Сенат США схвалив 21 грудня Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі
Цей акт увійшов до складу широкого бюджетного документу, що був ухвалений того дня. Тепер він, разом із держбюджетом, іде на підпис президентові США.
Новий закон розширює повноваження президента США щодо можливого запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року і подальшими репресіями з боку її влади».
Законопроєкт був внесений у Палату представників, яка вже схвалила його в листопаді, конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.
Новий закон, порівняно з аналогічним актом 2004 року, додає до переліку осіб, щодо яких можуть бути накладені санкції, зокрема, також членів Центральної виборчої комісії Білорусі або особи, які, як мовиться в документі, допомагали ЦВК в виборчих маніпуляціях, членів силових і правоохоронних структур, причетних до репресій проти опозиційних лідерів, журналістів і мирних демонстрантів, а ще причетних до цього росіян.
Оновлений Акт про демократію для Білорусі також визначає низку моментів політики США стосовно Білорусі, серед яких:
- невизнання як нечинних «сфальсифікованих», як мовиться в документі, результатів виборів, що були оголошені офіційно
- підтримка закликів до нових президентських і парламентських виборів, що мали б відбутися чесно і вільно за стандартами і під спостереженням ОБСЄ
- невизнання Олександра Лукашенка як легітимно обраного лідера Білорусі
- невизнання можливого включення Білорусі в «союзну державу» з Росією
- визнання Координаційної ради опозиції як легітимної інституції для участі в діалозі про мирний перехід влади
- заохочення уряду США запровадити в координації з ЄС і іншими міжнародними партнерами цілеспрямовані санкції проти білоруських посадовців, відповідальних за підрив демократії і політичні репресії в Білорусі
- підтримка права білоруського народу визначати власне майбутнє
Голова комітету Сенату з закордонних справ, республіканець Джим Ріш привітав ухвалення акту. За його словами, «жорстокі й безперервні репресії проти мирних громадян, які протестують проти диктаторського правління пана Лукашенка в Білорусі, є безсовісні».
«Ухвалений акт підтверджує підтримку з боку США білоруського народу і його прагнення мати більш вільне і демократичне майбутнє», – заявив він.
Силовиків готували до протестів у Білорусі з початку року – колишній слідчий
У Мережі з'являється все більше фото- і відеосвідчень жорстокого поводження білоруських силовиків із затриманими. Так, зовсім недавно з'явилися фото з Жодінского СІЗО – одного з ізоляторів в Мінську, де утримуються затримані протестувальники. Частину свідчень публікує ініціатива BYPOL, створена колишніми співробітниками силових органів Білорусі.
Так, саме BYPOL опублікувала відео з нагрудних реєстраторів силовиків, які розганяли акції протесту, та імена людей, за якими може вестися «розробка», тобто негласні заходи спостереження.
Про те, чому міліція та ОМОН діють з такою жорстокістю і що буде після публікації всіх цих фотографій і відео, Володимир Михайлов, ведучий програми телеканалу «Настоящее вермя», проєкту Радіо Свобода за участю «Голосу Америки» говорив з колишнім співробітником Слідчого комітету, координатором ініціативи BYPOL Андрієм Остаповичем.
– Дивує жорстокість і жорсткість силовиків на відео, наприклад, відео з Фрунзенського РУВС нагадує опис 1930-х років. Можливо, ви знаєте, до цього всього силовиків якось психологічно готували?
– Психологічно готували вже давно до цього. Влада на цьому, в принципі, і живе. Ця система вибудовувалася протягом всієї влади Лукашенка. А саме до цих виборів готувалися близько чотирьох місяців до початку передвиборчої кампанії. Грубо кажучи, з початку року. В основному готувалися фізично – це різні тренування на спеціальних полігонах, психологічна обробка саме нижчих верств силового блоку, таких як внутрішні війська і ОМОН, проводилася ще на тлі їхньої ізоляції. Тобто забирали телефони, не давали контактувати зі своїми родичами, і політологи вже робили свою роботу по обробці.
