Білорусь: правозахисники заявили про майже 3 сотні затриманих на протестах у неділю
У Білорусі під час недільних акцій протесту 13 грудня силовики затримали понад 280 осіб, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 286 імен, і він оновлюється.
За даними правозахисників, найбільше затримань було в Мінську, також в Смолевичах, Боровлянах і Бресті. Деяких із затриманих вже відпустили. Повідомляється, що щонайменше трьох затриманих у Мінську госпіталізували.
Мінська поліція напередодні також заявляла про понад три сотні затриманих.
У Білорусі 13 грудня пройшов Марш народного обвинувачення. Через масові затримання люди виходили невеликими колонами гуляти в своїх дворах і районах. Того ж дня у центрі Мінська відбувся автопробіг на підтримку Олександра Лукашенка, автомобілі були прикрашені державними символами.
Білорусь: кілька затриманих на «Марші пенсіонерів» у Мінську провели ніч в ізоляторах
Кілька затриманих напередодні на «Марші пенсіонерів» у Мінську провели ніч в ізоляторах, їх звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
У понеділок на площі Незалежності в Мінську пройшли затримання учасників одинадцятого «Маршу пенсіонерів». Правозахисний центр «Весна» повідомив про понад 100 затриманих при розгоні.
Більшість затриманих були звільнені після складання адмінпротоколів.
Напередодні силовики розігнали «Марш пенсіонерів», що традиційно проходив в Мінську по понеділках. Пенсіонерів садили в транспорт і відвозили у відділки.
У Європарламенті вручать премію Сахарова білоруській опозиції
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська та інші опозиціонери сьогодні мають отримати премію від Європейського парламенту імені Андрія Сахарова 2020 року за свободу думки.
Цього тижня Тихановська побувала в Брюсселі для переговорів з лідерами Європейського союзу перед церемонією вручення цієї престижної премії.
У жовтні президент Європарламенту Давід Сассолі оголосив, що цього року лауреатом премії є Координаційна рада, орган, створений опозицією в Білорусі для сприяння передачі влади в країні після президентських виборів в серпні, які, за словами опозиції, були сфальсифіковані.
Сассолі заявив, що представники білоруської опозиції отримали визнання за мужність, стійкість і рішучість, які вони проявили в захисті свободи думки і висловлювань.
Крім Світлани Тихановської, нагорода дістанеться члену Координаційної ради Світлані Алексієвич, письменниці і лауреатці Нобелівської премії, Марії Колесниковій, Ользі Ковальковій, Вероніці Цепкало і Сергію Дилевському, а також кільком іншим громадським і політичним діячам – опозиційному блогеру Сергієві Тихановському, чоловіку Світлани Тихановської, Олесю Беляцькому, представнику правозахисної організації «Весна», політв’язню Миколі Статкевичу і засновнику телеґрам-каналу «Nexta» Степану Путилі.
Щорічна премія в галузі прав людини в розмірі 50 тисяч євро названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова і була заснована в 1988 році для нагородження окремих осіб і організацій, що захищають права людини та основні свободи.
Сенат США затвердив нового посла в Білорусі вперше за 12 років
Сенат Конгресу США одноголосно затвердив кандидатуру американської дипломатки Джулі Фішер на посаду нового посла в Білорусі.
Фішер стане першою американською дипломаткою в Білорусі з 2008 року. Її кандидатуру вніс на затвердження Сенату на початку травня президент Дональд Трамп.
Зараз Фішер працює в бюро Держдепартаменту США у справах Європи та Євразії. Раніше вона була заступницею голови місії США при НАТО, а також працювала в американських посольствах у Росії та Грузії.
Джулі Фішер отримала ступінь бакалавра в Університеті Північної Кароліни. Вона володіє російською, французькою та грузинською мовами.
У середині вересня перший заступник держсекретаря Стівен Біген заявив, що США не планують відмовлятися від відрядження свого нового посла до Білорусі, попри різку критику Вашингтона на адресу Мінська і вимогу проведення нових виборів у цій країні.
Сама Фішер на слуханнях сенатського комітету в закордонних справах, які відбулися до початку протестів, заявляла, що США потрібний відкритий діалог із представниками різних рівнів і гілок влади, хоча «в Білорусі є одна людина, чия думка важить більше за всі».
