Доступність посилання

ТОП новини
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року

Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі

Ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях

Коротко про головне:

  • 9 серпня 2020 року, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзитполи повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам;
  • ОМОН і внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, стріляли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
  • за різними даними, силовики затримали тисячі людей; затриманих били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги;
  • опозиційна кандидатка Світлана Тихановська була змушена виїхати до Литви;
  • 8 серпня опозиція створила Координаційну раду для передачі влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн;
  • 23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу;
  • Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту;
  • також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США; в санкції ЄС прізвище Лукашенка внесли дещо пізніше, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року;
  • сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає, він шукає підтримки у президента Росії Володимира Путіна;
  • тим часом протести тривають, як і затримання, а також катування затриманих силовиками. За оцінками правозахисників, число тих, хто пройшов через затримання з часу початку нинішніх протестів, становить уже понад 32 тисячі.

Цей Живий блог, який Українська редакція Радіо Свобода вела близько пів року, вже закритий. Але ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях. Залишайтеся з нами!

Росія не чекає від Лукашенка нічого, крім обіцянок залишити наступника, готового з нею співпрацювати – Федута (рос.)

«Керувати країною, більшість населення якої просто ненавидить тебе, досить довго неможливо... Путін знає, що Лукашенко дуже любить обманювати, в тому числі своїх союзників», – зазначив білоруський політолог Олександр Федута.

«Білоруське суспільство за ці півтора місяця дуже серйозно подорослішало», – додав російський політолог Андрій Окара.

Парламент України ухвалив заяву щодо ситуації в Білорусі

Народні депутати у вівторок ухвалили постанову «Про заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь», в якій йдеться, що Україна поділяє оцінку Європейського союзу про недемократичний характер виборів у Білорусі та підтримує запровадження санкцій ЄС проти винних у їхній фальсифікації. За відповідну постанову проголосували 228 депутатів.

«Ми приєднуємося до оцінок Європейського союзу щодо недемократичного характеру президентських виборів у Білорусі та підтримуємо запровадження санкцій стосовно відповідальних за фальсифікації результатів виборів і застосування насильства проти протестувальників», – йдеться у заяві.

У заяві вказано, що вибори президента Білорусі відбулися із суттєвими порушеннями, і український парламент вважає, що вони не були вільними та чесними, і відбулися в умовах повної відсутності змагання між кандидатами, вільних ЗМІ, а також авторитетних спостерігачів від міжнародних організацій, таких, як ОБСЄ, Рада Європи.

Народні депутати також засудили застосування правоохоронними органами Білорусі надмірної сили та жорстокості стосовно протестувальників.

«Верховна Рада України вимагає звільнення всіх без винятку затриманих і сподівається, що офіційна влада Білорусі не допустить подальшої ескалації й напруги в білоруському суспільстві, переслідувань, і з політичних мотивів своїх опонентів, і громадян Білорусі, які вийшли на вулиці міст показати свою незгоду з діями офіційної влади», – йдеться в заяві.

Верховна Рада також засудила незаконні затримання українських громадян і пообіцяла, що всіма законними способами захищатиме їхні права та інтереси.

У заяві наголошується, що Україна підтримує суверенітет Білорусі та відкидає звинувачення білоруської сторони у причетності України до дестабілізації ситуації в Білорусі.

«Вважаємо неприпустимими будь-які наміри залучити сили Російської Федерації та ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – ред.) для врегулювання ситуації у Білорусі. Вважатимемо такий крок прямою загрозою для загальноєвропейської безпеки та безпеки України», – йдеться в заяві.

Верховна Рада закликала білоруську владу до рівноправного діалогу з суспільством для пошуків шляхів мирного виходу з кризи.

Москва оголосила про другі за місяць військові навчання з Білоруссю

Міністерство оборони Росії анонсувало другі за місяць спільні навчання з Білоруссю. Маневри під назвою «Непорушне братство-2020» пройдуть на білоруській території з 12 по 16 жовтня.

У щорічних командно-штабних навчаннях також будуть задіяні підрозділи з чотирьох інших країн-членів Організації договору про колективну безпеку – Вірменії, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану.

