Білорусь: гірник прикував себе в шахті і вимагав відставки Лукашенка
У Солігорську робітник «Білоруськалію» Юрій Корзун прикував себе наручниками в шахті на глибині 305 метрів і відмовився підніматися на поверхню до виконання низки вимог, зокрема відставки президента Білорусі Олександра Лукашенка. Про це повідомив страйком «Білоруськалію».
У зверненні до директора підприємства, фото якого Корзун опублікував на своїй сторінці у «ВКонтакте», він також вимагав припинити залякувати і звільняти робітників, звільнити ув’язнених членів страйкового комітету «Білоруськалію», зупинити викрадення громадян невідомими особами, припинити фізичні розправи над мирними учасниками протестів.
За словами Корзуна, він все життя був аполітичний, але дії Лукашенка в 2020 році не залишили йому вибору.
«Всі силові структури під його керівництвом перевищили свої повноваження, б’ючи, катуючи, ґвалтуючи мирних протестувальників і просто випадкових перехожих, залишаючись при цьому безкарними! Більше ніж 80 людей зникли безвісти. Всім нам відомо, що робить злочинець, який відчуває безкарність! Він повторює свої злочини з кожним разом все більш витончено і жорстоко. І це може торкнутися кожної сім’ї в нашій країні», – написав Корзун.
Через чотири години після початку акції Юрія Корзуна вивели з шахти. Після цього гірника відправили в лікарню, повідомив у телеграмі страйком «Білоруськалію».
В Солігорську проходить марш на підтримку Корзуна. У лікарні, за словами Корзуна, його обстежили і відпустили. Він сподівається, що його не затримають, і через деякий час він зможе приєднатися до страйку.
З 9 серпня в Білорусі, незважаючи на тиск на лідерів опозиції, затримання й арешти, тривають масові виступи проти Лукашенка. Активісти звинувачують владу у фальсифікації підсумків голосування на президентських виборах. Страйкують робітники десятків найбільших підприємств по всій країні.
Парламент Литви визнав Тихановську національно обраною лідеркою Білорусі
Литовський Сейм 10 вересня визнав білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську національно обраною лідеркою Білорусі. В своєму рішенні парламент Литви називає Олександра Лукашенка «нелегітимним керівником» країни.
Рішення отримало одностайну підтримку всіх 91 члена Сейму. Серед авторів документу – міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус і спікер парламенту Вікторас Пранцкеціс.
Крім того, в ухваленому рішенні Сейм закликав міжнародну спільноту зреагувати на події в Білорусі та не дозволити Росії визначити політичного керівника країни.
31 серпня Литва, Латвія та Естонія запровадили персональні санкції щодо фактичного керівника Білорусі Олександра Лукашенка та ще 29 високопосадовців цієї країни.
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів. Опозиція не визнала результатів виборів, головна опонентка Лукашенка Світлана Тихановська змушена була виїхати до Литви.
Білорусь: іноземні дипломати знову зібралися в Алексієвич, щоб захистити її від арешту
Іноземні дипломати 10 вересня знову зібралися в квартирі білоруської письменниці, лауреатки Нобелівської премії з літератури і учасниці президії Координаційної ради опозиції Білорусі Світлани Алексієвич, написала в твітері міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Алексієвич раніше просила журналістів і громадськість захистити її.
«Світ підтримує Світлану Алексієвич. Сьогодні ще більше дипломатів приєдналися до Нобелівської лауреатки в неї вдома у Мінську, Білорусь», – написала Лінде у твітері. За її словами, у квартирі Алексієвич зібралося 17 дипломатів.
Водночас заступниця посла Литви в Білорусі Аста Андріяускене у фейсбуці написала, що має намір провести і ніч у квартирі Алексієвич.
«Ми не наївні і прекрасно розуміємо, що слабкі жінки не будуть чинити опір озброєним чоловікам, якщо у тих буде наказ. Але вдвох все ж сміливіше, ніж одній. Крім того, я думаю, що жінки Литви та Білорусі разом можуть бути дуже сильними», – написала вона.
