньому схожий на голос тогочасного керівника КДБ Білорусі Вадима Зайцева.
На аудіофайлі троє людей обговорюють операцію із ліквідації Олега Алкаєва, колишнього начальника мінського СІЗО №1, Володимира Бородача, колишнього командира бригади спецназу, і В'ячеслава Дудкіна, колишнього виконувача обов'язків начальника відділу боротьби з корупцією. На цю операцію, нібито на спецрахунку президента Білорусі Олександра Лукашенка, було «понад півтора мільйона доларів». Співрозмовники обговорюють також убивство журналіста Павла Шеремета з використанням «закладки» (вибухівки – ред.) – «щоб цього щура, б **дь, зовсім, б **дь, ні рук, ні ніг не зберуть».
Достовірність запису виданню EUobserver підтвердили фахівці NATO в Білорусі, знайомі зі Зайцевим. Телеканалу «Настоящее время» про «стовідсоткові докази» справжності аудіо заявив Ігор Макар, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі «Алмаз». Із 2006 року він перебуває у політичній еміграції, але підтримує зв'язок із нинішніми чинними білоруськими силовиками. Саме Макар надав запис виданню, заявивши, що «готовий дати свідчення в суді, що він є справжнім».
Ігор Макар розповів, як до нього потрапив цей аудіозапис, і чому він опублікований саме зараз.
Читайте більше тут
Білоруса у Гомелі судитимуть за патріотичного сніговика
На жителя Гомельського району у Білорусі склали протокол за те, що він у своєму дворі змайстрував сніговика і написав на ньому «Живе Беларусь!» (Хай живе Білорусь) – популярне гасло протестного руху його співвітчизників.
Про цей інцидент розповів Радіо Свобода правозахисник Леонід Судаленко.
За його словами, 24 грудня в Гомельському районі випав сніг – чоловік прибрав двір від снігу та зліпив сніговика, написавши на ньому «Живе Беларусь!». Сніг швидко пройшов, перетворившись, разом із сніговиком, на воду.
29 грудня йому зателефонував дільничний, повідомивши, що прийде скласти протокол за несанкціонований пікет.
«Сільський житель порадив дільничному скласти протокол на сніговика, бо ж пікетувальником був саме він. І хоча уже немає ані снігу, ані сніговика, жителя села будуть судити», – додав правозахисник.
Підтвердженням пікету є фотографія, яку, мабуть, зробив хтось із сусідів. На світлині видно білого сніговика, оздобленого червоним шаликом – два кольори опозиції, які у сполученні біло-червоно-білий символізують історичний прапор Білорусі, під яким громадяни боролися за незалежність своєї держави ще більш ніж століття тому.
Дільничний склав протокол на автора сніговика, відповідно до статті 23.34 КоАП, визнавши снігову скульптуру у власному саду цього чоловіка несанкціонованим пікетом.
Сам власник сніговика відмовився коментувати подію. Суд має відбутися найближчим часом.
Білорусь: Марія Колеснікова залишиться під арештом до 8 березня
Слідство продовжило арешт білоруській опозиціонерці Марії Колесніковій ще на два місяці, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Опозиціонерка залишатиметься під вартою щонайменше до 8 березня. Їй закидають публічні заклики до захоплення влади.
Колеснікову визнано політв’язнем та в’язнем совісті. Разом з іншими опонентами білоруського режиму Європарламент присудив їй премію Сахарова за внесок у боротьбу за права людини.
7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.
9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».
У Білорусі затвердили змінений герб, у якому стало «менше Росії»
У Білорусі 7 січня був офіційно оприлюднений і тим набув чинності закон про зміни до закону про державні символи, яким дещо змінений герб країни. Як і анонсували майже рік тому, змінений герб, за задумом авторів нового зображення, має стати «менш войовничим», і на ньому тепер «менше Росії».
Як заявляли в лютому 2020 року в Міністерстві юстиції Білорусі, яке ініціювало ці зміни, вони є «технічними».
Зокрема, як заявляв тоді міністр юстиції, червона п’ятикутна зірка на дотеперішньому гербі мала «дещо войовничий характер». «Республіка Білорусь – миролюбна держава, яка зберігає нейтралітет, не розглядає агресію як спосіб своєї політики», – заявляв він. Тепер кути цього символу зображені менш гострими.
Серед іншого, також змінений колір контуру території Білорусі – з зеленого на золотий.
Крім того, на гербі змінилося зображення земної кулі – не тільки кольори, якими зображені суша й вода, а й розташування на гербі євразійського континенту. Дотепер його зображення вкривало більшу частину видимої на гербі частини земної кулі, так що було видно головно територію Росії. Відтепер зображення повернуте так, щоб у центрі видимої частини опинилося місце, де розташована Білорусь. Таким чином, на зображення в гербі потрапила вся Європа, зате на ньому стало «менше Росії».
