У Білорусі під відділком міліції чоловік вчинив спробу самоспалення
У місті Смолевичі Мінської області Білорусі під одним із місцевих відділків поліції чоловік здійснив спробу самоспалення. Як повідомляє 18 вересня Білоруська служба Радіо Свобода, чоловік облився бензином і підпалив себе. За повідомленнями, це сталося на сходах місцевого відділу міліції.
«Це молодий хлопець, який хотів довести свою правоту», – повідомили очевидці журналістам.
Підтвердити або спростувати цю інформацію в Смолевицькому управлінні міліції відмовились. У пресслужба МВС Білорусі теж інцидент не коментували.
Про стан чоловіка наразі нічого невідомо, як і конкретні мотиви його вчинку.
«Режим Лукашенка навмисне сприяв в’їзду на територію Білорусі великої кількості паломників» – Єнін
Білоруська влада на чолі з президентом країни Олександром Лукашенком зумисне створила такі умови, за яких паломники-хасиди опинилися біля українського кордону, попри заборону на в’їзд іноземців з боку офіційного Києва. Про це у прямому ефірі Радіо Свобода заявив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.
«Нам досить прикро, що білоруська влада повела себе саме в такий спосіб, чудово знаючи, що в’їзд відповідної категорії громадян на територію України в цей період буде неможливим. Вони спеціально, навмисне, оформлювали зазначених громадян на в’їзд в аеропорту Мінська, всупереч своїм же нормативним правилам. Відповідно, режим Лукашенка навмисне своїми діями сприяв в’їзду на територію Білорусі великої кількості паломників та їх транзиту до кордону з Україною. Цим режим Лукашенка навмисно наражав зазначених людей на небезпеку», – заявив Єнін.
Єнін також зазначив, що з 10 вересня Ізраїль входить до так званої «червоної зони» в самій Білорусі і, відповідно до білоруського законодавства, навіть транзитний в’їзд з держав, що входять до «червоної зони», заборонений.
«Нам важко все це пояснити. Я чув різні трактування такого підходу. Виходить так, що ти хотів комусь насолити, сів в калюжу сам, а страждають абсолютно сторонні люди. Чим хасиди насолили Лукашенку, мені важко сказати, і точно не мені оцінювати», – сказав Євген Єнін.
У Міністерстві закордонних справ Білорусі 16 вересня заявляли, що в разі, якщо українська сторона не відкриє кордон для пропуску паломників-хасидів, Мінськ буде сприяти у їхньому виїзді з Білорусі. Білоруські дипломати заявляли, що паломники «кинуті напризволяще біля закритого українцями кордону».
В Україні до 28 вересня заборонений в’їзд іноземцям та особам без громадянства, винятки є лише для окремих категорій осіб.
Із 14 вересня на білорусько-українському кордон почали збиратися хасиди, які намагалися потрапити до України й поїхати до Умані Черкаської області на святкування юдейського Нового року Рош га-Шана, який цьогоріч відзначають 18-20 вересня. Через це уряд вирішив закрити пункт пропуску «Нові Яриловичі» на Чернігівщині. Після цього частина паломників перемістилася до пункту пропуску «Виступовичі» в Житомирській області.
Раніше фактичний керівник Білорусі Олександр Лукашенко неодноразово критично висловлювався щодо України в контексті звинувачень інший країн у причетності до масових протестів у Білорусі, пов’язаними з президентськими виборами в цій країні.
У Білорусі юристу Максиму Знаку висунули звинувачення, він оголосив голодування – ЗМІ
Членові президії Координаційної ради білоруської опозиції і юристу Максиму Знаку висунули звинувачення за заклики до дій на шкоду національній безпеці (частина 3 статті 361 КК). Як передає білоруський портал Tut.by із посиланням на адвоката Дмитра Лаєвського, Максим Знак через незгоду з обвинуваченнями оголосив голодування.
«Звинувачення такі ж, як і підозри, не конкретизовані. Із них незрозуміло, які саме висловлювання Максима розцінюються як «спрямовані проти національної безпеки», і в цьому так само полягає переслідування за висловлення думки», – сказав адвокат.
