Колеснікова справді порвала паспорт, щоб не допустити видворення – Родненков
Члени Координаційної ради білоруської опозиції Антон Родненков та Іван Кравцов підтвердили, що їхня колега Марія Колеснікова справді порвала свій паспорт, щоб не допустити видворення з Білорусі на територію України. Про це Родненков розповів 8 вересня на пресконференції в Києві.
«Весь кортеж (у якому до білорусько-російського кордону везли опозиціонерів – ред.) зупинився на нейтральній території. Мені запропонували пройти до (автомобіля) BMW Івана (Кравцова). Іван і справді там сидів, я сів на місце поруч із водієм, одразу помітив наші паспорти, тому що мої паспорти у мене були вилучені. І в цей момент з’явилася Марія Колеснікова», – розповів Родненков.
«Її вели, це було досить гучно, було чути, що її вели силоміць, що вона опирається. Її насильно заштовхали на заднє сидіння, попередньо на задньому сидінні увімкнули режим, щоб двері не відкривалися. Вона не могла вийти, кричала, що нікуди не поїде. Тільки-но вона опинилася в машині і побачила попереду свій паспорт, вона одразу ж узяла свій паспорт і порвала його на багато дрібних шматочків, ці шматочки вона зіжмакала і викинула у вікно невідомим молодим чоловікам, які оточували машину. Після цього вона відкрила вікно і вийшла через це вікно задніх дверей і пішла в бік білоруського кордону», – додав Родненков.
За словами Івана Кравцова, невідомі особи, які доправили опозиціонерів до кордону, поставили йому завдання натиснути на газ і поїхати в бік українського кордону одразу після появи Колеснікової в машині. Але Кравцов не став цього робити.
Уранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні.
Агенція «Інтерфакс-Україна» повідомила, посилаючись на поінформоване джерело, що Колеснікова не перетинала український кордон, оскільки розірвала паспорт під час спроби примусового вивезення її з Білорусі.
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що виїзд із Білорусі членів Координаційної ради Антона Родненкова та Івана Кравцова не був добровільним.
Білоруські опозиціонери Кравцов і Родненков підтвердили, що мають посвідку на проживання в Україні
Члени Координаційної ради білоруської опозиції Антон Родненков та Іван Кравцов, яких білоруські силовики змусили виїхати до України, підтвердили, що мають посвідки на тимчасове місце проживання в Україні.
«Так, це правда у нас є посвідка на тимчасове проживання в Україні, ми з Іваном її оформили у кінці минулого року в листопаді. Ми – волонтери однієї з некомерційних організацій України, і у зв'язку з указом про волонтерство у нас є договір із цією організацією, і на цій підставі ми і отримали посвідку», – сказав Родненков у відповідь на питання Радіо Свобода під час пресконференції в Києві.
Білоруські опозиціонери також заявили, що наразі не планують просити політичного притулку в Україні.
«Поки що таких планів немає», – заявив Родненков.
Щодо своїх планів, то, за словами опозиціонерів, вони збираються зустрічатися з партнерами в Києві, «засинхронитися з мінською командою».
Вранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні після того, як вона порвала свій паспорт, щоб запобігти вивезенню з Білорусі.
Білоруські прикордонники кажуть, що ще не відпустили Колеснікову
Білоруські прикордонники повідомили російському інформаційному агентству «РИА Новости», що станом на вечір 8 вересня опозиціонерка Марія Колеснікова ще не звільнена, «розслідування ранкового інциденту триває». Росіське джерело цитує білоруська служба Радіо Свобода.
Невстановлені особи 7 вересня посадили Колеснікову в мікроавтобус біля Національного художнього музею в столиці Білорусі Мінську та відвезли в невідомому напрямку.
Уранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні.
Самі опозиціонери ввечері 8 вересня на пресконференції в Києві сказали, що їхня колега Марія Колеснікова порвала свій паспорт, щоб не допустити видворення з Білорусі на територію України.
Білоруських опозиціонерів спитали в Києві про те, «чий Крим?»