Ці зміни були анонсовані на початку 2020 року, коли влада Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком опиралася тискові Росії з метою змусити його до тіснішої інтеграції Мінська з Москвою.
Сучасний герб Білорусі був схвалений у результаті референдуму, ініційованого Лукашенком, у 1995 році. Тоді він, голова колгоспу, який 1994 року став президентом країни, використав ностальгію за радянськими часами як засіб зміцнення своєї влади.
Цей герб за своєю структурою майже точно повторював колишній герб Білорусі в складі СРСР, тільки з заміною серпа й молота на контур країни і з усуненням радянських написів про «єднання пролетарів усіх країн». Таким чином, на зображенні земної кулі на її видимій частині залишалася переважно територія колишнього СРСР, а нині в першу чергу Росії.
Відтоді герб уже змінювали кілька разів. Зокрема, в першій версії квіти льону на правій (із погляду глядача) частині вінка з колосків були намальовані з шістьма пелюстками, хоча насправді їх по п’ять; це виправили пізніше. Також перша версія герба 1995 року була більш схематична, ніж дотеперішня й нинішня.
Тоді ж, у 1995-му, був відновлений і прапор Білорусі, що ґрунтувався на радянському, з усуненням із нього серпа й молота з п’ятикутною зіркою. І прапор теж відтоді вже змінювали, а саме зображення національного орнаменту на ньому.
До цього, від часу відновлення незалежності Білорусі 1991 року й до 1995-го, державним гербом Республіки Білорусь був традиційний герб «Погоня», що нагадує герб сучасної Литви. Він був гербом Великого Князівства Литовського, Руського й Жемайтського, яке в пізньому середньовіччі охоплювало й Білорусь і значну частину України, як і частину Росії й інших держав у сучасних кордонах. Державним прапором Білорусі в 1991–1995-му був національний біло-червоно-білий прапор. Вони були державними символами і Білоруської Народної Республіки, яка виникла після розпаду Російської імперії в 1918 році, але проіснувала лише кілька місяців, перш ніж її окупували більшовики.
Зараз герб «Погоня» продовжує використовувати частина опозиції.
А біло-червоно-білий прапор став символом не тільки політичної опозиції, а й широких масових громадянських протестів, які відбуваються в Білорусі з дня суперечливих президентських виборів 9 серпня 2020 року.
Ця символіка в сучасній Білорусі формально не заборонена. Але її використання як «незареєстрованої символіки» на практиці переслідується й карається.
У Білорусі тривали «дворові марші» протесту
У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни у традиційній останнім часом формі «дворових маршів» чи «сусідських маршів».
Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші.
Крім того, про менші такі акції повідомили з Бресту й Гродна.
Вони відбулися переважно в першій половині дня – частина таких маршів почалася ще за темряви.
Попередні такі марші відбулися в містах Білорусі ввечері в п’ятницю, 8 січня.
Про затриманих за ці дні повідомлень наразі немає.
У перебігу таких маршів люди збираються переважно в дворах житлових масивів чи в парках і лісопарках із національною символікою – біло-червоно-білими прапорами – і гаслами проти влади і за вільну Білорусь.
Іноді живі ланцюги з такими прапорами й гаслами влаштовують на нетривалий час і в центрах міст.
У Білорусі проходять чергові акції протесту
У Білорусі у неділю, 10 січня, проходять традиційні антиурядові акції. Так звані «дворові марші» проходять у мікрорайонах Мінська і в інших містах Білорусі.
За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, у Мінську вже затримано трьох людей.
Як і під час кількох попередніх недільних акцій, мобільний інтернет і метро в Мінську працюють. Раніше, під час проведення масових протестних заходів у центрі Мінська відзначалися порушення в роботі інтернету і кілька станцій метро закривали на час багатотисячних маніфестацій.
Уже тривалий час у Білорусі замість великих багатодесятитисячних демонстрацій протесту, які міліція й спецпризначенці жорстоко розганяли, влаштовують численні менші акції в різних частинах міст і на нетривалий час, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили і зменшити ймовірність затримань.
Наймасовіші з них відбуваються по неділях.
У нинішній Білорусі національна біло-червоно-біла символіка не заборонена формально, але її використання як «незареєстрованої символіки» суворо переслідується і карається.
Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.
Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
«Зла не тримаю»: Лукашенко заявив, що готовий відновити відносини з Україною
Олександр Лукашенко заявив, що готовий відновити відносини з Україною, попри те, що Київ не визнав офіційних результатів президентських виборів.
