Білоруський політик, кандидат у президенти 2010 року і колишній політв’язень Володимир Некляєв розповів у прямому ефірі програми «Ранок» на телеканалі «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», про те, хто сьогодні підтримує Олександра Лукашенка, яке майбутнє у Світлани Тихановскої і чим відрізняються протести, що тривають уже 4 місяці поспіль, від акцій 2010 року.
– Змінилися масштаби, а принципи залишилися ті ж. Придушення всякого вільнодумства, будь-якого опору нинішньому тоталітарному білоруському режимові. Є проблема і різниця, як на мене, в тому, що в 2010 році не достатньо було народної сили, народної волі для того, щоб змінити ситуацію в Білорусі. Але вистачало лідерів протестів. Тепер, на жаль, ситуація виглядає навпаки. Достатньо сили, достатньо народної волі, але є гострий дефіцит у лідерстві, і про це вже говорять дуже багато.
– Як ви вважаєте, звідки сила і воля народу взялася через 10 років?
– Це не раптово все з'явилося. Можна, звичайно, справу представляти так, що це якесь диво, що ніхто не очікував від народу, що він зможе піднятися на боротьбу за свободу. Це неправда, це все готувалося довгі роки. Зі самого початку від приходу до влади Лукашенка білоруська опозиція, передусім «Білоруський народний фронт», протестували проти самого інституту президентства в Білорусі загалом, який взагалі-то, не властивий характеру білорусів, і тим більше проти приходу і утримання влади Лукашенком. Намагалися налагодити імпічмент – не вийшло. Всі ці роки, двадцять п’ять років, по суті, білоруська опозиція готувала народ до цього протесту. Так що не все і не раптом. Причому це відбувалося не тільки в політиці, а й в культурі, що дуже важливо.
Більше з цього інтерв'ю за посиланням.
Економічний суд Мінська 3 грудня позбавив портал Tut.by статусу ЗМІ
Про це повідомило саме видання. Позов був поданий Міністерством інформації Білорусі, яке стверджувало, що «недостовірна інформація» в матеріалах, за які виданню були винесені попередження, завдає шкоди державним інтересам.
Гендиректорка Tut.by Людмила Чекіна після оголошення рішення заявила, що його буде оскаржене.
Під час засідання сторона захисту видання заявила, що «позбавлення Tut.by статусу мережевого ресурсу спричинить за собою обмеження інтересів національних гравців на ринку ЗМІ та сприятиме приходу на цей ринок іноземних гравців, а також анонімних Telegram-каналів».
Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років. Портал, що активно висвітлював протести в Білорусі, раніше отримав чотири попередження від влади, його журналістів неодноразово затримували білоруські силовики
Мінінформ Білорусі призупинив випуск мережевого видання Tut.by з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року, терміном три місяці. Сайт продовжує роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань в Білорусі є добровільною. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, наприклад, на акціях протесту.
Білоруси і українці дивляться один на одного крізь призму російської пропаганди – Магда
Нещодавнє опитування громадської думки в Білорусі, проведене через інтернет на замовлення британського дослідницького центру Chatham House, показало, що білоруси дійсно у більшості голосували не за Олександра Лукашенка, а за Світлану Тихановську, але вони далі люблять Росію і президента Путіна, який підтримує перебування Лукашенка при владі. Серед друзів Білорусі – Китай та Казахстан. Польща є і серед друзів – 18,2% і серед недругів – 30,5%. Схожа ситуація і з українцями – друзями їх вважають 13,3%, а понад 10,3% – недругами. Чим пояснити такі настрої серед громадян сусідньої країни?
Опитані білоруси відповіли, за якого кандидата вони голосували на президентських виборах. Згідно з результатами опитування, 50,1% – віддали голоси за Світлану Тихановську, 18,6% – за Олександра Лукашенка. 15,4% відмовилися відповідати на запитання, решта кандидатів отримали менше від 3% кожен, а ще 11,4% заявили, що не голосували за жодного з кандидатів, включених до бюлетеня.
Однакова кількість білорусів – 81% одночасно добре і навіть дуже добре ставляться і до Росії, і до Європейського союзу. Понад половина вважає, що стосунки з Росією є добрими, понад 21% вважають їх нейтральними. Понад 62% білорусів мають позитивне ставлення до президента Росії Володимира Путіна. 58% кажуть, що останнім часом їхнє ставлення до Путіна не змінилося, 7,5% кажуть, що покращилося, а 34,6% – що погіршилося.
Опитування проводилося з 13 по 18 листопада 2020 року з використанням методу комп'ютерного веб-інтерв’ю (CAWI). Було опитано міське населення Білорусі. Кількість респондентів – 864 людини.
За несанкціоноване опитування в Білорусі можна отримати тюремне ув’язнення – Магда
Непослідовність білорусів у своїх відповідях може здивувати недосвідчених спостерігачів: як можна голосувати проти Олександра Лукашенка, і одночасно любити Володимира Путіна, який його підтримує, і завдяки субсидіям якого Лукашенко перебуває при владі понад 26 років?
Але експерти пояснюють, що вільних соціологічних досліджень у Білорусі не проводять уже багато років. Як зазначив у розмові з Радіо Свобода український політолог Євген Магда, за проведення несанкціонованого опитування в Білорусі можна отримати тюремне ув’язнення.
«Цього року я вперше не був у Білорусі, а раніше їздив туди по кілька разів на рік і з перших вуст знаю, що провести незалежне соціологічне опитування у Білорусі неможливо», – пояснює український експерт.
Більше читайте тут.
Серед білоруських співробітників ОМОНу впізнали колишніх бійців «Беркуту»
Серед нинішніх білоруських ОМОНівців, які беруть участь в розгонах мирних протестів у Мінську, білоруські журналісти змогли ідентифікувати колишніх співробітників українського спецпідрозділу «Беркут». Саме «беркутівці» в 2013–2014 роках брали участь у жорстких розгонах учасників протестів на Майдані в центрі Києва. Після приходу до влади нової політичної команди багато хто з них втік від слідства. Одних помітили в окупованому Криму, інших – у Росії, і ось зараз кілька людей опинилися серед співробітників білоруських спецпідрозділів.
У центрі Мінська 15 липня затримують прихильників опозиції. Президентська кампанія в Білорусі вже в розпалі. На відео під час затримання ОМОНівцями айтішника Олександра Кувшинова, який намагався проїхати через оточення силовиків на велосипеді, користувачі інтернету ідентифікували колишнього українського «беркутівця» Сергія Панасенка. Тепер він у формі білоруського ОМОНу, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У 2017 році, під час попередніх протестних подій в Білорусі, Панасенко теж був фігурантом журналістського розслідування. Міжнародне співтовариство InformNapalm тоді стверджувало, що білоруська сторона взяла на службу колишніх співробітників українського «Беркуту».
Про їхню участю вже в подіях 2020-го писала Білоруська служба Радіо Свобода. А зараз нові докази опублікувало білоруське видання «Новий час».
Тут теж фігурує прізвище Панасенка – вже не громадянина України, а, як стверджують журналісти, громадянина Білорусі. Після того, як Панасенка вперше ідентифікували в 2017-му під час затримань учасників протестів, в соціальних мережах він змінив прізвище та ім’я, видалив усі свої фотографії. Але його однаково впізнали влітку 2020-го, під час затримання того ж айтішника на велосипеді.
Наступний фігурант розслідування – колишній «беркутівець» Сергій Гавриляк. Щоправда, журналістам вдалося отримати докази участі Гавриляка тільки в подіях 2017 року як співробітника білоруського ОМОНу. На нинішніх протестах він помічений не був. У соціальних мережах Гавриляк зареєстрований під вигаданими прізвищем та ім’ям, доступ до своєї сторінки він обмежив.
Ще один фігурант журналістського розслідування – Анатолій Примак. Він виїхав з України після перемоги Майдану. Вдалося знайти його фото зі змагань з рукопашного бою серед співробітників міліції, що відбувалися в Мінську в січні 2017 року. Тоді державне видання «СБ. Білорусь сьогодні» писало про нього як про співробітника мінського ОМОНу. Примак теж почистив свої соціальні мережі, видаливши фото і будь-яку інформацію про попереднє і нинішнє місця роботи.
Проте 6 березня 2020 року ім’я колишнього українського «беркутівця» помітили в справі Центрального районного суду Мінська. Примака викликали до суду як свідка у справі білоруського громадського активіста Миколи Дідка. Щоправда, на засідання Примак не з’явився нібито через хворобу.
Державне видання «СБ. Білорусь сьогодні» своєю публікацією від 2018 року про чергову робочу нараду мінських силовиків допомогло ідентифікувати ще одного українського колишнього «беркутівця» – Дмитра Анцупова. 26 жовтня 2020 року в телеграм-каналі, який розкриває особистості силовиків, причетних до розгону мирних акцій в Білорусі, з’явилася інформація про те, що колишній український «беркутівець» Дмитро Анцупов є інспектором відділу спеціальної підготовки ОМОНу в Мінську.
Раніше Білоруська служба Радіо Свобода відправляла запит в МВС Білорусі з проханням роз’яснити, скільки колишніх українських співробітників спецпідрозділу «Беркут» зараз працюють в країні, але відповіді не отримала.
Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», звернувся також до відділу української прокуратури, який займається розслідуванням злочинів, скоєних проти учасників українського Майдану в 2013–2014 роках, в тому числі співробітниками «Беркуту». Там пообіцяли перевірити прізвища помічених на білоруських протестах колишніх «беркутівців» і дати відповідь, чи перебувають вони в розшуку і чи фігурують в матеріалах розслідувань.
42 країни з Ради прав людини ООН засудили переслідування журналістів в Білорусі
Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.
«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання... З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.
Читайте більше тут
42 країни з Ради прав людини ООН засудили переслідування журналістів в Білорусі
Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.
«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання... З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.
Читайте також: Державний департамент США засудив дії влади Білорусі проти журналістів
У заяві згадується кримінальне обвинувачення проти журналістки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої (Бахвалавої), яку затримали після прямого ефіру з місця жорсткого розгону протестувальників на «площі Змін» в Мінську 15 листопада.
«Ми наполегливо закликаємо Білорусь поважати свободу слова для всіх, в тому числі журналістів та працівників засобів масової інформації. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися рекомендацій Московського механізму ОБСЄ з питань свободи слова та ЗМІ. Дедалі сильніші обмеження для незалежних ЗМІ повинні припинитися», – підсумовує заява держав-членів Ради ООН з прав людини.
Силовики неоднарозово затримували журналістів у Білорусі після початку протестів у серпні. Проти деяких із них порушили кримінальні провадження або ж засудили до арештів.
Білорусь: силовики почали затримувати людей на антиурядових протестах
Білоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.
Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.
Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.
Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.
У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.
У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.
Білорусь: протести й затримання продовжуються
Затримання людей білоруською поліцією та спроби втекти від сил безпеки в столиці Білорусі Мінську свідки фіксують на відео. Неділя 6 грудня – черговий день антиурядових акцій протесту в Білорусі. Демонстрації тривають від 9 серпня, коли оголосили про результати суперечливих президентських виборів. Нещодавно протестувальники змінили тактику акцій протестів й перейшли на ходу в менших групах по житлових районах Мінська. (Відео Білоруської служби Радіо Свобода)
Білорусь: правозахисники оновлюють дані щодо затриманих під час недільних акцій протесту
У Білорусі під час недільних акцій протесту затримали понад 300 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 324 прізвища, і він оновлюється.
За даними правозахисників, найбільше затримань було в столиці Мінську, а також у Бресті, Гродні, Смолевичах, Вітебську. Деяких учасників протесту вже відпустили. Серед затриманих є неповнолітні.
У Білорусі напередодні продовжилися акції протесту. Їх назвали «Маршем волі», і вони проходили у форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих.
За інформацією Білоруської асоціації журналістів, в Гродні в неділю затримали і відвезли в міліцію кореспондентів БелаПАН Марину Харевич і Сергія Людкевича. Через кілька годин їх звільнили без складання протоколів.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.
Третій пакет санкцій Євросоюзу проти Білорусі мають доопрацювати наступного тижня
Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, до санкційного списку потрапили близько сорока, переважно фізичних, але також і кілька юридичних осіб.
Днями у білоруському інтернеті з’явився сайт білоруських спортсменів зі зверненням на підтримку влади. «Наш обов’язок не виступати з політичними закликами, а перемагати на спортивних аренах», – сказано в ньому. Підписанти закликають «покласти край зазіханням на білоруський спорт ззовні» та заявляють, що «вважають неприйнятним та вимагають припинити наполегливі заклики до публічного висловлення політичних поглядів».
Підписи тих, хто нібито підтримав лист, то зникають, то знову з’являються. Серед них є як відомі спортсмени та тренери, так і люди, щодо яких взагалі не вказано вид спорту, яким вони займаються. При цьому декілька відомих спортсменів уже заявили, що не підписували лист, хоча їхні імена в списку є. Зокрема, це футболісти Євген Єлізаренко, Максим Ходенков та Ілля Удодов. Єлізаренко розповів sports.ru: «Просто очманів, коли побачив своє прізвище, і навіть якби мені запропонували підписатися під цим листом, я б не зробив цього».
Як з’являються підписи спортсменів під листом на підтримку Лукашенка і чи справді спортсмени не хочуть, щоб їхні партнери по команді не висловлювали політичну позицію? Про це капітан національної команди Білорусі з баскетболу та активістка фонду спортивної солідарності Катерина Снитіна розповіла в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
На акції протесту пенсіонерів у Мінську сталися затримання
У Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».
«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.
За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».
За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.
Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.
У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.
Лукашенку і його синові заборонили брати участь у заходах МОК, зокрема Олімпійських іграх
Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Цю інформацію підтвердив також представник МОК Крістіан Клауе.
«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.
У зв’язку з цим МОК ухвалив такі тимчасові заходи:
- виключити нинішніх членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включаючи Олімпійські ігри. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі,
- призупинити фінансування НОК Білорусі, за винятком виплат, які стосуються підготовки до Олімпійських ігор 2020 і 2022 років,
- забезпечити білоруським спортсменам участь у всіх кваліфікаційних змаганнях незалежно від їхніх політичних поглядів,
- призупинити всі переговори, які стосуються проведення в Білорусі майбутніх заходів МОК.
Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.
Білоруса засудили до 2 років ув’язнення за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів
Жителя Мінську Максима Павлющика засудили до двох років колонії за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського біля столичної станції метро «Пушкінська».
Ще одну активістку, Марію Бабович засудили до півтора року обмеження волі.
Суддя Фрунзенського району Мінська Юлія Близнюк визнала Бабович та Павлющика винними за частиною 2 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (хуліганство).
У цьому ж суді триває розгляд справи Дениса Граханова, Ігоря Самусенка та Владислава Гуліса, яких затримали незабаром після Павлющика та Бабович.
Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.
Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
Лукашенко назвав МОК «бандою» після заборони брати участь у заходах під його егідою
Олександр Лукашенко назвав Міжнародний олімпійський комітет (МОК) «бандою» після повідомлення про відсторонення його від участі у заходах під егідою МОК, зокрема, в Олімпійських іграх у Токіо, на тлі придушення протестів у Білорусі.
«Нам потрібно звернутися в суд. Нехай [президент МОК Томас] Бах і його банда скажуть мені, в чому я винен – що я захищаю свою країну?» – цитує Лукашенка агентство «Белта».
Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі.
«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.
Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.
Білорусь закриває виїзд з країни, офіційно – через коронавірус
Влада Білорусі з 20 грудня запроваджує тимчасову заборону на виїзд з країни через наземні пункти пропуску. Офіційна причина – не допустити поширення коронавірусу.
У постанові білоруського уряду мовиться, що виїзд можуть дозволити у виняткових випадках. Заборона не поширюється на осіб з дипломатичними і службовими паспортами, членів офіційних делегацій, водіїв міжнародних автомобільних перевезень, екіпажів літаків, суден і поїздів, людей, які їдуть у відрядження, та деяких інших категорій. Білоруси зможуть виїхати з країни у випадку тяжкої хвороби або смерті близького родича, на лікування, при пред’явленні документів, що підтверджують мету поїздки, для навчання в закордонних вишах.
5 листопада Олександр Лукашенко доручив не пускати в країну тих громадян, які раніше залишили Білорусь. Лукашенко тоді повідомив, що у в’їзді відмовлятимуть не тільки «людям з чужим паспортом», але і тим «розумним білорусам, які виїхали за межі країни в цей непростий час». «Заразу нам возити не треба, і неважливо, з яким паспортом. Поїхали туди вчитися – нехай вчаться, працювати – нехай працюють. Ми ж не перешкоджали цьому. Тому нехай там працюють і виліковуються», – сказав він.
За останні місяці сотні громадян Білорусі виїхали у сусідні країни в пошуках політичного притулку. Тільки в Польщі, за даними ЗМІ, зараз знаходяться близько 500 білорусів. Наприкінці серпня Польща, Литва, Латвія і Україна заявили про готовність приймати білоруських громадян в спрощеному порядку.
Лія Ахеджакова: «Сталін – це те саме, що Лукашенко. Не знаю, де гірше»
В інтерв’ю Білоруській редакції Радіо Свобода російська актриса Лія Ахеджакова говорить про підтримку білорусів у мирній акції протесту, розповідає про свою участь у відеовиставі «Ображені. Білорусь» за мотивами п’єси драматурга Андрія Курейчика, про лист Сталіну та злочини тоталітаризму у Білорусі та Росії.
Коротко:
- Ми всі закохані в опозиціонера Павла Латушка. Я думаю, що він був би блискучим президентом. Має дипломатичний досвід, англійську мову, культуру, чарівність, значний інтелект.
- Відеовиставу за мотивами п’єси Курейчика і у Білорусі покажуть, і залишиться пам'ять про цей жах.
- А хто ці, котрі катують та ґвалтують? Вони також білоруси? Звідки це? Чому? За гроші? Чи заради того, щоб похвалив диктатор?
- Вся світова спільнота – за Білорусь, лише диктатор вчепився за цю владу та його не відірвати. Як він її любить і як він ненавидить свій народ.
- Бажаю білорусам, щоб ця влада зникла до біса. Я хочу, щоб відбувся Нюрнберзький процес, щоб усі імена були названі.
Прочитати докладніше та переглянути відео інтерв'ю можна тут
Білорусь є найнебезпечнішою для журналістів країною Європи – «Репортери без кордонів»
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» назвала Білорусь найнебезпечнішою країною для журналістів у Європі та надала 15 рекомендацій щодо того, як зупинити безпрецедентні репресії. Зокрема, «Репортери без кордонів» закликали Європейський союз заморозити всі виплати фінансової допомоги Білорусі, поки там порушуються права людини.
За чотири місяці в Білорусі:
– зафіксували 449 порушень свободи слова,
– заарештовані 368 журналістів,
– близько половини заарештованих були засуджені,
– 80 журналістів ув’язнили щонайменше на три дні,
– 7 журналістів були притягнуті до кримінальної відповідальності або отримали погрози такого переслідування,
– 62 журналісти стали жертвами насильства, жорстокого поводження або катувань під вартою.
«Репортери без кордонів» закликали європейські інституції підтримати журналістів та свободу слова в Білорусі, а також запровадити санкції проти білоруської влади.
Білорусь посідає 153 місце із 180 у рейтингу свободи преси, який щороку складає організація «Репортери без кордонів».
У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время»
У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Романа Васюковича, і потім відпустили, відібравши його ноутбук.
Як повідомив редакції сам Васюкович, увечері 11 грудня його затримали на летовищі білоруської столиці Мінська, коли він повертався з робочого відрядження до Києва.
За словами журналіста, працівники прикордонної служби, які затримали його, вилучили в нього ноутбук і документи, не пояснивши причин своїх дій. Потім журналіст на пів години зник зі зв’язку.
По тому його відпустили, а ноутбук вилучили, як пояснили білоруські силовики, «для перевірки на екстремізм».
Роман Васюкович останні кілька місяців активно висвітлює масові протести в Білорусі проти, як вважають, масових фальсифікацій на президентських виборах.
У жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило журналістів телеканалу «Настоящее время», як і всіх інших закордонних засобів інформації, акредитації в цій країні. Без цього документу репортери формально не можуть працювати в Білорусі. Кілька десятків журналістів уже були засуджені до адмінарештів по кілька діб чи штрафів за звинуваченнями в «порушенні порядку організації або проведення масових заходів».
Раніше, на початку серпня, трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка, які висвітлювали президентські вибори, депортували з Білорусі. Нинішня влада країни заборонила їм в’їзд протягом 10 років.
Крім того, в Білорусі не раз затримували й арештовували журналістів Радіо Свобода. Зокрема, відразу шість із них були арештовані в середині листопада за те. що висвітлювали акції протесту – їх натомість обвинувачували нібито в участі в цих акціях.
У Білорусі під час недільних акцій протесту затримали понад 100 людей
На 127-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів та насильства акції у Білорусі набувають форми маршів у районах.
Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги та затримати учасників, але не встигають розігнати всі мітинги, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.