– Як до вас потрапляють дані від співробітників силових відомств? Я так розумію, що це відео від співробітників, які до сих пір працюють в силових відомствах?
– Частина цих відео – це, безумовно, інформація від самих співробітників усередині системи, незгодних з тим, що відбувається. Частина – це вже наша особиста робота з видобутку інформації. Тобто хто як вміє працювати. IT-технології, IT-країна – у нас ця галузь досить добре розвинена. На жаль, ті фахівці, які можуть забезпечити цю безпеку вже всередині системи силового блоку, юстиції і так далі, вони мають низькі зарплати в порівнянні з тим, що айтішники мають, тому кращі йдуть в інші галузі і можуть займатися протидією силовикам досить безперешкодно.
Докладніше читайте тут.
Політики з США та Європи закликали перенести Чемпіонат світу з хокею з Білорусі
Члени Конгресу США і депутати парламентів низки європейських країн, зокрема й України, звернулися з відкритим листом до Міжнародної федерації хокею на льоду (IIHF) з проханням позбавити Білорусь права проводити Чемпіонат світу з хокею у 2021 році у зв’язку з масовими актами насильства з боку влади цієї країни проти учасників акцій протесту.
«У Білорусі відбулися президентські вибори, які відтоді були визнані в усьому світі фальсифікованими. Протестувальники, журналісти і представники громадянського суспільства зазнали безпрецедентного насильства з боку Олександра Лукашенка і уряду, нині нелегітимного, який він очолює», – мовиться у зверненні.
Підписанти зазначають, що приєднуються до протестувальників у вимозі покарати відповідальних за злочини.
«Ми просимо вас переглянути можливість проведення в наступному році Чемпіонату світу з хокею в Білорусі. Білорусь, як і будь-яка інша країна, яка не втілює етику спорту і прав людини, не повинна користуватися привілеєм проведення такого бажаного заходи доти, поки права, свободи і суверенітет її народу не будуть повністю дотримані і представлені урядом», – наголошують автори листа.
Серед підписантів звернення – понад 20 членів Конгресу США від обох партій, а також члени парламентів Польщі, України, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Словаччини, Великої Британії, Чехії та Данії.
Чемпіонат світу з хокею наступного року має відбутися у Білорусі і Латвії. У 2020 році чемпіонат не проводили через пандемію коронавірусної інфекції.
Олександр Лукашенко відомий шанувальник хокею. Міжнародний олімпійський комітет нещодавно заборонив йому і ще низці офіційних осіб Білорусі брати участь в олімпійських заходах.
У Білорусі увосьме судять студента Яна Солоновича
У Мінську суд дав 15 діб арешту студенту Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Яну Солоновичу, пише білоруська служба Радіо Свобода.
Це восьмий арешт студента за останні два місяці. Він проведе 114-ту добу під вартою. За даними TUT.BY, студента судять за події 25 жовтня. У матеріалах зазначено, що того дня Ян брав участь у вуличній ході на проспекті Незалежності, яка не була погоджена міськвиконкомом. Під час масового заходу він нібито з групою громадян висловлював своє невдоволення «тим, що відбувається в Республіці Білорусь».
Ян Солонович провину не визнав. За його словами, він не пам’ятає, що було того дня, і він не знав, що захід не санкціоновано.
Яна Солоновича затримали 1 листопада. Суд дав йому 12 діб, але, відсидівши їх, на волю Ян так і не вийшов. Як пізніше з’ясував адвокат, під час розгляду Солонович повідомив, що на знак протесту виходив на вулицю з серпня, і перерахував 15 епізодів.
На думку адвоката Дмитра Пігуля, співробітник, який вів адміністративний процес, мав одразу скласти сім протоколів або один і переслати до суду . Тоді максимум, який студент міг отримати за правопорушення, які визнав, становив би 25 діб плюс 12 діб, які суд призначив йому за ходу 1 листопада, коли його затримали.
Білоруському блогеру Ігорю Лосику продовжили арешт до 25 березня
Білоруському блогеру, адміністратору телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігорю Лосику, який є фрілансером-консультантом Радіо Свобода, продовжили арешт ще на три місяці – до 25 березня, повідомила в інстаграмі його дружина Дарія.
