У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову
Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.
В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.
Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.
25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.
Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.
Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції
Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.
У доповненому латвійському списку вказані: глава «Белтелерадіокомпанії» Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем'єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.
У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твітері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.
Лукашенка не визнали президентом. Що буде далі у відносинах ЄС та США із Білоруссю?
США та Європейський союз 23 вересня відкинули імпровізовану «інавгурацію» Олександра Лукашенка на новий термін на посаді президента Білорусі після виборів, які вони вважають сфальсифікованими, та після брутального придушення мирних протестів проти фальсифікації виборів. Більше про це читайте за лінком.
«Сигнал для європейців». Безсмертний про невизнання Україною інавгурації Лукашенка
Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у твітері про те, що Україна не визнає інавгурацію та повноваження Олександра Лукашенка, як президента Білорусі, було більше спрямоване на світову спільноту, зокрема – на Європу, вважає дипломат Роман Безсмертний, колишній надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011рр.). Про це він заявив у прямому ефірі на Радіо Свобода.
«Очевидно, що використаний канал свідчить про те, що це сигнал більше для європейців, для європейських країн, країн світу, щоб стати в ряд з тими країнами, які поділяють цю позицію (про невизнання інавгурації – ред.) Але треба розуміти, що подібну позицію від імені української держави можуть давати два інститути – президент і парламент. Очевидно і те, що міністр закордонних справ ніколи сам таку думку не висловлює. Це думка, яка відповідає позиції політичного керівництва країни. Хотілося б так думати», – заявив Безсмертний.
КНУ не розглядав звернення випускників, які просили позбавити Лукашенка звання почесного доктора
Київський національний університет імені Тараса Шевченка не розглядав звернення випускників та студентів, які просили позбавити Олександра Лукашенка звання почесного доктора, повідомив центр комунікацій КНУ у відповідь на запит Радіо Свобода.
«5 вересня 2020 року відбулося установче засідання Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка нового скликання. На цьому засіданні не розглядалося зазначене вами питання», – розповіли в університеті.
При цьому в КНУ повідомили, що положенням про звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка» не передбачена процедура позбавлення раніше наданого звання.
У серпні на тлі антиурядових протестів у Білорусі випускники та студенти Київського національного університету звернулися до ректора та членів Вченої ради із закликом скасувати присвоєння Олександру Лукашенку звання почесного доктора КНУ, яке той отримав у 2009 році.
У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову
Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.
В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.
Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.
25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.
Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції
Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.
У доповненому латвійському списку вказані: глава Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем'єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.
У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твіттері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.
Людей замкнули в ОРДЛО, Київ не визнає Лукашенка президентом: тиждень на Донбасі
Дуже стисло – про все важливе в регіоні за тиждень від команди Радіо Донбас.Реалії.
Поки населення Донбасу обурюється через те, що місцеві вибори тут не відбудуться не тільки у прифронтовій зоні, але і у віддалених мирних містах, УПЦ (МП) провела явно проросійський форум «Люди миру» у Святогірську Донецької області. Наш журналіст розібрався, що не так із гаслами типу «треба просто подивитися в очі» та гостями форуму, які позиціонували себе як незалежні та аполітичні.
«Жіночий марш» у Мінську знову завершився затриманнями
Традиційний суботній «Жіночий марш» у Мінську 26 вересня тривав близько двох з половиною годин, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Протягом маршу силовики затримали близько сотні учасників. Станом на 18.30 правозахисникам відомі імена понад 70 затриманих.
Макрон: Лукашенку слід добровільно піти
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Олександру Лукашенко слід добровільно залишити посаду. Про це Макрон заявив в інтервʼю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 26 вересня.
Макрон вважає, що в Білорусі триває криза авторитарної влади, яка не здатна зрозуміти логіку демократії і намагається утриматися силою.
«Лукашенко має піти», – твердить Макрон. За словами французького лідера, 14 вересня в розмові з президентом Росії Володимиром Путіним він сказав, що «Росія має зіграти свою роль, і ця роль може бути позитивною, якщо вона підштовхне Лукашенка до поваги виборчого права і звільнення політичних в’язнів».
У Білорусі з 9 серпня тривають масові протести проти переобрання Олександра Лукашенка. Демонстранти вважають голосування сфальсифікованим і вимагають проведення чесних виборів та покарання силовиків, причетних до насильства.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
МВС Білорусі повідомило про затримання 150 людей під час протестів 26 вересня
У Білорусі 26 вересня затримали 150 людей, до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення заарештовані 116 із них, повідомляє білоруське МВС.
За підрахунками відомства, в 10 акціях протесту в шести населених пунктах взяли участь близько 300 людей. Наймасовішим став жіночий марш у Мінську, де кількість протестувальниць не перевищила 200, ідеться в повідомленні.
При цьому в 13 провладних заходах, як повідомляють в МВС, брало участь близько 40 тисяч осіб.
У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. 27 вересня, згідно з повідомленнями соцмереж, у Білорусі відбудеться «народна інавгурація справжнього президента».
У Білорусі в неділю співробітники силових структур затримали десятки учасників акцій протесту в столиці Мінську та інших містах країни, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
Так, на проспекті Переможців раніше зібралися сотні людей, в тому числі перед Палацом спорту і біля готелю «Ювілейний». За повідомленнями, туди під’їхали кілька авто з силовиками і затримали десятки людей. Повідомляється, що ОМОНівці затримували людей і у дворах будинків.
Про десятки заарештованих повідомляють у Гродно (там сталися сутички між силовиками і протестувальниками), у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Про кількох затриманих повідомляють у Бобруйську, Вітебську та Бресті. Правозахисний центр «Весна» заявив про майже 70 затриманих, але цей список не є остаточним, і оновлюється.
У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. 27 вересня, згідно з повідомленнями соцмереж, у Білорусі відбудеться «народна інавгурація справжнього президента».
Протести в Білорусі: автомати, гранати і сльозогінний газ – силовики арештовують людей
У Білорусі продовжуються протести. Співробітники силових структур затримують учасників акцій протесту. Про десятки заарештованих повідомляють у Гродно (відбулися сутички між силовиками і протестувальниками), у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як зазначають очевидці, проти учасників протестів застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Про кількох затриманих повідомили у Бобруйську, Вітебську та Бресті. Правозахисний центр «Весна» заявив про близько 70 затриманих, але цей список не є остаточним, й оновлюється.
У Білорусі під час протестів силовики затримали сотні людей
У Білорусі під час загальнонаціональних акцій силовики застосували проти мітингувальників сльозогінний газ та світлошумові гранати, сотні людей затримані.
В акції у Мінську брали участь близько 100 тисяч людей. Люди скандували «фашист» та «ганьба», засуджуючи реакції Олександра Лукашенка і його уряду на протести і вимоги опозиції. Деякі протестувальники пішли о 18:00, як почався дощ. Але більшість залишилися на проспекті Незалежності.
У Гомелі протестувальників атакував ОМОН у масках, застосувавши сльозогінний газ та постріли у повітря. Силовики затримували учасників акції.
Про арешти повідомили і у Гродно, де силовики також застосували сльозогінний газ.
Повідомлялося також про мітинги у Могильові і Ліді. В Могильові силовики застосували світлошумові гранати після того, як кілька десятків людей спробували двома колонами пройти центральними вулицями міста. За словами очевидців, силовики били протестувальників кийками та затримували людей у маршрутках.
Міністерство внутрішніх справ Білорусі визнало затримання «близько 200» протестувальників по всій країні, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Правозахисна група «Весна» опублікувала імена 341 людини, затриманої протягом дня, у списку, який постійно оновлюється.
У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.
МВС Білорусі заявило про затримання понад 350 людей під час недільних протестів
У Білорусі під час акцій протесту 27 вересня затримали понад 350 людей до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення, повідомляє Міністерство внутрішніх справ країни.
У Білорусі напередодні проходили 22 протестні акції. За підрахунками відомства, число демонстрантів «значно зменшилося» в порівнянні з попередніми вихідними. У попередню неділю міліція повідомляла про участь в акціях по країні понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.
Водночас, за оцінками незалежних ЗМІ, лише в марші в Мінську взяли участь понад 100 тисяч людей.
Світлана Алексієвич поїхала з Білорусі до Німеччини
Нобелівська лауреатка з літератури, член президії Координаційної ради білоруської опозиції Світлана Алексієвич вирушила до Німеччини, повідомляє портал TUT.BY із посиланням на її помічницю.
За словами помічниці, від’їзд письменниці «ніяк не пов’язаний» з кримінальною справою про «захоплення влади», яке влада Білорусі відкрила проти членів Координаційної ради. Алексієвич донедавна залишалася єдиним членом ради, яку не заарештовували і яка не виїжджала за кордон.
Представник письменниці Білоруській службі Радіо Свобода заявив, що Алексієвич поїхала до Німеччини на лікування і поїздка була запланована заздалегідь. За його словами, вона повернеться через місяць.
«Вона ще два місяці тому мала поїхати до лікаря, але цьому заважали то коронавірус, то політичні події. Після Німеччини вона має намір відвідати Італію, де їй присудили премію. Вона збирається повернутися в Білорусь через місяць. Від своєї діяльності в складі Координаційної ради вона не відмовляється», – розповів представник Алексієвич.
Вранці 9 вересня Світлана Алексієвич повідомила в соцмережах, що невідомі намагалися потрапити до неї в квартиру. Відразу після цього до неї додому приїхали посли Литви, Німеччини, Польщі, Швеції, Словаччини та Чехії. Алексієвич розповіла журналістам, що з моменту проведення виборів 9 серпня помітила, що за нею стежать, зауваживши втім, що «це було вже завжди». Вона заявила, що не планує покидати Білорусь.
