Білоруську опозиціонерку, членкиню Координаційної ради Марію Колеснікову вранці 7 вересня викрали в центрі Мінська, повідомляє білоруське видання Tut.by з посиланням на слова жінки, яка була свідком події.
За словами співрозмовниці видання, вона помітила Марію Колеснікову в центрі столиці, а також побачила неподалік темний мікроавтобус із написом «Зв’язок». Пройшовши далі, вона почула звук телефона, що падає на асфальт.
«Обернулася і побачила, що люди в цивільному одязі й масках заштовхують Марію в цей мікроавтобус, в неї відлітає телефон, один з цих людей телефон піднімає, стрибає в мікроавтобус і вони їдуть», – цитують жінку журналісти.
Як повідомляє видання, телефон Колеснікової доступний, проте вона не бере слухавку. Згодом прессекретар Координаційної ради Антон Родненков, дізнавшись від Tut.by про зникнення Колеснікової, спробував з’ясувати, де вона. Менше ніж за годину його телефон також перестав відповідати.
Член Координаційної ради Максим Знак повідомив журналістам, що не може зв’язатися з Колесніковою та Родненковим, крім того – зв’язку немає з іншим членом Ради, старшим віцепрезидентом Максимом Богрецовим та її виконавчим секретарем Іваном Кравцовим.
Марія Колеснікова була лідеркою виборчої кампанії затриманого ще до президентських виборів Віктора Бабарика, який був одним із найбільш помітних опонентів чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка. Після виборів, результатів яких опозиція не визнала, вона увійшла до президіуму Координаційної ради.
Влада Білорусі заявляє про понад 600 затриманих на «Марші єдності»
Влада Білорусі заявляє про затримання 633 протестувальників, які вийшли на «Марш єдності» 6 вересня. Цю цифру оприлюднило Міністерство внутрішніх справ країни.
Заява МВС вказує на значно більшу кількість затриманих, ніж свідчили оцінки правозахисних організацій та інших спостерігачів.
Правозахисники вказували на 180 затриманих у Мінську, ще кілька десятків у Бресті, Барановичах та Гродно. Також відомо про сутички демонстрантів із поліцією в Могильові та Гомелі.
У Гомелі та інших містах вранці 7 вересня вже почалися менш масштабні акції.
Представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель назвав демонстрації в Білорусі «вражаючими» та заявив, що вони «показують рішучий намір білоруського народу досягнути свободи, прав і демократії» навіть попри репресії з боку влади.
Лукашенко ще тримає владу в Білорусі, проте вже втратив білоруський народ – світова преса
Європейське видання міжнародного часопису Politico містить матеріал «Сполучені Штати разом з ЄС виступають за проведення нових виборів у Білорусі».
У статті зазначається, що США разом із Євросоюзом працюватимуть над посиленням тиску на білоруського лідера Олександра Лукашенка з метою проведення нових виборів у країні, де тривають масові протести відтоді, як відбулись суперечливі президентські вибори минулого місяця. Саме про це заявив заступник Держсекретаря США Стівен Біґун.
Брюссельське видання повідомляє, що Біґун, який вже відвідав Україну, Литву, Росію та Австрію, провів низку обговорень того, що нині відбувається у Білорусі, вказавши, що США вже запровадили санкції проти Лукашенка та його чільних функціонерів. Часопис нагадує, що ЄС 2016 року скасував більшість санкцій, запроваджених проти Лукашенка та його оточення, проте нині ведеться робота щодо можливого поновного накладення каральних санкцій на білоруський режим.
Газета додає, що Лукашенко цього разу вдався до тих самих кроків, за які, власне, і було тоді накладено санкції. Йдеться про придушення опозиції та арешт кількох суперників Лукашенка на президентських виборах.
Politico пише, що, втім, саме заява Лукашенка про те, що за нього проголосували 80% білоруських виборців, спричинилась до хвилі масових протестів, у відповідь на які білоруські сили безпеки застосували брутальну силу і масові арешти.
Далі часопис повідомляє, що верховний комісар ООН оприлюднив заяву, у якій було задокументовано щонайменше 450 випадків тортур і принаймні 6 затриманих учасників виступів протесту зникли безвісти. ООН закликала уряд Лукашенка припинити «насильницькі зникнення» демонстрантів.
Біґун заявив, що Вашингтон розглядає ситуацію у Білорусі як внутрішній конфлікт, а не як протистояння Заходу та Росії. Біґун дав чітко зрозуміти, що Росія намагається поширити свій вплив на Білорусь, аби підтримати Лукашенка.
Проте після відвідин Москви американський урядовець висловив припущення, що Москва також вже втомилась від дещо сумбурного білоруського керівника, який навіть з’явився на людях з автоматом Калашникова.
Насамкінець матеріалу брюссельський часопис повідомляє, що Стів Біґун висловив думку про те, що глибоко у своїй душі російське керівництво чітко знає, що робити у цій ситуації.
Подібний стан речей не може тривати далі у Білорусі. Після 26 років білоруський народ – від профспілок, робітників, студентів, інтелектуалів і до звичайних громадян вимагає своїх прав згідно з конституцією і міжнародними угодами. Біґун додав, що Лукашенко і далі тримає владу у Білорусі, проте він вже втратив білоруський народ.
Протести у Білорусі: фото з «Маршу єдності» у Мінську
Протести у Білорусі: фото з «Маршу єдності» у Мінську
6 вересня у Мінську та інших містах Білорусі відбувся «Марш єдності». Вже четверту неділю поспіль у столиці країни відбуваються масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. У кожній із них брали участь сотні тисяч людей.
Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє вже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську.
Як повідомила Білоруська редакція Радіо Свобода, людей били кийками не тільки міліціонери й ОМОНівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи брали участь у затриманнях спільно з міліцією.
Влада Білорусі заявила про понад 600 затриманих 6 вересня.
ЄС розширює санкційний список проти білоруських чиновників до 31 – Reuters
Європейський союз готується розширити санкцїі проти білоруської влади і включити до переліку 31 чиновника, повідомляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела.
В початковому варіанті списку було 14 людей, але, за наполяганням низки країн, туди додали ще 17 імен.
Фактичного керівника Білорусі Олександра Лукашенка в переліку все ще немає, однак представник Міністерства закордонних справ Німеччини Крістофер Бургер заявив 7 вересня, що консультації щодо санкцій проти нього тривають.
Раніше голова МЗС Чехії Томаш Петршічек повідомив, що ЄС може ухвалити санкції до 21 вересня. Однак наразі консенсусу в цьому питанні немає, адже Греція та Кіпр пов’язують запровадження санкцій проти Білорусі з розширенням санкцій проти Туреччини в зв’язку з її геологорозвідувальних робіт на спірному шельфі в Середземному морі. На запровадження санкцій мають дати згоду всі 27 країн Євросоюзу.
Український посол у Білорусі Ігор Кизим повернувся після консультацій у Міністерстві закордонних справ України до Мінська, повідомили Радіо Свобода в посольстві України в Мінську.
На запитання Радіо Свобода, як далі будуть будуватися відносини Києва та Мінська, посол Ігор Кизим відповів: «Як вже зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, наразі офіційні контакти між нашими країнами «поставлені на паузу». Водночас подальший розвиток українсько-білоруських відносин залежатиме від багатьох факторів, зокрема розвитку ситуації безпосередньо в Білорусі, а також інтеграційних процесів у рамках Союзної держави Білорусі та Росії».
17 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС України вперше в історії викликало свого посла в Білорусі до Києва на консультації «для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів, …виключно через неприпустимі дії Мінська».
Він нагадав, що Білорусь передала 32 із 33 затриманих «вагнерівців» до Росії, попри наявність «усіх правових і моральних підстав передати їх Україні», а Олександр Лукашенко «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».
Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, Кулеба повідомив наприкінці серпня. Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні і репутаційні втрати для офіційного Києва.
Він також повідомив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам. У тій заяві від 11 серпня ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі заявили також, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».
У МЗС Білорусі відповіли, що Мінськ не ставив «діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ».
Білоруська опозиція заявила про терор для придушення протестів
Для придушення протестів у Білорусі влада розпочала відкрито використовувати методи терору, йдеться в поширеній 7 вересня заяві опозиційної Координаційної ради.
Заява зроблена після повідомлень про викрадення в Мінську 7 вересня кількох опозиціонерів – Марії Колеснікової, Антона Роднєнкова та Івана Кравцова. Де саме вони зараз перебувають, невідомо.
«Мирні акції виникають децентралізовано і без лідерів. Терор проти учасників акцій марний. Люди, які беруть участь в акціях, бояться, перш за все, не насильства, яким особисто їм загрожує влада, а майбутнього в неправовій державі, яке чекає на них і їхніх близьких, якщо ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені», – вказано в заяві Координаційної ради.
Представники опозиції також заявили, що подадуть заяви до Слідчого комітету Білорусі за фактами протиправних дій з боку влади щодо протестувальників після акцій 6 вересня і в інші дні.
Автори заяви закликали опублікувати достовірну інформацію про підсумки голосування на виборах президента 9 серпня, припинити переслідування затриманих на акціях протесту, а також членів Координаційної ради.
Десять компаній із Білорусі ухвалили рішення про часткове або повне перенесення діяльності в Латвію, понад сто – проконсультувалися й оцінюють таку можливість, пише Delfi з посиланням на директора Латвійського агентства інвестицій і розвитку (ЛАІР) Каспара Рожкалнса.
За його словами, Латвія серйозно оцінює кілька провідних білоруських компаній зі сфери інформаційних і комунікаційних технологій. ЛАІР разом з Управлінням у справах громадянства і міграції вже організувало кілька візитів до Латвії для представників білоруських компаній.
Каспар Рожкалнс зазначив, що «паралельно ці компанії розглядають й інші можливості», тому оперативні дії мають вирішальне значення. На даний час вони працюють над дорожньою картою для бізнесменів, які ухвалять рішення на користь Латвії, додав він.
ЛАІР у співпраці з іншими відомствами створило спеціальну команду, яка в прискореному порядку розглядає заявки від білоруських компаній і пропонує можливі рішення.
Зокрема, йдеться про надання так званої стартап-візи або «синьої карти» Європейського союзу. Вона передбачає видачу тимчасового дозволу на проживання висококваліфікованим фахівцям і членам їхніх сімей.
Латвія, як йдеться в повідомленні, веде переговори переважно з компаніями IT-сфери.
Експерти відзначали, що після порушення справ проти співробітників, а також після обшуків у білоруському «Яндексі» і декількох інших IT-компаніях багато IT-бізнесів вже евакуювали своїх працівників із Білорусі або почали цей процес. І це в майбутньому сильно вдарить по білоруській економіці.
Після оголошення результатів голосування 9 серпня в Білорусі тривають масові протести і страйки з вимогою проведення нових, чесних виборів, а також відставки Олександра Лукашенка. Під час перших днів протестів силовики жорстко затримували людей. Затримані розповідали про жорстокі побиття, знущання і нелюдські умови утримання в ізоляторах.
Представники різних державних установ, приватних компаній і організацій, в тому числі з IT-сфери, вийшли на вулиці на знак солідарності проти насильства з боку силовиків і на підтримку вимог протестувальників.
Білорусь: Тихановська збирається звернутися до ПАРЄ 8 вересня
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська збирається звернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи 8 вересня, через день після повідомлення про зникнення іншої представниці опозиції – Марії Колеснікової.
Тихановська, яка вже близько місяця перебуває в Литві, збирається взяти участь в «обміні думок про ситуацію в Білорусі після президентських виборів 9 серпня», повідомили в ПАРЄ.
Президент ПАРЄ Рік Дамс також візьме участь у зустрічі. Він останнім часом закликав до «всеохопного політичного процесу» в Білорусі, щоб забезпечити мирну й демократичну передачу влади.
Білорусь не є членом Ради Європи. Хоча її гостьовий статус зупинили в 1997 році, асамблея продовжує діалог з білоруською владою й часто запрошує білоруських політиків відвідувати зустрічі комітету.
Троє членів білоруської Координаційної ради, включно з Колесніковою, виїхали в бік України – Бичковський
Члени Координаційної ради Марія Колеснікова, Антон Роднєнков та Іван Кравцов виїхали у вівторок в бік України, підтвердив Білоруській службі Радіо Свобода офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський.
Повідомляється, що близько 5-ї години ранку усі троє в одному авто прибули на прикордонний перехід у Наровлянському районі Гомельської області.
Бичковський не зміг пояснити, чи було це зроблено під тиском.
Член Координаційної ради Максим Знак сказав, що не може підтвердити виїзд Колеснікової, Кравцова і Роднєнкова в Україну.
«Вони не вийшли на зв’язок. Крім того, ми з Марією Колесніковою обговорювали ситуацію після того, що сталося з Ольгою Ковальковою, яку відвезли в Польщу. І Марія сказала, що в жодному разі не погодиться покинути країну, якщо з нею таке трапиться», – сказав Знак.
Телефон Марії Колеснікової працює, але слухавку ніхто не бере.
Телеграм-канал ATN_NEWS державного телеканалу «Білорусь 1» повідомив вранці, що Колеснікова, Роднєнков і Кравцов вночі «намагалися незаконно покинути територію Республіки Білорусь» і що Колеснікову затримано. Також були опубліковані два відео. В одному з них Іван Кравцов каже, що «вирішив на час виїхати з Білорусі». На іншому відео – автомобіль BMW, що проходить прикордонний контроль на білоруській ділянці кордону. У ньому нікого немає, ніяких спроб «прорватися через кордон» не видно.
У Держприкордонкомітеті Білорусі версію про незаконний перехід кордону і затримання Колеснікової не озвучували.
Вранці 7 вересня ЗМІ з посиланням на очевидців повідомили, що невідомі посадили Марію Колеснікову в автомобіль біля Національного художнього музею в Мінську і відвезли в невідомому напрямку. У МВС Білорусі заявили, що не мають інформації про її затримання. Були повідомлення, що і Антона Роднєнкова та Івана Кравцова також «викрали».
5 вересня силовики депортували до Польщі члена президії Координаційної ради Ольгу Ковалькову. Напередодні її вдруге поспіль засудили до адміністративного арешту.
З семи членів президії Координаційної ради в Білорусі на волі залишаються лише двоє: юрист Максим Знак і лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич.
«В один з українських пунктів пропуску в межах Київської області на в’їзд в Україну прибули двоє громадян РБ А. Родненков та І. Кравцов. Наразі вони проходять необхідні заходи прикордонного контролю у відповідності до законодавства, яке визначає порядок перетину державного кордону. Громадянка РБ М. Колесникова в пункти пропуску України для проходження прикордонного контролю не прибувала», – заявили в ДПСУ.
Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський розповів Білоруській службі Радіо Свобода, що Колеснікову затримали прикордонники. Посольство України в Мінську, зі свого боку, підтвердило, що до України виїхали Родненков та Кравцов.
Зранку 8 вересня Бичковський повідомляв Білоруській службі Радіо Свобода, що члени Координаційної ради Марія Колеснікова, Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в бік України.
Білоруський блогер з Польщі, який став рушійною силою протестів
«Ми трохи змінилися і стали трохи схожими на революціонерів, тому що люди хочуть цього від нас...»
«Нас просять опублікувати плани, в яких описується, що робити, тому що в Білорусі просто немає чітких лідерів, особливо таких, хто має таку аудиторію. Якби були, їх би негайно затримали. Зараз ми не лише інформуємо, але й певною мірою координуємо людей...»
«Білоруси показали чудовий приклад всьому світу. Під час протестів люди навіть роззувались, коли вилазили на лавки, приносили одне одному воду, їжу, квіти. Це свідчить про високий рівень самоорганізації».
МВС України: Родненков та Кравцов насильницьки видворені з Білорусі, Колеснікова «унеможливила» це
Білоруських опозиціонерів Антона Родненкова та Івана Кравцова «насильницьки видворили» з Білорусі, повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко у фейсбуці.
«Від себе додам – це не був добровільний виїзд! Це було насильницьке видворення з рідної країни з ціллю компрометації білоруської опозиції. Щоби представити все так, що лідери опозиції кидають напризволяще сотні тисяч протестувальників проти режиму Лукашенка і втікають до затишної України», – написав Геращенко.
За його словами, Марію Колесникову не вдалося видворити з Білорусі «через те, що ця смілива жінка зробила дії по унеможливленню її переміщення через кордон», і залишилася на території Білорусі.
«Інтерфакс-Україна» з посиланням на свої джерела пише, що Колеснікова порвала свій паспорт.
Тихановська у зверненні до ПАРЄ закликала запровадити санкції проти Білорусі
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час виступу перед Парламентською асамблеєю Ради Європи закликала запровадити санкції проти Білорусі, зокрема проти президента Олександра Лукашенка та інших представників влади.
Вона назвала ситуацію в країні «абсолютно недопустимою» і заявила, що Лукашенко більше не представляє Білорусь.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував ситуацію, яка виникла 8 липня довкола білоруських опозиціонерів на білорусько-українському кордоні.
«ДПСУ вже висловила офіційну позицію у зв’язку з перебуванням на території України громадян Білорусі Івана Кравцова та Антона Роднєнкова, які також є членами Координаційної ради білоруської опозиції. Від себе додам: попри обмеження щодо в’їзду іноземців, український кордон відкритий для громадян Білорусі, які хочуть перетнути його на законних підставах. Водночас ми будемо жорстко протидіяти будь-яким спробам спецслужб Білорусі чи Росії використати цю нашу відкритість для того, щоб зіпсувати відносини між білоруським та українським народами», – написав Кулeба у фейсбуці.
Лукашенко допустив, що «трохи пересидів» на посаді президента
Олександр Лукашенко 8 вересня дав інтерв’ю чотирьом російським державним телеканалам, під час якого допустив, що термін його роботи на посаді президента, ймовірно, був перевищений.
«Так, можливо, я трохи пересидів, можливо, мене показують не тільки з телевізора, а й з праски, і з чайника. Так. Але дійсно тільки я зараз можу захистити білорусів», – заявив він.
Лукашенко знову наголосив, що не піде у відставку, і повторив свої припущення про те, що нові вибори можуть бути проведені після конституційної реформи. Цю його пропозицію опозиція вважає тактикою затягування для припинення протестів, які тривають у країні від 9 серпня, дня президентських виборів.
Головна редакторка RT Маргарита Симоньян, яка брала участь в інтерв’ю, заявила, що воно «було дуже щирим».
У Львові відзначали День білоруської військової слави, який заборонений в Білорусі
У Львові українські та білоруські активісти відзначили у вівторок День білоруської військової слави, відомий під назвою Битва під Оршею.
На площі Ринок учасники акції розгорнули біло-червоно-білий прапор, а також тримали символіку із гербом Великого князівства Литовського «Погоня», на якому забражений вершник, який тримає меч в одній руці, а в другій – щит з шестикутним хрестом.
«Я приїхав до Львова на цю акцію. Це наше велике національне свято Білорусі. На жаль, офіційно воно заборонене в Білорусі. Це День білоруської війської слави або річниця Битви під Оршею. Тоді зупинили експансію московської орди на нашу землю і землю Європи. Ця дата сьогодні, з огляду на події в Білорусі, набуває іншого значення. Без підтримки Росії Лукашенко 26 років не був би при владі. Росія йому надає політичну і економічну підтримку, військову. Зараз білоруська нація в образі Лукашенка змагається, фактично, з московським імперіалістом», – розповів Радіо Свобода білорус Олег Овчинников, який з 2014 року проживає в Україні.
Білорусь: штаб Бабарика вимагає від влади звільнити Марію Колеснікову
Штаб утримуваного за ґратами білоруського опозиційного політика Віктора Бабарика вимагає від влади країни звільниьти керівницю штабу Марію Колеснікову.
«Ми закликаємо владу Білорусі повідомити про місцеперебування Марії Колеснікової та, в разі її затримання, негайно звільнити її та повністю забезпечити її право на захист та інші процесуальні гарантії відповідно до міжнародних договорів Республіки Білорусь та національного законодавства», – йдеться у заяві штабу.
За інформацією, отриманою, за твердженнями штабу, з кількох анонімних джерел, Марія Колеснікова була затримана і перебуває у Мозирському прикордонному загоні (військова частина 1257 в селі Прудок Гомельської області).
7 вересня засоби інформації, посилаючись на очевидців, повідомили, що невстановлені особи посадили Колеснікову в мікроавтобус із написом «Зв’язок» біля Національного художнього музею та відвезли в невідомому напрямку.
Білоруські опозиціонери дають пресконференцію в Києві
ілоруські опозиціонери Антон Родненков та Іван Кравцов, яких, за даними заступника голови МВС України Антона Геращенка, «насильницьки видворили» з Білорусі, дають пресконференцію в Києві. Про це повідомили у штабі колишнього керівника «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, який претендував на посаду президента Білорусі та був заарештований.
За повідомленням, представники Координаційної ради білоруської опозиції Родненков і Кравцов вийшли на зв’язок, вони перебувають у безпеці і почувають себе добре.
Пресконференція почалася близько 19:00.
Зв’язок із Кравцовим і Родненковим зник 7 вересня. Того ж дня очевидці повідомили, що невідомі в центрі Мінська викрали білоруську опозиціонерку, учасницю Координаційної ради Марію Колеснікову. Місце перебування Колеснікової наразі невідоме.
Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський вранці 8 вересня повідомляв Білоруській службі Радіо Свобода, що Колеснікова виїхала до України разом з двома іншими опозиціонерами. Проте цю інформацію спростували українські прикордонники.
За словами Антона Геращенка, Марію Колесникову не вдалося видворити з Білорусі «через те, що ця смілива жінка зробила дії по унеможливленню її переміщення через кордон», і залишилася на території Білорусі. «Інтерфакс-Україна» з посиланням на свої джерела пише, що Колеснікова порвала свій паспорт.
Марія Колеснікова – представниця штабу арештованого кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика. Вона здобула популярність під час передвиборчої кампанії як учасниця «жіночого тріо» – разом із дружиною іншого незареєстрованого кандидата Валерія Цепкала і кандидаткою в президенти Світланою Тихановською.
Лукашенко – російським ЗМІ: «я просто так не піду»
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 8 вересня дав інтерв’ю представникам кількох державних російських ЗМІ, в якому заявив, що «просто так не піде» з посади.
Інтерв’ю брали головний редактор телеканалу RT Маргарита Симоньян, кореспондент російського «Першого каналу» Антон Верницький, ведучий програми «Вєсти» на телеканалі «Росія-1» Євген Рожков і головний редактор радіостанції «Говорить Москва» Роман Бабаян.
Інтерв’ю, яке незабаром покажуть російські канали, поки що не опубліковане, але деякі заяви, зроблені Лукашенком у ході розмови, стали відомі:
- «Я просто так не піду. Я чверть століття облаштовував Білорусь. Просто так все це не кину. До того ж, якщо я піду, моїх прихильників будуть різати!»
- «Ми готові провести реформу Конституції, після цього не виключаю дострокових президентських виборів».
- При цьому Лукашенко визнав, що «трохи пересидів» на посаді. «Так, можливо, я трохи пересидів, можливо, мене показують не тільки з телевізора, а й з праски, і з чайника. Так. Але дійсно тільки я зараз можу захистити білорусів», – заявив він.
- Лукашенко заявив, готовий поглиблювати інтеграцію з Росією, за умови, що запрацюють механізми Союзної держави, які зараз не працюють.
- На думку Лукашенка, за нинішньою хвилею протестів у Білорусі «стоять американці», які діють через Польщу і Чехію.
- Лукашенко також пояснив свою появу з автоматом під час мітингу опозиції в Мінську 23 серпня. За його словами, це «означало тільки одне: я нікуди не втік і готовий захищати країну до кінця».
- Про Марію Колеснікову, яка, за повідомленнями її соратників, порвала свій паспорт і так завадила недобровільному виїзду з Білорусі, Лукашенко сказав: «Колеснікова затримана за порушення правил перетину держкордону». Вона «хотіла втекти» в Україні, де живе її сестра.
У Білорусі від 9 серпня, дня виборів президента, на яких переможцем оголосили Лукашенка, тривають масові протести. Люди вимагають нових виборів і відставки Лукашенка.