Вигнаних із Білорусі на територію України членів опозиційної Координаційної ради Антона Родненкова та Івана Кравцова запитали на пресконференції в Києві 8 вересня про приналежність окупованого Росією Кримського півострова.
«Ой, хлопці… Ми проведемо ще одну пресконференцію на цю тему, так? Дивіться, давайте ми будемо більше обговорювати Координаційну раду. Ми абсолютно і повністю поділяємо суверенітет України, і ми взагалі не вважаємо, що тут можливі якісь дискусії з цього приводу», – сказав Родненков.
В Україні дискусії щодо ставлення білоруських опозиціонерів до окупації Росією Криму виникли після того, як наприкінці липня тодішня єдина опозиційна кандидатка Світлана Тихановська заявила що «юридично Крим є українським, але фактично – російський».
«Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала Тихановська в ефірі «Єврорадіо».
Перед тим Тихановська ухилилася від прямої відповіді на запитання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова Крим, сказавши, що «питання про Крим розколює суспільство».
Росія окупувала український Крим у лютому-березні 2014 року. Ця окупація і спроба анексії не визнана Організацією об’єднаних націй та в цілому міжнародною спільнотою. США, Євросоюз, Україна та інші країни запровадили проти Росії санкції. Сама Москва називає окупацію Криму «відновленням історичної справедливості».
Місяць смути в Білорусі. Що далі?
Вперше за 26 років правління президента Білорусі Олександра Лукашенка протести проти нього стали масштабними, загальнонаціональними і тривалими. Але після безпрецедентного місяця демонстрацій він, як і раніше, не демонструє ніяких ознак підкорення вимогам про свою відставку. (Відео Reuters, АР)
У Білорусі затримали члена Координаційної ради опозиції Максима Знака
Члена президії Координаційної ради білоруської опозиції, юриста Максима Знака затримали вранці 9 вересня у Мінську. Як повідомив Білоруській службі Радіо Свобода у штабі Віктора Бабарика, наразі Знак перебуває поза зоною досяжності.
Адвокат Максима Знака Дмитро Лаєвський повідомив порталу TUT.by, що Слідчий комітет Білорусі «здійснює процесуальні дії, причини та підстави невідомі», у помешканні Максима Знака запланований обшук.
Поліція наразі не коментує затримання.
За даними TUT.by, у штаб Бабарика пресу не пускають, в приміщенні перебувають люди, які «щось ламають»; на парковці біля штабу стоять кілька мікроавтобусів з тонованими вікнами.
Юрист Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради опозиції, який залишався на свободі, перебуваючи в Білорусі. Друга член президії Координаційної ради – білоруська письменниця і лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич, яка не бере активної участі в діяльності ради за станом здоров’я. Решта членів президії або затримані, або перебувають за кордоном.
Олександр Лукашенко, офіційно оголошений президентом Білорусі, в інтерв’ю російським держканалам розповів про опозиційну активістку Марію Колесникову, яка «втекла» з країни, і допустив, що «трохи пересидів» на посаді президента: «Але дійсно тільки я зараз можу захистити білорусів».
В ефірі телеканалу «Настоящее время» білоруський політичний оглядач, журналіст «Белсату» Ігор Ілляш і російський політолог Аркадій Дубнов розібрали висловлювання Лукашенка про опозицію, Росію та власну незамінність.
Білоруські опозиціонери Родненков і Кравцов на Радіо Свобода
Білоруські опозиціонери Антон Родненков та Іван Кравцов в гостях в Української служби Радіо Свобода. У прямому ефірі говоримо про майбутнє їхньої країни: чим завершаться протести в Білорусі, подальші дії опозиції, запланована зустріч Путіна і Лукашенка, інтеграція з Росією, а також відносини з Україною, зокрема, чому білоруським опозиціонерам так важко дається відповідь на запитання: «Чий Крим?».
