ЄС офіційно запровадив санкції проти влади Білорусі
Європейський союз офіційно запровадив санкції проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.
Після того, як пізно ввечері 1 жовтня Європейська рада, найвищий керівний орган ЄС, закликала запровадити ці санкції якнайшвидше, Рада Євросоюзу остаточно підготувала ці обмежувальні заходи і опублікувала їх в Офіційному журналі ЄС, і таким чином вони набули чинності.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні. «Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів і опозиційних політиків, не буде», – заявляла президентка Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, Урзула фон дер Лаєн.
Україна планує приєднатися до санкцій ЄС проти Білорусі – Кулеба
Україна планує приєднатися до санкцій Європейського союзу проти Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Я хочу подивитися на остаточне юридичне рішення, хто там у цьому списку. Але так, ми налаштовані приєднатися до цих санкцій, бо тут вже йдеться про питання послідовності політики», – заявив Кулеба в інтерв’ю британському громадському мовцеві «Бі-бі-сі».
«Україна вважає, що в цій ситуації важливо діяти єдиним фронтом. Ми робимо все, що в наших силах, щоб допомагати народові Білорусі в цій складній ситуації», – додав він.
Міністр наголосив, що ціна такої солідарності для України набагато вища, ніж для країн ЄС чи НАТО, бо Україна не перебуває під «парасолькою захисту» цих об’єднань, а розширення впливу Росії в Білорусі загрожує безпеці України.
Також 2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив санкції проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
США запровадили нові санкції проти влади Білорусі
Сполучені Штати Америки слідом за Європейським союзом запровадили нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. На різних юридичних підставах про окремі санкції оголосили Міністерство фінансів і Державний департамент США.
Зокрема, як заявили в Міністерстві фінансів США, яке відповідає за запровадження фінансових санкцій, цей крок був зроблений у координації з міжнародними партнерами Вашингтону – Великої Британії, Канади і Європейського союзу, – «щоб засвідчити солідарність міжнародної спільноти в підтримці білоруського народу проти шахрайських і жорстоких дій білоруської влади».
Ці санкції передбачають заборону на будь-які фінансові відносини фізичних чи юридичних осіб зі США з підсанкційними особами або будь-які фінансові операції з ними, здійснені на території США чи через банківську систему США. Під таку ж заборону потрапляють будь-які активи, в яких підсанкційні мають більш ніж 50-відсоткову частку власності.
Цього разу під нові фінансові санкції потрапили вісім чільних посадовців Міністерства внутрішніх справ, управління МВС у Мінську і мінського ОМОНу, внутрішніх військ Білорусі, а також Центральної виборчої комісії.
«Демократичні прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і мирно домагатися своїх прав наразилися на жорстокість і придушення з боку білоруських посадовців. США і наші міжнародні партнери єдині в тому, що ті, хто вже роками підриває демократію в Білорусі, мають заплатити за це», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.
У США нагадали, що перші такі санкції були запроваджені ще 2006 року, після президентських виборів у Білорусі, що так само не були визнані чесними, – і ще відтоді в санкційному списку США перебувають Олександр Лукашенко і незмінна з тих часів голова ЦВК Лідія Єрмошина. Цей санкційний список кілька разів розширювався, і після нинішніх доповнень охоплює 24 фізичних і 9 юридичних осіб із Білорусі.
Також про свої санкції повідомив Державний департамент США. До списків тих, на кого накладені візові обмеження на в’їзд до США, які практично унеможливлюють цей в’їзд, додали ще 24 фізичні особи.
Дехто з підсанкційних перебуває в обох списках. Таким чином, повідомив державний секретар Майк Помпео, загалом 2 жовтня були накладені санкції на 25 громадян Білорусі, причетних, за його словами, до фальсифікації президентських виборів цього року і до порушень прав людини. Як сказав держсекретар, загалом, разом із санкціями попередніх років, наразі в санкційних списках перебуває 41 білоруський посадовець.
Раніше у США заявляли, що підготували нові санкції проти представників нинішньої влади Білорусі, але запровадять їх разом із Європейським союзом.
Євросоюз оголосив про свої нові санкції раніше 2 жовтня.
Радіо Свобода засудило позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ
Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.
«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.
Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.
Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.
При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.
Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».
Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.
МЗС Білорусі: «пропозиції» скоротити штат посольств Польщі й Литви «обов’язкові до виконання»
У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».
Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.
За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.
У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.
Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».
Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.
Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.
Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.
Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.
Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
У Білорусі тривали акції протесту і затримання
У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.
У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.
Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
У Мінську тисячі людей вийшли на «Марш за звільнення політв’язнів», є затримані
Тисячі людей вийшли 4 жовтня на чергову акцію протесту в центрі Мінська, інформує білоруська служба Радіо Свобода. Як повідомляють кореспонденти, силовики розпочали затримання ще до початку «Маршу за звільнення політв’язнів».
Білоруські опозиційні телеграм-канали раніше закликали супротивників Олександра Лукашенка брати участь у марші, вказуючи, що за останні чотири місяці в Білорусі було порушено понад 200 кримінальних справ щодо 250 людей, які висловили свою незгоду з чинним режимом.
Серед інших агітаційних матеріалів, учасники протесту тримають у руках плакат «Денис Кузнецов. Вічна пам’ять».
3 жовтня в мінській лікарні помер 41-річний Денис Кузнецов. «Швидка допомога» доставила його до лікарні з ізолятора тимчасового тримання на вулиці Окрестіна з тяжкими травмами. Як зазначає видання Tut.by, Координаційна рада білоруської опозиції вимагає провести відкрите й чесне розслідування обставин смерті Кузнецова і припинити насильство правоохоронців щодо мирних протувальників.
Слідчий комітет (СК) Білорусі пояснив смерть затриманого Кузнецова тим, що тяжкі тілесні ушкодження були отримані ним унаслідок падіння з другого ярусу ліжка.
Зеленський підписав указ про залучення до України IT-фахівців із Білорусі
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про заходи із залучення ІТ-фахівців з Білорусі, повідомила 4 жовтня пресслужба голови держави.
У документі, який вступає в силу з дня його публікації, йдеться про те, що:
- Кабінет міністрів продовжить термін тимчасового перебування на території України громадянам Білорусі, які є підприємцями, висококваліфікованими фахівцями, зокрема фахівцями в сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, і членам їхніх сімей, до 180 днів на рік.
- Уряд спростить оформлення посвідки на проживання для цих категорій громадян Білорусі. Планується скоротити термін видачі таких документів до трьох днів. Білорусам більше не потрібно буде залишати для цього територію України.
- Україна оптимізує порядок отримання дозволів на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства у випадках із громадянами Білорусі, висококваліфікованими IT-фахівцями. Дозвіл планують видавати протягом п’яти днів.
- Уряд забезпечить роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну.
- Процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців буде вдосконалена.
Уряд України не вважає Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі і після закінчення терміну його повноважень (з 5 листопада) планує називати його на ім’я і прізвище, без вказівки статусу «президент» – про це раніше заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають другий місяць.
«Марш звільнення політв’язнів»: правозахисники заявили про щонайменше 30 затриманих у Білорусі
Білоруський правозахисний центр «Весна» підтвердив затримання щонайменше 30 людей 4 жовтня в Білорусі. Цього дня в Мінську проводили «Марш звільнення політв’язнів».
У Мінську затримання почалися ще до маршу. Людей затримували також у Вітебську і Гродні.
Від 14:00 за місцевим часом у Мінську почалися проблеми з мобільним інтернетом. Оператор А1 повідомив, що «відповідно до розпорядження уповноважених державних органів, «4 жовтня на території Мінська знижена пропускна здатність мобільного інтернету». У МТС заявили, що зв’язок обмежили «в рамках заходів, що проводяться уповноваженими державними органами щодо гарантування національної безпеки».
У мінському метрополітені повідомили про закриття восьми станцій метро на вхід і вихід «з метою гарантування безпеки пасажирів».
Раніше речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова заявила, що білоруська міліція працює в посиленому режимі 4 жовтня.
Білоруська служба Радіо Свобода повідомила, що серед затриманих 4 жовтня – 14 журналістів.
Правозахисниця Яна Гончарова в ефірі телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») повідомила, що зараз підрахувати загальну кількість людей у білоруських ізоляторах дуже важко, тому що заарештованих регулярно перевозять в ізолятори в інші міста. Вона також повідомила, що до затриманих знову почали застосовувати насильство в слідчих ізоляторах.
«У перші дні це було жахливо, але насильство потім пішло на спад. Але в останні дні ми бачимо за різними відеозаписами затримань, що до протестувальників застосовують насильство, надходять повідомлення про побиття в ізоляторах. Я не думаю, що повертається той масштаб, який був з 9 по 12 серпня», – сказала Гончарова.
У Білорусі майже два місяці тривають протести, які почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко. За даними правозахисного центру «Весна», число політв’язнів у країні зросло в 25 разів, штрафи досягли 240 тисяч доларів.
«Хода за звільнення політв'язнів» пройшла в Мінську
Десятки тисяч людей взяли участь в «Ході за звільнення політичних в'язнів», яка пройшла в неділю 4 жовтня в столиці Білорусі, Мінську. Від початку президентської кампанії кількість політичних в'язнів у тій країні зросла від трьох до 77 людей. Триває 57-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів.
Учасники акції в Києві закликали посла Білорусі піти у відставку
У Києві відбулася хода на підтримку протестувальників у Білорусі.
Близько сотні людей зібралися 4 жовтня на майдані Незалежності в Києві. З біло-червоно-білими прапорами вони пройшли від майдану центром міста до будівлі посольства Білорусі. Учасники акції скандували: «Живе Білорусь!», «Сашу в автозак» та інші гасла.
Біля будівлі посольства Білорусі в Києві активісти провели мітинг.
За словами організаторів, нещодавно з'явились чутки, що посол Білорусі в Україні Ігор Сокол має сумніви щодо того, чи залишатися йому на своїй посаді. Учасники акції мають на меті продемонструвати послу свою підтримку. Вони закликали Сокола зважитися на цей крок і подати у відставку.
Правозахисники заявляють про понад 150 затриманих на акціях протесту в Білорусі
Кількість затриманих під час Маршу солідарності з політв’язнями 4 жовтня в Білорусі перевищила 150 людей, повідомив правозахисний центр «Весна».
За повідомленням, людей затримували в Мінську, де, за оцінками, на вулиці вийшли близько 100 тисяч людей, а також у Бресті, Бобруйську, Гомелі, Гродні й Могилеві. Серед затриманих – більше ніж 10 журналістів.
У Мінську міліція застосувала водомети проти протестувальників.
Кількість затриманих під час Маршу солідарності з політв’язнями 4 жовтня в Білорусі перевищила 150 людей, повідомив правозахисний центр «Весна».
За повідомленням, людей затримували в Мінську, де, за оцінками, на вулиці вийшли близько 100 тисяч людей, а також у Бресті, Бобруйську, Гомелі, Гродні й Могилеві. Серед затриманих – більше ніж 10 журналістів.
У Мінську міліція застосувала водомети проти протестувальників.
Мінськ у 57 день протестів: затримання та водомети (відео)
Затримання супроводжували новий день антиурядових протестів у білоруській столиці Мінську 4 жовтня. Поліцейські вантажівки з водометами намагалися розігнати ходу. Люди скандували «Ганьба!» у бік офіцерів. Марш дійшов до сумнозвісної мінської в'язниці «Окрестіно», в якій утримують деяких людей, затриманих під час недавніх акцій протесту. Це – 57-й день протестів поспіль після президентських виборів 9 серпня, на яких Олександр Лукашенко здобув перемогу на тлі повідомлень про порушення. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
Литва ще не отримала від Білорусі ноту про зменшення кількості дипломатів – МЗС
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив 4 жовтня, що його країна досі не отримала від Білорусі офіційної ноти з вимогою скоротити кількість дипломатів у посольстві в Мінську, передає Delfi.
«Якщо зараз вони кажуть, що це не пропозиція, а вимога, то почекаємо, щоб побачити, як це буде виглядати. Зазвичай надсилається нота, і все чітко викладається. (...) Ми ще нічого не отримали», – сказав Лінкявічус.
Він назвав вимоги Мінська «спробою розділити Євросоюз».
«Цей останній крок – атака на посольства двох країн, з одного боку, ще більше зменшує можливості дипломатії, з іншого – є спробою розділити Європейський союз, але, очевидно, що він не спрацює. Я чув запевнення Жозепа Борреля, що такі кроки нас не розділять», – сказав міністр 4 жовтня, передає BNS.
За словами Лінкявічуса, Європейський союз і надалі вимагатиме від Мінська вільних виборів, звільнення політичних в’язнів і припинення насильства проти протестувальників.
Білоруська опозиція включила до свого санкційного списку близько 800 осіб
Білоруська опозиція включила до свого санкційного списку близько 800 осіб, повідомила 4 жовтня на телеканалі «Дождь» речниця Світлани Тихановської Ганна Красуліна.
За її словами, на зустрічах із представниками інших країн Тихановська завжди говорить про те, чого очікує опозиція від європейських лідерів та Євросоюзу в цілому.
«Ми очікуємо, що вони будуть більш рішучими в тому, щоб висловлювати свою позицію, яка, на нашу думку, є досить консолідованою. Ми бачимо, що Європейський союз ухвалив рішення про санкції, він їх запровадив. Ми розраховуємо, що санкційний список буде дуже серйозно зростати», – наголосила Красуліна.
Що стосується санкційного списку білоруської опозиції, то в ньому вже сотні людей, додала вона.
«У нас у списку вже близько 700-800 імен. Це всі, хто вчинив насильство над цивільним населенням, хто наказав вчинити насильство, і всі вони повинні будуть відповісти. У той же список потрапили ті, хто сфальсифікував вибори. Мають бути запроваджені санкції, серйозно розширені», – сказала Красуліна.
Також, за її словами, на зустрічах Тихановської з представниками Євросоюзу завжди йдеться про те, як європейські країни можуть допомогти майбутньому Білорусі. Зокрема, йдеться про допомогу студентам, допомогу в навчальному процесі, інвестиційні пакети, економічні реформи.
Як заявила Красуліна, опозиція сподівається, що іноземні країни допоможуть започаткувати діалог між білоруським народом і владою, але не просить взяти участь у цих переговорах.
«Навпаки, ми вимагаємо поважати суверенітет і наполягати на тому, що це внутрішнє питання Республіки Білорусь», – додала вона.
Красуліна також повідомила, що Тихановська зустрінеться з канцлером Німеччини Анґелою Меркель у Берліні вдень 6 жовтня, а 7 жовтня поїде до Братислави на форум Globsec, присвячений питанню європейської безпеки.
Правозахисники заявили про понад 200 затриманих на акціях протесту в Білорусі
Правозахисний центр «Весна» повідомляє, що під час протестів у Білорусі 4 жовтня затримані щонайменше 200 людей. Список продовжують оновлювати.
За даними правозахисників, людей затримували в Мінську, де, за оцінками, на вулиці вийшли близько 100 тисяч людей, Бресті, Бобруйську, Вітебську, Гомелі, Гродні, Могильові й Салігорську.
Серед затриманих – 17 журналістів.
Більшість представників ЗМІ звільнили з відділів міліції після перевірки документів. У СІЗО залишились п’ятеро осіб: четверо журналістів із Бобруйська і одна – з Гомеля.
Кількість затриманих на акціях у Білорусі зросла до 247 – правозахисники
За останніми даними, 247 людей затримано на акціях протесту в Білорусі в неділю, 4 жовтня, повідомив правозахисний центр «Весна».
Список розміщений на сайті центру.
Найбільше затриманих – у Мінську, де, за повідомленнями, на протести 4 жовтня вийшли сто тисяч людей. Крім того, правозахисники мають інформацію про затриманих людей у Бресті, Гродні, Вітебську, Могильові, Бобруйську, Солігорську.
Відміток, що людей відпустили з територіальних РУВС, поки що небагато.
Раніше «Весна» повідомляла, що в білоруських містах затримали понад 10 журналістів і фотокореспондентів різних видань. Затримання зафіксовані в Мінську, Бресті, Гродні, Вітебську, Могильові, Бобруйську.
Білоруська асоціація журналістів повідомила, що міліція відпустила більшу частину співробітників ЗМІ.
У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. За даними правозахисного центру «Весна», число політв’язнів у країні зросло в 25 разів, штрафи досягли 240 тисяч доларів.
Тихановська заявила, що хоче зустрітися з Путіним
Колишня кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська хоче зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, передає російське агентство «Інтерфакс».
У відповідь на питання, з ким би вона хотіла зустрітися, Тихановська сказала: «З Володимиром Путіним, щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».
У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко.
Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
МВС Білорусі повідомило про число затриманих учасників протестів 4 жовтня
У Білорусі 4 жовтня під час протестів затримали 317 людей за порушення законодавства про масові заходи, з них заарештовані до засідання суду 258, повідомляє МВС країни.
П’ятеро учасників недільного протесту, як зазначили у відомстві, підозрюються в «брутальному порушенні громадського порядку»: вони нібито «координували натовп, а також брали участь в зчепленні і блокуванні дорожнього руху».
За даними МВС, 27-річний житель Столінського району розібрав водомет, 26-річний мінчанин закидав спецтехніку камінням, два 21-річних юнаки з Несвіжа і Могилева заклеїли об’єктив камери зовнішнього спостереження на будівлі Центру ізоляції правопорушників. Силовики з’ясовують особу їхнього третього помічника.
МВС повідомляє, що 4 жовтня в країні відбулося 10 протестних акцій. За підрахунками відомства, в обласних центрах у них взяли участь від 20 до 100 людей, а в Мінську на акцію прийшли близько 10 тисяч.
У Білорусі майже два місяці тривають протести, які розпочалися після президентських виборів 9 серпня, на яких, згідно з офіційними даними, вшосте виграв Олександр Лукашенко. За даними правозахисного центру «Весна», число політв’язнів в країні за останні два місяці зросло в 25 разів, а сума присуджених штрафів сягнула 240 тисяч доларів.
«Свободу нашим онукам»: фоторепортаж із «Маршу пенсіонерів» у Мінську
«Свободу нашим онукам»: фоторепортаж із «Маршу пенсіонерів» у Мінську
«Марш пенсіонерів» відбувся 5 жовтня в Мінську. Його учасники зібралися на площі Незалежності і пройшли колоною по проспекту. Біля будівлі МВС вони скандували «Фашизм не пройде», «Караєва під суд», «Свободу політв'язням», «Свободу нашим онукам».
Учасники маршу несли плакати: «Пенсіонери за зміни», «Ні геноциду білоруського народу», «Я не вірю Лукашенку, БТ, RT і депутатам, вірю своїм дітям і Світлані Алексієвич», «Пенсіонери проти свавілля, насильства і брехні».
Біля площі Перемоги колона повернула у бік Мінського державного лінгвістичного університету. Туди учасники маршу прийшли, щоб підтримати студентів.
Біля будівлі вишу пенсіонери скандували «Бабусі за вас», «Студенти – наша гордість» і «Живе Білорусь!». Студенти зустріли пенсіонерів вигуками подяки і біло-червоно-білими прапорами з вікон, повідомляє TUT.BY.
На площі Якуба Колоса учасники маршу поклали квіти до пам'ятника письменника і почали розходитися.
До вашої уваги фоторепортаж білоруської служби Радіо Свобода.