МВС Білорусі: під час протестів затримані понад 400 людей
Під час протестів у Мінську затримали понад 400 людей, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі.
«У різноманітних районах столиці затримали понад 400 людей», – розповіла речниця.
13 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мінська та інших міст, щоб закликати президента Білорусі Олександра Лукашенка призначити нові президентські вибори. Той послідовно відмовляється від перемовин з опонентами та проведення нових виборів.
За даними ООН, за більш як місяць антиурядових протестів у Білорусі затримали до шести тисяч людей. У деяких випадках вони заявляли про тортури з боку правоохоронців.
«Марш героїв»: щонайменше 100 тисяч людей вийшли на протест у Мінську (відео)
Протести у Білорусі: 13 вересня у Мінську понад 100 тисяч білорусів вийшли на протест проти Олександра Лукашенка, звинувачуючи його у фальсифікації результатів президентських виборів. Масштабні мітинги та акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі проходять вже п’ятий тиждень поспіль. Нинішній масовий мітинг у Мінську мав назву «Марш героїв». Щоденні мітинги та інші акції протесту відбуваються з 9 серпня, коли оголосили офіційні результати виборів. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників протестів.
У Мінську затримали двох фотожурналістів, один із них працював на Радіо Свобода
У барі в Мінську ввечері 13 вересня вже після завершення опозиційного маршу силовики затримали трьох людей, серед яких фотожурналісти Олександр Васюкович і Влад Гридін, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Васюкович сидів у барі з двома чоловіками, розповіла їхня сусідка по столику Жанна. Після того, як чоловіки вийшли курити і повернулися, до бару зайшли 6-7 людей у балаклавах. Чоловіків затримали, а техніку вилучили.
Пізніше Васюкович скинув із телефону SOS-повідомлення. Речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова повідомила Tut.by, що Васюкович перебуває у Фрунзенському відділку міліції.
Серед затриманих також – фотограф Влад Гридін, якого впізнали відвідувачі бару. Гридін довгі роки був фотокореспондентом Радіо Свобода, поки 29 серпня влада не позбавила його і ще трьох білоруських журналістів акредитації. Нещодавно він співпрацював із порталом Tut.by.
За повідомленням, Гридін також мав провести ніч у Фрунзенському РВВС, 14 вересня його судитимуть, за що – невідомо.
Затримали також знайомого Васюковича і Гридіна – Ягора Калягіна.
У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі повідомили, що під час протестів 13 вересня в Мінську затримали понад 400 людей.
13 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мінська й інших міст, щоб закликати президента Білорусі Олександра Лукашенка призначити нові президентські вибори. Той послідовно відмовляється від переговорів з опонентами і проведення нових виборів.
За даними ООН, за більш як місяць антиурядових протестів у Білорусі затримали до шести тисяч людей. У деяких випадках вони заявляли про тортури з боку правоохоронців.
Лукашенко їде до Путіна в Сочі, в Білорусі починаються спільні військові навчання з Росією
На білоруському полігоні «Брестський» 14 вересня розпочнуться спільні тактичні навчання білоруських і російських військових «Слов’янське братерство». Вони триватимуть до 25 вересня.
У Міністерстві оборони Росії повідомили, що до Білорусі вирушать підрозділи десантників.
Загалом із боку Росії в навчаннях візьмуть участь 300 військових і близько 70 одиниць техніки.
Як повідомили в департаменті інформації та масових комунікацій Міністерства оборони Росії, спільні навчання проводяться щороку з 2015 року.
Тим часом, влада Сербії минулого тижня оголосила про рішення зупинити на найближчі пів року всі спільні військові навчання з іншими країнами.
Як повідомив міністр оборони Александар Вулин, Сербія перебуває під незаслуженим тиском з боку Європейського союзу.
«Від нас вимагають ціною відмови від нашого європейського майбутнього, піддаючи великому тиску нашу політику, наш народ у Косові і в Республіці Сербській, щоб ми відмовилися від запланованих військових навчань із Білоруссю», – цитувала слова міністра балканська служба Радіо Свобода.
Водночас 14 вересня президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним у Сочі.
Як повідомили минулого тижня в Кремлі, на переговорах планують «обговорити ключові питання подальшого розвитку російсько-білоруських відносин стратегічного партнерства і союзництва. Особливу увагу планується приділити реалізації великих спільних проєктів у торговельно-економічній, енергетичній і культурно-гуманітарній сферах, а також перспективам просування інтеграційних процесів в рамках Союзної держави».