«Я зла не тримаю на Володю Зеленського, я його розумію: по молодості щось десь сказав. Але це ж не означає, що ти повинен весь час на нього дивитися, розуміючи, що відбувається, і на нього ображатися або злитися», – сказав Лукашенко на телеканалі «Росія-1», текст якого поширила російська агенція ТАСС.
Лукашенко заявив, що «український народ до білорусів ставиться дуже добре, ми до них – ще краще».
«Ми базис (відносин – ред.) не зруйнували і не руйнуємо. І навіть, якщо потрібно щось для Росії і для України, ми стаємо і в економіці посередниками», – сказав він.
При цьому Лукашенко визнав, що політичні відносини між Києвом і Мінськом практично заморожені.
«Заклякли поки на цьому етапі, ми не маємо контактів ніяких, крім посольств», – зазначив Олександр Лукашенко, додавши, що ініціативу для відновлення відносин має проявити українська сторона.
Країни ЄС і США відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня 2020 року, яка викликала посилення масових протестів по всій країні. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна офіційно називатиме Олександра Лукашенка просто на ім’я.
Раніше Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Олександра Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту. Офіційний Київ також наполягає, що Україна солідаризувалася з позицією ЄС у питанні цих санкцій.
У Білорусі на недільних акціях протесту затримали щонайменше 27 людей – правозахисники
У Білорусі 10 січня під час традиційних акцій протесту проти влади затримали щонайменше 27 людей, повідомив правозахисний центр «Весна»
У неділю колони з сотнями мітингувальників пройшли мирними ходами по декількох мікрорайонах Мінська, Бреста і Гродна.
Силовики патрулювали двори і в тривалі вихідні. Як повідомляють правозахисники, у ніч з 7 на 8 січня у дворі по вулиці Ландера в Мінську затримали чотирьох осіб, які ліпили сніговиків. Коли вони розфарбували одного з них в біло-червоно-білі кольори, з-за кущів вийшли співробітники міліції з собакою і всіх затримали.
Повідомляється, що в ізоляторі тимчасового утримання міста Жодіно залишаються близько 40 осіб, які провели за ґратами всі новорічні свята.
«Білоруський кризовий центр» відкрили у Львові для тих, хто втік від репресій Лукашенка
У Львові білоруси відкрили «Білоруський кризовий центр», куди може звернутися кожен громадянин Білорусі, який покинув свою країну через репресії з боку підконтрольних Олександрові Лукашенкові органів влади. Львів, кажуть у «БКЦ», для більшості білорусів став тимчасовим місцем очікування на польську візу. Однак є і поодинокі громадяни, які б хотіли тут залишитись.
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко привітав голову Міжнародної федерації хокею із шайбою (IIHF) у Мінську так, ніби зустрічав брата, якого давно не бачив. Але чи справді Білорусь прийматиме Чемпіонат світу з хокею на тлі жорстокого поводження білоруських силовиків із протестувальниками після сумнівних президентських виборів минулого року?
Читайте більше тут
12 січня відзначають 80 років з дня народження народного артиста СРСР Володимира Мулявіна, засновника та художнього керівника легендарного гурту «Пісняри». Його ім’я нерозривно пов’язане з назвою колективу, який став візитною карткою Білорусі у всьому світі.
Білоруська служба Радіо Свобода зібрала факти, які є маловідомими для українського читача.
Більше читайте тут
У Білорусі оперативникам дозволили отримувати інформацію з комп’ютерів через віддалений доступ
Парламент Білорусі схвалив поправки до закону про оперативно-розшукову діяльність, які дозволяють вивчати інформаційні системи і ресурси, а також комп’ютерну інформацію, в тому числі через віддалений доступ.
«Оперативний огляд складається з обстеження житла та іншого законного володіння громадянина, приміщення, будівлі, споруди, транспортного засобу, іншого об’єкта і території організації, ділянки місцевості, а також вивчення інформаційних систем, інформаційних ресурсів, предметів і документів, комп’ютерної інформації, в тому числі шляхом віддаленого доступу, з метою отримання відомостей, необхідних для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності», – йдеться в законі.
Оперативники тепер можуть копіювати та вилучати матеріали під час дослідження предметів, документів і комп’ютерної інформації.
Без ухвалення нової постанови прокурора їм також дозволено перевіряти в тому числі телефонні дзвінки і листування електронною поштою, якщо людина, яка перебуває під контролем, використовує інший номер телефону або електронну пошту.
Органи, які проводять оперативно-розшукову діяльність, відповідно до закону, зможуть створювати і використовувати не тільки бази даних та інформаційні системи, але і «засоби негласного отримання (фіксації) інформації».