«Це та Маша, яку я знаю все життя». Розмова з сестрою Марії Колесникової
У якій сім’ї виросла Марія Колесникова, чим захоплюється, крім музики, і яким чином вона потрапила в політику, розповіла Білоруській службі Радіо Свобода її сестра Тетяна Хомич:
«Вона з дитинства дуже впевнена в собі людина. Але я думаю, що останні місяці тільки зміцнили її впевненість у собі. Віру в себе і віру в білорусів у першу чергу. Ніяких корінних змін я в ній не зауважила, я б не сказала, що Марія дуже змінилася. Маша такою була завжди. Це та Маша, яку я знаю все життя...»
«Наші батьки – вільні і незалежні люди. Вони завжди розуміли, що відбувається в Білорусі в ці останні десятиліття. Думаю, я можу сказати, що в нас дуже хороша сім’я, батьки дуже добрі. Вони нас завжди дуже любили. Мами не стало минулого року. Мама була подругою і мені, і Маші. Навіть живучи в Німеччині, Маша протягом десяти років зідзвонювалася з мамою щодня. Коли мені в дитинстві робили уколи, то Маша плакала разом зі мною з почуття солідарності. Вона – великий емпат. Окрім близьких родичів, у нас дуже добрі стосунки з більш далекими – бабусями, дідусями, двоюрідними родичами. Ми всі дуже часто бачимось. Нас усі підтримують зараз».
Павло Латушко – член президії Координаційної ради з трансферу президентської влади у Білорусі, колишній міністр культури країни, посол та директор Національного академічного театру імені Янки Купали у Мінську – відповів на запитання Радіо Свобода після переговорів із міністром закордонних справ Чехії Томашем Петршічеком.
Більше читайте і дивіться тут
Опозиціонер Латушко: «Лукашенко знає, що держапарат і більшість білорусів проти нього» – відео
Державний прикордонний комітет Білорусі опублікував відео огляду автомобіля посла України Ігоря Кизима прикордонниками після перетину українсько-білоруського кордону 5 вересня.
На відео співробітник прикордонного пункту «Нова Гута» повідомляє послу, що «відповідно до закону, він відповідає за прикордонний контроль», включаючи огляд автомобіля, і просить відкрити багажник.
Ігор Кизим нагадав прикордоннику, що згідно з Віденською конвенцією, огляд особистого багажу дипломата при перетині кордону країни, де він працює, не проводиться, якщо немає поважних причин.
На що прикордонник відповів, що не хоче оглядати особистий багаж посла, а просто запропонував йому відкрити задні двері машини, щоб він міг оглянути багажник.
Більше читайте тут
МВФ: угоди з Білоруссю не досягли через «суттєві розбіжності»
Влада Білорусі не домовилася з Міжнародним валютним фондом про виділення країні фінансової підтримки у зв'язку з погіршенням економічної ситуації і пандемію COVID-19, повідомив офіційний представник МВФ Джеррі Райс. Йдеться про 940 мільйонів доларів, які в березні цього року запросив білоруський уряд.
«У березні Білорусь звернулася до фонду, щоб обговорити можливе надання екстреної допомоги, але угода досягнута не була. І ми не знайшли способів подолати суттєві розбіжності щодо належних заходів реагування на нинішні труднощі», – зазначив Райс.
За його словами, Білорусь планувала скористатися інструментом прискореного фінансування, в рамках якого МВФ надає допомогу постраждалим від наслідків пандемії країнам.
«Даний механізм не містить якихось жорстких умов ..., але [для його використання] необхідні гарантії прозорості й ухвалення належних політичних заходів, щоб забезпечити використання коштів на боротьбу з пандемією і сприяння економічній стабільності», – пояснив Райс.
Під гарантіями, за його словами, малися на увазі «заходи щодо стримування пандемії, відповідно до рекомендацій ВООЗ, що є стандартною процедурою [МВФ] для всіх країн», які хочуть отримати допомогу.
У червні Олександр Лукашенко заявляв, що МВФ продовжує вимагати від Білорусі запровадити «карантин, ізоляцію, комендантську годину» для отримання кредиту. Він наголосив, що для країни є неприйнятними нав’язувані їй при кредитуванні додаткові умови, які не стосуються фінансової частини.
Раніше Лукашенко заявляв, що на економічну ситуацію в Білорусі тисне політична криза. У країні тривають протести і страйки на підприємствах, через підвищений попит в обмінниках виник дефіцит іноземної валюти. Економісти кажуть: найсерйозніша проблема зараз – нездатність країни виплатити борги.
Найбільше в країні кредитна установа – «Беларусьбанк» – вже обмежила видачу кредитів населенню. Десятки компаній, в тому числі з перспективного IT-сектора, заявляють про переїзд із Білорусі через тривалу політичну кризу.
Сам Лукашенко 14 вересня збирається до Москви.
Візит пройде на тлі масових протестів у Білорусі, які тривають вже місяць.
Посол України направив у МЗС Білорусі ноту через порушення Віденської конвенції
Посол України направив у Міністерство закордонних справ Білорусі ноту в зв’язку з порушенням Віденської конвенції, повідомили Радіо Свобода в посольстві України у Мінську.
Приводом став огляд на білоруському кордоні машини посла Ігоря Кизима, який повертався з Києва після консультацій у МЗС України до Мінська.
На кордоні посол попередив білоруських прикордонників, що їхні вимоги не відповідають Віденській конвенції про дипломатичні відносини, і заявив, що напише ноту до МЗС Білорусі в разі її порушення, що не зупинило прикордонників.
Як заявили Радіо Свобода у посольстві України, скаргу Ігор Кизим надіслав до МЗС Білорусі.
Віденська конвенція передбачає недоторканість майна і транспорту дипломатів.
11 вересня Прикордонний комітет Білорусі опублікував відео огляду машини посла і заперечив при цьому порушення конвенції.
США повідомили про свої плани санкцій щодо влади Білорусі
Сполучені Штати Америки повідомили про свої плани запровадження санкцій щодо влади Білорусі після президентських виборів у тій країні, офіційні результати яких широко вважають сфальсифікованими.
Вашингтон очікує, що протягом лічених днів зможе остаточно визначити свій перелік осіб, які потраплять під санкції через причетність до цих фальсифікацій, а також до насильства проти учасників протестів у Білорусі, повідомив заступник державного секретаря США Стівен Біґан.
За його словами, санкції США будуть паралельними до аналогічних обмежувальних заходів Європейського союзу, але США і ЄС не будуть обов’язково чекати одне на одного зі своїми санкціями.
Він наголосив, що США підтримують вимоги опозиційної кандидатки на виборах президента Світлани Тихановської про «справді вільні і чесні президентські вибори, звільнення всіх політичних в’язнів і розслідування злочинів влади проти народу».
Чільний американський дипломат також застеріг, що «керівник Білорусі (чинний президент Олександр Лукашенко – ред.) вдається до насильства, щоб утримати владу, і дедалі більше покладається на підтримку Москви». «Якщо Кремль буде продовжувати йти цим шляхом, він ризикує повернути білоруський народ, який не бачить кривди з боку Росії, проти Москви», – сказав Біґан.
Олександр Лукашенко, якого оголосили переможцем виборів на шостий термін поспіль, має 14 вересня зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, який уже висловлював йому підтримку і вимагає у відповідь прискорити тіснішу інтеграцію Білорусі в Росію. Лукашенко заперечує фальсифікації на виборах, а його влада жорстоко придушує протести проти офіційних результатів, які тривають по всій країні щодня без перерв із самого дня виборів 9 серпня. Тим часом цих офіційних результатів не визнають ні білоруська опозиція, ні багато хто на Заході.
Євросоюз нині готує свій список членів керівництва Білорусі, які через заявлену в ЄС причетність до фальсифікацій і до насильства проти демонстрантів мають потрапити під санкції. Але, за повідомленнями, ці санкції наразі блокує Кіпр, який вимагає натомість схожих заходів проти Туреччини через суперечку навколо розвідки Анкарою природних копалин у спірних ділянках у Середземному морі.
12 вересня Кіпр має відвідати державний секретар США Майк Помпео.
США повідомили про свої плани санкцій щодо влади Білорусі
Сполучені Штати Америки повідомили про свої плани запровадження санкцій щодо влади Білорусі після президентських виборів у тій країні, офіційні результати яких широко вважають сфальсифікованими.