Терміни, коли Фішер вирушить до Мінська, поки не повідомляються.
У Білорусі та США з 2008 року немає послів. Їхні місця обіймають тимчасові повірені. Після запровадження Вашингтоном санкцій проти Мінська за порушення прав людини посол Білорусі Михайло Хвостов був відкликаний зі США для консультацій, а Мінськ за наполяганням білоруської сторони покинула Карен Стюарт, яка очолювала диппредставництво Сполучених Штатів. Число американських дипломатів у країні за наполяганням білоруської сторони було скорочено з 35 до п’яти.
Третій пакет санкцій проти влади Білорусі схвалений комітетом постійних представників Євросоюзу
Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
У списку – 29 фізичних осіб і сім компаній. Імена і назви будуть опубліковані 17 грудня в офіційному журналі ЄС.
Про готовність запровадити нові санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.
Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.
МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».
Санкції запроваджують у зв’язку з ситуацією в Білорусі, що склалася після президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко.
Жителі білоруських міст вийшли на протести, не погодившись із результатами голосування і заявивши про масові фальсифікації.
Білоруський ОМОН жорстоко затримував незгодних, пізніше правозахисники зафіксували сотні свідчень тортур і побиття в тюрмах і при затриманні.
Незважаючи на протести, Лукашенко відмовляється йти у відставку.
Визнати Лукашенка легітимним президентом відмовилися низка країн ЄС, США, Україна. 29 вересня Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка, його сина Віктора і ще шести високопоставлених представників білоруської влади. Перед цим Латвія, Литва й Естонія запровадили санкції проти близько 130 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка.
У Брюсселі вручили премію Сахарова представникам білоруської опозиції
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська та інші опозиціонери сьогодні на церемонії у Брюсселі отримали премію від Європейського парламенту імені Андрія Сахарова 2020 року за свободу думки.
Тихановська отримала премію з рук президента Європарламенту Давіда Сассолі від імені Координаційної ради, органу, створеного опозицією в Білорусі для сприяння передачі влади в країні після президентських виборів в серпні, які, за словами опозиції, були сфальсифіковані.
«Навколо нас вибудувана невидима стіна страху. Але цьогоріч, об’єднавшись, ми віримо, що цю стіну страху можна знести, цеглинка за цеглинкою. Мрія про краще Білорусі підтримує нас. Без вільної Білорусі Європа не буде по-справжньому вільною. Хай живе Європа, хай живе Білорусь!», – сказала Тихановська європейським законодавцям у своїй вдячній промові.
Сасоллі тим часом представникам білоруської опозиції сказав: «Ваша боротьба – це наша боротьба».
Крім Світлани Тихановської, нагорода дісталася члену Координаційної ради Світлані Алексієвич, письменниці і лауреатці Нобелівської премії, Марії Колесниковій, Ользі Ковальковій, Вероніці Цепкало і Сергію Дилевському, а також кільком іншим громадським і політичним діячам – опозиційному блогеру Сергієві Тихановському, чоловіку Світлани Тихановської, Олесю Беляцькому, представнику правозахисної організації «Весна», політв’язню Миколі Статкевичу і засновнику телеґрам-каналу «Nexta» Степану Путилі.
Щорічна премія в галузі прав людини в розмірі 50 тисяч євро названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова і була заснована в 1988 році для нагородження окремих осіб і організацій, що захищають права людини та основні свободи.
Майже половина українців не довіряє Лукашенкові – опитування
Українці серед іноземних лідерів найбільше довіряють канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, найменше – президентові Росії Володимирові Путіну, довіра до Олександра Лукашенка (Білорусь) різко знизилася за рік: 48,28% йому не довіряють, 37,8% – довіряють. Про це свідчать дані опитування, проведеного на замовлення Центру «Нова Європа», щодо очікувань українського суспільства від зовнішньої політики України.
