Таємна інавгурація Лукашенка: що про це думають білоруси?
23 вересня вранці відбулася інавгурація Олександр Лукашенка на посаду президента Білорусі, попри суперечливі вибори та масові протести білоруського суспільств проти офіційного оголошених їхніх результатів. Церемонія інавгурації відбулася у Палаці незалежності. Про те, що інавгурація відбудеться 23 вересня, заздалегідь не повідомлялося. Зранку жителі Мінська виявили, що біля Палацу незалежності спостерігається скупчення техніки і військових, а проспект Незалежності перекритий. Що білоруси думають про таємну інавгурацію Олександра Лукашенка? Про це Білоруська редакція Радіо Свобода цікавилася на вулицях Мінська.
У Білорусі жорстко затримують учасників протестів після інавгурації Лукашенка. Є поранені
У центрі Мінська силовики жорстко затримують і б’ють протестувальників, які вийшли на вулиці білоруської столиці в зв’язку з раптовою інавгурацією Олександра Лукашенка.
За даними правозахисного центру «Весна», по всій країні затримані щонайменше 160 людей. Чути вибухи світлошумових гранат.
Ближче до вечора 23 вересня біля стели «Мінськ – місто-герой» зібралися близько п’яти тисяч людей. ОМОН у зеленій і чорній формі розігнав присутніх за допомогою водометів.
Кілька десятків людей затримали, інші розбіглися по найближчих дворах і магазинах.
Частина протестувальників сховалася від силовиків у прилеглому торговому центрі, але жорсткі затримання почалися і там.
Співробітники ОМОНу валять людей на асфальт і заламують руки за спину. До деяких при затриманні застосовують силу, кажуть очевидці. Учасники акції при цьому скандують «Ганьба!», повідомляє телеканал «Настоящее время».
Затримання відбуваються також біля Немиги і Палацу спорту. На тротуарах уздовж вулиці Машерова залишаються кілька тисяч протестувальників. По місту формуються локальні колони. Надходять повідомлення про поранених.
Біля ТЦ «Галерея», до якого відступили протестувальники, люди вишикувалися в ланцюг. Вони не пропустили машину ДАІ і вийшли на проїжджу частину. Автомобілі сигналять їм на знак підтримки.
Співробітники ОМОНу хотіли пройти в торговий центр, але охоронці не пропустили їх і закрили всі двері. Силовики затримали багатьох людей біля бізнес-центру Royal Plaza на проспекті Переможців.
У Бресті також пройшли масові затримання. Як розповіла телеканалу «Настоящее время» журналістка і головний редактор видання «Бінокль» Ксенія Петрович, у місті ОМОН зачищав двори, в яких ховалися протестувальники, до деяких при затриманні застосовують силу.
Масові акції проти інавгурації Лукашенка також пройшли у Вітебську, Могильові, Жодіно, Солігорську і декількох інших містах.
Олександр Лукашенко 23 вересня таємно вступив на посаду президента Білорусі. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська назвала інавгурацію фарсом: «Насправді сьогодні Лукашенко просто пішов на пенсію».
Легітимність Лукашенко як президента також не визнали США, вісім країн ЄС і Україна.
Фоторепортаж: у Києві протестували проти таємної інавгурації Лукашенка
Кілька десятків білорусів зібралися у середу ввечері під стінами посольства Білорусі в Києві. Вони протестували проти таємної інавгурації Олександра Лукашенка, яка відбулася 23 вересня, та висловлювали свою солідарність протестувальникам у Білорусі. Учасники акції тримали прапори та плакати, скандували «Живє Бєларусь», «Йди» і «Лукашенко в автозак». Також «кровью» вимазали прапор Білорусі і зіграли перформанс «інавгурація Лукашенка».