Антон Родненков та Іван Кравцов – білоруські опозиціонери, члени Координаційної ради з передачі влади в Білорусі. 8 вересня їх насильно видворили з Білорусі. Разом з ними до України намагалися доправити і одну з лідерок білоруської опозиції Марію Колесникову, але, за словами Кравцова і Родненкова, вона навмисно порвала свій паспорт, щоб залишитися у Білорусі. Наразі її місце перебування невідоме.
Білорусь: Алексієвич заявила, що до неї прийшли оперативники
Нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич в коментарі Білоруській службі Радіо Свобода заявила, що до її житла в Мінську прийшли оперативники в цивільному одязі.
«Мені дзвонять у телефон, чуєте, повен двір «тихарів» (так у Білорусі називають «тітушок» – ред.). Два автобуси так само стоять. Дайте піду, зберуся», – сказала Алексієвич під час телефонної розмови з Радіо Свобода.
Письменниця є останньою із членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі, яка залишається на волі або не залишила країну.
Білорусь: батько Колеснікової повідомив, що його дочка перебуває в СІЗО в Мінську
Білоруська опозиціонерка Марія Колеснікова перебуває в слідчому ізоляторі в Мінську, повідомив її батько Олександр Колесніков в коментарі виданню TUT.BY.
«Керівник слідчої групи головного слідчого управління Слідчого комітету Василюк зателефонував мені й повідомив, що вона заарештована. Запропонував привезти передачу», – сказав Колесніков.
8 вересня Марію Колеснікову, Антона Роднєнкова і Івана Кравцова намагалися видворити в Україну, але Колеснікова розірвала свій паспорт, щоб цьому завадити. Родненков і Кравцов перебувають в Україні, місцеперебування Колеснікової до цього моменту залишалося невідомим.
Колеснікова є однією із семи членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі. Наразі лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.
У Кремлі назвали «нісенітницею» розмови про поглинання Білорусі Росією
Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав «абсолютною нісенітницею» припущення про те, що в ході візиту в Москву президента Білорусі Олександра Лукашенка будуть ухвалені рішення про «поглинання» Білорусі Росією.
За словами Пєскова, в ході візиту будуть обговорюватися процеси інтеграції – але в рамках наявних структур, ЄАЕС, СНД і Союзної держави.
Дату візиту Пєсков не назвав. Низка ЗМІ з посилання на джерела сьогодні повідомляла, що Лукашенко може приїхати в Москву 14 вересня. Візит пройде на тлі масових протестів у Білорусі, які тривають вже місяць.
Країни Заходу, на відміну від Росії, не визнали підсумки виборів президента Білорусі 9 серпня, на яких, за офіційними даними, переміг Лукашенко.
Підтримка Лукашенка, відносини Москви з яким із початку року поступово погіршувалися, з боку Кремля привела до повідомлень про те, що в обмін на цю підтримку Москва буде домагатися поступок від білоруського президента, в тому числі з питання про інтеграцію.
В інтерв’ю кореспондентам чотирьох російських видань Лукашенко сказав, що інтеграція Білорусі з Росією відповідно до Союзного договору зараз неможлива. Він сказав, що потрібна економічна інтеграція, однак вона повинна бути «рівноправною».
Білорусь: Колесникова – підозрювана у кримінальній справі про «заклики до захоплення влади»
Білоруська опозиціонерка Марія Колесникова, яка перебуває в СІЗО в Мінську, є підозрюваною у кримінальній справі про заклики до захоплення влади, повідомила виданню Tut.by адвокатка затриманої Людмила Казак.
Цю справу раніше відкрили щодо всіх членів президії Координаційної ради білоруської опозиції: їх викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі. Відповідна стаття 361 Кримінального кодексу Білорусі в різних підпунктах передбачає до трьох або до п’яти років в’язниці.
«Статус у неї підозрюваної», – повідомила адвокат. За її словами, Колесникова стала першою з лідерів Ради з таким статусом.
Захисниця змогла зустрітися з Марією Колесниковою в СІЗО, де вона зараз перебуває.
«Із Марією все в порядку, ніяких процесуальних дій ще не відбулося», – сказала Людмила Казак.
У квартирі Колесникової сьогодні пройшли обшуки. Люди в масках заявили журналістам, що є представниками силових структур, а в будівлі проходять слідчі заходи.
8 вересня Марію Колесникову, Антона Роднєнкова і Івана Кравцова намагалися видворити в Україну, але Колесникова порвала свій паспорт, щоб цьому завадити. Родненков і Кравцов перебувають в Україні.
Колесникова є однією із семи членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі.
Наразі лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.
«Більшість білорусів влаштовують відносини з Росією» – білоруські опозиціонери
Крим «де-юре» і «де-факто», дружба з Росією та інтереси Білорусі. Члени опозиційної Координаційної ради з передачі влади в Білорусі Іван Кравцов та Антон Родненков відповіли на запитання Радіо Свобода. 8 вересня їх насильно видворили з Білорусі. Разом з ними до України намагалися доправити і одну з лідерок білоруської опозиції Марію Колесникову, але, за словами Кравцова і Родненкова, вона навмисно порвала свій паспорт на кордоні, щоб залишитися в Білорусі.
У Білорусі міліція розігнала мітинг на підтримку затриманої опозиціонерки Колесникової – фотогалерея
Прихильники білоруської опозиціонерки Марії Колесникової вийшли на вулиці Мінська 8 вересня, протестуючи проти спроби влади видворити її за межі Білорусі. Були помічені силовики в масках, які нападали на групи жінок на мітингах, що протестували проти затримання Колесникової. Раніше білоруська влада відвезла її до кордону з Україною, на наступний день після того, як її схопили на вулиці в Мінську. Але Колесникова, як стверджують очевидці, порвала паспорт, щоб уникнути видворення з країни.
У Білорусі міліція розігнала мітинг на підтримку затриманої опозиціонерки Колесникової – фотогалерея
Слідчий комітет Білорусі заявив про ще двох підозрюваних у тій же справі, що і Колесникова
Білоруський опозиціонер Максим Знак заарештований у справі про заклики до захоплення влади, повідомив 9 вересня Слідчий комітет Білорусі. Там також підтвердили слова адвокатки опозиціонерки Марії Колесникової, що вона також заарештована у цій справі.
«Щодо підозрюваних за санкцією прокурора обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту», – сказали у відомстві.
У комітеті додали, що за підозрою в скоєнні того ж злочину затриманий адвокат Колесникової Ілля Салей. Проводяться слідчі дії, «щоб встановити всі обставини у кримінальній справі», повідомили в СК.
Також білоруські слідчі органи стверджують, що у них є «докази» спроби членів опозиційної Координаційної ради дестабілізувати ситуацію в країні.
9 вересня стало відомо про затримання в Мінську людьми в цивільному Максима Знака. Це сталося в штабі арештованого і незареєстрованого кандидатом в президенти ексбанкіра Віктора Бабарика. У пресслужбі ГУВС тоді заявили, що не мають інформації про затримання Знака.
Тим часом, його адвокат сказав, що в його підзахисного планують провести обшук. Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради, які залишалися на волі і в Білорусі. П’ятеро з семи інших були або затримані, або насильно вивезені за кордон.
Рада опозиції була створена минулого місяця за ініціативою колишнього кандидата в президенти Світлани Тихановської. Пізніше влада назвала це об’єднання неконституційним і порушили кримінальну справу про спробу захоплення влади. Членів Координаційної ради почали викликати на допити як свідків.
Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і закликають до відставки Лукашенка.
У Фонді боротьби з COVID-19 бракує коштів для трьох бюджетних програм – Рахункова палата
У Фонді боротьби з COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Про це 9 вересня інформує пресслужба відомства.
«Ще у липні уряд розподілив усі 66 мільярдів гривень фонду. Станом на 7 вересня 19,5 мільярда гривень – використані», – сказав голова Рахункової палати.
Пацкан додав, що з цих коштів 8,9 мільярда гривень становлять виплати по безробіттю та частковому безробіттю, на дітей ФОП (фізичних осіб-підприємців) і страхові виплати та матеріальна допомога медикам; 7,6 мільярда гривень – на дороги; 2,7 мільярда гривень – доплати до зарплати МВС, МОЗ, виконавчій службі та інші; 262 мільйона гривень – закупівля обладнання, засобів індивідуального захисту.
Голова Рахункової палати підкреслив, що за шістьма бюджетними програмами видатки на 14 мільярдів гривень не здійснювалися. Наприклад, 6 мільярдів гривень – за програмою «МОЗ, доплати до зарплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я» або 5,3 мільярда гривень – «МОЗ, закупівля обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах».
Пацкан також указав на ризики, що виникають при розподілі коштів. «Це насамперед неякісне планування. Лише один приклад – на доплати працівникам Нацполіції залишилося 6,5 мільйона гривень при щомісячній потребі до кінця карантину 374 мільйони гривень», – наголосив Пацкан.
Крім того, зазначив голова Рахункової палати, посилюються ризики неефективного використання коштів.
«Уряд спростив процедуру закупівель в рамках протиепідемічних заходів. З одного боку – це виправдано. З іншого – неконкурентні закупівлі не можуть гарантувати якісних поставок. Один приклад – закупівля респіраторів. Чомусь одні купують за 18 гривень штука, інші – за 160 гривень – причому рівень захисту однаковий. Така сама ситуація з масками, захисними костюмами тощо», – наголосив Пацкан.
Раніше цього місяця президент України Володимир Зеленський назвав неправдивою інформацію про відсутність грошей у Фонді боротьби з COVID-19.
«З ковідним фондом усе в порядку... там майже всі кошти є. Майже всі, я не пам'ятаю, скільки. Це питання прем’єр-міністра. Це неправда, ця історія є великим фейком, який підігрівають різні люди, журналісти», – заявив Зеленський 2 вересня в Харківській області.
Перед початком нового навчального року колишня міністерка освіти і науки Ганна Новосад повідомила, що вся система освіти не отримала жодної копійки із Фонду боротьби з COVID-19, хоча навесні витрати на освіту заради фінансування цього фонду були скорочені на 5 мільярдів гривень.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому частина грошей з Фонду боротьби з COVID-19 пішла на «Велике будівництво», так: «Це рішення Верховної Ради».
18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.
Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.
На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.
«Лукашенко прагне максимально обезголовити протестний рух» – Соколов
Газета «День» розповідає про тактику і стратегію, яку обрав Олександр Лукашенко (якого офіційно оголосили президентом Білорусі, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) для утримання влади. І про те, чим вона відрізняється від тактики боротьби з опонентами російського президента Володимира Путіна.
«Відмовляючись починати діалог з представниками опозиції з Координаційної ради під приводом їхньої нелегітимності, Лукашенко одночасно прагне максимально обезголовити протестний рух. Щойно хтось з членів тієї ж Координаційної ради починає хоч трохи виділятися на загальному тлі, його негайно заарештовують і протягом доби депортують до однієї із сусідніх країн – Польщі, Литви або України».
Путін же дотримується іншої стратегії, пише видання. Він намагається розколоти опозицію і протестний рух та виділити серед них такий сегмент, який «здатний домовлятися».
«Для Лукашенка ж ніяких «здатних домовлятися» фракцій серед протестувальників немає. Для нього проведення нових президентських виборів навіть після конституційної реформи – смерті подібно», – наголошує автор статті, професор з Москви Борис Соколов. Конкретніше йдеться в матеріалі «Стратегія Путіна для Білорусі».
Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і вимагають нових виборів та відставки Лукашенка.
Наразі із семи членів білоруської опозиційної Координаційної ради лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.
США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що також не визнають підсумки виборів в Білорусі. На Заході закликали офіційний Мінськ припинити переслідування прихильників опозиції, громадських активістів і покласти край насильству щодо учасників протестів із боку співробітників силових структур.
Лукашенко ж визнав, що «трохи пересидів» на посаді, однак заявив, що «просто так не піде».