Президенти домовилися про зустріч під час телефонної розмови наприкінці серпня. Спілкування відбулося на тлі антивладних протестів, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента.
Білорусь: мінський СІЗО на Окрестіна заповнений майже на 100%
Мінський Центр ізоляції правопорушників на Окрестіна заповнений на 90-100%, заявив в ефірі каналу СТВ голова ізолятора Євген Шапетько.
«Наповненість на вчора була близька до 100%: зі 110 (зайняті – ред.) 109 ліжкомісць», – цитує Шапетька інформаційна агенція «Інтерфакс».
Він додав, що в ізоляторі перебувають переважно затримані на акціях протесту за «порушення порядку проведення масових заходів». Шапетько заявив, що умови затримання в СІЗО «відповідають всім вимогам», які передбачає законодавство.
Лукашенко прибув у Сочі на переговори з Путіним
Президент Білорусі Олександр Лукашенко вранці 14 вересня прилетів із Мінська в Сочі, де має відбутися його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним.
Це перша закордонна поїздка Лукашенка після виборів 9 серпня, проти офіційних підсумків яких у Білорусі вже більше ніж місяць тривають масові акції протесту.
Офіційне білоруське агентство «БелТА» повідомило, що переговори пройдуть у форматі «один на один», а лідери «обговорять стан і перспективи розвитку двостороннього співробітництва в різних сферах, тематику союзних відносин, розглянуть міжнародну проблематику і ситуацію в регіоні, питання спільного реагування на виклики, що виникають».
Влада Білорусі анулювала паспорт лідера католиків Тадеуша Кондрусевича
Лідеру білоруських католиків, митрополиту Мінсько-Могилівському, голові Конференції католицьких єпископів в Білорусі Тадеушу Кондрусевичу анулювали білоруський паспорт. Про це йдеться на сайті церкви з посиланням на відповідь голови Державного прикордонного комітету Білорусі Анатолія Лаппо.
«Доводимо до вашого відома, що вам не дозволили перетинати державний кордон у зв’язку з рішенням органів внутрішніх справ про визнання належного вам паспорта громадянина Республіки Білорусь (номер) недійсним», – ідеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що Кондрусевич має право звернутися в МВС.
31 серпня Тадеуша Кондрусевича не пустили в Білорусь, коли він повертався з Польщі, попри те, що він є громадянином Білорусі. За кілька днів до цього, 27 серпня, Кондрусевич висловив протест у зв’язку з тим, що озброєні спецпризначенці блокували Червоний костел в Мінську, коли там перебували протестувальники: він назвав дії силовиків «неадекватними і протиправними» і зажадав, щоб інцидент був розслідуваний, а винні покарані.
КДБ Білорусі не дав коментаря щодо інциденту, а президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Кондрусевич нібито «виїхав для консультацій до Варшави» і «отримав певні завдання».
Кондрусевич в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») розповідав, що відвідав Польщу для проведення богослужіння, яке раніше переносилося через пандемію. У разі відсутності митрополита, згідно з канонічним правом, його замінює генеральний вікарій. Він виконує всі функції з управління єпархією. Цим генеральним вікарієм в Мінсько-Могилівській єпархії є єпископ Юрій Кособуцький.
У Раді ООН із прав людини пройдуть термінові дебати про ситуацію Білорусі
Рада ООН із прав людини погодилася провести термінові дебати з питання про дотримання прав людини в Білорусі. Вони пройдуть 18 вересня.
Із закликом провести термінові дебати звернулася Німеччина, пише агентство Reuters. 25 із 47 країн-членів ради висловилися на підтримку цієї пропозиції, дві були проти, 20 – утрималися.
Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет на відкритті сесії ради в Женеві 14 вересня заявила про те, що всі повідомлення про репресії, надмірне застосування сили, тортури і викрадення учасників акцій протесту в Білорусі повинні бути належним чином розслідувані, а винні – притягнуті до відповідальності.
Вона також зуважила, що для досягнення суспільної злагоди в Білорусі необхідний діалог і реформи.
За словами Бачелет, наразі недостатньо свідчень того, що білоруська влада якось реагує на повідомлення про порушення прав людини в країні.
Що буде, якщо Москва вирішить анексувати Білорусь? (Світова преса)
Про те, чому Москві не вигідна анексія Білорусі, йдеться в статті на сайті аналітичного центру Jamestown Foundation.
Cуспільство Білорусі більш інтегроване, ніж українське, і ця держава має менший регіональний, мовний чи релігійний поділ. Як наслідок, Москва особливо не сподівається повторювати стратегію, яку вона використовувала в Україні – протиставити один регіон або лінгвістичну групу проти іншої, пише автор Пол Ґобл.
І тим не менш серед деяких російських аналітиків є побоювання, що Москва зіткнеться зі справжньою катастрофою, якщо все ж таки спробує анексувати Білорусь. «У такому випадку білоруси у самій Росії стануть на бік антимосковських протестів, наприклад у Хабаровську, змінюватимуть демографічний баланс у Російській Федерації та протистоятимуть Кремлю викликом, якому буде важко дати відсіч», – йдеться у статті.
Сергій Белановський, московський соціолог, який привернув до себе широку увагу успішними прогнозами щодо російських протестів, переконаний: поглинання Білорусі було б «дуже великою помилкою» для Москви. Білоруси, на його думку, перенаправлять свій гнів на Москву. Ба більше, анексована Білорусь стане ще одним нестабільним регіоном в межах кордонів Російської Федерації, таким як Північний Кавказ чи Хабаровськ.
На думку соціолога, для Кремля було б набагато краще працювати над заміною Лукашенка таким чином, щоб Білорусь залишалася окремою країною, яка тим не менш була б готова співпрацювати з Росією.
Белановський вважає, що дві країни надто довго жили кожна своїм окремим життям, щоб Білорусь була так просто поглинена. Вона має інший соціальний, економічний та політичний досвід, ніж Росія, і так просто не вписалася б «у матрицю, яку Путін створив у Російській Федерації».
Білоруси наразі виступають проти Лукашенка, а не проти Росії. Але це може змінитися. Якщо Москва підтримає Лукашенка, виникнуть антиросійські гасла, переконаний Белановський.
73-річна білоруська пенсіонерка, яка активно бере участь у протестах, стала героїнею матеріалу на сайті Euronews.
Ніну Багінську називають «ключовою фігурою» протестів: на різних відео можна побачити, як вона упирається арешту силовиками або ж блокує рух бронемашини.
Але ці протести, які вже не один тиждень збирають білорусів на вулицях після оголошення результатів президентських виборів, не перші для Багінської. «Озброєна» червоно-білим прапором на довгому стовпі, вона протестувала на різних протестах з 1988 року. Вона бере участь у протестах уже багато десятиліть – від перших демонстрацій у тодішній радянській Білорусі, які стали одним із моментів, що наблизили Радянський Союз до розвалу. Сама пенсіонерка вважає, що не мала іншого вибору як протестувати.
Франак Вячорка, журналіст та аналітик написав у своєму твіттері, що протестувальники 13 вересня навіть неофіційно назвали площу іменем Багінської.
«По мірі розгортання неспокою у Білорусі, сивоволоса знаменитість опозиції не продемонструвала жодних ознак відступу від того, щоб бути в центрі руху», – підсумовується у статті.
«Мене завела ця несправедливість – соціальна, і політична, і національна. І я сказала: якщо ти не сволота, якщо ти не раб, ти повинна захищати свою землю і свою батьківщину», – сказала вона в інтерв’ю проектові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время».
Детальніше про життя і діяльність 73-річної Ніни Багінської можна прочитати тут.
В статті британського видання The Guardian пишуть про відсутність ознак того, що рух проти білоруського президента Олександра Лукашенка занепадає або згасає
«Натомість протестувальники п’яті вихідні поспіль виходили на вулиці у величезній кількості, кидаючи виклик силовикам, які заблокували центр міста військовими машинами», – підсумовує видання події протягом останніх вихідних.
Масштаби протестів бентежать Лукашенка, зустріч якого з Володимиром Путіним запланована на понеділок 14 вересня у російському курорті Сочі.
Гасло опозиції під час недільного протесту звучало так: «Ми не дозволимо йому продати країну». Є побоювання, що ослаблений Лукашенко дозволить м'яке «захоплення» Білорусі з боку Кремля, щоб залишитися при владі. Дехто з натовпу мав плакати з критикою Росії, повідомляє видання.