Вашингтон очікує, що протягом лічених днів зможе остаточно визначити свій перелік осіб, які потраплять під санкції через причетність до цих фальсифікацій, а також до насильства проти учасників протестів у Білорусі, повідомив заступник державного секретаря США Стівен Біґан.
За його словами, санкції США будуть паралельними до аналогічних обмежувальних заходів Європейського союзу, але США і ЄС не будуть обов’язково чекати одне на одного зі своїми санкціями.
Він наголосив, що США підтримують вимоги опозиційної кандидатки на виборах президента Світлани Тихановської про «справді вільні і чесні президентські вибори, звільнення всіх політичних в’язнів і розслідування злочинів влади проти народу».
Чільний американський дипломат також застеріг, що «керівник Білорусі (чинний президент Олександр Лукашенко – ред.) вдається до насильства, щоб утримати владу, і дедалі більше покладається на підтримку Москви». «Якщо Кремль буде продовжувати йти цим шляхом, він ризикує повернути білоруський народ, який не бачить кривди з боку Росії, проти Москви», – сказав Біґан.
Олександр Лукашенко, якого оголосили переможцем виборів на шостий термін поспіль, має 14 вересня зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, який уже висловлював йому підтримку і вимагає у відповідь прискорити тіснішу інтеграцію Білорусі в Росію. Лукашенко заперечує фальсифікації на виборах, а його влада жорстоко придушує протести проти офіційних результатів, які тривають по всій країні щодня без перерв із самого дня виборів 9 серпня. Тим часом цих офіційних результатів не визнають ні білоруська опозиція, ні багато хто на Заході.
Євросоюз нині готує свій список членів керівництва Білорусі, які через заявлену в ЄС причетність до фальсифікацій і до насильства проти демонстрантів мають потрапити під санкції. Але, за повідомленнями, ці санкції наразі блокує Кіпр, який вимагає натомість схожих заходів проти Туреччини через суперечку навколо розвідки Анкарою природних копалин у спірних ділянках у Середземному морі.
12 вересня Кіпр має відвідати державний секретар США Майк Помпео.
Білорусь: у День міста в Мінську запланований несанкціонований жіночий марш
У столиці Білорусі Мінську на ці вихідні припадає День міста. Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, 12 вересня у столиці очікується несанкціонований жіночий марш.
Згідно з повідомленням, він пройде, як і останніми часом щосуботи, після обіду.
Марші жінок присвячені незгоді із фальсифікаціями на виборах, проти насильства з боку сил безпеки і затримання мирних демонстрантів. Цього тижня силовики знову почали затримувати жінок під час несанкціонованих акцій протесту.
У Білорусі повідомляють про перші затримання на Марші жінок у Мінську
У столиці Білорусі Мінську в суботу проходить Марш жінок, в перебігу якого є повідомлення про перші затримання учасників, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
Згідно з повідомленням, колони жінок пройшли центральною частиною міста, рухаючись тротуарами.
Під одним із мостів, як повідомляється, силовики затримали чотирьох жінок та когось із журналістів. Також журналістів телеканалу «Белсат», які вели пряму трасляцію, затримли безпосередньо за роботою.
Читайте також: Посол України направив у МЗС Білорусі ноту через порушення Віденської конвенції
На ці вихідні у Мінську припадає День міста. Марші жінок останнім часом у місті влаштовують щосуботи. Нинішній – несанкціонований.
Марші жінок, зокрема, присвячені незгоді із фальсифікаціями на виборах, проти насильства з боку сил безпеки і затримання мирних демонстрантів. Цього тижня силовики знову почали затримувати жінок під час несанкціонованих акцій протесту.
11 вересня під час акцій протесту було затримано 32 людини, 18 з них залишено під вартою – до судового розгляду, повідомило МВС Білорусі. Загалом силовики нарахували 12 провладних мітингів та 13 протестів за минулу добу.
Білорусь: затримання на жіночому марші (фотогалерея)
12 вересня у Мінську проходить чергова жіноча акція. Близько 15-ї години перед ратушею зібралося кілька тисяч жінок. Акція розпочалася зі затримань.