Фоторепортаж: у Києві протестували проти таємної інавгурації Лукашенка
Понад 250 учасників протестів проти інавгурації Лукашенка затримали в Білорусі
Таємна інавгурація Олександра Лукашенка викликала хвилю обурення в Білорусі і нові масові маніфестації. Протести в країні не припиняються з 9 серпня, дня виборів президента. Багато громадян не згодні з офіційними результатами – за версією ЦВК, переміг Олександр Лукашенко, отримавши 80% голосів. ОМОН, люди в напіввійськової формі без шевронів і міліція незмінно застосовують проти учасників протестів грубу силу. Затриманих, за даними потерпілих, очевидців і правозахисників, б’ють і піддають тортурам. У середу затримали понад 250 осіб. (Reuters та Білоруської редакції Радіо Свобода)
ЄС відмовляється визнавати Лукашенка президентом Білорусі – Боррель
Голова зовнішньополітичного відомства ЄС підтвердив позицію блоку про те, що він відмовляється визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала масові демонстрації по всій країні.
«Ця «інавгурація» прямо суперечить волі значної частини населення Білорусі, вираженої в численних, безпрецедентних і мирних протестах після виборів, і спонукає лише до подальшого поглиблення політичної кризи в Білорусі», – заявив 24 вересня віцепрезидент Європейської комісії, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель.
Він додав, що Брюссель нині переглядає свої відносини з Мінськом.
«Позиція Європейського союзу очевидна: громадяни Білорусі заслуговують на право бути представленими тими, кого вони вільно обирають», – сказав Боррель.
Він зазначив, що ЄС «вражений і зворушений мужністю білоруського народу, який продовжує мирно захищати демократію і свої основні права, попри жорстокі репресії з боку білоруської влади».
ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка, повідомили агенції AFP в дипломатичних колах. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн0членів ЄС, але Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомили джерела AFP. За попередніми даними, це питання може обговорюватися на саміті ЄС 1-2 жовтня в Брюсселі.
Тим часом США також заявили, що «вибори 9 серпня (в Білорусі – ред.) не були вільними і справедливими. Оголошені результати були сфальсифіковані і не підтверджували легітимність», – сказав 23 вересня у коментарі Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода представник Держдепартаменту.
«Сполучені Штати не можуть вважати Олександра Лукашенка законно обраним лідером Білорусі», – сказав представник Держдепартаменту.
У відомстві закликали до «загальнонаціонального діалогу», який призвів би до «вільних і справедливих виборів під наглядом незалежних спостерігачів». Першим кроком до «справжнього національного діалогу» в Держдепартаменті США назвали звільнення несправедливо затриманих і припинення репресій проти мирних протестувальників».
Лукашенко сам визнав сумнівність своєї легітимності – Карбалевич
«Найгіршим злом було б, якби ця інавгурація супроводжувалася масовими протестами...»
МВС Білорусі повідомило про 364 затриманих під час протестів 23 вересня
У Білорусі 23 вересня під час акцій протестів затримали 364 людини, з них в Мінську – 252, до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення заарештовані 320 осіб, повідомляє із посиланням на МВС Білорусі телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Повідомляється, що, за даними МВС, напередодні в країні відбулося 59 протестних акцій. Силовики стверджують, що в них взяли участь близько 5 тисяч осіб.
У МВС жорсткий розгін учасників акцій і використання спецзасобів пояснили необхідністю «припинення масових порушень громадського порядку з боку агресивно налаштованих осіб».
«Протести набули агресивного характеру і супроводжувалися відкритими зіткненнями з органами правопорядку: камені і інші предмети, пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, летіли в бік правоохоронців. Серед міліціонерів є постраждалі. Учасниками сутичок переважно були молоді люди у віці до 30 років», – йдеться в повідомленні МВС.
23 вересня силовики у Мінську жорстко затримували протестувальників, які вийшли на вулиці білоруської столиці в зв’язку з раптовою інавгурацією Олександра Лукашенка. Масові акції проти інавгурації Лукашенка також пройшли у Вітебську, Могильові, Жодіно, Солігорську і декількох інших містах.
«Умови прийнятні, нові подруги чудові» – білоруська опозиціонерка Колесникова написала листа з СІЗО
Одна з лідерок білоруської опозиції Марія Колесникова написала батькові Олександрові Колесникову листа з СІЗО в місті Жодіно, повідомляє її сторінка у фейсбуці.
У повідомленні йдеться, що батько політика через півтора тижня після відправлення отримав у Мінську лист із біло-червоно-білими сердечками і білою стрічкою в конверті.