Російський президент Володимир Путін давно вважає Лукашенка розчаруванням і ненадійним партнером, але поки що він вирішив підтримати його, йдеться у матеріалі.
Наразі «факти свідчать про те, що Лукашенко рішуче налаштований протистояти міжнародному тиску та використовувати будь-які засоби, необхідні для знищення опозиції».
У п'ятницю США заявили, що протягом декількох днів запровадять нові санкції проти білоруських діячів. Вони також попередили Москву, що продовження підтримки Лукашенка лише відчужить білорусів. У суботу Європейський Союз висловив занепокоєння через «все більш відкрите ігнорування верховенства права у Білорусі» і підтвердив свою рішучість запровадити санкції.
Тихановська звернулася до Путіна через його зустріч із Лукашенком
Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська звернулася до російського лідера Володимира Путіна в день його запланованої зустрічі з білоруським колегою Олександром Лукашенком, повідомляє 14 вересня білоруська служба Радіо Свобода.
«Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – твердить Тихановська.
За її словами, усі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.
«Мені дуже шкода, що Ви вирішили вести діалог з узурпатором, а не з білоруським народом», – наголосила Тихановська.
Також 14 вересня до Росії, її громадськості та офіційних осіб звернулася опозиційна Координаційна рада.
«Вибори, які відбулися в Білорусі 9 серпня, і трагічні події, що сталися після цього – вбивства, побиття та катування мирних демонстрантів – втягнули Білорусь у глибоку політичну кризу… Як громадянська платформа ми ініціювали діалог із трьох найбільш актуальних питань:
1) припинення насильства проти цивільного населення, розслідування насильства та покарання винних осіб у суворій відповідності до закону;
2) припинення політичних репресій в країні та звільнення громадян, які зазнали покарання, з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів;
3) підготовка нових виборів, які відбуватимуться відкрито та прозоро», – ідеться у зверненні.
Координаційна рада наголосила, що не ставила і не ставить за мету «захопити владу», як вважають деякі ЗМІ. Уряд має змінитися в країні на виборах, у результатах яких ніхто не матиме сумніву, наголошують автори звернення.
У Координаційній раді вважають, що «щира підтримка реального, а не штучного діалогу всередині країни між різними політичними силами сприятиме швидшій нормалізації ситуації в Білорусі та розвитку відносин між Білоруссю та Росією».
Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 млрд доларів
Росія надасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Про це заявив президент Росії Володимир Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Сочі. За словами Путіна, технічні питання пропрацюють міністри фінансів.
Коментуючи події у Білорусі, де проходять масові протести проти офіційно оголошеної перемоги Лукашенка на виборах президента, Путін сказав, що «білоруси самі, без підказок ззовні повинні розібратися у ситуації, що склалася в країні». При цьому російський президент зазначив, що Росія розглядає Білорусь як свого найближчого союзника і «виконає домовленості, що випливають з договору про Союзну державу».
Лукашенко у відповідь подякував Путіну і російській владі, як він висловився, за підтримку у післявиборчий період. «Друг пізнається у біді», – дослівно сказав він. Лукашенко сказав, що розповість Путіну про акції протесту, додавши при цьому, що, на його думку, ситуація у країні перебуває під контролем. «Ось ці події нам показали, що нам треба тісніше триматися з нашим старшим братом», – додав він, маючи на увазі Росію.
Путін і Лукашенко обговорили також спільні військові навчання, які проходять зараз у Білорусі, причому Путін наголосив, що після їх завершення російські війська повернуться до місць дислокації.
Перед початком зустрічі повідомлялося, що вона відбудеться без присутності журналістів, однак телеканал RT показав запис розмови Путіна і Лукашенка, судячи з усього, перед початком переговорів, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Подальші переговори проходили за зачиненими дверима.
Лукашенко прилетів з Мінська в Сочі на зустріч з Путіним вранці в понеділок. Переговори почалися після 14:00.
Це перша закордонна поїздка Лукашенка після виборів 9 серпня, проти офіційних підсумків яких в Білорусії вже більше місяця проходять масові акції протесту. Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента, вказуючи на масштабні фальсифікації.