Тихановська, Колесникова і Цапкала номіновані на премію Сахарова
На премію Сахарова за свободу думки, щорічну відзнаку Європейського парламенту, цьогоріч номіновані троє опозиціонерок із Білорусі Світлана Тихановська, Марія Колесникова та Вероніка Цапкала. Це жіноче тріо було номіноване другою за величиною у Європарламенті політичною силою «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (S&D).
«Ми твердо переконані в тому, що удостоїтися честі премії Сахарова цього року мають відважні жінки Білорусі, які борються за свободу і демократію у своїй країні. Нас особливо надихають три жінки, які очолили кампанію масової опозиції на президентських виборах минулого місяця у спробі повалення автократичного диктатора Олександра Лукашенка», – прокоментувала рішення віцепрезидентка S&D Каті Пірі.
Інші групи в Європейському парламенті оголосять про свої кандидатури пізніше – цього або на початку наступного тижня. За даними джерел журналіста Радіо Свобода у Брюсселі, всі основні політичні групи розглядають можливість підтримати пропозицію S&D.
Крайній термін висунення кандидатур – 17 вересня. Три кандидата мають бути включені в короткий список 12 жовтня, до того, як остаточне рішення щодо лауреата-2020 буде ухвалене 22 жовтня.
Щорічна премія у галузі прав людини, названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова, була заснована в 1988 році Європейським парламентом для відзначення окремих осіб і організацій, які захищають права людини та основні свободи. Білоруська асоціація журналістів і колишній кандидат в президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією в 2004 і 2006 роках відповідно.
Білорусь: Колесникова розповіла про погрози силовиків перед спробою примусової депортації
Член президії Координаційної ради білоруської опозиції Марія Колесникова повідомила, що перед спробою примусової депортації з країни силовики одягли їй на голову мішок і пригрозили вбивством. Як передає білоруський портал Tut.by з посиланням на адвоката Колесникової Людмилу Козак, Колесникова подала заяву у Слідчий комітет Білорусі у зв’язку з інцидентом і вимагає судових позовів проти влади, в тому числі білоруського КДБ, щодо поводження з нею.
У ЗМІ з’явився зміст заяви: «Висловлювалися погрози позбавити мене життя, які сприйняті мною як реальні. Зокрема, заявлялося, що в разі, якщо я добровільно не покину територію Республіки Білорусь, мене все одно вивезуть: живою чи частинами. Висловлювалися і погрози позбавити мене волі на строк до 25 років, влаштувати мені проблеми в місцях утримання під вартою, в місцях позбавлення волі».
Правоохоронні органи Білорусі поки офіційно не коментували заяви Марії Колесникової.
Напередодні стало відомо, що Колесникову затримали в Мінську за звинуваченням у «незаконній спробі захоплення влади». Адвокатка Колесникової зустрілася з нею 9 вересня, вперше після її зникнення, сказавши, що ту помістили в камеру з шістьма іншими людьми у СІЗО.
Наступного тижня ВР має розглянути проєкт заяви щодо подій у Білорусі – Разумков
Верховна Рада України наступного тижня висловить свою позицію щодо подій у Білорусі, заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час зустрічі зі спікером Сеймасу Литви Вікторасом Пранцкетісом.
«Сподіваюся, що на початку пленарного тижня це питання буде винесено в зал, ми зможемо його обговорити і прийняти виважене, правильне рішення, яке відстоюватиме суверенітет та незалежність Білорусі», – цитує Разумкова сайт українського парламенту.
Він додав, що позиція України щодо подій в Білорусі неодноразово озвучувалася й цілком відображає відповідну політику інших демократичних держав.
«Вибори повинні бути чесними та визнаними як всередині держави, так і за її кордонами. Україні принципово, щоб Білорусь була демократичною, вільною та незалежною. На жаль, Україна відчула на собі, до чого можуть призвести події, які ми спостерігаємо сьогодні в Білорусі, – сьомий рік поспіль на сході нашої держави триває збройна агресія, є окуповані території на Донбасі та в Криму. Тому я щиро бажаю білоруському народові, щоб їм вдалося не допустити подібного на своїй території», – сказав Разумков.