«Анґела Меркель – лідерка суспільних симпатій в Україні: майже 60% вказали, що скоріше або повністю довіряють канцлерці Німеччини. До першої трійки також увійшли Анджей Дуда (Польща) та Емманюель Макрон (Франція). Олександр Лукашенко розмістився на четвертій позиції, але це можна пояснити радше його впізнаваністю серед українців, аніж справжньою довірою. Оскільки не довіряє Лукашенку більше українців (48,28%), аніж довіряє (37,80%)», – повідомили автори дослідження.
За показником недовіри Лукашенко поруч із американським лідером Дональдом Трампом (50,37%), свідчать дані опитування.
Найбільше не довіряють респонденти Володимиру Путіну – 72,45%.
«Багатьох світових політиків, як показало опитування, українці не знають: найвпізнаваніші у рейтингу – Володимир Путін і Олександр Лукашенко (отримали найменше голосів у опції «не знаю цього політика / важко сказати»), найменш впізнавані для громадян України – Борис Джонсон (майже 40% не змогли сказати, чи варто йому довіряти), Джозеф Байден (45,04%), Таїп Реджеп Ердоган (46,55%), Сі Цзіньпін (58,96%)», – заявили автори дослідження.
Минулого року в листопаді соціологічна група «Рейтинг» публікувала результати опитування, за яким серед лідерів інших країн українці найкраще ставилися до Лукашенка: 66% позитивно і 15% негативно.
Опитування Центру «Нова Європа» проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens методом CAPI (особисті інтерв’ю вдома у респондента з використанням планшетів, computer-assisted personal interviews). Вибірка дослідження становить 2029 респондентів віком 18 років і старше. Із дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%. Опитування проводилося 6 – 19 листопада 2020 року.
Білоруси втікають від політичних переслідувань і репресій у Львів
Десятки білорусів їдуть у Львів, утікаючи від політичних переслідувань і репресій у своїй країні. Близько 40 осіб отримали посвідки про тимчасове перебування в Україні. Двоє айтішників із Білорусі чекають у Львові на дозвіл на працю. Однак для більшості тих, хто вимушено покинув Білорусь, Львів є транзитним містом перед виїздом у Польщу.
Чи вдається білорусам знайти роботу у Львові? Яка категорія громадян сусідньої держави сюди приїжджає? Чи легко їм легалізуватись? Читайте про це за лінком.
Автокефальна церква Білорусі наклала анафему на Лукашенка. Що це означає?
Глава Білоруської автокефальної православної церкви (БАПЦ) архиєпископ Торонтський Святослав Логін під час богослужіння оголосив про відлучення Олександра Лукашенка, який колись назвав себе «православним атеїстом», від церкви і наклав на нього анафему. Доктор богослов'я Ірина Дуб’янецька розповіла Білоруській редакції Радіо Свобода, що це означає.
Стисло:
· У церковному сенсі анафема – це відлучення від церкви. Люди пов'язують анафему з прокляттям, оскільки повне відлучення від церкви означає випадання з людської спільноти.
· У сучасних православних церквах анафема існує, в католицькій – її немає.
· Якщо є факт анафеми проти людини, яка не належить до церкви, то ми маємо справу з другим, популярним значенням анафеми – як позначення найгірших можливих дій, скоєних людиною.
· Анафема глави Білоруської автокефальної православної церкви Лукашенкові – це, скоріш, символічний жест.
· Як жити людині з накладеною на неї анафемою – вона вирішує сама.
– Чому анафему – акт відлучення від церкви – люди називають і вважають прокляттям? Відомо, що церква нікого не проклинає, та й саме прокляття вірних вважається гріхом.
– Правду кажучи, анафема і прокляття – не такі вже й далекі поняття. Анафема впродовж століть функціонувала як відлучення від церкви – повне, тотальне відлучення від церковної громади. Саме це грецьке слово означає жертву. У єврейській Біблії та в грецькому перекладі воно використовується двома способами: як жертвоприношення, присвячене Богові, і як щось окреме, заборонене...
І в народі анафема пов'язана з прокляттям саме тому, що повне відокремлення від громади означало просто падіння, випадання з людської спільноти. На практиці це означає, що людина перестає бути людиною, рівною іншим.
У Новому Заповіті ми кілька разів знаходимо анафему в листах Павла. Одним із прикладів є Перше послання до Коринфян, коли Павло каже, що ніхто не може накласти анафему на Ісуса або ніхто не може називати його Господом, окрім Святого Духа.