За її словами, найближчим часом захист подасть скаргу на це рішення.
Ігор Лосик 15 грудня оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти висунутого йому нового обвинувачення за статтями «підготовка до злочину» і «масові заворушення». Його дружина повідомила, що він не має наміру припиняти голодування.
Лосика затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі. Проти нього порушили кримінальну справу за статтею «організація і підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь в них». Блогеру за цією статтею загрожує до трьох років позбавлення волі. За новими обвинуваченнями, висунутими 15 грудня, йому може загрожувати до восьми років ув’язнення.
Дарія Лосик приєдналася до голодування чоловіка. Лосик заявляв, що припинить голодування тільки після зняття з нього всіх звинувачень або зміни запобіжного заходу.
За словами блогера, у нього не залишилося жодної можливості вплинути на необґрунтовані звинувачення і неправомірне перебування під вартою.
На даний час Ігор Лосик перебуває в СІЗО в Жодіно.
Ігор Лосик також є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа.
Раніше виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання блогера і закликала владу Білорусі негайно його звільнити.
На канал «Білорусь головного мозку» підписані 360 тисяч осіб. Він докладно висвітлює події в Білорусі, в тому числі акції протесту, які тривають у країні від серпня.
The Insider: Кремль створює партію проти Лукашенка, але за інтеграцію з Росією
Москва має намір створити в Білорусі партію, яка виступає проти режиму Олександра Лукашенка, але за інтеграцію з Росією, пише видання The Insider з посиланням на управління російського президента зі зв’язків з іноземними країнами. Очолює його генерал Служби зовнішньої розвідки Володимир Чернов.
Журналісти-розслідувачі стверджують, що він має відношення до втручання Кремля в справи Вірменії, Грузії, Молдови й інших країн колишнього СРСР.
Робоча назва партії «Право народу». Організація, за задумом Кремля, зосередиться на конституційних реформах, пише The Insider. У документах, які опинилися в розпорядженні видання (фотокопії опубліковані на сайті), йдеться про те, що партія буде просувати ідею приватизації держсектора. Програма також передбачає «демонтаж цензури» і «повагу до свободи і гідності особистості», відзначають автори матеріалу.
У Росії затримали мітингарів на підтримку білоруських протестів і кореспондента Радіо Свобода
У російському місті Санкт-Петербург поліція затримала 14 учасників акції на підтримку білорусів, які протестують проти режиму Олександра Лукашенка, повідомляє регіональна служба Радіо Свобода. Серед затриманих – кореспондент проєкту Радіо Свобода «Північ.Реалії».
Перед затриманням співробітник поліції з мегафоном вимагав в учасників мітингу під посольством Білорусі розійтися. Однак нікому з учасників не дали піти – поліція оточила активістів.
Білорусь: правозахисники повідомили про близько 20 затриманих під час протестів у Мінську
Через протести у столиці Білорусі мінську в неділю затримані щонайменше 19 людей, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисників.
Згідно з повідомленням, людей затримали за буцімто адміністративні правопорушення у різних районах міста. Декого – за мітинг із біло-червоно-білими прапорами.
Повідомляється, що серед затриманих є люди пенсійного віку.
Сьогодні в Білорусі проходять недільні марші протестів проти фальсифікацій президентських виборів та насильства силовиків. Марші та пікети люди провели у Мінську, Гродні, Бресті, Жодині та інших містах.
НБУ не погодив продаж громадянину Білорусі українського «БТА Банку» через санкції
Національний банк України відмовився погоджувати громадянину Білорусі Мікалаю Варабью купівлю 100% української філії «БТА Банк». Про це регулятор повідомив 28 грудня за результатами розгляду Комітету з питань нагляду і регулювання діяльності банків, нагляду платіжних систем НБУ.