За словами Лаєвського, для Максима Знака відмова від їжі в СІЗО – один з небагатьох способів боротьби проти беззаконня.
Раніше сьогодні Марії Колесниковій, одній із лідерів опозиції, членові президії Координаційної ради, також висунули звинувачення за аналогічною статтею. Їй продовжили арешт до 8 листопада. Обом опозиціонерам загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
Посли держав ЄС у Мінську підтримали політв’язнів
Європейські дипломати висловили солідарність з політичними в’язнями у Білорусі і попередили, що на знак солідарності будуть приносити на зустрічі з представниками білоруської влади список активістів, які перебувають під вартою.
Посли європейських держав також закликали чинний уряд Білорусі почати діалог з опозицією, та поважати права і свободи білоруських громадян. Дипломати вважають за необхідне, щоб влада дотримувалася демократичні процедури, на яких наполягають мешканці Білорусі, повідомило Міжнародне французьке радіо.
Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.
Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.
17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».
Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.
У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо Білорусі, дві країни голосували «проти»
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо ситуації в Білорусі. «За» проголосували представники 23 держав, «проти» – двоє (Еритрея та Венесуела), «утрималися» – 22.
У резолюції мовиться про численні факти знущань, викрадень, довільних висилок та сексуального насильства. Зазначається, що співробітники правоохоронних органів Білорусі застосовували насильство до мирних демонстрантів.
Країни-учасниці РПЛ ООН закликали «припинити застосування надмірної сили щодо мирних демонстрантів», покласти край «свавільним арештам», а також звільнити всіх «політв’язнів, журналістів, захисників прав людини» та інших затриманих під час протестів.
Рада ООН з прав людини закликала владу Білорусі «почати діалог із політичною опозицією, зокрема з Координаційною радою і громадянським суспільством», а також «виконувати зобов’язання відповідно до норм у галузі прав людини».
Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі, є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.
Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.
17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».
Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду як тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.
У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
Втручання у справи Білорусі: Мінськ проти участі Тихановської у зустрічі Ради ЄС
В МЗС Білорусі виступили проти можливої участі колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської в заходах в рамках засідання Ради ЄС із закордонних справ.
Про це повідомляє білоруське державне агентство БелТА.
«Це, звичайно, могло б бути смішно і курйозно, якби не було так сумно. По суті ж абсолютно очевидно, що такі дії, якщо вони будуть, є нахабним і неприкритим втручанням у внутрішні справи нашої країни і повною неповагою до її громадян», –заявив представник МЗС Білорусі Анатолій Глаз.
«Звичайно, наша принципова і зрозуміла позиція по даній темі вже доведена до представника ЄС в Мінську, а також до відповідних осіб в Брюсселі», – додав він.
Раніше стало відомо, що Світлана Тихановська 21 вересня виступить на засіданні міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Згідно з проєктом порядку денного, під час засідання Рада Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ розгляне ситуацію в Білорусі після президентських виборів.
Білорусь: шестирічного сина затриманої активістки випустили з притулку
Шестирічного Артема – сина активістів «Європейської Білорусі» Олени Лазарчук та Сергія Мацкойта – випустили з притулку в столиці Білорусі Мінську. 17 вересня його зі школи забрали органи опіки після того, як мати не змогла забрати його вчасно після занять, оскільки її затримала поліція.
Дитину не забрали зі школи до 18:00. Після цього вчителі викликали органи опіки. За словами Лазарчук, співробітники школи не зателефонували ні батьку хлопчика, ні його повнолітній сестрі, ні бабусі, хоча й мали їхні контактні дані.
Наступного дня до Лазарчук прийшли з органів опіки. У притулку жінці сина не віддали й не дозволили його побачити, посилаючись на коронавірус.
14 вересня Генеральна прокуратура Білорусі погрожувала забирати дітей із сімей, якщо їх будуть брати з собою на акції протесту. Батькам загрожує як штраф, так і вилучення дитини, якщо органи опіки заявлять про соціально небезпечне положення дитини.
Білорусь: в Мінську тривають масові затримання жінок – фотогалерея
Під час традиційного маршу солідарності жінок у Мінську білоруські правоохоронці влаштували масові затримання учасниць. Силовики у балаклавах, застосовуючи фізичну силу, затримували жінок на вулицях білоруської столиці. Загалом, за даними правозахисного центру «Весна», відомо про 246 затриманих активістів, серед яких є і працівники британського посольства, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
Дивіться фотогалерею з події ТУТ.
Білорусь: у Мінську знову затримували учасниць традиційного жіночого маршу
У Білорусі, де вже 42-й день без перерви тривають акції протесту проти офіційно оголошеної перемоги на шостий термін поспіль чинного президента Олександра Лукашенка, силовики знову з застосуванням сили розігнали традиційний суботній жіночий марш у столиці Мінську і затримували його учасниць, а також інших демонстрантів.
Цього разу його назвали «блискучим» – учасниці виходили в яскравому одязі й намагалися прикрасити себе якимись блискітками.
Крім того, затримували й учасників інших акцій – таких, як «ланцюг солідарності», який зібрався на місці одного з розгонів жіночого маршу.
Правозахисники на цей час повідомляють імена понад 330 затриманих, і це ще не повна інформація, список постійно розширюється; частину з них уже випустили.
Невеликі протести, в перебігу яких теж були затримані, відбулися й у деяких інших містах Білорусі.
Після масового затримання жінок у Мінську в Білорусі відбудуться «Марші справедливості»
У неділю в столиці Білорусі та інших містах відбудуться «Марші справедливості», передає Білоруська служба Радіо Свобода. Марші пройдуть на 43-й день протестів, наступного дня після того, як у Мінську відбулися масові затримання жінок.
Правозахисники центру «Весна» 20 вересня повідомили, що більшість, затриманих під час розгону жіночого маршу в Мінську жінок, пізно ввечері 19 вересня та вночі були звільнені з райвідділків міліції. Водночас близько 20 жінок та чоловіків доставлені в СІЗО. Правозахисники не мають інформації про долю значної кількості затриманих учора, а також повного списку імен.
Напередодні ввечері Міністерство внутрішніх справ Білорусі відмовилось повідомляти кількість затриманих. За даними правозахисників, у Мінську було затримано 390 людей.
Білорусь: правозахисники опублікували імена десятків затриманих на Маршах справедливості
Правозахисній організації «Весна» відомо щонайменше про понад 40 людей, затриманих під час Маршу справедливості в різних місцях Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Акції протесту відбуваються в низці міст країни – Мінську, Бресті, Гродно, Гомелі, Могильові. В усіх регіонах відбулися точкові затримання демонстрантів.
За даними правозахисників, серед тих, кого доправили до відділків міліції – відомий гродненський історик, доктор наук Олесь Смолянчук, могилевські журналісти Аліна Скрабунова та Олександр Сідаревський, а також Олег Моїсеєв – довіренна особа кандидатки на пройдешніх президентських виборах Світлана Тихановська.
Також у Гродно з невідомих причин був зупинений автомобіль, силовики вибили скло, витягнули і жорстко затримали водія. Автомобіль із відчиненими дверима залишився на вулиці.
«Марш справедливості» в Мінську зібрав понад 100 тисяч людей
Понад 100 тисяч людей зібралися в Мінську 20 вересня на традиційну недільну акцію, цього разу названу «Маршем справедливості». Таку цифру наводять інформаційні агенції БелаПАН і Reurters.
У Мінську силовики активно перешкоджали збору людей на проспекті Переможців, але попри це до 15:00 біля стели "Мінськ - місто-герой" зібралися десятки тисяч демонстрантів. До них приєдналися люди з навколишніх вулиць.
В результаті тисячі колон з біло-червоно-білими прапорами прямували до Палацу Незалежності. Побачивши на підходах до палацу кордон силовиків, протестувальники вирішили змінити маршрут.
Поблизу вулиці Змітрака Бядули почались затримання. За словами очевидців, людей також затримали на проспекті Незалежності. Протягом маршу в столиці мобільний інтернет не працював.
Протестувальники також вийшли на вулиці Бреста, Вітебська, Гродно, Гомеля, Могилева, Салігорська, Бобруйська та інших міст Білорусі.
Станом на 20 жовтня правозахисникам центру «Весна» відомі імена 90 осіб, затриманих під час маршу в Мінську, та ще 50 осіб у регіонах. Список затриманих постійно оновлюється.
Як повідомляла білоруська служба Радіо Свобода, марш у Гродному тривав менше години і завершився затриманнями.
Марш 20 вересня став шостим недільним маршем прихильників змін після президентських виборів 9 серпня. Люди по всій країні вимагають відставки Лукашенко та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та переслідування сил безпеки за побиття мирних демонстрантів та катування. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.
Міністри закордонних справ ЄС 21 вересня спробують вийти з глухого кута щодо застосування санкцій проти Білорусі на зустрічі в Брюсселі. Три тижні тому ЄС пообіцяв ввести санкції щодо білоруських чиновників, яких блок звинувачує у зловживаннях щодо протестувальників та фальсифікаціях на виборах, які принесли перемогу Олександрові Лукашенку.
Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська також прибула до Брюсселя, де розпочалася її неформальна зустріч із верховним представником Євросоюзу з закордонних справ Жозепом Боррелем.
21 вересня президенти Литви, Польщі та Румунії заявили, що проситимуть блок підготувати пакет підтримки для Білорусі. Йдеться про пакет допомоги, який би, серед іншого, передбачав торгівлю з ЄС, допомогу в переговорах про вступ до Світової організації торгівлі, безвізовий режим для громадян Білорусі тощо.
ЄС раніше підготував список санкцій проти Білорусі, але Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Німеччина заявляє, що введення санкцій щодо Туреччини може мати неприємні наслідки, оскільки спровокує рішучу відповідь Анкари, чия співпраця важлива для ЄС у питаннях щодо біженців та врегулюванні конфліктів в Сирії та Лівії.
За словами дипломатів, якщо тупикова ситуація із санкціями щодо Білорусі не буде вирішена міністрами закордонних справ ЄС, то це питання, ймовірно, розглянуто на саміті ЄС 24-25 вересня.
ЄС може ввести санкції, тільки якщо їх підтримають всі 27 членів блоку.
МВС Білорусі повідомило про понад 400 затриманих під час недільних протестів
У Білорусі 20 вересня за порушення закону про масові заходи силовики затримали 442 людини, з них у Мінську – 266, повідомляє МВС країни.
«До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих поміщені 330 осіб», – йдеться в повідомленні.
За даними відомства, 20 вересня відбулися 24 протестні акції, у яких, за підрахунками МВС Білорусі, взяли участь понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.
Застосування сльозогінного газу в Бресті в МВС пояснили припиненням протиправних дій з боку протестувальників.
Удень 20 вересня у Білорусі відбулися «Марші справедливості»: акції протесту були в Бресті, Гомелі, Гродні, Солігорську, Жодині та інших містах. У Мінську ще до початку ходи в центрі розпочалися затримання, а мобільний інтернет відключили.
У Бресті, за словами очевидців, були затримані четверо людей. Брестське видання «Бінокль» опублікувало відео, на якому можна побачити, як силовики розпилюють газ в обличчя демонстрантам. Силовики в Бресті також вистрілили в повітря, згодом в МВС вказали, що це було зроблено «з попереджувальною метою».
Білорусь: протести проти Лукашенка, бійки з ОМОНом та затримання (відео)
У Білорусі тривають протести проти офіційних результатів виборів, згідно з якими Олександр Лукашенко ушосте переміг на виборах і став президентом. Опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає вибори в Білорусі сфальсифікованими. Масштабні мітинги та акції протесту у різних містах Білорусі відбуваються від 9 серпня, дня виборів. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях, в жорстокості щодо учасників протестів під час затримань у Білорусі. 20 серпня у Бресті під час протесту ОМОНівці жорстко затримували та розганяли людей. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода).
Чи Білорусь нагадуватиме Україну після Лукашенка? (Світова преса)
Американське видання The Globalist друкує статтю старшого дослідника київського Інституту євроатлантичного співробітництва Андреаса Умланда, що називається «Чи Білорусь після Лукашенка нагадуватиме сьогоднішню Україну?».