Значення анафеми як відокремлення від людської спільноти поступово набувало значення, але вже у ранній церкві вона функціонувала таким чином.
А в середні віки анафема була вже повним прокляттям.
Це є крайній захід, який застосовує церква.
Є мале відлучення від церкви й велике, загальне. Можна згадати приклад із XI століття, коли імператор Священної Римської імперії Генріх IV був підданий анафемі через конфлікт із папою Римським Григорієм VII. Тоді відразу всі німецькі князі були готові скинути його з імператорів і вибрати іншого. Йому довелося три дні ходити босоніж через Альпи й чекати, поки Папа приведе його до церкви. Папа повернув його, і він знову став імператором, оскільки під анафемою він не міг бути серед них.
Більше – тут
Останні пів року відносини між Києвом та Мінськом видались напруженими. Білорусь сколихнули масові протести після літніх президентських виборів. Десятки тисяч активістів постраждали від репресій білоруських силових структур. Серед них – українці.
Мінськ вручив українському послові Ігорі Кизиму ноту протесту через постійні акції під посольством Білорусі в Україні. А МЗС України у відповідь відкликало свого представника для консультацій. Це безпрецедентні кроки в дипломатичній історії двох країн. Та попри все, Україна, як виглядає, наразі не готова відмовитися від Мінська як майданчика для засідань Тристоронньої контактної групи, хоч вони зараз і відбуваються онлайн через COVID-19.
Про те, як працювати за таких напружених умов, посол України в Білорусі Ігор Кизим розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Сторони підписали відповідну угоду, яку опублікували на білоруському національному правовому порталі. У документі йдеться про взаємодію в боротьбі з тероризмом і екстремізмом, про «забезпечення силової підтримки з протидії злочинності», спільні консультації й тренування, створення спільних робочих груп.
Білоруське МВС і Росгвардія також співпрацюватимуть з охорони держоб’єктів, об’єктів паливно-енергетичного комплексу, з контролю за оборотом зброї і одночасно розвивати спортивні та культурні зв’язки, повідомляє російське видання РБК.
Відзначається, що Москва і Мінськ уклали цю угоду ще 19 листопада, і вона буде діяти доти, поки не пройде пів року з моменту письмового повідомлення однієї із сторін про вихід з договору.
Російський «Інтерфакс» пише про доручення укласти такий договір, яке в жовтні дав голова уряду Росії Михайло Мішустін.
Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль. При розгонах маніфестацій постраждали сотні людей, тисячі були затримані, багато хто розповів про тортури і знущання в СІЗО.
Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
У серпні російський президент Володимир Путін заявив, що на прохання Лукашенка сформував резерв силовиків для надання допомоги Мінську. Путін зазначив, що цей резерв може бути використаний, якщо ситуація в Білорусі вийде з-під контролю.
Про це повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим.
«Що стосується кількості затриманих: будь-яке посольство чи консульство реагує тільки на тих, хто звертається, і декларує, що хоче допомоги. Таких людей, якщо брати за весь період, було людей 20, які сиділи там, просили нашої допомоги, з якими працювали наші консули і сприяли їхньому звільненню», – повідомив посол, відповідаючи на запитання, скількох українців затримували на акціях у Білорусі.
«Але, в будь-якому випадку, є велика група людей, яка не звертається по допомогу до посольства чи консульства. Чому? Деякі акції протестні відбувались настільки швидко, і настільки велику кількість людей забирали, що на наступний день складали протокол, і відпускали під зобов’язання ніколи більше не брати участь у таких акціях. Тому цих людей ми навіть не фіксували», – додав він.
За його словами, на всі запити до білоруського МЗС із проханням надати дані про кількість людей, які були заарештовані чи затримані, оперативної відповіді посольство не отримувало.
«А пізніше вона приходила, але там уже була зовсім інша кількість людей… Відмова йде, як правило, і адвокатам, і нашим консульським співробітникам. Мовляв, зараз COVID-19 , не час спілкуватись особисто з тими, хто затриманий там», – сказав Кизим.
Посол також повідомив, що представників диппредставництва не допускають до українця, якого арештували за участь в білоруських протестах два тижні тому.