«Вищезазначене рішення прийняте в зв’язку з тим, що ділова репутація заявника не є бездоганною. Так, 17 грудня 2020 року рішенням Ради ЄС № 2020/2130 Мікалая Варабья віднесено до переліку осіб, до яких застосовано персональні обмеження (санкції). Відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку застосування санкцій до особи є підставою втрати нею бездоганної ділової репутації протягом строку дії санкцій та трьох років після їх скасування», – повідомляє центробанк.
Іншою причиною в НБУ назвали те, що заявник не подав достатніх документів та інформації, які б підтверджували відповідність його фінансового стану та джерел коштів вимогам українського законодавства.
За інформацією білоруської служби Радіо Свобода, Микола Воробей – білоруський бізнесмен, власник компаній «Інтерсервіс», «Нафтобітумний завод», реалізує проєкти в галузі оптової торгівлі нафтопродуктами, його пов’язують з Олександром Лукашенком.
Раніше Антимонопольний комітет України дозволив громадянину Білорусі отримати контроль над більшою часткою українського «БТА Банку».
Український «БТА Банк» заснований 1992 року. Він належить казахстанському банку «БТА», власником якого є казахстанський підприємець та інвестор Кенес Ракішев.
Видання The Insider розповіло про плани Кремля створити в Білорусі свою партію під назвою «Право народу». Що означають такі дії Москви? Які перспективи проросійської партії в Білорусі? Про це телеканал «Настоящее время» (створений радіо Свобода за участі «Голосу Америки») поговорив з радником з міжнародних питань лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської – Франаком Вячоркою.
Більше читайте тут
Лукашенко скликає Всебілоруські збори на 11–12 лютого
Олександр Лукашенко 28 грудня підписав указ про скликання 11–12 лютого в Мінську VI Всебілоруських народних зборів. За даними державного агентства БелТА, на його розгляд будуть винесені «основні положення програми соціально-економічного розвитку Білорусі на 2021–2025 роки та напрямки громадянсько-політичного розвитку країни».
Зазвичай Усебілоруські збори скликаються раз на п’ять років. У його роботі беруть участь 2700 делегатів, висунення яких здійснюється місцевими радами, партіями, що підтримують Лукашенка, і професійними об’єднаннями. Перші такі збори були скликані вже за президентства Лукашенка, в 1996 році. У конституції Білорусі цей орган не передбачений. Олександр Лукашенко порівнював його зі з’їздами компартії Радянського Союзу, які також скликалися раз на 5 років, щоб схвалити п’ятирічні плани та інші найважливіші документи.
Після початку масових протестів у Білорусі в серпні 2020 року Лукашенко став говорити про необхідність конституційної реформи, в тому числі про перерозподіл повноважень між гілками влади. На початку грудня Лукашенко запропонував зробити Всебілоруські збори конституційним органом. Після цього деякі коментатори припустили, що Лукашенко може формально піти з президентства, але залишитися керівником країни на посаді голови Всебілоруських зборів.
Президент США Дональд Трамп 27 грудня підписав схвалений раніше Конгресом «Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі», що дає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій у зв’язку з придушенням протестів у Білорусі. Документ, зокрема, визнає опозиційну Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирний перехід влади і не визнає Олександра Лукашенка «обраним лідером Білорусі», закликає провести нові президентські та парламентські вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ, закликає звільнити всіх політичних в’язнів без будь-яких умов.
У Білорусі почалася вакцинація від коронавірусу російською вакциною
У Білорусь прибула перша партія російської вакцини «Спутник V», повідомило Міністерство охорони здоров’я й оголосило про початок вакцинації в країні.
«Сьогодні у нас почнеться новий етап – масова вакцинація проти COVID-19. Першими будуть вакциновані медичні працівники, педагоги й ті фахівці, яким у силу особливостей професії доводиться багато контактувати з людьми. Вакцинація буде проводитися в добровільному порядку», – повідомив міністр охорони здоров’я Дмитро Піневич, йдеться в повідомленні в офіційному телеграм-каналі білоруського МОЗ.
Він додав, що в країні створена система зберігання вакцини, а також закуплене спеціальне медичне морозильне обладнання, що дозволяє транспортувати вакцину.
Політик і економіст Ярослав Романчук, який висувався у президенти Білорусі в 2010 році, розповів телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», чи вплинула політична ситуація на економіку Білорусі, чи постраждав її розвинутий IT-сектор від політичного тиску влади і чи позначилися на економічних показниках страйки на підприємствах.
Видання дозволів на використання вакцин проти COVID викликало сподівання на те, що «новий нормальний стан» постпандемічного світу почне з’являтися у 2021 році. Але міжнародні правозахисні організації заявляють, що громадянське суспільство повинно мати можливість повернутися до своєї «нормальної» допандемічної ролі, щоб запобігти постійному розширенню надмірної державної влади. Саме така тенденція – посилення авторитаризму – спостерігається в деяких країнах під час пандемії коронавірусу.
Більше читайте тут
Які перспективи впливу Росії у Білорусі – аналізують експерти
Якщо Росія отримає повний контроль над Білоруссю, це стане «безпосередньою загрозою для України». Про це в інтерв'ю німецькому журналу Internationale Politik заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
За подібного сценарію, продовжив міністр, пів країни буде оточено силами Росії і російські військові перебуватимуть у Білорусі, в окупованому Росією Криму, на Донбасі, а також в Придністров’ї, де базується оперативна група російських військ.
Більше читайте тут
Правління Лукашенка переживає 2020 рік. А 2021-й переживе?
Олександр Лукашенко від самого приходу до керівництва Білоруссю 1994 року вдавався до контролю за виборами й інших владних важелів, щоб продовжити свою владу і обмежити чи й ліквідувати суперників – у деяких випадках буквально, як кажуть ті, хто звинувачує Лукашенка в досі нез’ясованих зникненнях кількох його опонентів.
Президентські вибори 9 серпня, які, за офіційними результатами, дали 66-річному колишньому голові колгоспу шостий поспіль термін, не були винятком: потенційно найсильніших суперників не допустили до виборів – за винятком однієї опозиційної кандидатки, в якій, вочевидь, не побачили реальної загрози.
Та з наближенням виборів Світлана Тихановська збирала все більше й більше людей на зустрічах на її підтримку. Але – принаймні за офіційними результатами – така підтримка їй не допомогла: як оголосили, вона отримала близько 10 відсотків голосів, а Лукашенко – близько 80. Із погляду багатьох білорусів, це був абсурд. І вони вийшли на вулиці.
Багато хто був уже до виборів стривожений тим, як влада реагувала на пандемію COVID-19: лікарні були погано підготовлені для протистояння пандемії, а сам Лукашенко заперечував її серйозність, називаючи настрої навколо неї «масовим психозом».
І сотні тисяч людей протестують у Мінську, в Бресті й Гродні, в багатьох інших містах уже багато місяців. Дотепер це найбільша хвиля демонстрацій у Білорусі від часу здобуття незалежності 1991 року при розпаді Радянського Союзу.
Ці виступи проти Лукашенка, якого іноді називають останнім диктатором Європи, багатьом обійшлися дорого.
Тисячі людей були арештовані, сотні побиті на вулицях і в місцях затримання – багато таких випадків задокументовані як тортури, – і ще кілька людей загинули в перебігу нескінченної кампанії придушення.
Але Лукашенко опинився в ізоляції: Захід відмовляється визнавати його за легітимного керівника країни, його самого й членів його влади накрили санкціями, натомість Тихановську, яка була змушена втекти до Литви невдовзі після виборів на тлі погроз їй і її родині, зустрічають із червоним килимом.
Репресії в Білорусі: лідерів незалежного «Пресклубу» звинуватили в ухиленні від податків
У Білорусі засновницю незалежного журналістського об’єднання «Пресклуб» і кількох її соратників, які перебувають під вартою, обвинуватили 31 грудня в ухиленні від сплати податків і пов’язаних кримінальних злочинах на тлі загального придушення інакодумства в країні.
Засновницю «Пресклубу» Юлію Слуцьку обвинуватили в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі, повідомила в фейсбуці її дочка Олександра. Покарання за цією кримінальною статтею передбачає до 5 років обмеження волі. Слуцьку продовжать тримати під вартою щонайменше до 22 лютого.