Умланд зазначає, що нині Білорусь перебуває на шляху національного відродження, який дедалі більше суперечить панслов’янському експансіонізму Москви.
Автор також додає, що Україну і Білорусь пов’язують їхні східнослов’янські мови, православні церкви та специфічне географічне розташування між Росією – з одного боку – та країнами ЄС і НАТО – з іншого.
Але водночас, на думку Умланда, обидві країни, як постколоніальні держави, засадничо відрізняються від пост- і неоімперської Росії. Втім, попри ці помітні структурні паралелі між Україною і Білоруссю, більшість оглядачів, і не лише західних, сьогодні наголошують радше на відмінностях, ніж на подібності між двома країнами.
За словами Андреаса Умланда, ключовим посланням багатьох фахівців і політиків, зважаючи на подальші протести у Мінську, є те, що Білорусь – це не Україна.
Важливим чинником тут постає факт, що білоруси мають передрадянську, радянську і пострадянську історію, яка відрізняється від тієї історії, яку мають українці.
За часів царату білоруський націоналізм був значно слабкішим за українське бажання до національного звільнення. І ця важлива різниця між Білоруссю та Україною залишається і сьогодні.
На додаток, білоруська діаспора на Заході у часи Холодної війни була значно менш організована і активна, аніж значно більш помітні українські емігрантські громади.
The Globalist нагадує, що 27 березня 2014 року Білорусь разом з Росією та Вірменією, та ще з додатком строкатої низки країн на зразок Зімбабве, Болівії, Куби, Нікарагуа, Північної Кореї, Сирії, Венесуели та Судану проголосували проти резолюції ООН із засудженням анексії Росією Криму.
На додаток, як на автора статті, варто взяти до уваги, що рівно 8 років по тому, як було припинено існування СРСР, Білорусь підписала Угоду про створення союзної держави з Росією. Контрастом до цього постає більш-менш проєвропейська спрямованість України та її лідерів від часу здобуття незалежності 1991 року.
Ба більше, як наголошує Умланд, не варто забувати, що Верховна Рада України проголосила курс на членство у НАТО та Євросоюзі ще 1998 року. Однак, на думку Умланда, попри всі ці розбіжності між Україною і Білоруссю, білоруси дедалі більше відчувають свою приналежність до Європи.
Автор підсумовує, що за умов, що реваншизм і надалі залишатиметься визначальним чинником зовнішньополітичної поведінки Росії, головні відмінності між українською та білоруською національною самоідентифікацією та геополітичною орієнтацією можуть бути занадто малими для того, аби становити якусь видиму різницю для Москви.
Білорусь після Лукашенка, з точки зору Кремля, має у будь якому разі приєднатися до очолюваного Росією союзу і прийняти її місце у євразійському просторі радше ніж у Європі.
Що про дії силовиків у Білорусі говорять їхні колеги в Україні
Під час придушення протестів у Білорусі загинули щонайменше шестеро людей. Одного знайшли повішеним у парку, в двох стріляли під час розгону. Також був знайдений мертвим член комісії, який відмовився підписати підсумковий протокол. Жодна кримінальна справа за фактами їхньої смерті і насильства з боку силовиків не порушена.
Про дії білоруських силовиків і про роботу на протестах кореспонденти «Настоящего времени» – телеканалу, створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» поговорили з представниками правоохоронних органів різних країн. Ми наводимо думки двох співрозмовників із досвідом в Україні.
В’ячеслав (просить не називати прізвища). За часів Євромайдану (2013-2014) керував одним із підрозділів «Беркута», який брав участь у розгоні протестів у Києві. Зараз В’ячеслав працює в Національній поліції:
«У всьому світі поліцейські діють однаково. У них є право використовувати силу, вони її застосовують. Що було в США? Там просто діставали зброю і стріляли або душили. І все нормально, ніхто нічого не кричить. А тут, у Білорусі, так відразу такий ажіотаж. Показують тільки, як співробітники міліції застосовують силу, але ніхто ж не показує, як по відношенню до них використовують силу ...»