«Я не можу назвати прізвища, тим більше, що це людина, яка була затримана під час такої ж протестної акції два тижні тому, і зараз вона перебуває там. У нас, на жаль, немає контакту. Ми написали відповідні прохання, щоб зустрітися з ним, але відповідь приблизно така, як я вам казав перед цим. Ми продовжуємо працювати», – сказав посол.
За його даними, це людина, яка живе в Білорусі тривалий час, але має український паспорт.
У Державній міграційній службі Радіо Свобода повідомили, що із заявами про визнання біженцем чи особою, що потребує захисту, до України звернулися 15 громадян Білорусі.
«До територіальних органів ДМС протягом серпня-листопада 2020 року із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, звернулось 15 громадян Республіки Білорусь. Щодо 10 осіб територіальними органами ДМС прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», – йдеться у відповіді Державної міграційної служби на запит Радіо Свобода.
Згідно з повідомленням, за серпень-листопад поточного року рішення про визнання громадян Білорусі біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та про відмову у наданні захисту в Україні, ДМС не ухвалювала.
Радіо Свобода зверталося до міграційної служби з проханням повідомити, скільки громадян Білорусі звернулись до України за політичним притулком, починаючи від 9 серпня 2020 року, коли відбулись президентські вибори у цій країні.
Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим повідомив, що за весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу звернулися 20 людей.
Білорусь: у Мінську й Гродному пройшло кілька локальних акцій протесту
Противники режиму Олександра Лукашенка вийшли на вулиці в ході кількох локальних акцій в Мінську, його околицях, а також у Гродному 19 грудня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
У мінському мікрорайоні Ржавець мало відбутися дитяче свято, але його, як повідомляють місцеві спільноти в соцмережах, розігнав ОМОН.
«Дворові марші» відбулися в районах вулиць Ангарська, Богдановича та в Серебрянці, в селах Боровляни й Прилуки.
Невеликі марші зібралися в Зеленому Лузі, Уруччі, в районі вулиці Захарова.
В мінському районі Південний Захід учасники акції під ритм барабанів.
Локальні марші протесту відбулися також у Гродному, зокрема в районі Дев’ятовка.
Кремль і Лукашенко. Що робитиме спецназ «Росгвардії» в Білорусі?
Міністерство внутрішніх справ Білорусі та Федеральна служба військ національної гвардії Росії підписали угоду про співпрацю у сфері «державної та громадської безпеки». Угода була підписана наприкінці листопада 2020 року, а інформація про неї з’явилася на Національному інтернет-порталі Білорусі лише 18 грудня. Експерти, яких цитує Білоруська служба Радіо Свобода, зазначають, що якраз на цей час припадають вкрай жорсткі дії білоруських сил безпеки проти мирних демонстрантів, і цікавляться, чи не дозволить ця угода Росії втручатися у внутрішні справи Білорусі.
Саме цього остерігається доктор юридичних наук, професор, колишній суддя Конституційного суду Білорусі Михайло Пастухов. На його думку, така можливість є реальною. Експерт зазначив, що серед форм співпраці між Міністерством внутрішніх справ Білорусі та «Росгвардією» на перших позиціях є такі, як підготовка кадрів та спільні навчання.
«Спільні навчання спецслужб – це повністю закриті заходи, про які громадськості стає відомо або після них, або взагалі ніколи. В останні місяці багато говорять про участь російських силовиків у розгоні мирних акцій на вулицях білоруських міст. Підозри є, але доказів немає, а правової бази недостатньо. Так ось у рамках цієї угоди така участь стає цілком можливою. Тепер їм не потрібно вводити якісь великі частини, які будуть помітні. Кілька сотень фахівців із балаклавами – і справа зроблена», – вважає Михайло Пастухов.
На думку експерта, пункт угоди про спільну підготовку кадрів також є небезпечним, передусім для суверенітету країни.
«Підготовка білоруських правоохоронців фахівцями «Росгвардії» – це шлях до формування проросійської колони в надрах білоруської правоохоронної системи. На мій погляд, така п’ята колона вже діє, і тепер їй надають нові можливості для зростання», – говорить Михайло Пастухов.