У повідомленні оборонного Росії відомства йдеться про те, що на полігоні «Лосвідо» військові відпрацьовуватимуть підготовку і ведення миротворчої операції.

Зараз у Білорусі тривають навчання «Слов’янська братство-2020». Вони проходять на Брестському полігоні і для участі в них у країну вже прибули військовослужбовці 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії російських повітряно-десантних військ.

Запровадити санкції проти офіційних осіб Білорусі пропонує представлена у Сенаті США двопартійна резолюція

Сенату США представили двопартійну резолюцію про невизнання офіційних результатів виборів у Білорусі і висловлення солідарності із народом Білорусі. Також ця резолюція визнає провідну роль жінок у мирних протестах та про-демократичному русі у країні. З текстом резолюції можна ознайомитись на сайті Сенату.

Як повідомляє Голос Америки, резолюцію представила група законодавців від Республіканської та Демократичної партії США, включно із демократами Бобом Менендесом, Крісом Мерфі, Джин Шагін, республіканцями Ліндсі Гремом, Джимом Рішем, Марко Рубіо та іншими сенаторами.

Більше читайте тут

Резолюція засуджує:

  • придушення протестів;
  • затримання учасників мирних протестів;
  • насильство проти мирних протестувальників.

Резолюція закликає білоруську владу звільнити усіх політичних в'язнів, включно із заарештованими до виборів 9-го серпня.

«Вони обрізали мені волосся і наказали жерти»

«Коротше кажучи, мене кинули в автозак, – каже 20-річний студент Олексій Курачов. – Там сидять 8-10 людей, повністю екіпіровані в амуніцію, мене називають «п***ром» і саджають на коліна. Обрізають мені волосся чи бритвою, чи ножем, я не знаю, але це було таке відчуття: натягнули волосся і чимось його обрізали. Сказали: «Мордою в підлогу».

Я ліг, мене почали бити по дупі, по ногах. Кажуть: «Жри волосся». Я мовчу, вони кажуть: «Жри волосся», я мовчу. Вони кажуть: «Складай волосся у кишеню». Я склав волосся в кишеню. Вони забирають в мене телефон, продовжують бити. Я намагаюся закритися, але вони фіксують мої руки, просто б'ють і б'ють в однакові місця. Ставлять деякі запитання, наприклад: «Хто вам заплатив?» Я кажу: «Мені ніхто не платив». Вони кажуть: «Хто твій координатор?».

Історії насильства з боку силовиків у серпні

Білорусь: Колесниковій висунули звинувачення

16 вересня слідчі висунули звинувачення члену президії Координаційної ради білоруської опозиції Марії Колесниковій за частиною 3 статті 361 Кримінального кодексу Білорусі («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, здійснені із застосуванням засобів масової інформації та Інтернету»). Про це повідомляє Слідчий комітет Білорусі.

Марія Колесникова залишається під вартою. Розслідування триває.

Переговори Путіна і Лукашенка: хто що здобув? П’ять моментів, про які треба знати

Президенти Росії і Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко провели переговори в російському Сочі. Ця зустріч 14 вересня стала першою для двох президентів, відколи в Білорусі спалахнули протести після суперечливих виборів, на яких, як каже Лукашенко, він виграв шостий термін поспіль.

Олександр Лукашенко прибув на зустріч послабленим, зазнаючи дедалі ширшого міжнародного засудження й ізоляції через жорстоке придушення протестів його владою і арешти опозиційних лідерів, які стверджують, що результати виборів 9 вересня фальсифіковані.

Володимир Путін, один із небагатьох міжнародних лідерів, які підтримали Лукашенка, мабуть, сподівався використати цю зустріч, щоб домогтися подальших поступок, особливо щодо глибшої інтеграції двох країн на підставі договору 1999 року про «союзну державу», який наразі лишається переважно на папері.

Після переговорів заголовки були повні повідомлень, що Лукашенко отримав від Росії державну позику на суму в 1,5 мільярда доларів, щоб втримати його владу. Чи не зависока була ціна?