Хатія Деканоїдзе – колишня глава Нацполіціі України (2015-2016), керівниця поліцейської академії Грузії (2007-2012), брала участь у реформуванні української та грузинської поліції:
«Дії білоруської силовиків – це радянська репресивна система, яка так і не реформувалася. Якщо система захищає тільки саму систему і владу, то це означає, що там із правами людини взагалі не рахуються. Силові структури [в Білорусі] діють проти людей, б’ють людей, і їх потім не карають [за це]. Силовики тут порушують абсолютно всі конвенції, які захищають права людини, особливо на демонстраціях, особливо [їхні] висловлювання.
Якщо порушується порядок, то поліція має право застосовувати спецзасоби. Але якщо спецзасоби застосовуються для того, щоб придушити маніфестацію, яка захищає голоси і права людей, Конституцію, – звичайно, це незаконно ...»
У Євросоюзі заявили, що Тихановська здатна до «справжнього керівництва»
Міністри закордонних справ країн ЄС 21 вересня зустрілися під час неформального сніданку з колишньою кандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тихановською і висловили підтримку білоруській опозиції, повідомляє «Інтерфакс».
Голова дипломатичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що Тихановська демонструє здатність до «справжнього керівництва». «Ми вражені мужністю білоруського народу, особливо білоруської жінки, яка демонструє здатність до справжнього керівництва», – сказав він.
За його словами, ЄС продовжить підтримувати національний діалог і право білоруського народу на вільні й чесні вибори. «І це не може розглядатися як втручання у внутрішні справи», – наголосив Боррель.
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорюють ситуацію в Білорусі. Литва, Польща та Румунія запропонували ЄС ужити заходів щодо підтримки білоруського народу, зокрема запровадити безвізовий режим і виділити кошти на проведення структурних реформ. У заяві наголошується, що так званий «план Маршалла» для Білорусі може бути здійснений тільки після проведення в країні вільних виборів.
На пресконференції в Брюсселі Тихановська сказала, що очікує від Євросоюзу невизнання легітимності Лукашенка, а також будь-яких документів, які він підпише від імені Білорусі у відносинах з будь-якою державою (включно з Росією). Тихановська пропонує ЄС визнати створену з її ініціативи Координаційну раду і допомоги громадянському суспільству Білорусі.
У Білорусі понад місяць тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками. Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включно з сусідніми з Білоруссю Литвою і Польщею, не визнали результати останніх виборів у Білорусі. Найбільші партії, представлені в Європейському парламенті, вже оголосили Лукашенка персоною нон ґрата. Європарламент не визнав Лукашенка легітимним президентом Білорусі і закликав ЄС запровадити санкції проти нього.
Латвія, Литва та Естонія запровадили персональні санкції та заборонили в’їзд президенту Білорусі Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту. У цьому списку також є син президента Віктор Лукашенко, голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина та інші особи.
Суд у Мінську залишив під вартою Марію Колесникову та Іллю Салея
21 вересня Мінський міський суд заслухав скарги захисту опозиціонерів Марії Колесникової та Іллі Салея на їхнє затримання. Після засідання, яке тривало більше трьох годин, суд відхилив апеляції захисту, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Причини суддя не пояснив. Якщо ми отримаємо рішення, ми будемо продовжувати його оскаржувати у Верховному суді», – повідомила адвокат Колесникової Людмила Козак.
Колесникова брала участь у засіданні в режимі відеозв’язку. Вона привітала свого батька та західних послів та дипломатів, які прибули на зустріч та чекали винесення вироку.
7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.
9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».
18 вересня Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада.
- 21 вересня міський суд Мінська розглянув дві скарги на запобіжні заходи щодо членів Координаційної ради Білорусі.
- Троє лідерів білоруської опозиції виступили в Брюсселі на засіданні Комітету Європейського парламенту з міжнародних справ.
- Білорусь і Росія активізують роботу над «дорожніми картами».
- Керівники міністерств закордонних справ країн-членів Європейського союзу на зустрічі 21 вересня не змогли домовитися про санкції проти влади Білорусі.
- У білоруських судах виносять вироки учасникам протестів.
Так почався сьомий тиждень протестів у Білорусі.
Більше про це читайте за лінком.