У Білорусі погрожують вилучати з родин дітей, якщо їх братимуть на акції протесту
Генеральна прокуратура Білорусі попередила батьків і неповнолітніх дітей про відповідальність, якщо органи опіки поставлять питання про соціально небезпечне становище дитини. Ідеться про покарання від штрафу до вилучення дитини з родини, повідомив в ефірі телеканалу СТВ представник прокуратури Олексій Подвойський.
За його словами, участь підлітка віком від 16 років у несанкціонованих акціях карається штрафом, але поява на акції дитини молодшого віку передбачає відповідальність батьків за статтею про «невиконання обов’язків із виховання дітей».
Подвойський повідомив, що з батьками, які взяли з собою дітей на акції, проводяться бесіди і робляться офіційні попередження, але в деяких випадках органи опіки можуть поставити питання про соціально небезпечне становище дитини.
Вилучення дитини з родини, сказав чиновник, у деяких випадках можливе. Дитину можуть помістити в притулок або іншу родину на термін до пів року.
11 вересня Генпрокуратура повідомила, що стосовно неповнолітніх дітей за час протестів було порушено 200 протоколів про адміністративне правопорушення.
Член президії Координаційної ради юрист Максим Знак раніше розповідав, що батьків у деяких школах і дитячих садках попереджають, що за участь у масових акціях родини можуть визнати неблагополучними і фактично вилучити дітей. «Таким чином, право на участь у мирних акціях раптово перетворюється не тільки на злочин, але і на підтвердження аморальності батька, що створює загрозу для дітей. Це за межею», – відзначав юрист.
Світлана Тихановська про Путіна, протести в Білорусі та Лукашенка
Лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська прокоментувала зустріч Володимира Путіна та Олександра Лукашенка, відносини Білорусі та Росії, а також репресії щодо опозиції у своїй країні. До вашої уваги ексклюзивне інтерв’ю Тихановської телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Тихановська: шкода, що влада Росії стала на бік диктатора
Кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська заявила в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», що не сприймає серйозно можливість введення Росією військ у Білорусь на підтримку нинішнього президента Олександра Лукашенка.
«По-перше, нам дуже шкода, що влада Росії стала на бік диктатора, а не волі народу. Але все одно, мені здається, не дивлячись на готовність у разі необхідності підтримати Лукашенко військами або ще чим, це, звичайно, турбує, але не сприймається серйозно, тому що у нас абсолютно мирний протест і наша ситуація абсолютно внутрішня, вона не вимагає ніякого зовнішнього втручання. Я думаю, що зараз пан Путін зайняв очікувальну позицію – як у нас буде далі складатися [ситуація] у країні. Він же розуміє, що ми дружні країни, і ніхто не бажає розривати ці зв’язки, які у нас вже встановилися так давно», – заявила Тихановська.
Вона впевнена, що «майбутній законно обраний президент» також буде будувати «взаємовигідні стосунки» з Росією.
«Ми розуміємо, що роль Росії величезна для Білорусі, але шляхом діалогу завжди можна домовитися. Знову ж таки повторюся, що не потрібно і росіян налаштовувати проти білорусів, тому що у них пропаганда теж якимись семимильними кроками йде. Ми дружні країни, дружні народи і хотіли б такими залишитися і в майбутньому», – наголосила Тихановська.
14 серпня, перед зустріччю Путіна і Лукашенка у Сочі, Тихановська звернулася до російського лідера. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – твердить Тихановська. За її словами, усі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.
У Мінську та інших містах Білорусі більш як місяць тривають протести і страйки, що розпочалися після оголошення офіційних результатів виборів, згідно з якими вшосте переміг Олександр Лукашенко.
У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Багато з них були жорстоко побиті. Всього було заарештовано понад 7 тисяч людей. За даними ООН, загинули чотири людини, доля ще восьми невідома.
«Важливо, щоб не було кривавої бійні» – Зеленський про події в Білорусі
Президент України Володимир Зеленський заявив про підтримку білоруського народу за умов політичної кризи в сусідній країні, яка виникла після президентських виборів 9 серпня.
«Я однозначно підтримую білоруський народ. Люди борються за свободу і за демократію, без агресії і насильства. Багато демонстрантів піддаються жорстокому поводженню з боку держави. Для мене важливо, щоб не було кривавої бійні. Якщо держава відмовиться від діалогу з народом, Білорусь може отримати щось на зразок Майдану», – сказав Зеленський австрійській газеті Wiener Zeitung перед початком офіційного візиту до Відня.
Також президент України наголосив на важливості того, щоб «білоруси самі вирішували своє майбутнє». «Жодній країні не дозволяється втручатися у внутрішні справи іншої країни», – відзначив Зеленський.
«Нагадує угоду Путіна з Януковичем 2013 року». Експерти коментують візит Лукашенка до Сочі
Російський президент Володимир Путін оголосив, що Росія видасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Раніше Олександр Лукашенко, якого офіційно оголосили вшосте президентом Білорусі, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція, заявляв про домовленість щодо рефінансування боргу Білорусі Росії обсягом 1 мільярд доларів.
Очікуваною новиною назвав пропозицію Путіна надати державний кредит Білорусі британський економіст Тімоті Еш в коментарі «Голосу Америки». Він нагадав, що коли відбувались протести на українському Майдані, Янукович також їздив до Путіна у Сочі наприкінці 2013 року. Тепер справа про так званий «борг Януковича», який Україна не визнає, перебуває в судах.
«Пам’ятаєте? Путін запропонував Януковичу угоду з єврооблігацій на 15 мільярдів доларів. Лише 3 мільярди було розміщено. І тепер стосовно них йде суперечка. Переважно це було за те, щоб Україна прийняла членство в Євразійському союзі, тому, як видається, ми це вже бачили на пострадянському просторі. Тепер це повторюється», – зауважив Еш.
Він відзначив складну фінансову ситуацію в Білорусі, зокрема падіння міжнародних резервів на тлі протестів. «Це знову-таки дещо нагадує український сценарій – люди нервують, відчуваючи дискомфорт, коли відбуваються вуличні протести, забирають депозити з банків. Це ми бачили у Білорусі протягом останніх тижнів», – говорить Еш.
З полону ілюзій щодо Росії українців і білорусів не звільнили навіть болючі уроки
«Точка зору» Ігоря Лосєва, кандидата філософських наук, доцента кафедри культурології НаУКМА:
«Виявляється, що українці пройшли дуже великий шлях подолання проросійських ілюзій, якщо порівняти українську ситуацію з сусідньою Білоруссю. Те, що відбувається там сьогодні, дуже нагадує українські події кінця 1980-х – початку 1990-х років. Тоді українці також вірили, що вони спокійно житимуть у своїй новій державі, а росіяни не стануть цьому заважати, навпаки, з ними будуть дружити, співпрацювати, торгувати, що вони радісно плескатимуть в долоні з приводу чергового українського успіху… Безмежна українська наївність, про роль якої в національних невдачах України писав ще Лев Троцький… До чого призведе безмежна білоруська наївність?
Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич запропонувала просити Путіна стати посередником в діалозі Лукашенка з білоруським народом. Вона ж звернулась до російської інтелігенції із закликом: «Чого ви мовчите, коли бачите, як розтоптують маленький гордий народ? Чому ви мовчите? Ми чуємо тільки рідкі голоси на підтримку. Ми все ще ваші брати…»
А коли кореспонденти телеканалу «Настоящее время» брали в Мінську інтерв’ю у мітингувальника, він прорік: «Ми з вами – один народ». Улюблена геополітична теза пана Путіна… Від ілюзій треба вчасно одужувати. Інакше від них звільнить саме життя з притаманною йому жорстокістю».
Сенатори США оприлюднили резолюцію із закликом запровадити санкції через насилля в Білорусі
Група з 13 американських сенаторів із двох штатів оприлюднила резолюцію із закликом запровадити санкції через насилля проти протестувальників у Білорусі.
Американський сенатор-республіканець Джим Рішч, який є головою комітету Сенату із закордонних справ, заявив, що насилля й репресії проти опозиції в Білорусі є «немислимими».
У тексті резолюції називають вибори президента Білорусі, які відбулися 9 серпня і на яких вшосте переміг Олександр Лукашенко, «ні вільними, ні чесними».
Автори резолюції закликають відпустити всіх політичних в’язнів та затриманих під час мирних протестів, включно із заарештованими до виборів.
Згідно з резолюцією, США мають запровадити санкції в координації з Європейським союзом та іншими міжнародними партнерами. Рішч назвав це символом міцної підтримки Сполученими Штатами білоруського народу та їхнього права на свободу зібрань, висловлення думок, вільні вибори та верховенство права.