Читайте більше тут

Лукашенко розповів про «сценарій знищення Білорусі» та назвав Україну «американським сателітом»

16 вересня Олександр Лукашенко заявив, що знає про «реальні плани і тактику іноземних агресорів, навіть не супротивників Білорусі, але які готувались до поточних подій протягом останніх 10 років». Про це повідомляє «Белта».

«Щоб зняти всі маски відразу, назвемо цих гравців поіменно. На рівні глобальних центрів це насамперед США, точніше – їхня мережа фондів для підтримки так званої демократії. На європейському континенті активно діяли американські сателіти: Польща, Литва, Чехія і, на жаль, наша Україна», – заявив Лукашенко.

За його словами, кожна з країн «відпрацювала свою роль»: Чехія – «ресурсного центру», Польща – «спочатку інкубатора медіа-каналів («Белсат», Nexta та інші), а потім – місця для альтернативних органів у вигнанні», Литва – «тарану білорусько-європейських відносин», а Україна стала «форпостом політичних провокацій».

«Тактика організаторів базувалася на класичному американському підручнику кольорових революцій», – зазначив Лукашенко.

У Білорусі продовжується політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.

Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.

Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.

14 вересня в Сочі відбулися переговори Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, який одним із перших привітав білоруського президента з перемогою на виборах 9 серпня.

Суд у Мінську заарештував двох фотокореспондентів на 11 діб

Під час слухання справи Володимира Грідіна
Під час слухання справи Володимира Грідіна

Фрунзенський районний суд Мінська заарештував фотокореспондента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE / RL) та порталу Tut.by Володимира Грідіна на 11 діб – за участь у несанкціонованій акції.

Такий же термін арешту за аналогічним звинуваченням у середу отримав ще один фотокореспондент – Олександр Васюкович. Напередодні суддя відправила їхні справи на доопрацювання.

Як повідомляє Tut.by, спочатку журналістів звинуватили у тому, що вони мітингували на вулиці Романовська Cлобода 13 вересня. Саме на цій вулиці розташоване кафе, де Васюкович та Грідін відправляли знімки до редакції і де їх затримали. За новим протоколом журналістів, як і раніше, звинувачують в участі у акції, але вже в інший час і в іншому місці – в районі метро «Пушкінська».

Виконуюча обов’язки президента корпорації RFE / RL Дейзі Сінделар, коментуючи арешт Володимира Грідіна та Олександра Васюковича, прокоментувала вердикт суду. Вона наголосила, що журналістів покарали за те, що вони просто виконували свою роботу. «Ці вироки – останній приклад триваючого наступу білоруської влади на незалежну журналістику і очевидна спроба перешкодити співробітникам ЗМІ розповідати правду про порушення на виборах в країні і насильство щодо громадян, яке світ спостерігає в останні тижні», – заявила Дейзі Сінделар.

13 вересня у Мінську проходила чергова багатотисячна акція – «Марш героїв» – проти офіційних підсумків президентських виборів, на яких главою держави був переобраний на шостий термін Олександр Лукашенко. Учасники протестів називають оголошені ЦВК результати голосування сфальсифікованими.

За даними МВС, у неділю в білоруській столиці затримали понад 400 осіб.

Лукашенко позбавив дипломатичного рангу колишніх послів Білорусі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко позбавив дипломатичного рангу колишнього посла Білорусі у Франції та Польщі, а нині члена президії опозиційної Координаційної ради країни Павла Латушка.

Про це повідомило державне інформагентство «Белта». Також дипломатичного рангу позбавлений колишній посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня. Відзначається, що рішення щодо обох ухвалене через дії, «які ганьблять державну (дипломатичну) службу».

Іншим указом Лукашенко звільнив посла Білорусі в Латвії Василя Марковича і позбавив його дипломатичного рангу «за неналежне виконання посадових обов’язків».

Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі. Павло Латушко, який раніше також був міністром культури Білорусі, зараз перебуває в Литві, як і Тихановська. Лукашенко заявив, що Латушко, перейшовши на бік опозиції, перетнув червону лінію і відповість за законом.