«Зі мною все гаразд, умови прийнятні і нові подруги чудові. Ми займаємося фітнесом на вулиці під час прогулянки і багато їмо. Дуже сумую за тобою і Танею. Я дуже сподіваюся, що з нею і командою все в порядку. Обіймаю міцно їх усіх. Обов’язково скажи їм не здаватися, тільки вперед! Ці всі, хто мене викрадав, неймовірно слабкі і в істериці. Вони навіть не вміють робити свою роботу добре. У них скрізь бардак і хаос. І це не жарт», – ідеться в листі.
Влада Білорусі намагалася вислати Колесникову з країни 7 вересня, але не змогла: жінка порвала білоруський паспорт і відмовилася виїхати в Україну, як її соратники, яких вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.
Слідчий комітет Білорусі висунув їй офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 Кримінального кодексу країни («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, вчинені з використанням ЗМІ та мережі інтернет»). За цією частиною статті їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
Олександр Лукашенко 23 вересня взяв участь у церемонії вступу на посаду президента Білорусі. Вперше в сучасній історії країни церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості. Після цього в різних містах відбулися акції протесту, силовики жорстко розганяли демонстрантів у Мінську, всього було затримано більш як 360 людей.
ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності. У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі. МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує. Також не визнали легітимною інавгурацію Лукашенка Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Україна і Данія.
Візит Зеленського до Білорусі скасований – речниця
Візит президента України Володимира Зеленського до Білорусі скасований, повідомила його речниця Юлія Мендель у коментарі Радіо Свобода.
«Справді, візит президента України до Білорусі, що планувався в жовтні, був скасований», – розповіла Мендель Радіо Свобода, не уточнивши деталі.
Посол Білорусі в Україні Ігор Сокол в інтерв’ю виданню «Ukraine Business Review» заявив, що днями українська сторона днями звернулася до Білорусі з ініціативою перенести Форум регіонів Білорусі та України на 2021 рік. Захід мав відбутися в місті Гродно в жовтні, його планував відвідати Зеленський.
Вранці 23 вересня у палаці Незалежності в Мінську відбулася неанонсована інавгурація Олександра Лукашенка. Низка країн Заходу вже заявили, що не визнають Лукашенка президентом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави»
МЗС Білорусі розкритикувало Україну за відмову визнати легітимність Лукашенка
Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка, інавгурацію якого провели 23 вересня.
«Білоруський народ не потребує «легітимізації» своєї влади з боку самоназваних факультативних «легітиматорів». Це питання є надуманим і штучним. Спроби окремих країн Заходу поставити під сумнів легітимність глави держави ніяк не відображають думки переважної більшості міжнародної спільноти», – йдеться в заяві.
«Особливе здивування викликає поведінка наших українських сусідів, які вже навіть не намагаються закамуфлювати несамостійність в ухваленні своїх зовнішньополітичних рішень і не припиняють потік заяв нібито зі своїми «просунутими» оцінками чомусь нашої внутрішньополітичної ситуації. Складається відчуття, що саме «навчитися вчити» поки є головним результатом українсько-європейського співробітництва. При цьому покликані догодити модним трендам заяви звучать від представника уряду сусідньої держави, яку Білорусь щиро і безкорисливо підтримує, зайнявши абсолютно незалежну і самостійну позицію», – заявили у МЗС Білорусі.
У відомстві додали, що продовжать «підтримувати братній український народ».
«Білорусь ніколи не втручалася і не має наміру втручатися у внутрішні справи інших держав. Очікуємо від наших іноземних партнерів аналогічного підходу», – додали у МЗС.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
США, Канада і Британія готують санкції проти Білорусі – Reuters
США, Великобританія і Канада можуть вже в п’ятницю, 25 вересня, запровадити санкції проти громадян Білорусі, яких вони вважають відповідальними за підтасовування результатів виборів і насильство щодо мирних протестувальників. Про це з посиланням чотири джерела повідомляє агентство Reuters. Співрозмовники агентства не виключають, що узгодження санкцій між країнами може тривати довше.
Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив у четвер в парламенті, що уряд готує санкції проти винних у порушеннях прав людини в Білорусі – і координує дії з США і Канадою.
У Держдепартаменті США і Міністерстві закордонних справ Канади поки офіційно не заявляли про запровадження санкцій.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
Білорусь: адвокат Марії Колесникової перестала виходити на зв’язок
Адвокат члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової Людмила Козак перестала виходити на зв’язок. Про це повідомляє TUT.BY з посиланням на адвоката Віктора Мацкевича.
