Правозахисник: загальне число політв’язнів у Білорусі – 200-300 людей
Керівник правозахисного центру «Весна» Олесь Беляцький заявляє, що в Білорусі зараз є близько 200-300 політичних в’язнів. Він сказав про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Загальна кількість політв’язнів – можна вже зараз їх так називати, – за приблизними підрахунками, близько 200-300 осіб», – заявив він.
Беляцький додав, що білоруси, які зараз вважаються зниклими безвісти, швидше за все, проходять по кримінальних справах.
«Мені здається, це можуть бути кримінальні справи. У першу чергу, люди затримані у кримінальних справах, які ще не змогли подати про себе звістку, – сказав він. – Точну кількість ніхто не знає. Це окрема категорія заарештованих людей».
Канада закликала до проведення «вільних і чесних» виборів у Білорусі
Канада засуджує застосування насильства до мирних протестувальників у Білорусі, не приймає результатів «сфальсифікованих виборів» там і закликає до проведення нового голосування, заявив міністр закордонних справ країни Франсуа-Філіп Шампань.
За його словами, Канада також закликає до проведення ОБСЄ «ретельного розслідування».
«Як я заявляв під час суботньої розмови з опозиційною кандидаткою в президенти Світланою Тихановською, Канада і далі буде на боці білоруського народу, і ми працюватимемо з нашими міжнародними партнерами, щоб його голос почули, а винні в підриві демократії і брутальних діях проти протестувальників були притягнуті до відповідальності», – йдеться в заяві голови МЗС.
Напередодні білоруський президент Олександр Лукашенко заявив, що нові вибори президента Білорусі можливі у випадку ухвалення нової Конституції.
Ірландія не визнає результатів виборів у Білорусі і вимагає звільнення затриманих – МЗС
Ірландія не визнає результатів білоруських виборів як таких, що правдиво відображають демократичну волю білоруського народу, заявив міністр закордонних справ країни Саймон Ковні.
«Залишаюся глибоко занепокоєним розвитком подій у Білорусі і рішуче засуджую порушення прав людини, які ми бачили після дискредитованих президентських виборів. Ці результати не були законними, про що свідчать залякування і затримання, що відбувалися до і після виборів, і реакція влади на масштабні і переважно мирні протести, які зараз відбуваються по всій країні», – йдеться в заяві Ковні, оприлюдненій 17 серпня на сайті МЗС Ірландії.
У відомстві наголосили, що продовжать тиснути на владу Білорусі з вимогою звільнення незаконно затриманих під час акцій і повністю підтримують початок процесу запровадження санкцій проти влади Білорусі.
МЗС Латвії направило ноту протесту Білорусі через затримання своїх громадян
Міністерство закордонних справ Латвії направило ноту протесту Білорусі у зв’язку із затриманням двох латвійських громадян під час акцій протесту, повідомила пресслужба МЗС.
За повідомленням, від 10 до 13 серпня білоруські силовики необґрунтовано затримали двох громадян Латвії, які зазнали фізичного і психологічного насильства.
«Міністерство закордонних справ Латвії вимагає від влади Білорусі проведення повного розслідування інциденту, притягти винних до відповідальності і повідомити про результати розслідування», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті МЗС Латвії ввечері 17 серпня.
Міністерство закордонних справ Латвії також заявило, що рішуче засуджує застосування білоруськими правоохоронними органами фізичної сили проти мирних демонстрантів і вимагає негайного звільнення затриманих.
МЗС Латвії наголосило, що не вважає вибори в Білорусі, які відбулися 9 серпня, вільними чи чесними, і закликало до проведення нового голосування, організованого новою виборчою комісією за присутності міжнародних спостерігачів.
Міністерство також закликало білоруського посла повідомити Мінську, що для вирішення внутрішніх проблем Білорусі не варто шукати жодного зовнішнього ворога. Спроби виставити країни Балтії і НАТО як ворожі щодо Білорусі можуть ще більше погіршити складні відносини з Мінськом, йдеться у заяві.
Білоруський посол, який підтримав протестувальників, подав у відставку
Посол Білорусі у Словаччині Ігор Лещеня, який минулого тижня виступив на підтримку учасників мирних протестних акцій у білоруських містах, подав у відставку.
«Я справді подав у відставку. Це – логічний крок, оскільки як посол я призначений чинним президентом і вважається, що маю проводити визначену ним політику. Міністерство закордонних справ вважає, що громадянська позиція, висловлена в моїй заяві, виходить за ці рамки», – сказав Лещеня виданню TUT.BY.
16 серпня він записав відеозвернення, в якому підтримав білорусів, які вийшли на мирні протести.
Лещеня першим із чинних білоруських послів підтримав протести.
Ігор Лещеня був послом Білорусі в Словаччині з 2016 року. До цього він був послом в Єгипті й Ізраїлі. У 2002-2006 роках Лещеня обіймав посаду помічника президента Білорусі.
Які Лукашенко має політичні опції після масового опозиційного мітингу у Мінську
По мірі розгортання робітничих страйків та інших протестів у Білорусі аналітики наголошують: у Лукашенка залишається дедалі менше шансів знизити градус цієї кризи. Що ж робитиме білоруський президент?.
Чи задіє Лукашенко армію для розгону протестів мирних жителів?
У Білорусі відбуваються наймасовіші протести за всю історію її незалежності. Місцеві силовики затримують незгодних тисячами, б’ють – сотнями, а на вулицях вже бачили армійську спецтехніку. Хто саме розганяє протести? Чи задіють проти цивільних армію і як військових намагалися ввести в Київ майже 7 років тому? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Свідчення жертви тортур у CІЗО Білорусі (відео)
23-річного Олексія Еліфіренка затримали увечері 12 серпня біля станції метро «Пушкінська» у Мінську. Впродовж ночі, каже, його били в автозаку, в РУВС та у слідчому ізоляторі на Окрестіна. Олексію пощастило: через травму ноги його забрала «швидка», а з лікарні відпустили додому. Хлопець разом зі своєю сестрою, яка раніше працювала в системі охорони правопорядку, погодилися поговорити із журналістами Білоруської служби Радіо Свобода і розповісти про тортури.
Трьох працівників заводу в Мінську затримували після зустрічі з Лукашенком
Білоруський державний телеканал СТВ увечері 17 серпня повідомив про затримання трьох працівників Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ). Як йшлося в репортажі, вони «вчили заводчан, як їм себе вести і що кричати» на зустрічі з президентом Олександром Лукашенком.
Такий же сюжет показали на телеканалі «Білорусь 1»: там йшлося про те, що президент Олександр Лукашенко знав, що проти нього «готується провокація» під час візиту на МЗКТ, але він відмовився переносити свій візит, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Трьох доставлених до міліції з МЗКТ відпустили після профілактичної бесіди і встановлення їхніх осіб», – підтвердила офіційний представник управління внутрішніх справ Мінська Наталія Ганусевич. Те, що робітників дійсно відпустили, з незалежних джерел поки що не підтверджується.
Меркель та Путін обговорили по телефону ситуацію в Білорусі – речник
Канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін обговорили по телефону ситуацію в Білорусі, повідомив речник німецького уряду Штеффен Зайберт.
За його словами, Меркель під час телефонної розмови наголосила, що «білоруський уряд повинен зупинити насильство проти мирних протестувальників, негайно відпустити всіх політв’язнів та розпочати національний діалог з опозицією й суспільством, що побороти кризу».
У Кремлі повідомили, що російська сторона наголосила на неприйнятності будь-яких спроб втручання у внутрішні справи Білорусі з-закордону.
Лукашенко нагородив медалями понад 300 силовиків
Президент Білорусі Олександр Лукашенко вранці 18 серпня нагородив понад 300 представників силових відомств медаллю «За бездоганну службу» трьох ступенів. Відповідний указ опублікований на правовому інтернет-порталі Білорусі.
Серед нагороджених медаллю «За бездоганну службу» I ступеня – заступник командувача внутрішніми військами МВС полковник Хазалбек Атабеков. Саме його підрозділи брали участь у розгоні протестів після виборів 9 серпня, повідомляє телеканал «Настоящее время». Також у списку є троє водіїв автозаків і дев’ять співробітників слідчих ізоляторів, зазначає KYKY.
Білоруський реаніматолог розповів про травми та страждання жертв силовиків
Реаніматолог Юрій Сірош, завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії (для пацієнтів хірургічного профілю) мінської лікарні швидкої медичної допомоги, дав розлоге інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода, в якому розповів, як автомобілі швидкої допомоги не пускали до місць вибухів, як ОМОН бив добровольців та добивав поранених, в якому стані привозили людей з вулиці Окрестіна (де розташований слідчий ізолятор). І чому, на його думку, влада втратила повагу.
«Основну інформацію отримували від бригад швидкої допомоги – офіційної інформації не було»
«Швидкі» не пускали, добровольців били та затримували
«Ти піднімаєш футболку – а там місиво, фарш. Мало того, їх іще позначали незмивною фарбою»
«Влада, яка не має поваги – це кінець!»
Путін і Білорусь: п’ять причин не «рятувати» Лукашенка – Council on Foreign Relations
Президент Росії Володимир Путін має якомога швидше відмовитися від підтримки свого білоруського колеги Олександра Лукашенка, йдеться в аналізі дослідницького центру Council on Foreign Relations. Він, зазначається, має на це п’ять причин.
По-перше, протести проти Лукашенка поки що не мають антиросійських настроїв. В Україні було не так: «Помаранчеву революцію у 2004 році та Євромайдан у 2014 році спричинили націоналістичні настрої: Росія сприймалася багатьма як гнобитель України, а проросійські політики – як агенти колоніалізму», – йдеться в аналізі.
По-друге, Путін не отримає ніякої вигоди від того, що подавить демократію у Білорусі. Пояснити росіянам вторгнення може бути непросто, на відміну від, наприклад, заявленої вигоди від анексії Криму. «Виглядатиме так, ніби вторгнення матиме лише один мотив: підтримати виборчі фальсифікації та придушити білоруський народ», – йдеться у матеріалі.
По-третє, у Білорусі добре розвинена народна мобілізація, і погасити демонстрації в зародку – вже не варіант. Лукашенко спробував так зробити і лише посилив протести.
По-четверте, «зелені чоловічки» не можуть вирішити проблем Путіна, хоча й головний редактор RT Маргарита Симонян закликала до такого варіанту. «Вкрай малоймовірно, що російські військові, члени розвідки чи поліція скажуть Кремлю, що «умиротворення» білорусів буде недорогою операцією. Наразі вони, мабуть, навіть не впевнені, що їхні білоруські колеги підтримають їх. А якщо не підтримають, то інтервенція стала б справжнім кошмаром», – мовиться в статті.
По-п’яте, навіть якщо «зелені чоловічки» не стануть у нагоді, то білоруські політики – можуть. «Навіть деякі найбільші політичні опоненти Лукашенка хочуть тісних зв’язків з Росією»,, і тісні економічні, політичні й військові зв’язки та сприятливе ставлення білоруської еліти дають Путіну багато способів сприяти переходу влади у Білорусі, йдеться у статті.
Путіну варто поквапитися із тим, щоб припинити підтримувати Лукашенка, мовиться в аналізі. Якщо люди побачать, що Путін підтримує білоруського колегу, можуть з’явитися й антиросійські гасла.
Росія не заявляла про плани вторгнення у Білорусь. Дискусії з приводу потенційної військової допомоги Путіна Лукашенкові почали точитися після заяви про те, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення «союзної держави» і «в разі необхідності» по лінії Організації договору про колективну безпеку, про що повідомила 16 серпня пресслужба Кремля.
(Друкуємо мовою оригіналу)
Расследовательская группа Conflict Intelligence Team со ссылкой на свидетельства очевидцев сообщает о колоннах якобы грузовиков Росгвардии без маркировки и номеров, которые ехали в сторону белорусско-российской границы.
Также Восточная правозащитная группа сообщает, что в сторону границы России и Беларуси двинулись 3 автобуса с «добровольцами» из ОРДЛО.
Как Путин отреагирует на то, что Светлана Тихановская объявит себя победителем выборов в Беларуси? Могут ли протестующие белорусы радикализироваться? И решил ли Путин помочь Лукашенко – или реализует сценарий поглощения Беларуси «зелеными человечками»?
Об этом в эфире Радио Донбасс.Реалии говорили основатель расследовательской группы Conflict Intelligence Team Руслан Левиев, российский независимый военный эксперт Павел Фельгенгауэр, эксперт Центра исследований России Александр Самарский и представитель омбудсмена в Луганской и Донецкой областях Павел Лисянский.
Подробиці за посиланням.
Парламент Литви відмовився визнавати Лукашенка легітимним президентом Білорусі
Парламент Литви відмовився визнавати результати виборів президента Білорусі, а їхнього переможця Олександра Лукашенка – легітимним президентом, повідомив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус у твітері.
«Сьогодні парламент одноголосно ухвалив резолюцію, якою відмовився визнати результати виборів у Білорусі та Олександра Лукашенка як легітимного президента, закликав до вільних та демократичних виборів та вирішив запровадити санкції проти відповідальних за фальсифікації під час виборів та немислиму жорстокість», – написав Лінкявічус.
Президент Європейської ради обговорив з Путіним ситуацію в Білорусі
Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що обговорив з президентом Росії Володимиром Путіним ситуацію в Білорусі.
«Я щойно обговорив ситуацію в Білорусі з президентом Росії Путіним. Тільки мирний та справді всеохопний діалог може вирішити кризу в Білорусі», – написав Мішель у твітері.
Кремль наразі не повідомляє про розмову з Мішелем.
«Боротьба за чесні вибори в Білорусі – це вже війна з Росією» – Андрій Любка
Були роки, коли Лукашенко здавався вічним, а його ідея зробити сина своїм наступником – цілком реалістичною. Але часи змінилися, білоруський диктатор втратив політичний «нюх», робив помилку за помилкою і врешті просто всім обрид. Сьогодні ще зарано говорити про те, якою буде Білорусь після теперішньої кризи; зрозуміло одне – вона точно не буде такою, якою була до цього. Повернення назад неможливе.
Як на мене, – пише письменник Андрій Любка у рубриці «Точка зору», – сьогодні можемо говорити про два варіанти розвитку подій у Білорусі, але обидва вони передбачають складні часи.
- Перший варіант: Лукашенко за допомогою армії (можливо, російської) придушує революцію, встановлює ще жорсткішу диктатуру, Росія все це підтримує, на ділі анексуючи рештки білоруської самостійності, після чого в країні починається якщо не громадянська, то партизанська війна. Зрештою, сама боротьба за чесні вибори – це вже війна з Росією, хоча білоруси цього й не хочуть зрозуміти.
- Другий варіант: революція перемагає, Лукашенко сідає у в’язницю чи втікає в Ростов, в країні формується нова влада. Здавалося б, перемога, але після неї настане глибока криза, передусім економічна, а потім і політична. Бо економіка Білорусі настільки зав’язана на дешевій російській сировині і російському ринку, що Кремль завиграшки зможе шантажувати Мінськ. І знову ж – поступки Путіну означатимуть поступову втрату суверенітету, а відмова – кризу й війну.
Подробиці за посиланням.
Голова української делегації в ПАРЄ заявила, що ініціює «Акт свободи Білорусі»
Голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, народна депутатка зі «Слуги народу» Єлизавета Ясько заявила, що ініціює «Акт свободи Білорусі».
«Вважаю, що Верховна Рада України має висловити політичну позицію щодо подій у сусідній країні і допомогти їй – у рамках міжнародного права та політики добросусідства. Дану позицію ми вже обговорюємо з колегами з комітету зовнішньої політики і закликаю всіх колег по парламенту підтримати проєкт постанови», – написала Ясько у фейбуці.
Вона збирається зареєструвати проєкт постанови 18 серпня після внесення можливих правок від колег.
Депутатка назвала ключові тези постанови:
- президентські вибори в Білорусі не відбулися: їх сфальсифіковано;
- Олександр Лукашенко – нелегітимний і утримує владу силоміць;
- співробітники білоруських правохоронних органів, що віддали і виконали злочинні накази, внаслідок чого постраждали люди, мають бути покарані;
- Україна підтримує прагнення білоруського народу до свободи і демократії;
- Україна готова надати білоруському народу гуманітарну допомогу, готова прийняти біженців, готова допомогти їм податковими пільгами.
МВС Білорусі: під адміністративним арештом залишаються 44 учасники протестів
Під адміністративним арештом залишаються 44 учасники протестів, повідомило Міністерство внутрішніх справ Білорусі.
«Наразі в місцях тримання затриманих територіальних органів внутрішніх справ республіки залишаються 44 адміністративно заарештованих за участь в несанкціонованих масових заходах», – заявили у МВС Білорусі.
«Эмоций выше крыши»: белорусы-добровольцы в Украине о митингах против Лукашенко
(Друкуємо мовою оригіналу)
С самого начала войны на Донбассе в боевых действиях принимали участие добровольцы из Беларуси. Вначале – в добровольческих подразделениях, а затем и в регулярной армии. Недавно вышла книга журналистов Катерины Андреевой и Игоря Ильяша «Белорусский Донбасс» про судьбы таких добровольцев. Сегодня протесты на родине не могу оставить белорусов равнодушными, но свою поддержку им приходится выражать виртуально – вернуться в родные края они пока не могут. Один из наших героев уже попробовал и чудом избежал тюрьмы. Многотысячные протесты в Минске, Барановичах и Гродно внушают добровольцам осторожный оптимизм, но все говорят – просто так власть Александр Лукашенко не отдаст.
Подробиці за посиланням.