Адвокат групи підтвердив обвинувачення проти Слуцької і додав, що ще принаймні чотири штатні працівники об’єднання обвинувачені в співучасті у схожих фінансових злочинах.
Такі обвинувачення висунені проти фінансового директора «Пресклубу» Сергія Ольшевського, програмної директорки Алі Шарко, операторів Петра Слуцького і Дениса Соколовського. Наразі не ясно, чи їм, як і Слуцькій, теж продовжили термін тримання під вартою.
Як стало відомо, ще одного затриманого раніше працівника, директора «Академії Пресклубу» Сергія Якупова, який є громадянином Росії, вивезли зі слідчого ізолятора і вислали до Росії.
«Пресклуб», заснований у Білорусі 2011 року, називає себе «платформою для професійного розвитку медіаспільноти» і «неформальним об’єднанням медіапрофесіоналів, усіх, хто хоче вдосконалити свої журналістські навички і працювати в ритмі професійних стандартів і тенденцій».
Юлію Слуцьку затримали 22 грудня, відразу після її повернення до Білорусі з-за кордону. Наступними годинами того ж дня затримали й інших згаданих, після обшуків чи оглядів у їхніх помешканнях і службових кабінетах.
Як раніше повідомляла пресслужба Департаменту фінансових розслідувань Комітету державного контролю Білорусі, щодо співробітників «Пресклубу» здійснюється перевірка за фактами порушень податкового законодавства. Кримінальну справу передали до Слідчого комітету Білорусі.
Затримання відбулися через кілька днів по тому, як базований у США Комітет на захист журналістів залічив Білорусь до країн, влада яких значно посилила арешти журналістів останніми місяцями.
23 грудня Європейська федерація журналістів виступила з вимогою до влади Білорусі звільнити Слуцьку й її колег. Президент федерації Моенс Бліхер Б’єрреґор також закликав Європейський союз, Раду Європи і Організацію з безпеки і співпраці в Європі «рішуче відреагувати на цю нову хвилю репресій».
Від серпня, коли з дня президентських виборів 9 серпня в Білорусі почалися масові протести проти оголошених результатів, у Білорусі побували чи нині перебувають під арештом принаймні 373 журналісти.
«Я виходжу». Головні події 2020 року в Білорусі
Ще 31 грудня 2019-го мало хто уявляв, яким буде 2020 рік для Білорусі. У Палаці незалежності під бій курантів Олександр Лукашенко так міркував про майбутнє країни: «Так, це буде рік важкої праці і випробувань, перемог і розчарувань. Усе як у звичайному житті. Але як по-іншому? Адже право самостійно вибудовувати свою долю легко не дається». Прогноз збувся. Хоча навряд чи Лукашенко уявляв собі саме такий сценарій. Через 8 місяців після цього виступу сотні тисяч білорусів вийшли на вулицю з вимогою відставки Олександра Лукашенка. Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», зібрали основні факти року, що минув, у Білорусі.
Подробиці за посиланням.
У містах Білорусі почалися перші в 2021 році локальні акції протесту
У Мінську та інших білоруських містах 3 січня почалися перші в 2021 році недільні акції проти режиму Олександра Лукашенка, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
У різних районах великих міст жителі збираються в групи і марширують із національними біло-червоно-білими прапорами та гаслами на підтримку демократичних змін у країні. Телеграм-канал «Перелік затриманих» заявляє про одну затриману учасницю акцію – Олесю Жадько.
Білорусь: політув’язненій журналістці Катерині Андреєвій не дозволили побачитися з чоловіком
Білоруській журналістці Катерині Андреєвій, яку звинувачують у «організації і підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок), відмовили у побаченні з чоловіком, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Відповідну постанову за підписом старшого слідчого Фрунзенського районного відділення Слідчого комітету Ігоря Куриловіча отримав чоловік журналістки Ігор Ільяш.
Як передає телеканал Белсат, слідчий пояснив відмову тим, що Андреєва нібито «може сховатися від органів кримінального переслідування і суду».