«О 13:50 Людмила попрощалася зі своєю колегою, з якою зустрічалася на вулиці Комуністичній. Поспішала на судове засідання. У суд вона не приїхала. Машина припаркована на Комуністичній, закрита», – повідомив Мацкевич.
За його словами, чоловік Козак подає заяву про викрадення людини в РУВС Центрального району. «Ми з чоловіком Людмили вважаємо, що її зникнення пов’язане з професійною діяльністю», – зазначив Мацкевич.
Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.
Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
Майже три сотні законодавців зі США та Європи закликають Лукашенка звільнити політичних в’язнів
Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.
270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.
Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.
«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.
Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.
Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.
Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
Несподівана інавгурація Лукашенка: «партизанська операція чи злодійська сходка?» (Огляд преси)
Українська преса продовжує коментувати останні події в Білорусі, зокрема, церемонію несподіваної інавгурації Олександра Лукашенка. Так, газета «Україна молода» інформує, що у своїй інавгураційній промові Лукашенко заявив, що дає «клятву на вірність Батьківщині і народу з особливим почуттям» і пообіцяв зробити все, щоб білоруський народ не пошкодував про свій вибір. За його словами, Білорусь стала єдиною країною, де «кольорова революція» провалилася, це вибір народу, який «не хоче втратити країну».
Газета пише, що термін інавгурації, визначений Конституцією, спливає 5 листопада, але Лукашенко вирішив пришвидшити події, «бо відчуває, що влада вислизає з його рук». Про те, як відреагувало білоруське суспільство на інавгурацію, йдеться в статті «Інавгурація чи злодійський «сходняк»?».
У статті «Партизанська операція чи злодійська сходка?» газета «День» інформує, що рівень секретності інавгурації був настільки високим, що ніхто з семи сотень її учасників не знав заздалегідь про дату й час її проведення, а саму інавгурацію, всупереч закону, не показали по державному телебаченню. Замість неї громадяни Білорусі дивилися старий російський серіал «Сині ночі», що розповідає про діяльність піонерської організації СРСР і про насичений внутрішній світ мешканців піонерського табору імені Павлика Морозова.
«Злодійська сходка для коронації чергового злодія в законі», – так назвав інавгурацію Лукашенка Павло Латушко, член опозиційної Координаційної ради Білорусі.
«Сам Лукашенко до себе ставиться з величезною симпатією, тому він назвав свою інавгурацію просто й коротко – «днем перемоги». Щоправда, Олександр Григорович не уточнив, чому переможці змушені були настільки ретельно приховувати свій тріумф», – зазначає видання.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
Вуличні акції протесту в Білорусі тривають вже сьомий тиждень після виборів, визнати які недійсними через фальсифікації результатів вимагають протестувальники. Крім того, жителі Білорусі обурені жорстокістю міліції та ОМОНу.
Білорус, який живе за кордоном, придумав мобільний застосунок «Крама». Він допомагає визначити, чи пов’язана компанія-виробник того чи іншого товару з Олександром Лукашенком або з державними компаніями, які чинять тиск на співробітників через участь у протестах. За перший тиждень його завантажили понад 60 тисяч користувачів iOS і Android.
Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», поговорили з автором програми Сергієм Костромою про те, навіщо він його створив, які компанії вніс в «чорний список» і якого ефекту очікує.
Нелегітимний: Україна не визнає Лукашенка | Свобода Live
Таємна інавгурація Олександра Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Чи погіршаться після цього і так непрості відносини між Києвом та Мінськом? І як може відповісти Лукашенко? Про це говоримо у програмі Свобода Live.
Учасники програми:
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України;
Павло Латушко, член президії Координаційної ради з трансферу влади у Білорусі;
Роман Безсмертний, посол України у Білорусі в 2010-2011 роках;
Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики.
Суд у Мінську відхилив клопотання захисту Колесникової про скасування арешту
Суд у Мінську відхилив клопотання захисту члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової, яка перебуває під арештом, про зміну запобіжного заходу.
Захист оскаржував рішення суду попередньої інстанції про відхилення скарги захисника щодо затримання Колесникової.