На його думку, угода між МВС Білорусі та «Росгвардією» до підписання повинна була пройти парламентське обговорення, оскільки вона безпосередньо стосується положень Конституції про національну безпеку.
«Є підстави бити на сполох, тому що така угода є формою втручання у наші внутрішні справи», – сказав професор Михайло Пастухов.
«На підставі особистих стосунків між диктаторами»
В угоді між Міністерством внутрішніх справ Білорусі та «Росгвардією» сторони також домовились співпрацювати у «спільній боротьбі з тероризмом та екстремізмом», «захисті власності фізичних та юридичних осіб», «силовій підтримці боротьби зі злочинністю» та в інших напрямках.
Відповідно до 4 розділу угоди, для того, щоб одна сторона допомогла іншій, від неї має надійти відповідний запит. Однак, передбачено й те, що сторона, яка надає допомогу, виступає з власної ініціативи, яку оформляє в письмовому вигляді не пізніше ніж через три дні. Чи означає це, що частини військ «Росгвардії» можуть з’явитися на території Білорусі навіть без узгодження з Міністерством внутрішніх справ Білорусі?
Керівник порталу «Belarus Security Blog» Андрій Паротников виключає таку можливість, але нагадує, що відносини між керівництвом Білорусі та Росії регулюються не лише домовленостями.
«Це домовленість між відомствами, а питання введення військ – це повноваження навіть не уряду, а керівництва країни. Але зауважу, що, як видно з практичних кроків, у Росії такі дії, як введення військ нацгвардії, регулюються не якимись відкритими угодами, а телефонним правом. Це означає, коли Лукашенко телефонує Путіну і істерично просить допомогти, ніяких угод для цього не потрібно. Якщо справді ситуація вийде з-під контролю, ніхто не буде звертати увагу на якісь юридичні документи та обґрунтування. Росія це однозначно показала в Україні», – вважає Андрій Паротников.
Експерт також пропонує взяти до уваги той факт, що між Білоруссю та Росією можуть існувати закриті угоди.
«Наприклад, нещодавно Лукашенко затвердив план використання регіональної групи військ Білорусі та Росії, а в тій групі не лише військові частини, а й частини внутрішніх військ, частини нацгвардії Росії. Такий план є, але він таємний, про нього нам нічого не відомо. По-друге, не можна виключати відсутність таємних домовленостей між відомствами двох країн. Загалом, не слід забувати, що події на пострадянському просторі часто розвиваються не на підставі якихось юридичних документів, а особистих стосунків між диктаторами», – зазначає експерт з питань безпеки Андрій Паротников.
Федеральна служба Російської національної гвардії була сформована в квітні 2016 року на базі підрозділів внутрішніх військ Росії. Керівником «Росгвардії» був призначений генерал армії Віктор Золотов, який у 1990-х був охоронцем Володимира Путіна, тодішнього віце-мера Санкт-Петербурга.
Наприкінці 2020 року незалежні ЗМІ Росії опублікували дослідження щодо можливої причетності Віктора Золотова до масштабної корупції.
У Білорусі відбуваються «Марші народного трибуналу»
У Білорусі 20 грудня поновилися протестні акції проти режиму Олександра Лукашенка, які відбуваються щонеділі. Організатори закликали виходити на «Марші народного трибуналу» в різних місцях Мінська та інших міст.
У незалежних і опозиційних виданнях публікуються кадри, зняті під час затримань. Новинний портал Tut.by повідомляє з посиланням на своїх читачів, що в деяких дворах стоять міліцейські та військові машини. Силовики затримують людей, наздоганяють їх і доставляють до машин.
У списку, складеному правозахисним центром «Весна», станом на 15:00 за Києвом є прізвища 33 затриманих.
Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.
Читайте також: Посол Кизим спростовує заяви про те, що Україна не допомагає учасникам переговорів у Мінську
За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.
Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
У Білорусі затримано понад 140 осіб. Звільнено колишню Міс Білорусь Ольгу Хіжинкову
У Білорусі 20 грудня пройшли «Марші народного трибуналу». Вранці у великі міста стягнули десятки одиниць спецтехніки, жителі різних районів Мінська розповідали про силовиків, які чергували.