Невдовзі після початку зібрання до площі Свободи під'їхали маршрутки з тонованими вікнами та 5 автозаків, і силовики почали затримувати жінок: деяких тягнули по землі.
Упродовж близько 20 хвилин площу Свободи майже повністю «розчистили». Декому з жінок вдалося врятуватися. За підрахунками, сотні жінок були затримані. Представники сил безпеки деякий час продовжували шукати жінок у дворах, а журналістів витіснили з площі.
Білорусь: затримання на жіночому марші (фотогалерея)
Протести в Білорусі: в Мінську жорстоко розігнали «Жіночий марш»
У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові вуличні протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль, у кількох містах відбулися нові протести; найбільший із них, приблизно 10-тисячний, за оцінками, «Жіночий марш» у столиці Мінську, жорстоко розігнали силовики, затримавши загалом сотні людей.
Затримання в Мінську почалися з самого початку маршу, учасниці якого збиралися кількома колонами в різних частинах міста, щоб зустрітися в центральній частині. Після розгону однієї з колон силовики взялися за інші. Серед затриманих там були, зокрема, журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який веде мовлення на Білорусь із Польщі, Катерину Андреєву і Максима Калитовського, який затримали просто під час передачі в прямому ефірі.
Також серед затриманих, за повідомленнями, – невідомий водій, який, маючи на перехресті зелене світло, все ж зупинився, щоб пропустити колону жінок. Жінки намагалися відбити його в силовиків, але ті розкидали демонстранток. Затримали також іще одного перехожого, який знімав цю сутичку на телефон.
Затримання відбувалися і в інших місцях, де проходив жіночий марш, який був змушений кілька разів змінювати маршрут через кордони силовиків.
Одним із головних гасел маршу, що відбувся на мінський День міста, було «Борися, як Маша», чи «Поверніть нашу Машу!». Йдеться про Марію Колесникову, членкиню президії опозиційної Координаційної ради, яка нині перебуває за ґратами після невдалої спроби влади змусити її виїхати з Білорусі за кордон.
Крім того, людей продовжують затримувати і після закінчення маршу. Повідомляють про затриманого чоловіка, який ішов із білоруським національним біло-червоно-білим прапором, першим державним прапором незалежної Білорусі, який нинішня влада заборонила. Також затримували велосипедистів, яких забирали разом із велосипедами – потенційних учасників велопробігу солідарності з протестами, який проїхав у місті в супроводі автоколони силовиків.
Також у Гродні близько сотні жінок влаштували пікет протесту в центрі міста. Міліція попередила їх, що акція незаконна, але не стала розганяти. Учасниці пікету, закінчивши його, розійшлися мирно.
Тим часом чинний президент Олександр Лукашенко, за деякими повідомленнями, зібрав чергову нараду з силовиками в своєму палаці.
Марш солідарності з білоруськими жінками в Києві – фоторепортаж
У суботу, 12 вересня, декілька десятків людей у Києві зібралися на Марш солідарності з жінками Білорусі. Учасники акції заявили, що не визнають перемоги Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі та додали, що вони виступають на підтримку білоруських дівчат та жінок, які виходять на акції протесту.
Учасники акції після невеликого мітингу пройшли від Майдану Незалежності до Посольства Білорусі. Більшість жінок були одягнені у червоно-білі кольори.
12 вересня у столиці Білорусі, Мінську, відбувся Марш жінок, під час якого місцева міліція почала затримувати протестувальників.
Марш солідарності з білоруськими жінками в Києві – фоторепортаж
ДПСУ повідомляє про посилення заходів безпеки на кордоні з Білоруссю
Державна прикордонна служба України повідомила 13 вересня про посилення заходів безпеки на українсько-білоруському кордоні.
Прикордонники назвали ситуацію на українсько-білоруському кордоні «контрольованою та стабільною».