На суді був присутній лише один з адвокатів Колесникової – Олександр Пильченко. Її другий адвокат Людмила Козак перебуває в слідчому ізоляторі у справі про адміністративне провадження (невідомо, про яке саме порушення йдеться), зазначає білоруська служба Радіо Свобода.
Зустріч проходила у закритому режимі, пресу та тих, хто прийшов підтримати Колесникову, допустили лише на оголошення рішення.
Як і раніше, до суду прийшли представники європейських посольств та білоруси, щоб підтримати Колесникову.
Координаційна рада опозиції Білорусі закликала ЄС створити групу ad-hoc для виходу країни з кризи
У Координаційній раді опозиції Білорусі хочуть створити міжнародну групу ad-hoc з мандатом місії ОБСЄ для того, аби врегулювати кризу всередині країни. Про це в ефірі Радіо Свобода сказав Павло Латушко, член президіуму Координаційної ради.
«Ми вважаємо важливим, щоб до цього долучилися головні країни у світі. Це Німеччина як очільниця Євросоюзу, Франція, яка є вельми важливим членом Євросоюзу, Сполучені Штати Америки, Велика Британія і також нам важливо, аби Росія долучилась до цього процесу, щоб знайти вихід із тої складної ситуації, яка склалась у нашій країні», – сказав Латушко.
Він додав, що члени Координаційної ради запропонували застосувати московський механізм роботи ОБСЄ. За такого методу створюють місію із залученням експертів, які не можуть бути громадянами та резидентами країни, яка ініціювала місію.
Олександр Лукашенко 23 вересня взяв участь у церемонії вступу на посаду президента Білорусі. Вперше в сучасній історії країни церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості. Після цього в різних містах відбулися акції протесту, силовики жорстко розганяли демонстрантів у Мінську, всього було затримано більш як 360 людей.
ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності. У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі. МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує. Також не визнали легітимною інавгурацію Лукашенка Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Україна і Данія.
«Сигнал для європейців». Безсмертний про невизнання Україною інавгурації Лукашенка
Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у твітері про те, що Україна не визнає інавгурацію та повноваження Олександра Лукашенка, як президента Білорусі, було більше спрямоване на світову спільноту, зокрема – на Європу, вважає дипломат Роман Безсмертний, колишній надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011рр.). Про це він заявив у прямому ефірі на Радіо Свобода.
«Очевидно, що використаний канал свідчить про те, що це сигнал більше для європейців, для європейських країн, країн світу, щоб стати в ряд з тими країнами, які поділяють цю позицію (про невизнання інавгурації – ред.) Але треба розуміти, що подібну позицію від імені української держави можуть давати два інститути – президент і парламент. Очевидно і те, що міністр закордонних справ ніколи сам таку думку не висловлює. Це думка, яка відповідає позиції політичного керівництва країни. Хотілося б так думати», – заявив Безсмертний.
За словами Безсмертного, таку політичну оцінку з боку МЗС слід розрізняти від інших видів взаємовідносин між двома країнами.
«Була дана просто політична оцінка події, яка відбулася. І треба розрізняти, скажімо, політичну оцінку, консульські стосунки, права громадян, економічну співпрацю та бізнес», – зазначив Безсмертний.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму твіттері заявив напередодні, що проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка на посаду президента Білорусі не означає його визнання легітимним головою Білоруської держави.
КНУ не розглядав звернення випускників, які просили позбавити Лукашенка звання почесного доктора
Київський національний університет імені Тараса Шевченка не розглядав звернення випускників та студентів, які просили позбавити Олександра Лукашенка звання почесного доктора, повідомив центр комунікацій КНУ у відповідь на запит Радіо Свобода.
«5 вересня 2020 року відбулося установче засідання Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка нового скликання. На цьому засіданні не розглядалося зазначене вами питання», – розповіли в університеті.
При цьому в КНУ повідомили, що положенням про звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка» не передбачена процедура позбавлення раніше наданого звання.
У серпні на тлі антиурядових протестів у Білорусі випускники та студенти Київського національного університету звернулися до ректора та членів Вченої ради із закликом скасувати присвоєння Олександру Лукашенку звання почесного доктора КНУ, яке той отримав у 2009 році.