Макрон на зустрічі з Тихановською пообіцяв допомогти врегулювати кризу в Білорусі
Президент Франції Емманюель Макрон 29 вересня під час свого візиту в Литву зустрівся у Вільнюсі лідеркою опозиції Білорусі Світланою Тихановською.
«Ми як європейці зробимо все можливе, щоб допомогти посередництвом», – сказав Макрон після зустрічі з Тихановською.
Сама опозиціонерка повідомила, що президент Франції «пообіцяв зробити все, щоб допомогти у переговорах під час політичної кризи у нашій країні… і все для того, щоб допомогти звільнити політичних в’язнів».
Як повідомило агентство dpa з посиланням на джерела в офісі Макрона, зустріч тривала 35 хвилин.
Макрон 28 вересня заявив, що Франція не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі і підтримає санкції проти білоруської влади.
У Білорусі 9 серпня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають вже восьмий тиждень.
23 вересня вперше в історії країни пройшла таємна інавгурація Олександра Лукашенка.
27 вересня білоруси у відповідь на це провели «народну інавгурацію» Світлани Тихановської, яка, на думку протестувальників, набрала більшість голосів на минулих президентських виборах.
МВС Білорусі заявило про затримання 350 людей, у деяких містах міліція застосувала сльозогінний газ.
Суд у Білорусі ув’язнив двох жителів Мінської області, які намагалися відбити затриманого в ОМОНу
У білоруському Молодечні суд визнав винними і засудив 25-річного Владислава Євстигнєєва і 31-річного Павла Пєскова до трьох років колонії і до трьох років і трьох місяців колонії загального режиму відповідно за опір співробітникам міліції, пише білоруська служба Радіо Свобода.
Йдеться про події під час акції протесту 19 червня в Молодечні (що поблизу Мінська), на якій люди вимагали звільнити з-під варти кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика і його сина Едуарда.
Того дня співробітники ОМОНу затримували учасників акції, інші вирішили відбити одного із затриманих, в результаті чого пікет переріс у бійку зі співробітниками ОМОНу. На кількох учасників подій тоді відкрили кримінальну справу.
У Білорусі 9 серпня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають вже восьмий тиждень.
Білорусь: політтехнологу Шклярову продовжили арешт на 2 місяці
Політтехнологу Віталію Шклярову, який майже два місяці перебуває в СІЗО столиці Білорусі Мінська, продовжили арешт ще на два місяці, повідомив адвокат. За його словами, слідство ухвалило це рішення, оскільки вважає, що обвинувачений може переховуватися.
За словами захисника, в СІЗО його клієнт перехворів на COVID-19. Адвокат припускає, що Шкляров хворів приблизно два тижні тому, коли скаржився на високу температуру і нездужання. Але ані його самого, ані співкамерників тоді не ізолювали.
Раніше юрист повідомляв, що політтехнолога тримають у СІЗО в умовах, які можна порівняти з тортурами, а також забороняють передавати листи. За два місяці тримання під вартою зі Шкляровим провели лише два допити і одну очну ставку, каже адвокат.
Шклярова затримали 29 липня в Гомелі, куди він приїхав відвідати свою матір. Політтехнолога звинувачують у підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.
За даними білоруських ЗМІ, затримання Шклярова пов’язано з роботою на арештованого блогера Сергія Тихановського, чоловіка кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона відкидає, що Шкляров будь-коли співпрацював із її чоловіком.
Шкляров є громадянином США, його дружина – американська дипломатка. Днями Вашингтон закликав білоруську владу звільнити заарештованого.
Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка
Велика Британія і Канада оголосили 29 вересня про запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка, його сина Віктора і ще кількох білоруських високопосадовців.
Обмежувальні заходи передбачають заборону на в’їзд і заморожування фінансових рахунків внесених до списку санкцій осіб.
Лондон і Оттава наголошують, що рішення є відповіддю на фальсифікацію урядом Білорусі результатів президентських виборів 9 серпня, а також на насильство щодо учасників мирних протестів.
Крім Лукашенка і його сина, під санкції потрапили голова адміністрації президента Ігор Сергієнко, голова МВС Юрій Караєв, його заступники Олександр Барсуков і Юрій Назаренко, заступник командувача внутрішніх військ МВС Хазалбек Атабеков і командир мінського загону спецпризначенців Дмитро Балаба.
Понад 12 тисяч людей були затримані на масових протестах у Білорусі після того, як ЦВК країни оголосила Лукашенко переможцем президентських виборів. Учасники протестів називають його перемогу нечесною, а обраною главою держави вважають колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську. Вона під тиском влади, як і кілька інших опозиційних лідерів і активістів, була змушена залишити Білорусь і зараз перебуває в Литві. Сам Лукашенко звинувачення у фальсифікаціях заперечує.
Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив Reuters, що Олександр Лукашенко має відповісти за порушення прав людини і фальсифікацію підсумків голосування. «Ми не можемо просто мати ситуацію, за якої, наприклад, Олександр Лукашенко і, будемо відверті, Володимир Путін вважають, що порушення прав людини і фальсифікації залишаться без відповіді», – наголосив Рааб.
Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань сказав з приводу санкцій проти Лукашенка і його оточення, що «Канада не має наміру мовчки спостерігати за тим, як уряд Білорусі систематично нехтує правами людини і не демонструє прагнення до діалогу і вироблення спільного рішення з опозицією».
Портал TUT.BY, який висвітлює протести у Білорусі, на 3 місяці позбавили статусу ЗМІ
Білоруський інформаційний інтернет-портал TUT.BY на три місяці позбавлений статусу засоба масової інформації. Міністерство інформації Білорусі 29 вересня постановив зупинити вихід мережевого видання з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року. Про це йдеться у наказі профільного міністра Ігоря Луцького, який отримала редакція незалежного видання.
Редакція TUT.BY повідомила, що продовжить роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань у Білорусі має добровільний характер. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, зокрема, на акціях протесту.
«Статус ЗМІ дає деякі переваги, зокрема можливість на законних підставах бути присутнім в районах збройних конфліктів або надзвичайних ситуацій, на масових заходах, в місцях інших суспільно важливих подій і передавати звідти інформацію. Але нагадаємо, TUT.BY був зареєстрований як ЗМІ лише в січні 2019 року, до цього, з моменту заснування в 2000 році, портал працював без цього статусу», – заявили в редакції видання.
Навіть якщо, за наказом міністра, з 1 жовтня TUT.BY втратить статус ЗМІ, його журналісти, як і раніше, будуть працювати як інтернет-ресурс, переконують в редакції.
Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років.
Портал активно висвітлює протести в Білорусі, отримав чотири попередження від влади.
Раніше Міністерство інформації Білорусі подало заяву в суд щодо припинення роботи видання, засідання у цій справі призначене на 8 жовтня.
За висвітлення протестів в Білорусі в серпні і вересні 2020 року в Білорусі були затримані десятки журналістів незалежних ЗМІ – білоруських та іноземних.
Чоловікові Тихановської продовжили термін арешту
Білоруському блогеру й опозиціонеру Сергієві Тихановському, чоловікові опозиціонерки Світлани Тихановської, затриманому в кінці травня, додали два місяці утримання під вартою.
«Сергію Тихановському, лідерові руху «Страна для жизни» додали діб – він отримав додатково два місяці. Судового засідання з цього питання не проводилося. Після закінченні ще двох місяців, тобто рівно шести місяців із моменту затримання – Сергія повинні будуть або випустити, або висунути йому звинувачення», – написав 29 вересня ввечері телеграм-канал «Страна для жизни».
Соратники Тихановського заявили, що такий крок має на меті «не допустити виходу на свободу людини, яка здатна вивести народний протестний рух на новий рівень».
Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона змогла зареєструватися на виборах, коли в цьому відмовили її чоловікові.
Сергій Тихановський перебуває під арештом із 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і у втручанні в роботу виборчих комісій.
У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них силовики заявили, що знайшли пакет із сумою 900 тисяч доларів. Відеоблогер і його родичі заявляють, що гроші йому підкинули.
Зараз Тихановський перебуває в СІЗО №1 в Мінську як обвинувачений у кримінальній справі про організацію масових заворушень.
29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського.