Поправки наберуть чинності через три місяці після офіційного опублікування нового закону.
«Майже пів року білоруси борються за демократію після сфальсифікованих виборів 9 серпня. Світлана Тихановська закликає діаспору та всіх, хто підтримує білорусів, 7 лютого проводити акції солідарності з Білоруссю з урахуванням всіх обмежень через COVID-19. Також політики та відомі люди можуть підтримати кампанію в соцмережах з хештегом #standwithbelarus», – мовиться у повідомленні у телеграм-каналі Тихановської.
Зазначається, що 6 лютого спільно з білоруською діаспорою та ініціативою «Беларусы Замежжа» буде запущена конференція солідарності.
«Ви можете приєднатися до неї онлайн. Вона буде включати в себе круглі столи з питань Білорусі та запуску нових Народних посольств. Серед спікерів – Світлана Тихановська, Павло Латушко, інші політики, представники діаспор, Народних посольств, міжнародних фондів та відомі артисти», – йдеться у заяві.
В офісі білоруської агенції «БелаПАН» відбувся обшук
Співробітники Слідчого комітету Білорусі 14 січня обшукали офіс інформаційного агентства «БелаПАН» – у кримінальній справі проти журналіста Андрія Александрова, повідомила журналістка видання Тетяна Бублікова. Обшук тривав три години.
За даними видання, його проводили понад 10 співробітників управління боротьби з економічними злочинами ГУВС Мінського міськвиконкому за дорученням управління Слідчого комітету в столиці Білорусі. Вилучені деякі рукописні записи, документи, близько десятка жорстких дисків робочих комп’ютерів, жорсткий диск сервера локальної мережі, два нетбуки, візитні картки.
Справу проти журналіста Александрова порушено за статтею 342 Кримінального кодексу Білорусі («Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь в них»). Журналісти вказали, що в постанові на обшук також вказана стаття 293 («Масові заворушення»).
Про обшук першою повідомила Бублікова, яка розповіла, що їй стало зле і її забрала швидка допомога, тому їй вдалося написати про це в соцмережах. З іншими співробітниками, які були в офісі редакції, зв’язку не було, на дзвінки вони не відповідали, розповіла TUT.BY головний редактор «БелаПАН» Ірина Левшина.
«БелаПАН» – незалежна інформаційна агенція Білорусі. Заснована Алесем Ліпаєм у 1992 році. Білоруський журналіст Андрій Александров у 2015–2018 роках був заступником директора «БелаПАН».
Александров і його дівчина Ірина Злобіна перестали виходити на зв’язок 12 січня. Вранці 13 січня стало відомо, що Андрій перебуває в Жовтневому РУВС Мінська, пізніше журналіста відвезли в Центр ізоляції правопорушників на вулиці Окрестіна.
У Білорусі винесли перший цьогоріч смертний вирок – правозахисники
У білоруському Слуцьку Мінський обласний суд вдруге засудив Віктора Скрундика до смертної кари, повідомив правозахисний центр «Весна».
Вперше Скрундика засудили до смертної кари торік у березні, але 30 червня Верховний суд відправив справу на новий розгляд.
На повторному розгляді суд задовольнив клопотання прокурора щодо такого ж покарання, що й до скасування рішення Верховного суду, для Віктора Скрундика – страта, для Валентина Бушніна – 18 років ув’язнення, для Віталія Мятежа – 22 роки і Сергія Захарченка – рік виправних робіт з 10% зарплати.
У своєму останньому виступі 11 січня Віктор Скрундик заявив, що шкодує про скоєне та вибачився перед родичами загиблих. Злочини, в яких засудили чоловіків (грабежі і вбивства літніх людей), сталися в січні 2019 року в селах Улянівка Слуцького району і Суховчиці Копильського району – жертвами стали кілька пенсіонерів.
Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де чоловікам ухвалюють смертні вироки за особливо тяжкі злочини. Родичам смертників зазвичай не повідомляють про розстріл і не надають побачення перед стратою, тіла розстріляних також не видають і не розголошують місце поховання.
Латвія готова без Білорусі провести чемпіонат світу з хокею – Фазель
Латвія висловила готовність прийняти всі матчі чемпіонату світу з хокею 2021 року, повідомив президент Міжнародної федерації хокею Рене Фазель.
За попередньо затвердженим планом, змагання мають відбутися в Мінську та Ризі з 21 травня до 6 червня. Раніше кілька країн-учасниць чемпіонату висловилися проти проведення турніру білоруською стороною через жорстоке придушення акцій противників Олександра Лукашенка.