«Народна інавгурація Тихановської»: 50-й день протестів у Білорусі
«Народна інавгурація Тихановської»: 50-й день протестів у Білорусі (фоторепортаж)
27 вересня був сьомий тиждень поспіль і п'ятдесятий день масштабних акцій протесту проти режиму Олександра Лукашенка у Білорусі. У відповідь на таємну інавгурацію, яку Лукашенко раптово провів 23 вересня, недільний марш в соцмережах назвали «народною інавгурацією Світлани Тихановської».
Вже традиційно заздалегідь був оточений Палац Незалежності і стела на проспекті Переможців, в різних районах міста почалися превентивні затримання. У марші тільки в Мінську взяли участь понад 100 тисяч осіб. Масштабні акції та затримання протестувальників відбулися в Гомелі, Гродно, Могильові, Новополоцьку, Світлогорську, Березині, Жодині, Ліді, Молодечні, Барановичах. За інформацією МВС Білорусі, всього в неділю затримали близько 200 осіб, правозахисники повідомляють про щонайменше 230 затриманих.
«Стріляти на ураження»: свідок вбивства протестувальника Тарайковського виїхав до України
Свідок загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського виїхав до України, повідомляє кореспондентка білоруської служби Радіо Свобода 28 вересня.
Архітектор-дизайнер В’ячеслав Смольський, за його словами, мусив виїхати з Білорусі після того, як звернувся до штабу опозиціонера Віктора Бабарика з пропозицією виступити свідком обвинувачення у справі про вбивство Тарайковського.
Про вбивство Тарайковського Смольський розповів у Білоруському інформаційному центрі в Києві. Він згадав, що під час маршу 9 серпня групу протестувальників, серед яких був і він, розганяли силовики з ОМОНу та загону спеціального реагування «Алмаз», використовуючи травматичну зброю та світлошумові гранати.
«В якийсь момент я почав знімати відео. Не розумію, чому, але воно стало дуже важливим. Попереду мене був Тарайковський, який йшов у шортах, у майці, з порожніми руками – і це добре видно на відео. Це підтверджує, що версія МВС, нібито він підірвався на саморобному вибуховому пристрої, яку ніс у бік силовиків – нахабна брехня і спроба приховати злочини проти людяності», – сказав він.
За словами учасника протестів, силовики були в бронежилетах та озброєні, тоді як у протестувальників зброї не було.
«Cиловики виконували наказ, і їхньою метою було стріляти на ураження і в будь-який спосіб придушити протест. Олександр (Тарайковський – ред.), який рухався в бік силовиків, підняв руки вгору, і в цей момент повз нього пролетіла світлошумова граната, яка летіла йому в живіт, але не зачепила. А коли він пройшов ще два метри вперед, в нього вистрілили, після чого він почав хилитися й падати, і, як вже видно з іншого відео, у нього був ще один постріл, з іншого боку», – сказав Смольський.
Як пояснив свідок, після його спілкування зі штабом Бабарика силовики провели там обшуки і вилучили комп’ютери, на яких, на думку Смольського, виявили його листування з юристами штабу. Він вже переховувався, коли хтось зламав замок його квартири.
Смольський виїхав до України 17 вересня. В Білорусі в нього лишилися наречена і батьки.
Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.
Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
Макрон зустрінеться з Тихановською у Вільнюсі – AFP
Президент Франції Еммануель Макрон проведе зустріч зі Світланою Тихановською 29 вересня під час візиту до Литви, повідомляє інформаційна агенція France-Presse (AFP) з посиланням на адміністрацію французького лідера.
За даними агенції, президент Франції зустрінеться з Тихоновською у Вільнюсі у вівторок вранці.
Раніше представник французького уряду Габріель Атталус заявив, що Еммануель Макрон готовий зустрітися зі Світланою Тихановською під час свого візиту до Литви, якщо вона попросить зустрічі.
Тихановська, яка була головною опоненткою Олесандра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня, виїхала до Литви після дня виборів. Вона не визнала перемогу Лукашенка.
21 вересня Світлана Тихановська заявила, що очікує від Євросоюзу невизнання легітимності Лукашенка, а також закликала припинити підтримувати режим фінансово. Голова дипломатичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що Тихановська демонструє здатність до «справжнього керівництва».
Білоруський пат для Кремля. «Путін боїться повторити долю Лукашенка» – Назарій Заноз
Ситуація патова, бо Росія не до кінця розуміє, що робити з Лукашенком. Зараз його намагатимуться переконати бути зговірливішим. Йти на поступки Москві, якщо воліє зберегти її підтримку. Але Лукашенко так само має усвідомлювати, що ніхто йому серйозної та реальної допомоги не надасть: ні фінансової, ні збройної, бо Кремль воліє залишитися в тіні та вичікувати. Хіба що випаде нагода стати рятівником чи посадити сторони за стіл переговорів, але щоб це робилося на вигідних для російської влади умовах. А що вигідно для російської влади – апріорі невигідно Білорусі – ні народові, ні Лукашенкові.
Більше читайте тут