У МЗС розповіли, як називатимуть Лукашенка
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, що Україна офіційно називатиме Олександра Лукашенка просто на ім’я. Про це Кулеба сказав під час онлайн-брифінгу 30 вересня, відповідаючи на запитання про те, як українська сторона офіційно звертатиметься до Лукашенка.
У міністра питали, чи будуть Олександра Лукашенка називати «незаконно обраним» чи «нелегітимним президентом».
«Це прекрасні формулювання для медіа, для заголовків, для постів у фейсбуці, але ви питаєте про офіційну позицію, я вам відповідаю, що офіційна позиція – Олександр Лукашенко», – сказав Кулеба.
Дружина білоруського блогера розповіла про «нелюдські умови» його тримання під вартою
Дружина білоруського блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» і фрілансера-консультанта Радіо Свобода розповіла про «нелюдські умови», в яких її чоловіка утримують у в’язниці в Жодіно.
Дарія Лосік впевнена, що Ігорю спеціально створюють такі умови, щоб зламати його і змусити обмовити себе й інших людей. Відео з розповіддю Дарії Лосик опублікувала в своєму телеграм-каналі білоруська служба Радіо Свобода.
«Мій чоловік, Ігор Лосік, консультант Радіо Свобода, був затриманий 25 червня прямо біля власного будинку в Барановичах. Відтоді ні я, ні наша дочка Пауліна, якій немає ще і двох років, ні його батьки його не бачили», – каже Дарія.
За її словами, Ігореві Лосіку «свідомо створюють нелюдські умови»: переводять із камери в камеру, позбавляють листів і преси, підсадили співкамерника з педикульозом, тримають у розташованій у напівпідвальному приміщенні маленькій камері, де не можна зробити навіть пару кроків.
«Говорячи чесно і прямо, для мого чоловіка і батька нашої дочки влаштували катівню, помістивши його в умови, що мало відрізняються від нелюдських», – заявила Дарія.
Жінка впевнена, що всім цим її чоловіка не вдасться зламати, і він не обмовить ні себе, ні інших людей.
Звертаючись до Слідчого комітету, Генеральної прокуратури і міліції, Дарія Лосік зажадала припинити тиск на чоловіка, звільнити його і припинити знущання над ним і сім’єю.
Лосіка затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі за участю дев’яти осіб і двох понятих. У блогера конфіскували ноутбук, комп’ютер і, можливо, телефон.
Ігор Лосік є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа. Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання Лосіка і закликала негайно його відпустити.
На телеграм-канал «Білорусь головного мозку» підписані 427 тисяч людей. Він докладно висвітлює події навколо виборів президента Білорусі і мітинги й затримання після них.
Білорусь: країна переможеного парламентаризму
«Точка зору» Дмитра Шурхала, журналіста, автора програми «Історична Свобода»
«У той час, як білоруси протестують проти узурпації влади, білоруські народні обранці вдають, ніби в країні нічого такого не відбувається. На тлі тривалої політичної кризи в Білорусі абсолютно непомітний парламент. Одним зі «здобутків» Олександра Лукашенка стало перетворення білоруського парламенту на фікцію. Відтак зміна владної моделі стає не менш важливою, ніж усунення одіозного правителя.
У білоруській політичній кризі, яка днями перетнула п’ятдесятиденний рубіж, найбільше дивує відсутність реакції з боку білоруського парламенту. Там нема дискусій із приводу політичної ситуації, ніби парламенту в Білорусі зовсім немає.
Між тим, бодай формально, білоруський парламент все-таки існує – двопалатні Національні збори Республіки Білорусь (110 депутатів у нижній палаті і 64 у верхній). Проте білоруські народні обранці впритул не помічають гострої політичної кризи, в яку занурилася країна, і живуть якимось окремим життям. І навіть наявність депутатської недоторканності не робить їх політично активними.
Білоруські громадяни потерпають від сваволі силовиків, а їхні захищені імунітетом обранці – анічичирк!»
Більше читайте тут
У Білорусі з’явилися ще два політичні в’язні, загалом їх понад 70
Правозахисники визнали засуджених у Молодечному Мінської області Павла Пескова та Владислава Євстигнєєва політичними в'язнями.
29 вересня Пєсков і Євстигнєєв були засуджені за «опір спецназу» під час затримання мирних протестувальників на мітингу 19 червня. Пєсков був засуджений до трьох років і трьох місяців ув’язнення, а Євстигнєєв – до трьох років колонії суворого режиму.
«Застосування сили у відповідь на запобігання свавіллю із застосуванням непропорційного насильства затримання мирних протестувальників не змінює характер дій Павла Пєскова та Владислава Євстигнєєва з мирного на насильницький, – стверджують правозахисники, – «дії обвинувачених не супроводжувались побиттям, а заподіяння шкоди працівникам міліції не було їхньою метою».
На момент публікації в Білорусі було понад 70 політичних в'язнів.
Лідери ЄС можуть погодити санкції проти влади Білорусі на саміті в Брюсселі
Лідери Європейського союзу на саміті, який триватиме в Брюсселі 1-2 жовтня, можуть погодити санкції проти влади Білорусі.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, попередні висновки саміту, які опинилися в його розпорядженні, містять гострі формулювання щодо Білорусі.
«Є ознаки того, що санкції зрештою можуть отримати «зелене світло» сьогодні ввечері, а потім будуть формально схвалені наступного тижня. Дискусія буде з приводу того, чи включати до санкційного списку Лукашенка», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.
У проєкті рішення саміту, який є у розпорядженні Радіо Свобода, йдеться про те, що «Європейська рада засуджує неприйнятне насильство, застосоване білоруською владою до мирних протестувальників, а також вибіркові арешти і затримання після президентських виборів у країні, які не були ані вільними, ані чесними».
Крім того, на засіданні планують закликати ЄС у наступні кілька днів ухвалити рішення про санкції.
На саміті також йтиметься про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, ситуацію довкола Нагірного Карабаху і ситуацію в Східному Середземномор’ї та відносини з Туреччиною.
Засідання Європейської ради мало відбутися тиждень тому, але її президент Шарль Мішель був змушений піти на карантин через контакт з людиною, у якої виявили COVID-19.
ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн-членів ЄС, але, за повідомленнями, Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомляли джерела AFP.
ОМОН без масок: штучний інтелект «повертає обличчя» білоруським cиловикам (відео)
Білоруський айтішник Андрій Максимов разом із командою спеціалістів створив проєкт «повернення облич» на фото силовиків у балаклавах, які брали участь у розгонах та жорстких побиттях протестувальників у Білорусі. Відеодемонстрацію програми, за допомогою якої це стало можливим, подивилися вже понад мільйон користувачів YouTube. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода).
Київ висловив Мінську офіційну незгоду з низки питань політичного характеру
Міністерство закордонних справ України повідомило, що 1 жовтня у відомство був запрошений радник-посланець посла Білорусі в Україні (через відсутність самого посла у Києві – ред.) для надання пояснень через участю у «Форумі регіонів Білорусі та Росії» представника російської окупаційної адміністрації Володимира Константинова.
«Україна вважає неприпустимими такі недружні кроки білоруської сторони, які ставлять під сумнів приналежність до України тимчасово окупованої Росією АР Крим і м. Севастополь. Представник Посольства Білорусі у відповідь запевнив, що офіційна позиція Білорусі на підтримку територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах жодним чином не змінилася», – йдеться в повідомленні.
Раніше глава підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов виступив онлайн у Москві на «VII Форумі регіонів Білорусі та Росії». Серед іншого, він дорікнув членам парламенту Білорусі в тому, що офіційний Мінськ не визнав анексію Криму Росією.
Крім того, як повідомляє у чертвер МЗС України, під час зустрічі із зустрічі із радником-посланцем посла Білорусі в Україні йшлося також про «недружній інцидент із зупинкою та доглядом автомобіля посла України в Білорусі Ігоря Кизима на українсько-білоруському кордоні».
«МЗС України досі не отримало офіційних роз’яснень Мінська щодо цього інциденту», – йдеться в повідомленні.