Ігор Лещеня одним із перших підтримав учасників акцій проти фальсифікації результатів виборів і закликав покласти край насильству силовиків. Пізніше він подав заяву про відставку.

Василь Маркович недавно був викликаний до МЗС Латвії для роз’яснення заяв Лукашенка про те, що протести в Білорусі фінансуються в тому числі з Риги, пише Білоруська служба Радіо Свобода.

Три європейські партії офіційно номінували Тихановську, Колесникову та Цепкало на премію Сахарова

Три європейські партії офіційно номінували білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колесникову та Вероніку Цепкало на премію Сахарова за свободу думки.

17 вересня номінацію білоруських опозиціонерок підтримала «Європейська народна партія», яка є найбільшою політичною силою в Європейському парламенті.

«Ми підтримуємо Білорусь! Ми підтримуємо білоруський народ у його боротьбі за гідність, свободу та демократію. Разом з «Прогресивним альянсом соціалістів та демократів» та «Оновити Європу» ми номінуємо білоруську опозицію, яка представлена Координаційною радою та політичним і громадянським суспільством на премію Сахарова 2020 року», – заявили в ЄНП.

«Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (S&D) та фракція «Оновити Європу» висунули білоруських опозиціонерок на премію Сахарова раніше – 10 і 15 вересня відповідно.

Щорічна премія у галузі прав людини, названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова, була заснована в 1988 році Європейським парламентом для відзначення окремих осіб і організацій, які захищають права людини та основні свободи. Білоруська асоціація журналістів і колишній кандидат в президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією в 2004 і 2006 роках відповідно.

Цьогорічного лауреата премії мають назвати 22 жовтня.

«Список Тарайковського»: Тихановська складає санкційний список білоруських силовиків, причетних до насильства

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська працює над санкційним «списком Тарайковського». До нього увійдуть причетні до репресій чиновники та силовики, які били та катували протестувальників у Білорусі, пише білоруська служба Радіо Свобода.

«Нам передали імена тих, хто катує та б’є людей. Тому ми готуємо окремий список посадових осіб та працівників правоохоронних органів, які брали участь і продовжують брати участь у зловживаннях міліції. Ми назвали це «списком Тарайковського». Олександр Тарайковський став першою жертвою міліцейського насильства. До санкційного списку ввійдуть особи, причетні до катувань, незаконних арештів та катувань затриманих. Ми активно працюємо з правозахисниками та проектом «Чорна книга Білорусі» з метою виявлення винних. Список буде опублікований і постійно розширюватиметься», – ідеться в повідомленні телеграм-каналу Тихановської.

Європарламент визнав Координаційну раду опозиції Білорусі «тимчасовим представником народу»

17 вересня на сесії Європарламенту депутати ухвалили резолюцію щодо Білорусі, в якій підтвердили, що не визнають результатів президентських виборів у країні і що після закінчення терміну повноважень Олександра Лукашенка Європарламент не буде вважати його президентом.

Європейський парламент також визнав Координаційну раду білоруської опозиції «тимчасовим представником народу, який вимагає демократичних змін у Білорусі».

Європейський парламент рекомендував Європейській комісії:

  • збільшити фінансування білоруського громадянського суспільства;
  • заморозити перекази коштів ЄС державним і підконтрольним уряду структурам;
  • зупинити позики уряду Білорусі від Європейського інвестиційного банку та ЄБРР;
  • організувати донорську конференцію для розгляду питання про «багатомільярдний фінансовий пакет» для підтримки майбутніх реформ у демократичній Білорусі;
  • припинити переговори з Білоруссю щодо пріоритетів європейського партнерства;
  • створити гуманітарний коридор і сприяти видачі віз політичним біженцям і тим, хто потребує медичної допомоги після насильства;
  • розробити спеціальну стипендіальну програму в Європі для студентів, відрахованих із білоруських університетів із політичних причин;
  • закликати не проводити частину чемпіонату світу з хокею 2021 року в Білорусі.

Європарламент також закликав інституції ЄС й уряди країн Євросоюзу «вивчити можливість розширення санкційного списку і внесення туди громадян Росії, які беруть безпосередню участь у підтримці режиму Лукашенка в Білорусі».

За резолюцію проголосували 574 депутати, 37 – проти, 82 – утримались.

Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.

Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі.

Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента в Білорусі, вказуючи на масштабні фальсифікації.

Мандат Лукашенка закінчується 5 листопада, дата його інавгурації на новий (шостий) термін поки що не призначена.

Представники створеної білоруською опозицією Координаційної ради стверджують, що після 5 листопада Лукашенко не можна буде вважати легітимним головою держави, і закликають його почати переговори про вихід із ситуації. Лукашенко відмовляється.

«Палиця не допомагає? Паяльник у дупі допоможе!»: свідчення жертви катування білоруськими силовиками

Білоруська служба Радіо Свобода збирає свідчення людей, як учасників мирних протестів, так і випадкових перехожих, які були затримані міліцією чи ОМОНом і піддавалися побиттю, катуванням та приниженням. Ось історія двадцятиоднорічного студента, захоплення якого людьми у формі без упізнавальних знаків, встигли зафіксувати на фото.

– 12 вересня, близько пів на п’яту, я стояв біля станції метро «Площа Перемоги» і дивився на карту на телефоні, бо збирався піти до друзів.

Тоді поруч було багато журналістів. Як я пізніше дізнався, марш у місті щойно закінчився.

І в той момент, коли я підняв голову від телефона, до мене підбігли люди в оливковій формі та балаклавах. Вони вдарили мене в обличчя так, що зламали ніс і затягли в автобус без номерів.

Там скрізь теж була кров…

Як тільки поклали мене на підлогу в автобусі – почали бити ногами. Кілька ударів було в обличчя.

Вони відразу сказали: «Усе ми про тебе знаємо, ти координатор з Польщі».

Це була просто якась загальна фраза, щоб мене залякати і примусити наговорити щось на себе.

Більше читайте тут

Тихановська звернеться до Ради з прав людини ООН

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 18 вересня звернеться у відеозаписі до Ради з прав людини ООН. Це станеться під час термінових дебатів, скликаних Європейським союзом для обговорення репресій після виборів минулого місяця.

Євросоюз закликав верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет уважно стежити за ситуацією в Білорусі, де тисячі людей затримані, сотні побиті поліцією, надходять повідомлення про поширеність застосування тортур. На початку цього тижня Бачелет заявила, що ці твердження «мають бути задокументовані та розслідувані з метою притягнення винних до відповідальності».

Білоруська опозиція та Захід заявляють, що президент Олександр Лукашенко продовжив своє 26-річне правління через проголошення перемоги на фальсифікованих виборах.

У Білорусі затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна»

Увечері 17 вересня в Мінську затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна» Марію Рябкову та її чоловіка Вадима Жаромського. Через кілька годин Жаромського відпустили, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Коли Марія та Вадим поверталися додому, кілька автобусів зупинилися посеред вулиці, невідомі особи вибігли та поклали подружжя обличчям в асфальт. Їм сказали, що їх затримали в межах кримінальної справи за ч. 3 ст. 293 Кримінального кодексу (навчання або інша підготовка осіб до участі у заворушеннях, або фінансування такої діяльності).

Марію та Вадима посадили в різні мікроавтобуси, Вадима повезли до квартири на обшук. Під час обшуку було вилучено обладнання, особисті речі та гроші на навчання. Після цього Вадима повезли на допит до міліції, але згодом відпустили, сказавши, що наступного дня його допитають.

Нинішнє місцеперебування Рябкової невідоме, її шукають родичі та друзі.

Правозахисна організація «Весна», серед іншого, оприлюднює імена та прізвища затриманих на акціях протесту в Білорусі.

Білорусь: правозахисники вимагають звільнення волонтерки, яка документувала випадки катувань

Затриману увечері 17 вересня координаторку волонтерів правозахисного центру «Весна» Марфу Рябкову помістили в ізолятор тимчасового тримання на вулиці Окрестіна в Мінську. Кримінальну справу проти неї веде управління Слідчого комітету в Мінську, повідомив центр «Весна», який 18 вересня виступив із заявою щодо затримання своєї співробітниці.

«У межах своєї правозахисної діяльності Марфа разом із волонтерами «Весни» спостерігала за мирними зборами, брала активну участь у кампанії незалежного спостереження «Правозахисники за вільні вибори» та документуванні доказів тортур та іншого жорстокого поводження з затриманими учасниками акцій протесту. Спроби звинуватити Марфу Рябкову у підготовці масових заворушень є безпідставними, надуманими та політично вмотивованими», – заявили правозахисники.

Центр «Весна» розглядає переслідування Марфи Рябкової у зв’язку з її законною правозахисною діяльністю як неприховану кампанію залякування та тиску на організацію в цілому.

У Мінську прокуратура розшукує батьків, які з дітьми брали участь у протестах

У столиці Білорусі Мінську силовики виявляють батьків, які брали участь в акціях протесту з малолітніми дітьми, повідомляє міська прокуратура.

«Розпочато роботу зі встановлення тих батьків, які взяли участь в акціях з малолітніми дітьми. У розвиток ситуації столична прокуратура направила до Головного управління внутрішніх справ Мінміськвиконкому відповідний лист. Компетентні органи згодом будуть проінформовані про ці факти для розгляду питання про можливе сімейне неблагополуччя», – ідеться в повідомленні .

За даними прокуратури, вже зроблено 140 офіційних попереджень «з метою запобігання можливим порушенням законодавства про масові заходи і невиконанню батьками обов’язків із виховання своїх дітей».

Представник Генпрокуратури Олексій Подвойський раніше вказував, що з батьками, які взяли з собою дітей на акції, проводяться бесіди і виносяться офіційні попередження, але в деяких випадках органи опіки можуть поставити питання про соціально небезпечне становище дитини.

Що Путін хоче отримати від ситуації у Білорусі і які варіанти розвитку подій: думки західних аналітиків

Економіка Білорусі і тепер разюче контрастує із українською економікою 2013 року зазначає економіст американського аналітичного центру «Атлантична Рада» Андерс Ослунд.

Білорусь все ще має радянську економічну систему, де домінує 60 великих державних підприємств і переважає залежність від російського ринку, куди йде майже половина експорту країни, включаючи застарілі трактори та машини. Білорусь зупинилась у розвитку і стагнує вже дев‘ять років саме через те, що вона є радянською, зауважує Ослунд.

Білорусь – небідна економіка, нагадує Ослунд, – середня заробітна плата там складає 500 доларів на місяць, а в Україні – близько 400 за теперішнім курсом. Також, Білорусь була однією із найменш корумпованих радянських республік і тепер є однією із найменш корумпованих пострадянських країн, каже Ослунд, оскільки корупція в країні фактично обмежена Лукашенком та його найближчим оточенням.

Попри всю очевидну різницю з Україною, економічні виклики, які постали як перед Україною сім років тому, так і перед Білоруссю під час протестів, дуже подібні, вважає британський економіст компанії управління активами BlueBay Тімоті Еш.

«Це нагадує Україну 2013 року, – говорить Еш. – Больова точка тоді була курс валюти і різке зростання державного боргу».

У Білорусі, як і в Україні, непевність через протести спричинила тиск на курс валюти, а також спонукає білорусів забирати депозити з банків, зауважує економіст.

«Як і в Білорусі тепер – в Україні 2013 року, державний борг був порівняно невеликим – на рівні 50% ВВП, але, борг з 50 відсотків ВВП швидко зростає до 75, чи більше. Тому вгамування валютного курсу є ключовим», – додає він.

Він відзначає, що Білорусь швидко втрачає валютні резерви і тому кредит у 1,5 мільярда доларів, про який російський президент Путін заявив під час зустрічі у Сочі, стане в нагоді для підтримки фінансової стабільності країни.

Білоруській опозиціонерці Марії Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада

Максим Знак
Максим Знак

Їй закидають публічні заклики до захоплення влади.

7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.

9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG