У МЗС України відповіли Лукашенкові: не треба шукати ворогів там, де їх немає
У Міністерстві закордонних справ України відкидають звинувачення, озвучені президентом Білорусі Олександром Лукашенком, про нібито втручання української сторони у білоруські справи.
«У зв’язку з черговим безпідставним обвинуваченням у втручанні у внутрішні справи Білорусі, висловленим Олександром Лукашенком, закликаємо наших білоруських друзів і партнерів не піддаватися на інформаційні провокації, щоб не потрапити у пастку пропаганди і фейків. Не треба шукати ворогів там, де їх немає», – йдеться в заяві, оприлюдненій 3 вересня.
Раніше сьогодні Лукашенко вкотре заявив про іноземне втручання у ситуацію в Білорусі і згадав при цьому, зокрема, й Україну.
Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Росія намагається видати своїх зелених чоловічків у Білорусі за українських екстремістів. Так він прокоментував заяву свого російського колеги Сергія Лаврова, який 2 вересня заявив, що ситуацію в Білорусі нібито дестабілізують 200 екстремістів, підготовлених в Україні.
Президент Росії Володимир Путін сказав в інтерв’ю державному телебаченню 27 серпня, що у Росії є резерв співробітників правоохоронних органів, готових прибути в Білорусь, щоб зупинити протести. Такий резерв, заявив Путін, буде використаний у випадку, якщо ситуація вийде з-під контролю.
Сотні тисяч людей четвертий тиждень поспіль виходять на вулиці в Білорусі на знак протесту проти результатів виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко і які вони називають сфальсифікованими.
Багато країн не визнали результатів цих виборів і розкритикували жорстокі дії силовиків проти протестувальників у Білорусі.
Лукашенка внесли до бази «Миротворця»
Український центр «Миротворець», який розпочав свою діяльність відразу після анексії Криму Росією, вніс білоруського президента Олександра Лукашенка до своєї бази даних осіб, причетних до злочинів проти національної безпеки, миру, безпеки людини і міжнародного права.
Олександр Лукашенко описується як «посібник терористів і російських окупантів» за відмову видати Україні бойовиків «ПВК Вагнера», затриманих у Білорусі.
Мінськ повернув бойовиків Росії.
Заява експрезидента Європейської ради і колишнього прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про те, що Олександр Лукашенко навесні 2014 року запропонував створити й очолити українсько-білоруський союз для припинення бойових дій на Донбасі, була підставою для звинувачень у нападі на суверенітет і територіальну цілісність України.
«Центр «Миротворець» просить правоохоронні органи розглядати цю публікацію на сайті як заяву про те, що цей громадянин вчинив навмисні дії проти національної безпеки України, миру, безпеки людства і міжнародного права, а також інші правопорушення», – йдеться в повідомленні.
29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.
Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
При цьому Україна просила Білорусь видати їй 28 із 33 затриманих через їхню участь у боях на Донбасі проти української армії.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера» і заявив, що «наслідки цього рішення будуть трагічними».
Євросоюз не запровадить санкції проти Лукашенка – Die Welt
Євросоюз не запроваджуватиме санкції проти президента Білорусі Олександра Лукашенка, повідомляє німецьке видання Die Welt з посиланням на дипломатичні джерела.
Ініціаторкою рішення не включати Лукашенка до списку санкцій виступила Німеччина, її підтримали керівники Франції та Італії. Берлін і Париж вважають, що «за будь-яких обставин канали зв’язку з Лукашенком потрібно тримати відкритими», а санкції це б ускладнили, пише Die Welt.
Джерела в дипломатичних відомствах розповіли виданню, що формального голосування щодо включення Лукашенка до списку санкцій поки не було, проте підсумки неофіційних переговорів «дали зрозуміти», що Євросоюз не вдасться до персональних санкцій.
За запровадження санкцій проти Лукашенка виступають країни Балтії і Польща, і це ускладнює ухвалення рішення про обмежувальні заходи. «Переговори тривають дуже важко, тому що кожен у списку санкцій має бути одноголосно схвалений усіма державами-членами ЄС», – заявило німецькому виданню високопоставлене джерело в Євросоюзі.
Понад 100 членів Європарламенту закликають керівництво ЄС запровадити санкції проти Лукашенка
106 членів Європейського парламенту звернулися до президента Європейської ради Шарля Мішеля та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн із вимогою запровадити санкції проти президента Білорусі Олександра Лукашенка.
«Ми, члени Європейського парламенту, які поставили свій підпис нижче, пишемо, щоб висловити наше глибоке занепокоєння через наміри не включати ім’я Олександра Лукашенка до переліку осіб, які потраплять під санкції через їхню роль та відповідальність за насилля, репресії та фальсифікації на виборах», – йдеться в листі, який є в розпорядженні Радіо Свобода.
Автори звернення вказують, що Лукашенко з’являється на публіці зі зброєю та погрожує впоратися із протестувальниками силовими методами. Вони називають білоруського президента «основним винуватцем» махінацій під час виборів та жорстокого розгону протестувальників, включно з неповнолітніми.
«Немає причин, чому він не повинен бути в санкційному списку ЄС серед людей, які забезпечували жорстокість його авторитарного режиму», – вважають євродепутати.
Вони закликали розширити санкційний список, включивши до нього речницю Лукашенка Наталю Ейсмонт, відповідальних за кампанії пропаганди співробітників білоруських державних ЗМІ, співробітників Центральної виборчої комісії середнього та нижчого рівнів та правоохоронців. Крім того, на думку євродепутатів, санкції мають бути запроваджені й проти посадовців регіонального рівня, які відповідальні за репресії, жорстокість та фальсифікації на виборах.
За даними кореспондента Радіо Свобода в Брюсселі, санкції ЄС стосуватимуться 25-30 людей. Посли країн ЄС можуть їх затвердити наступного тижня.
Мінцифри створило сайт для допомоги білоруським ІТ-шникам із переїздом в Україну
Міністерство цифрової трансформації України створило спеціальний портал, який має допомогти працівникам білоруських ІТ-компаній переїжджати на роботу в Україну. Про це заявив 4 вересня голова відомства Михайло Федоров, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Ми відкриваємо спеціальний вебпортал, на якому є вся інформація, щоб спеціалісти могли переїхати в Україну, попрацювати тут певний час або взагалі залишитися в Україні. Служба підтримки працює в режимі 24/7 і вже допомагає спеціалістам з Білорусі. Для нас сьогодні дуже важливо правильно організувати цей процес, щоб показати гнучкість нашої держави, що ми можемо швидко адаптуватися, ухвалювати рішення та допомагати творчим людям з усього світу», – сказав Федоров.
Своєю чергою, заступник міністра цифрової трансформації Олександр Барняков додав, що за останні два тижні в Україну в’їхало понад 4,5 тисячі білоруських громадян.
«З них близько 300 представників ІТ-індустрії, яким ми допомогли приїхати сюди, отримати документи, знайти місце і почати працювати з України», – заявив він.
Зокрема, представники вебпорталу belarustoukraine.com у співпраці з українськими компаніями та ІТ-спільнотою допомагають білоруським ІТ-спеціалістам офіційно працевлаштуватися в Україні та отримати дозвіл на проживання.
Водночас Федоров заявив про намір створити до початку 2021 року віртуальну вільну економічну зону для ІТ-компаній із особливим податковим, фінансовим та правовим режимом. За його словами, цей проект називається «Дія.City», а законодавчу базу розроблятиме Денис Алейніков – один з авторів законодавства про діяльність білоруського «Парку високих технологій».
Міністр заявив, що Алейніков тепер працюватиме його радником, головним юридичним фахівцем та «амбасадором проєкту «Дія.City» у країнах СНД та Європі».
«Для мене «Дія.City» – не замість Парку високих технологій, а разом. Ми братні народи, і я хочу, щоб весь світовий топ ІТ-продуктів, перша їх «десятка» були з прапорами України та Білорусі», – сказав Алейніков.
Денис Алейніков - старший партнер юридичної фірми «Алейніков та партнери». Він був одним із авторів указу Олександра Лукашенко «Про розвиток цифрової економіки». Пізніше приєднався до Ради з розвитку цифрової економіки, створеної білоруським урядом.
14 серпня Федоров вперше повідомив, що уряд України пропонує переїзд та працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні.
Тихановська закликає ООН спрямувати до Білорусі спостережну місію
Кандидатка в президенти Білорусії, суперниця Олександра Лукашенка Світлана Тихановська закликала Організацію об’єднаних націй направити до Білорусі міжнародну групу спостерігачів, щоб зафіксувати те, що відбувається в країні. Про це вона сказала під виступу на неформальній зустрічі Ради безпеки ООН 4 вересня.
Зустріч відбулася за так званою «формулою Арріа». Тихановська, яка наразі перебуває в Литві, виступила на ній через відеозв’язок.
«Ми закликаємо ООН спрямувати до Білорусі невідкладну міжнародну моніторингову місію для документування ситуації на місцях. Ми вимагаємо дозволу на в’їзд і вільне переміщення спеціальному доповідачеві ООН по ситуації з правами людини в Білорусі», – сказала Тихановська.
Вона також закликала провести спеціальне засідання Ради з прав людини ООН, присвячене ситуації в Білорусі. Вона зазначила, що сили безпеки непропорційно застосовують силу проти учасників протесту, порушуючи права людини і не поважаючи людську гідність.
Білоруська опозиціонерка закликала міжнародне співтовариство «застосовувати весь механізм для припинення насильства», в тому числі запровадити санкції проти тих, хто здійснював порушення під час виборів і, як вона висловилася, «злочини проти людства».
Франція виступає за «якнайшвидше» запровадження санкцій проти білоруських чиновників
Країни ЄС все ще обговорюють деталі санкцій проти білоруських чиновників, проте Франція виступає за їх якнайшвидше запровадження. Так у Міністерстві закордонних справ МЗС Франції відповіли на прохання журналістів прокоментувати заяву німецької газети Die Welt, передає білоруська служба Радіо Свобода.
За даними німецького видання, через позицію в тому числі Франції Олександр Лукашенко не буде включений до санкційного списку.
«Міністри закордонних справ, а потім і голови держав та урядів ЄС ... вирішили запровадити санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за махінації на виборах та акти внутрішніх репресій. Ми хочемо, щоб ці санкції були запроваджені якомога швидше. Європейські інституції та країни-члени ЄС працюють над змістом цих заходів, Євросоюз оголосить про них, коли прийде час», – повідомили у пресслужбі французького дипломатичного відомства.
Ця заява, втім, не уточнює, чи підтримує Париж запровадження санкцій конкретно проти Лукашенка.
4 вересня газета Die Welt, посилаючись на власні джерела, повідомила, що фактичний керівник Білорусі Олександр Лукашенко не буде включений до санкційного списку ЄС – передусім через позицію Німеччини, а також Франції та Італії.
За даними видання, головним аргументом проти такого кроку є те, що включення його до чорного списку означатиме повне припинення діалогу з Мінськом. Першими за запровадження обмежувальних заходів проти білоруського лідера виступили країни Балтії та Польща.
Акція протесту студентів у Мінську почалася із затримань
У суботу на 28-й день протестів кілька десятків студентів Білоруського державного університету в Мінську зібралися біля будівлі головного корпусу і колоною вирушили в місто. Дорогою їх почали затримувати невідомі у масках. Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на портали TUT.BY та Onliner.by, щонайменше 15 студентів заштовхнули в автотранспорт і відвезли у невідомому напрямку.
Повідомляється, що акції протесту проходять сьогодні і в інших містах країни, серед яких Брест і Гомель.
Білорусь: влада вивезла арештовану провідну активістку до Польщі
Ольга Ковалькова, довірена особа кандидатки на посаду президента Білорусі Світлани Тихановської і член опозиційної Координаційної ради, яка була засуджена до 10, а потім іще до 15 дім адмінарешту, опинилася в Польщі і розповіла, що її вивезли туди представники нинішньої білоруської влади, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.
Як розповіла вона на пресконференції в Варшаві, їй прямо сказали, що якщо вона не виїде за кордон і залишиться в країні, то ще довго не вийде з-за ґрат. Відтак на неї вдягнули капелюха й маску, в автомашині поклали на заднє сидіння і вивезли до прикордонного переходу на кордоні з Польщею, де після проходження білоруського паспортного контролю підвезли її речі на нейтральну територію, ще й запропонували викликати таксі. Але на польському боці якраз їхав автобус до Варшави, і польські прикордонники попросили водія взяти її з собою.
Перед тим, 3 вересня, Ковалькову засудили в Білорусі до 15 діб адміністративного арешту, не випустивши з-за ґрат, де вона якраз відбула попередній термін у 10 діб. Цей другий термін їй дали за звинуваченням в участі в мітингу 23 серпня.
Уперше її затримали 24 серпня і тоді дали 10 діб за звинуваченням у несанкціонованому масовому заході – того дня Ковалькова приїхала на Мінський тракторний завод, щоб обговорити з робітниками ситуацію на підприємстві, де два тижні тому ініціювали страйк. Той перший термін збіг якраз 3 вересня.
При цьому, коли Ковалькова намагалася вилетіти літаком до Варшави на зустрічі з керівництвом Польщі, її, за повідомленнями, затримали на летовищі Мінська й не випустили з країни.
Останнім часом ціла низка опозиційних діячів була змушена виїхати за кордон, зокрема, до таких країн, як Польща чи Литва. Принаймні в кількох випадках це відбулося з прямої ініціативи чинної білоруської влади – таким чином, зокрема, раніше вивезли до Литви Світлану Тиханович.
Білорусь: акція протесту студентів у Мінську почалася із затримань
У суботу на 28-й день протестів кілька десятків студентів Білоруського державного університету в Мінську зібралися біля будівлі головного корпусу і колоною вирушили в місто. Дорогою їх почали затримувати невідомі у масках. Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на портали TUT.BY та Onliner.by, щонайменше 15 студентів заштовхнули в автотранспорт і відвезли у невідомому напрямку. У Білорусі тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками з боку співробітників силових структур. Студенти мінських вишів також виходять на марші на підтримку чесних виборів і проти поліцейського свавілля. Наймасштабнішою стала хода 1 вересня, в якій взяли участь тисячі людей. Силовики відреагували жорсткими затриманнями. За даними МВС Білорусі, за один день студентських протестів затримали 128 осіб. (Reuters)
У Мінську арештували керівників компанії PandaDoc, чий засновник обіцяв допомогу міліціонерам, які відмовляться бити протестувальників
У Білорусі чотирьох співробітників компанії PandaDoc заарештували на два місяці за підозрою в розкраданні в особливо великому розмірі. Це головний бухгалтер Юлія Шардико, директор Дмитро Рабцевіч, директор з продукції Віктор Кувшинов і HR Владислав Міхолап, повідомляє TUT.BY.
У компанії заявляють, що це звинувачення не відповідає дійсності, і називають це помстою за ініціативу засновника компанії Микити Мікада, який пообіцяв допомогу міліціонерам, які відмовляться застосовувати насильство щодо протестувальників.
«Співробітниківа звинувачують в тому, що вони як група осіб, використовуючи своє посадове становище, заволоділи грошовими коштами в розмірі близько 107 тисяч білоруських рублів з бюджету, заподіявши тим самим збитків державі. До співробітників застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на два місяці», – повідомили в компанії і додали, що вся діяльність PandaDoc велася в повній відповідності з законодавством.
У PandaDoc заявили, що будуть змушені закрити компанію в Білорусі, що призведе до втрати високооплачуваних робочих місць, а також максимально яскраво висвітлять цей процес у всіх міжнародних медіа, політичних і економічних колах.
В інстаграмі співзасновник компанії Микита Мікадо попросив айтішників про підтримку, щоб влада знала, що «в разі репресій в ІТ ми будемо боротися. Ми будемо тиснути економічно, політично, інформаційно. Ми будемо переїжджати, позбавляючи режим валютної виручки та податків».
Другого вересня співробітники Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю прийшли з обшуком в офіс компанії. Її співзасновник Микита Мікадо – білоруський підприємець, який отримав особливо широку популярність після виходу документального фільму російського журанліста Юрія Дудя про Кремнієву долину, – створив проєкт зі збору грошей для силовиків, які «перейшли на бік добра», тобто тим, хто вирішив змінити професію. Вони вже отримали 594 заявки і зробили виплати за 26 з них.
Головний офіс PandaDoc є в США. Компанія розробляє софт для електронного документообігу та є резидентом білоруського Парку високих технологій. Стартап був заснований в 2011 році і залучив понад $ 30 млн інвестицій.
МВС Білорусі заявила, що перекриє проспекти в Мінську на час акцій протесту
Міністерство внутрішніх справ Білорусі попередило про заходи для запобігання «протиправних дій з боку протестувальників» під час акцій у Мінську 6 вересня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
«Співробітники міліції несуть службу в посиленому режимі. Для безпеки громадян збільшено кількість нарядів та військових. Додатково задіяна спеціальна техніка міліції та внутрішніх військ МВС. Протягом дня будуть перекриті проспекти міста», – йдеться в заяві.
Як стверджують в МВС, міліція вживатиме «всіх необхідних заходів, щоб зупинити акції та запобігти порушенню громадського порядку».
Черговий марш протесту запланований на 6 вересня в Мінську. Свідки повідомляють, що силовики вже огородили Жовтневу площу та площу Незалежності столиці.
5 вересня стало вже 28-м днем щоденних масових протестів у Білорусі, які почалися з дня президентських виборів 9 серпня, проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль.
Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів, які заявляють про масові фальсифікації і нечинність цих результатів виборів. Тисячі людей були затримані, багато з них повідомляють про тортури і знущання. Через створення опозицією Координаційної ради, що має на меті організувати мирну передачу влади в Білорусі, була порушена кримінальна справа за статтею про «захоплення влади».
«Марш єдності» в Білорусі: правозахисники повідомляють про затримання
Правозахисникам центру «Весна» відомо вже про близько 15 затриманих учасників «Маршу єдності» в Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Серед них – керівниця товариства «Екодім» Ірина Сухій, яку забрали з її квартири до Радянського районного управління внутрішніх справ. Також затримали члена Координаційної ради Ольгу Павлову.
Як повідомляють правоохоронці, в районі столичного металургійного заводу силовики схопили кількох людей, які стояли з біло-червоно-білими прапорами. Люди в цивільному також хапали тих, хто тримав національну символіку, біля станцій метро «Пушкінська» і «Схід».
6 вересня тисячі білорусів пройшли центральною частиною Мінська з вимогою відставки фактичного керівника країни Олександра Лукашенка.
Протестувальники пройшли кількома колонами до центру міста, скандуючи «Живе Білорусь» та «Ганьба».
Раніше в неділю силовики обнесли колючим дротом урядові будівлі та пам’ятники в центрі Мінська. Поліція в посиленому режимі патрулювала станції метро, до центру міста підігнали бронетехніку.
Також відомо про акції протесту в містах Гродно та Гомель.
Раніше цього ж дня Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило, що перекриє проспекти Мінська в день проведення акції.
Щоденних масові протести в Білорусі почалися з дня президентських виборів 9 серпня проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль.
У Мінську тисячам людей, які вийшли на вулиці, перегородили дорогу
У Білорусі 6 вересня тисячі людей пройшли центральною частиною Мінська з вимогою відставки фактичного керівника країни Олександра Лукашенка. Протестувальники йшли кількома колонами до центру міста, скандуючи «Живе Білорусь» та «Ганьба». Тим часом правозахисникам центру «Весна» відомо вже про близько 15 затриманих учасників «Маршу єдності» в Білорусі. (Відео Reuters)
Контакти між офіційними представниками України і Білорусі поставлені на паузу, але відносини між країнами зберігаються, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Якщо бути максимально точним, а конкретно у цьому випадку я хотів би звузити простір для інтерпретації, то я сказав, що контакти між офіційними представниками України і Білорусі поставлені на паузу. Самі відносини зберігаються. І дипломатичні відносини, і відносини в ширшому сенсі – між нашими народами», – сказав Кулеба у «Суботньому інтерв’ю».
«Але дійсно ми ухвалили рішення поставити на паузу контакти, зустрічі між міністерствами, відомствами, яких дуже багато традиційно, які є регулярними і непомітними, вони навіть у новини не потрапляють, тому що це якісь рутинні справи двох сусідніх держав. Оце все ми поставили зараз на паузу для того, щоб дочекатися спокійно врегулювання політичної кризи і вже тоді дивитися, як далі вибудовувати відносини з Білоруссю», – додав міністр.
Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, Кулеба повідомив наприкінці серпня.
Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні і репутаційні втрати для офіційного Києва. Він також повідомив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам. У тій заяві від 11 серпня ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі заявили також, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».
У МЗС Білорусі відповіли, що Мінськ не ставив «діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ».
Перед цим відбувся ще один обмін заявами між Києвом і Мінськом. Президент України Володимир Зеленський заявив, що на місці президента Білорусі Олександра Лукашенка провів би нові, чесні президентські вибори під міжнародним спостереженням. У МЗС Білорусі на це відповіли, що їхній країні в нинішній ситуації потрібні підтримка й розуміння, а не «заїжджені поради», і порадили Києву займатися питаннями «всередині своєї країни замість того, щоб роздавати поради сусідам». А в МЗС України у відповідь закликали білоруських колег «не відкидати цінних дружніх порад», бо «не слухати думку суспільства і порад друзів, а натомість торувати собі шлях уперед кийками – це шлях у нікуди».
17 серпня Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС України вперше в історії викликало свого посла в Білорусі до Києва на консультації «для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів, …виключно через неприпустимі дії Мінська». Він нагадав, що Білорусь передала 32 із 33 затриманих «вагнерівців» до Росії, попри наявність «усіх правових і моральних підстав передати їх Україні», а Олександр Лукашенко «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».
Правозахисники заявляють про 151 затриманого у Мінську, МВС каже про сотні по країні
Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє вже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську 6 вересня.
За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, людей б’ють кийками не тільки міліціонери й омонівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи беруть участь у затриманнях спільно з міліцією.
У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що на даний час у країні «вже сотні затриманих».
«Тобто це не одна і не дві сотні. Кого відпустять, а хто залишиться затриманим до суду – інформація буде тільки завтра вранці», – заявила речниця МВС Ольга Чемоданова.
Правозахисники намагаються складати поіменні списки людей, схоплених на вулицях і вивезених в автозаках.
У Бресті затримано щонайменше 30 людей. «Весна» також має інформацію про затримання в Гродні, Барановичах, Могильові, Вітебську.
Щоденні масові протести в Білорусі почалися з дня президентських виборів 9 серпня проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль.
Литва закликала ЄС надати «відчутну» допомогу білоруській опозиції
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявичус закликав владу Європейського союзу надати «змістовну і відчутну допомогу» демократичному руху в Білорусі, а також активніше протидіяти впливу Москви на Мінськ, зокрема, шляхом запровадження нових санкцій.
На думку Лінкявичуса, бездіяльність щодо до того, що відбувається в Білорусі, підриває довіру й авторитет ЄС.
«Білоруський народ не повинен відчувати себе покинутим. Ми повинні надати їм перспективу бути серед демократичних держав», – заявив керівник литовського дипломатичного відомства в інтерв'ю Financial Times.
Голови МЗС країн ЄС домовилися запровадити санкції проти відповідальних за фальсифікацію підсумків виборів у Білорусі і за жорстокі розгони акцій протесту. Однак список санкцій поки що не сформований.
Естонія, Латвія і Литва за своєю ініціативою запровадили санкції проти трьох десятків білоруських офіційних осіб, включаючи президента Олександра Лукашенка.
Литва – одна з європейських країн, які Лукашенко звинувачує у втручанні у внутрішні справи.
Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль.
Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів.
Невідомі в масках били людей на мітингу в Білорусі – відео
У Білорусі 6 вересня десятки тисяч людей вийшли на чергову акцію протесту, вимагаючи відставки фактичного керівника країни Олександра Лукашенка. На учасників маршу нападали люди в цивільному, зокрема, били їх палицями. Білоруські силовики перекривали центральні вулиці Мінська. (Відео Tut.by та AFP, та білоруської служби Радіо Свобода)
Бюлетені після президентських виборів у Білорусі потрібно перерахувати – президент Чехії
Президент Чеської Республіки Мілош Земан в розмові на телеканалі Primа і CNN Prima News щодо ситуації, яка склалась сьогодні в Білорусі, підтримав пропозицію білоруської політичної діячки Світлани Тихановської.
«Потрібно перерахувати виборчі бюлетені, звичайно, під міжнародним контролем. Тоді й побачимо, на чиїй стороні правда...На боці тих, хто стверджує, що вибори були сфальсифіковані, що, звичайно, не можна виключити, чи на тих, які стверджують, що ці 80 відсотків для пана Лукашенка є в порядку», – вважає Мілош Земан.
У випадку, якщо якась із сторін відмовиться від перерахування виборчих бюлетенів, тим «вона сама доводить, що має погане сумління», вважає чеський президент.
Щодо самої процедури перерахування виборчих бюлетенів Мілош Земан взяв за основу закон про архівну справу з надією, що він є чинним і в Білорусі. Цей закон передбачає, що виборчі бюлетені після дня виборів повинні певний час зберігатися в архіві.
Голова МЗС Чехії: санкції ЄС проти влади Білорусі набудуть чинності не пізніше ніж 21 вересня
Перелік білоруських високопосадовців, які підпадуть під санкції Євросоюзу, може бути доповнений, а санкції набудуть чинності до 21 вересня. Про це в ефірі чеського телебачення розповів міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, передає білоруська служба Радіо Свобода.
«Я вважаю, що санкції ЄС набудуть чинності не пізніше ніж 21 вересня. Від початку до санкційного списку входили 20 осіб, відповідальних за маніпуляції під час виборів та застосування сили проти учасників акцій протесту. Ми знову спостерігаємо жорстке поводження з мирними демонстрантами, тож цей перелік найближчими днями ми можемо розширити», – сказав Петршічек.
За словами міністра, Євросоюз хоче домогтися початку переговорів між білоруською владою та опозицією.
Крім того, заявив він, керівництво Білорусі повинно виконати зобов’язання, які витікають з участі країни в ОБСЄ. Зокрема це означає забезпечення діяльності цієї міжнародної організації на території країни.