На 19:00 за київським часом відомо про більш ніж 140 затриманих по всій країні – акції пройшли в Бресті, Вітебську, Гродно, Борисові, Новополоцьку, Солігорськ, Сміловичах, Радошковічах.
У ГУВС Мінська повідомили, що затримали близько 100 осіб тільки в столиці.
Другу неділю поспіль в Мінську не зачинялися станції метро і безперебійно працював інтернет.
З в'язниці в Жодіно після 42 діб арешту вийшла на свободу Міс Білорусь Ольга Хіжинкова.
Ініціатива BYPOL, що об'єднує колишніх співробітників силових структур Білорусі, опублікувала список громадян, які, як стверджується, перебувають «у розробці третього управління ГУБОПіК», а також номери телефонів, «за якими проводяться технічні заходи, в тому числі так зване прослуховування».
Всього в списку 89 імен і більше 80 номерів телефонів. Світлана Тихановска назвала акцію 20 грудня «маршем із заявою народного звинувачення». Про створення «народного » для нинішнього режиму вона оголосила місяць тому, відразу після того, як в Мінську помер побитий людьми в штатському Роман Бондаренко.
Протести в Мінську та інших містах Білорусі тривають вже більше п'яти місяців. Вони почалися відразу ж після президентських виборів 9 серпня, на яких, згідно з даними ЦВК, в шостий раз переміг Олександр Лукашенко.
Протести в Білорусі: понад 150 затриманих на «Маршах народного трибуналу»
У Білорусі під час недільних акцій протесту в Мінську й інших містах і селищах країни затримали 20 грудня понад 150 людей, повідомляють правозахисники.
Правозахисний центр «Весна» наводить імена 152 затриманих у Мінську, Гродні, Бресті, Новополоцьку, Борисові, Мозирі, Солігорську, Боровлянах, Сміловичах, Радашковичах, Ратомці; з них поза Мінськом затримані близько 30 людей, решта в столиці. Інші активісти навели імена 146 затриманих тільки в Мінську. Мінська міліція заявила про затримання «близько 100 осіб».
Станом на кінець дня 20 грудня частину затриманих відпустили.
Протести того дня відбувалися в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили. Цього разу акції назвали «Маршами народного трибуналу».
Тільки в Мінську їх відбулися десятки. У найчисленніших брали участь близько сотні людей.
Люди виходили з національною біло-червоно-білою символікою, яка нині в Білорусі фактично заборонена, і її використання переслідується.
Це був уже 134-й день практично неперервних протестів, що спалахнули в Білорусі в день президентських виборів 9 серпня.
Москва надає мільярд доларів режиму Лукашенка
Росія виділить білоруській владі кредит на суму 1 мільярд доларів. Таке розпорядження підписав 21 грудня прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.
Кредит буде наданий двома траншами: 500 мільйонів доларів у 2020 році, ще 500 мільйонів – у 2021-му. Облік заборгованості за кредитом вестиметься в російських рублях.
У жовтні кредит на пів мільярда доларів надав Білорусі Євразійський фонд стабілізації та розвитку, за рахунок цих коштів влада країни збиралася погасити заборгованість перед російською компанією «Газпром» за постачання газу.
Експерти вказують на різке погіршення економічної ситуації в Білорусі, викликане, зокрема, масовими протестами проти Олександра Лукашенка і оголошеним опозицією загальнонаціональним страйком, до якого долучилися кілька великих білоруських підприємств. Влада країни визнавала «деякі заворушення на підприємствах», але відзначала, що вони «не завдали жодного економічного збитку». При цьому Лукашенко погрожував учасникам страйків звільненнями і кримінальними справами.
21 грудня за дорученням Лукашенка МВС Білорусі створило єдину електронну базу даних учасників протестів. У ній міститиметься інформація про вік, місця проживання, роботи або навчання, а також про захоплення кожного протестувальника, який потрапив у поле зору правоохоронних органів. Творці бази даних обіцяють «індивідуальний підхід» у частині заходів реагування.
Також 21 грудня Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальні справи проти екскандидатки в президенти країни Світлани Тихановської, а також проти членів координаційної ради опозиції, включно з Марією Колесниковою. Їх звинувачують у створенні екстремістської спільноти і змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом.