Європарламент ухвалив резолюцію щодо Білорусі
На засіданні 26 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію через порушення прав людини в Білорусі, і зокрема вбивство жителя Мінська Романа Бондаренка.
Резолюцію підтримали представники всіх політичних груп Європарламенту, за винятком праворадикальної групи «Ідентичність і демократія» і ліворадикальної «Об’єднані європейські ліві-Зелені ліві Півночі». За документ проголосували 613 депутатів, проти висловиввся 41, утрималися – 35.
У резолюції описується ситуація в Білорусі та попередні рішення міжнародних організацій. На основі цього Європейський парламент сформулював 26 пунктів.
Детально читайте тут
Росія звинувачує Захід у «втручанні» в справи Білорусі
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.
Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.
На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».
Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.
Європарламент ухвалив резолюцію щодо Білорусі
На засіданні 26 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію через порушення прав людини в Білорусі, і зокрема вбивство жителя Мінська Романа Бондаренка.
Резолюцію підтримали представники всіх політичних груп Європарламенту, за винятком праворадикальної групи «Ідентичність і демократія» і ліворадикальної «Об’єднані європейські ліві-Зелені ліві Півночі». За документ проголосували 613 депутатів, проти висловиввся 41, утрималися – 35.
У резолюції описується ситуація в Білорусі та попередні рішення міжнародних організацій. На основі цього Європейський парламент сформулював 26 пунктів, у яких, серед іншого:
- рішуче засуджує вбивство Романа Бондаренка і висловлює співчуття його родині та сім’ям всіх тих, хто втратив своїх близьких в результаті репресій режиму Лукашенка, а також вимагає негайного, пильного, неупередженого і незалежного розслідування смерті Романа Бондаренка і пов’язаних з протестами смертей Олександра Тарайковского, Олександра Вихора, Артема Парукова, Геннадія Шутова і Костянтина Шишмакова;
- заявляє про свою підтримку білоруських демонстрантів у їхніх вимогах свободи, демократії, гідності та права вибирати свою долю;
- закликає білоруську владу покласти край всім формам насильства, жорстокого поводження, гендерного насильства та катувань щодо білоруських громадян і затриманих, а також надати їм доступ до медичної та юридичної допомоги та негайно і беззастережно звільнити всіх осіб, довільно затриманих, в тому числі, за участь в протестах проти результатів виборів і проти насильства з боку влади або за висловлення підтримки цих протестів;
- не визнає результати так званих президентських виборів 9 серпня 2020 року і висловлює свою беззастережну підтримку народу Білорусі в його законних вимогах про негайне припинення авторитарних репресій, повазі основних свобод і прав людини, нових, вільних і справедливих виборах відповідно до міжнародних стандартів і під наглядом ОБСЄ;
- закликає до повного заморожування всіх трансферів з фондів ЄС, в тому числі позик від Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку та інших, для чинного білоруського уряду і проєктів під державним контролем;
- засуджує висилку європейських дипломатів з Білорусі та закликає країни ЄС розглянути можливість зниження рівня дипломатичної співпраці з цією країною;
- закликає Євросоюз і Єврокомісію виконати рекомендації доповідача Московського механізму ОБСЄ з надання притулку у випадках переслідування, передбачених Женевською конвенцією про статус біженців;
- засуджує придушення ЗМІ і доступ до інтернету, поширення дезінформації та побиття, арешти і залякування журналістів і блогерів; підкреслює право народу Білорусі на безперешкодний доступ до інформації; закликає ЄС використовувати свої інструменти для підтримки ЗМІ та журналістів, переслідуваних режимом;
- наполягає на тому, щоб білоруські робітники могли скористатися своїм правом на мирний страйк без ризику звільнення, арешту або іншого покарання.
Очікується, що 2 грудня комітет Європарламенту із закордонних справ планує обговорити події в Білорусі і те, як ЄС може сприяти демократичним змінам у країні.
Росія звинувачує Захід у «втручанні» в справи Білорусі
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.
Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.
На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».
Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.
Тисячі демонстрантів, які вимагають відставки Лукашенка, виходять на вулиці Мінська кожні вихідні після виборів. Протестувальники вважають, що 38-річна Тихановська є справжньою переможницею серпневих виборів.
Лукашенко: з новою Конституцією я вже з вами президентом працювати не буду
Олександр Лукашенко каже, що не буде обіймати посаду президента у випадку ухвалення нової Конституції Білорусі.
«Усе це добре, коли ти це в інших бачиш – партійні списки та інше. Але якщо ви цього хочете, і народ за це проголосує – так і буде. Ніяку Конституцію я під себе не роблю. З новою Конституцією я вже з вами президентом працювати не буду», – сказав Лукашенко.
Він запевнив, що є прихильником ухвалення нової Конституції, але не тому що «демократію якусь треба».
«Мене що в цій ситуації хвилює: незнайомому президенту таку Конституцію віддавати не можна. Буде біда. У нас дуже серйозна Конституція. Казахстан, Росія, ми – мабуть, ось три просунуті держави, які мають таку серйозну жорстку Конституцію, де від рішення президента залежить все. З цієї точки зору, розуміючи, що не дай Бог прийде людина і захоче розв'язати війну та інше», – сказав Лукашенко.
Кулеба про заяву Лукашенка: я принципово проти, щоб «душити» Білорусь
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заперечує, що просив свого німецького колегу Гайко Мааса «душити Білорусь».
«Жодних таких слів у наших розмовах з Гайко Маасом не лунало. Я принципово проти «душити» Білорусь, її бізнес і виробництво. Я навпаки за те, щоб дати Білорусі дихати вільно», – написав Кулеба у твітері.
27 листопада Олександр Лукашенко заявив, що отримав від білоруських спецслужб дані про розмову Кулеби з Маасом. Українець нібито просив ЄС запровадити санкції проти Білорусі, щоб паралізувати діяльність держави, бізнесу і виробництв.
Тихановська: Крим за міжнародним законом український, а де-факто – «маємо те, що маємо»
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська вважає, що півострів Крим належить Україні за міжнародним законом. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода. На уточнювальне питання стосовно того, чий Крим де-факто опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».
Тихановська: постраждалих і затриманих у Білорусі – близько 30 тисяч
Тих, хто постраждав чи був затриманий під час протестів у Білорусі, нараховується близько 30 тисяч. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
«Ті, хто постраждав, був затриманий, тих, які будь-яким чином були залучені, біля 30 тисяч», – сказала Тихановська.
Вона додала, що близько 132 людей наразі є політув’язненими, загинули восьмеро людей.
Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»
Який результат кількамісячних протестів у Білорусі – чи можливий зараз діалог із Олександром Лукашенком? Що дав ультиматум Лукашенку і наскільки масовими є сьогодні страйки на білоруських підприємствах? Коли Тихановська відвідає Україну і чи контактує з Офісом президента Володимира Зеленського? Чи хотіла б вона зустрітися з керівником Росії Володимиром Путіним? Як вона оцінює український «Майдан» і якою є зараз її відповідь на запитання «чий Крим?» Про це та чимало іншого – в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода із лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською.
Повністю інтерв'ю тут
Лукашенко розраховує на допомогу Кремля. Але в Путіна після Криму є свої проблеми
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров тепер буває у Мінську буквально кожні кілька тижнів. Про конкретний зміст його перемов із Олександром Лукашенком та очільником білоруського зовнішньополітичного відомства Володимиром Макєєм повідомляють не так вже й багато. Адже очевидно, що візит Лаврова – це не для підписання якихось конкретних документів про російсько-білоруське співробітництво. А це насамперед демонстрація того, що Кремль готовий надалі підтримувати Олександра Лукашенка та його намагання зберегти владу в Білорусі і перемогти масовий протестний рух.
Більше читайте тут
В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих
В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.
Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.
Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.
Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.
У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.
Тихановська каже, що Меркель питала її при зустрічі, чи розуміє вона українську
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська повідомила, що під час однієї із зустрічей з європейськими лідерами, зокрема, канцлер Німеччини Анґела Меркель поцікавилася у неї, чи розуміє вона українську мову.
«Ви знаєте, вони (європейські лідери – ред.) дуже добре володіють інформацією щодо ситуації в Білорусі. Вони знають, що відбувається, залучені до цієї ситуації і всіляко хотіли би допомогти. Не завжди це, звісно, вдається так, як їм того хотілося б. Але ми відчуваємо цю підтримку. Ангела Меркель, до речі, не те, що згадувала, але говорить про Україну, про українську мову. Вона каже: «Ви розумієте українську?». Я кажу: «Звісно, я розумію – вона дуже і дуже близька з білоруською (з російською не дуже схожа), і ми досить легко розуміємо одне одного. – «Ну, добре». Ось така швидкоплинна розмова була у нас», – розповіла Тихановська в інтерв’ю Радіо Свобода.
Вона заявила, що із Меркель, яка розуміє російську, вони спілкувалися англійською мовою.
Світлана Тихановська – білоруська політикиня, колишня кандидатка у президенти Білорусі. Зараз вона перебуває у вигнанні, живе в Литві.
У вересні-жовтні вона зустрілася з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель, президентом Литви Гітанасом Науседою, президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністрами Польщі та Словаччини, міністрами закордонних справ Австрії, Греції, Литви, Німеччини, Польщі, Словаччини.
На «Марші сусідів» у Білорусі силовики затримали близько 400 людей – правозахисники
У Мінську та інших містах Білорусі поліція вдалася до розгону і затримань протестувальників на організованому у неділю «Марші сусідів». Як передає правозахисний центр «Весна», у списку затриманих понад 350 людей, і дані постійно оновлюються.
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих є економіст, член Координаційної ради Дмитро Крук, юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка, двоє журналістів «Брестської газети» Станіслав Коршунов і Максим Хлібець.
До початку маршу в Мінську силовики стягнули спецтехніку, центральні станції метро закрили, були повідомлення про проблеми з мобільним інтернетом.
У Білорусі силовики затримали щонайменше 100 учасників протесту на «Марші сусідів»
У неділю (29 листопада) білоруські силовики затримали щонайменше 100 демонстрантів на мітингах в Мінську, які опозиція назвала «Маршем сусідів». Про це повідомили правозахисники та показали відео в місцевих соціальних мережах. Тисячі протестувальників зібралися в різних місцях, переважно у віддалених житлових районах столиці, і пройшли вулицями, вимагаючи відставки Олександра Лукашенка. «Виходь, ти і твій ОМОН!» скандували деякі з протестувальників. Десятки тисяч протестувальників від 9 серпня щотижня виходять на вулиці Білорусі, вимагаючи відставки Лукашенка, якого ЦВК оголосила переможцем президентських виборів, з чим не погоджуються опозиція і протестувальники. За підрахунками білоруського незалежного видання «Наша нива», в неділю в Мінську відбулося приблизно 60 мітингів. Білоруський правозахисний центр «Весна-96» повідомив, що станом на полудень у неділю затримали 123 особи. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода, Reuters)
Про це повідомила його адвокат Наталія Мацкевич виданню «Нехта».
Попередній термін утримання під вартою у Тихановського закінчився 29 листопада. Він є обвинуваченим у рамках кримінальної справи про підготовку масових заворушень у Білорусі.
Тихановський перебуває в СІЗО вже пів року, і його повинні були або відпустити, або направити справу в суд. Однак слідчі органи пішли іншим шляхом і висунули опозиціонерові нове звинувачення, яке дозволяє утримувати його під вартою до 18 місяців, розповів TUT.BY адвокат Віктор Мацкевич.
Подробиці у справі захисники не озвучують: із них взяли підписку про нерозголошення.
Тихановському висунули звинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу:
- організація дій, що грубо порушують громадський порядок у зв’язку з подіями в Гродні 29 травня, де його затримали;
- перешкоджання роботі Центральної виборчої комісії – голова ЦВК Лідія Єрмошина повідомила, що визнана потерпілою у справі;
- розпалювання расової, національної, релігійної або іншої соціальної ворожнечі або ворожнечі, вчинене групою осіб або спричинило по необережності смерть людини або інші тяжкі наслідки.
За словами захисниці Наталії Мацкевич, Тихановський, як і раніше, перебуває у слідчому ізоляторі в’язниці міста Жодіно, двічі на тиждень його відвідують адвокати.
«Почуває він себе нормально, внутрішня сила ще є. Але, звичайно ж, він обурений і звинуваченнями, і тим, що термін продовжено», – додала Мацкевич.
Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.
Вона змогла зареєструватися, коли в цьому відмовили її чоловікові. Сергій Тихановський перебуває під арештом від 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і втручанні в роботу виборчих комісій.
У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них був знайдений пакет з 900 тисячами доларів. Відеоблогер і його родичі вважають, що гроші йому підкинули.
29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського.
МВС Білорусі підтвердило використання «попереджувальних пострілів» на акціях 29 листопада
Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.
Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобів, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.
За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.
Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.
За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.
29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.
Україна солідаризувалася з позицією ЄС щодо доцільності санкцій проти білоруських чиновників – МЗС
Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода повідомило, що Україна солідаризувалася з позицією Європейського союзу щодо доцільності індивідуальних санкцій проти білоруських посадовців, причетних до насильства і фальсифікації виборів у цій країні.
«Україна солідаризувалася з позицією ЄС щодо нелегітимності результатів президентських виборів в Республіці Білорусь, невизнання так званої «інавгурації» О.Лукашенка, а також щодо доцільності накладення індивідуальних санкцій проти чиновників, які причетні до насильства та фальсифікацій виборів. Ми приєднались до відповідних заяв Європейського союзу щодо рішення ЄС про санкції, які стосуються, зокрема, 40 білоруських посадовців», – йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.
В МЗС додали, що на сьогоднішній день розпочаті відповідні процедури, згідно із законом України «Про санкції», щодо застосування обмежень проти окремих осіб, які підпадають під санкції ЄС.
20 листопада була опублікована декларація віцепрезидента Єврокомісії, верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, яка стосувалася рішення від 2 жовтня про запровадження обмежувальних заходів проти 40 представників режиму Олександра Лукашенка, причетних до придушення мирних протестів та фальсифікації результатів виборів президента у Білорусі. У ній Україна була вказана, як така, що приєдналася до відповідного рішення із ще шістьома державами – Північною Македонією, Чорногорією, Албанією, Ісландією, Ліхтенштейном і Норвегією.
Раніше Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Олександра Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Білоруські правоохоронці, які втекли за кордон, хочуть притягти до відповідальності колишніх колег
Андрій Астапович був слідчим міліції в Мінську. У серпні, після першої хвилі насильства, спрямованої проти протестів після президентських виборів, він публічно оголосив, що звільняється зі служби, і закликав співвітчизників «вигнати диктатора».
Зараз 27-річний чоловік очікує у Варшаві відповіді влади Польщі на своє прохання про притулок і очолює групу колишніх білоруських правоохоронців, які тепер працюють над тим, щоб притягти до відповідальності своїх колишніх колег за їхні дії під час придушення протестів, яке досі триває з початку серпня.
«Ми збираємо свідчення і документуємо всі злочини цього режиму, від фальсифікації виборів до насильства міліції і позасудових убивств», – сказав Астапович Радіо Свобода телефоном 30 листопада.
Більше – тут
У Білорусі до страйку приєдналися близько 100 шахтарів «Білоруськалію»
Шахтарі білоруського держпідприємства «Білоруськалій» продовжують приєднуватися до страйку, передає білоруська служба Радіо Свобода. За даними страйккому, число тих, хто страйкує, щодня зростає, їх уже близько 100 осіб.
Робітники вимагають відставки Олександра Лукашенка, проведення нових президентських виборів, звільнення політв’язнів і припинення насильства.
Підземний тракторист 4-го рудоуправління Віктор Гуринович опублікував відеозвернення, записане в шахті. «Ми на межі гуманітарної катастрофи: тортури, знущання, вбивства, насильство по відношенню до інакомислячих, до простих цивільних – це те, що тут відбувається кожен день», – говорить у своєму відеозверненні шахтар.
За його словами, населення Білорусі «втомилося терпіти непрофесіоналізм, хамство і неадекватність нелегітимної влади, яка замість діалогу пропонує тільки жорсткий тиск і агресію». «Пора нагадати, що ми – не бидло, ми – люди», – каже шахтар.
Співробітники «Білоруськалію» 17 серпня приєдналися до загальнонаціонального страйку. Вони вимагали провести перевибори, звільнити політв’язнів і покарати винних у насильстві проти протестувальників. Через кілька днів співробітники КДБ затримали члена страйкового комітету підприємства Дмитра Куделевича, пізніше йому вдалося втекти через вікно в туалеті. Зараз він перебуває в Україні. В середині вересня страйкком «Білоруськалію» оголосив акцію безстроковою.
За останні три місяці вже чотири шахтарі підприємства приковували себе наручниками в забої на знак протесту проти результатів президентських виборів і дій силовиків у Білорусі.
Опитування Chatham House: найпопулярнішим кандидатом на посаду президента Білорусі виявився Бабарико
Британський центр Chatham House провів так зване «місце» опитування, в якому білорусів питали: «Хто з цих людей, на вашу думку, є найбільш гідним стати президентом Білорусі?»
Респонденти могли обрати зі списку до трьох осіб, тож сума рейтингів становить більше 100 відсотків.
Найпопулярніша п’ятірка кандидатів, згідно з опитуванням:
- Віктор Бабарико – 38,2%
- Олександр Лукашенко – 20,8%
- Павло Латушко – 20,3%
- Валерій Цапкало – 12,1%
- Світлана Тихановська – 9,9%
Опитування проводилось з 13 по 18 листопада за допомогою комп’ютерного веб-інтерв’ю (CAWI). Опитували міське населення Білорусі. Кількість респондентів – 864 людини.
Віктор Бабарико висунув свою кандидатуру для участі у виборах президента Білорусі 12 травня і через тиждень зареєстрував другу за чисельністю ініціативну групу, близько 9 тисяч людей.
Станом на кінець травня, за деякими інтернет-опитуваннями, Бабарико міг розраховувати на підтримку приблизно половини виборців. Бабарико, за повідомленнями, зібрав на підтримку своєї кандидатури понад 400 тисяч підписів за необхідних 100 тисяч.
У середині червня влада заблокувала рахунок його виборчого фонду, на якому перебувала сума, еквівалентна приблизно 40 тисячам доларів.
18 червня Бабарико був затриманий і перебуває під вартою дотепер.
За підсумками виборів 9 серпня переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. У Білорусі розпочалися акції протесту, які тривають досі.