Сидячий протест у Білорусі: студенти вийшли проти затримань одногрупників – фоторепортаж
Студенти зібралися під стінами Білоруського державного університету інформатики та радіоелектроніки в Мінську 30 вересня на підтримку одногрупників, які були затримані під час акцій протесту проти Олександра Лукашенка. За даними правозахисного центру «Вясна», після 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, було затримано понад 12 000 осіб. Учасники протестів вважають оголошені ЦВК Білорусі результати виборів сфальсифікованими, а жорстокість, до якої вдається білоруська влада – порушенням прав людини. Країни ЄС, країни Балтії, Канада, Велика Британія, Україна та інші країни не визнали інавгурацію Лукашенка.
Дивіться тут
Лідери ЄС схвалили санкції проти представників влади Білорусі, Лукашенка в списку немає
Лідери країн Європейського союзу погодили запровадження санкцій проти майже 40 посадових осіб Білорусі, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.
Після переговорів, що затягнулися до раннього ранку 2 жовтня, лідери ЄС змогли подолати заперечення Кіпру й погодити пакет санкцій.
Як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який головував на саміті ЄС у Брюсселі, 2 жовтня буде запущена спеціальна процедура для запровадження санкцій, що включатимуть замороження рахунків і візові обмеження.
Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.
Велика Британія і Канада вже запровадили санкції проти білоруських посадовців, зокрема і Лукашенка.
ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
«Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів й опозиційних політиків, не буде», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Шарль Мішель наголосив на важливості продемонструвати «надійність» ЄС після того, як Кіпр заблокував санкції проти Білорусі – про які домовилися в серпні – через суперечку з Туреччиною про її діяльність щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Мінськ вирішив відповісти своїм «чорним списком» на санкції ЄС
Білорусь заявляє, що підготує свій список осіб, яким буде заборонений в’їзд у країну, у відповідь на плани Європейського союзу запровадити санкції проти десятків білоруських чиновників, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.
Міністерство закордонних справ Білорусі заявило про це 2 жовтня, звинувативши ЄС у «покаранні» Білорусі за те, що країна «не виконала низку ультимативних вимог, які не виконала б жодна суверенна держава, яка себе поважає».
У МЗС Білорусі заявили, що «чорний список» не буде оприлюднений, відповідно до «усталеної цивілізованої дипломатичної практики».
Меркель услід за Макроном зустрінеться з Тихановською
Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрінеться 6 жовтня в Берліні з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською, повідомила речниця німецького уряду.
Зустріч відбудеться після того, як 29 вересня з Тихановською у Вільнюсі зустрівся президент Франції Емманюель Макрон.
Білорусь скасувала акредитацію всіх журналістів іноземних ЗМІ
Чинна влада Білорусі без попередження офіційно скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації.
Як мовиться в заяві Міністерства закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі.
«У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.
Ці заходи, зокрема, містяться в новій редакції Положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яку ухвалила Рада міністрів країни, мовиться в повідомленні, але текст документа обіцяють оприлюднити пізніше. Наразі в повідомленні перелічені заходи, що, за словами МЗС, мають полегшити процедури акредитації; про «захисні» ж заходи в повідомленні прямо не згадано.
Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати з понеділка, 5 жовтня.
При цьому в повідомленні зауважено, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.
Як мовиться в заяві МЗС Білорусі, нове положення про акредитацію дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».
Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.
Більше тут
У Білорусі кількість політв’язнів від початку президентської кампанії зросла з трьох до 74, або майже у 25 разів, пише білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисний центр «Весна».
Правозахисники визнали політв’язнями засуджених тільки за кримінальними звинуваченнями. За даними центру, всього з початку президентської кампанії відкрили понад 300 кримінальних справ проти учасників президентських перегонів, активістів їхніх штабів і учасників мирних акцій протесту.
За підрахунками організації, на акціях протесту по країні силовики затримали щонайменше 13 тисяч людей. У базі правозахисного центру «Весна» станом на 30 вересня зареєстровано 2082 арешти і 1280 штрафів на суму близько 240 тисяч доларів.
Білорусь викликає своїх послів у Польщі й Литві до Мінська і каже їхнім послам їхати додому
Білорусь викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві. Як повідомив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз, посли відкликаються з понеділка, 5 жовтня.
«Послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові», – додав він.
Наразі ж цих послів викликали до МЗС у Мінську – їм «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз на пресконференції.
Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.
Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед інших, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти його влади щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
Виклик посла для консультацій є однією з доволі високих форм дипломатичного демаршу.