«Держприкордонслужба має достатньо ресурсів, щоб забезпечити надійну охорону кордону. Зокрема, посилення охорони даного напрямку державного рубежу проводиться із залученням додаткових резервів... Повітряний моніторинг постійно забезпечується силами прикордонної авіації та за допомогою безпілотних літальних апаратів, а на водних ділянках кордону додатково застосовуються катери Safe Boat 27. Заходи тривають, перш за все, аби упередити правопорушення та не допустити будь-яких провокацій, нестандартних ситуацій, в тому числі незаконного перетинання кордону групами осіб», – ідеться в повідомленні.
У Білорусі 14 вересня розпочнуться міжнародні антитерористичні навчання «Слов’янське братерство», які триватимуть до 25 вересня. Попередні плани передбачали, що в них візьмуть участь військові з Білорусі, Сербії та Росії, але незадовго до початку навчань Белград повідомив про відмову. У 2019 році такі маневри проводилися на сербській території.
Військові з Сербії не приїдуть до Білорусі на спільні з Росією навчання
Протяжність ділянки українсько-білоруського кордону складає більш як 1 тисячу кілометрів, він проходить у межах п’яти областей.
МВС Білорусі: в Мінську затримані близько 250 осіб
Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило, що на 15:00 за країні силовики затримали близько 250 осіб за використання прапорів та «іншої символіки, яка не зареєстрована в установленому порядку, і плакати різного змісту, в тому числі образливого».
За даними МВС, у країні виявлено 17 вогнищ протестної спрямованості, в акціях бере участь не більш як три тисячі людей.
«З огляду на, що протестувальники заблокували проїжджу частину в різних точках Мінська, співробітники ДАІ вживають заходів щодо обмеження руху і організації об’їздів. Співробітники міліції орієнтовані на охорону громадського порядку, припинення правопорушень та інших активних дій з боку протестувальників», – ідеться в повідомленні.
Станом на 15:55 у списку затриманих, який складають правозахисники з групи «Весна», фігурує 66 пунктів (у деяких із цих пунктів – не одне прізвище, а вказівка на зразок «Санкович Вероніка з татом»).
На «Марші героїв» у Мінську затримані десятки людей – правозахисники
У Мінську та інших містах Білорусі 13 вересня відбувається «Марш героїв», у якому беруть участь десятки тисячі людей. У центрі столиці відключений мобільний інтернет.
«Щодня у нашого народу народжуються справжні герої. Марія Колесникова, яка рве паспорт і дає відсіч «слабовикам» прямо на кордоні. Хлопці з Організації порятунку на воді, які рятують людей, попри всі наслідки. Юрій Корзун, який приковує себе наручниками до шахти. Рятувальник з МНС, який відмовляється знімати національний прапор. Члени Координаційної ради, студенти і лікарі, наші чудові жінки, журналісти і жителі районів, політв’язні і ті, хто щодня виходить на вулицю. Білоруси за останній місяць стали воістину героїчним народом. І ми не дозволимо карателям навіть думати, що білоруси забудуть і пробачать їхні злочини», – йшлося в анонсі заходу.
У Києві відбулася акція солідарності з білорусами
На Майдані Незалежності в Києві відбувся захід на підтримку протестувальників у Білорусі. На акцію солідарності зібралися близько 100 людей.
Учасники акції тримали прапори та плакати, скандували «Живє Бєларусь», «Йди» і «Лукашенка – в автозак», а також співали пісні гурту «Ляпіс Трубецкой».
Учасники розгорнули великий стяг біло-червоно-білого кольору, який у Білорусі використовують учасники протестів, і пройшли маршем центральними вулицями Києва до посольства Білорусі
Як зазначають організатори події у фейсбуці, «14 вересня громадянин Лукашенко, який незаконно утримує владу в Білорусі, і Путін збираються разом, щоб обговорити нові умови так званої «поглибленої інтеграції». Вони наголошують, що білоруський народ «не надавав Лукашенку жодних повноважень обговорювати та підписувати документи, які дотичні долі Білорусі».
Протести у Білорусі: фоторепортаж із «Маршу героїв» у Мінську
Масштабні марші протестів проходять у Мінську та інших містах Білорусі вже п’яту неділю поспіль. Сьогоднішня хода відбувається під назвою «Марш героїв».
Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий безперервний термін.
Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів.
Фоторепортаж Білоруської редакції Радіо Свобода.