«Ми з вільною Білоруссю!» – заява членів жюрі престижної польської літературної премії
Члени жюрі престижної польської літературної премії імені Ришарда Капусьцінського висловили підтримку протестувальникам у Білорусі.
«Ми шоковані подіями в Білорусі, ми протестуємо проти насильства, з яким зустрівся миролюбний суспільний опір. Ми з вами: демонстрантами, які захищають права людини, з журналістками і журналістами, які дають свідоцтво правді. Ми з вільною Білоруссю!», – йдеться в заяві.
Заява членів жюрі літературної премії, яка несе ім’я відомого польського журналіста і публіциста Ришарда Капусьцінського (1932 – 2007) опублікована польською, білоруською й англійською мовами.
Літературна премія імені Капусьціньского встановлена 14 січня 2010 року радою мерії польської столиці Варшави з метою відзначення найвартісніших книг, які порушують важливі проблеми сучасності, поглиблюють знання про світ інших культур. Засновниками і співорганізаторами премії є редакція щоденника Gazeta Wyborcza і вдова Ришарда Капусьцінського – Аліція Капусьцінська.
Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.
У Чехії тисячі людей вийшли підтримати білоруський народ
До 5 тисяч людей вийшли у неділю, 16 серпня, на акцію підтримки білоруського народу «Свободна Білорусь 2020», яка відбулася у столиці Чехії Празі, передає кореспондент Радіо Свобода.
На акції зібралися тисячі чехів, білорусів і українців, які принесли із собою білоруську символіку та квіти. Люди скандували «Жыве Беларусь», «Свободу» та інші гасла проти чинного президента Олександра Лукашенка.
«Те, що зараз відбувається у Білорусі, надзвичайно важливо для України, на мою думку. І можливо самі білоруси зараз не здатні оцінити нашу підтримку, для них ми часто «майдануті», адже пропаганда робить свою справу. Але головне, що вони почали прокидатися, це добре. У них ще довгий і дуже складний шлях попереду, треба їх в цьому підтримувати», – поділилася киянка Іванка Ілієнко, яка прийшла на акцію із українським прапором.
Головна вимога організаторів – закликати керівників чеської влади та ЄС до термінових переговорів на найвищому рівні проти насилля та фальсифікації результатів виборів у Білорусі. Організатори також закликали не забувати про вплив та можливу військову загрозу з боку російського режиму на території Білорусі.
«На жаль, Білорусь – дуже близько до владних інтересів Путіна. Є ризик виникнення того, що ми називаємо «Україна номер два». Ми не хочемо більше повторення східної України. Вільний світ, зокрема ЄС, членом якого є Чехія, мусить встати на бік білорусів, які прагнуть свободи та демократії. Ми будемо і далі вимагати, щоб Чехія сприяла введенню санкцій», – зазначили чеські активісти.
На акції була також присутня правозахисна організація Amnesty international, яка збирала підписи проти брутальної поведінки білоруських силовиків, що брали участь у розгоні мирного протесту в ніч на 10 серпня у Мінську та інших містах Білорусі. За словами координаторки організації, за три дні онлайн-реєстрації вдалося зібрати понад 3 тисячі підписів.
«Підписи, що ми отримаємо, ми переводимо в онлайн формат та надсилаємо МВС та консульству Білорусі у Чехії», – повідомила кореспонденту Радіо Свобода Крістіна Забойнікова з Amnesty International.
Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш закликав Європейський союз «бути дієвим».
CIT: вантажівки Росгвардії помітили по дорозі в Білорусь
На російських трасах Е95 і M1 були помічені кілька десятків вантажівок «Урал» і КамАЗ без номерів і розпізнавальних знаків, ідентичних машинам Росгвардії. Вони, ймовірно, рухалися в бік кордону з Білоруссю, заявила ввечері 16 серпня розслідувальна група Conflict Intelligence Team (CIT), яка проаналізувала повідомлення кількох ЗМІ, а також записи з фотографіями і відео в соціальних мережах.
Як повідомив читач видання «Фонтанка», на дорозі між Санкт-Петербургом і Псковом, йому назустріч проїхали близько 30-40 вантажних автомобілів. У Західному військовому окрузі Росії повідомили виданню, що «вказаних зразків техніки немає на озброєнні військ» округу.
На дорозі Москва – Мінськ машини без розпізнавальних знаків помітили читачі видання «Медуза».
Відео з цими автомобілями також опублікував у твітері журналіст Василь Максимов, який додав, що отримав запис від колеги.
CIT зазначає, що на відео присутні координати, які вказують на розв’язку на південь від Смоленська – за 83 кілометри від кордону з Білоруссю.
«Медіазона» знайшла ще два відео на YouTube. Обидва опубліковані 16 серпня. Перше зняте на трасі М-1 у бік Білорусі: автор бачить колону зі світло-сірих КамАЗів і підкреслює, що всередині них «вояки сидять», хоча якість зйомки не дозволяє це розібрати.
Друге відео, судячи з геоміток, зняте в підмосковному місті Голіцино.
У Росгвардії ці повідомлення поки що ніяк не коментували.
Британія не визнає результатів виборів у Білорусі – Рааб
Велика Британія не визнає результати президентських виборів у Білорусі, на яких за офіційною інформацією переміг нинішній президент Олександр Лукашенко. Про це 17 серпня заявив міністр закордонних справ Сполученого королівства Домінік Рааб.
Рааб закликав через ОБСЄ провести розслідування щодо виборчого процесу.
Також він засудив застосування білоруською владою насильства для придушення мирних протестів, які почалися після виборів.
Лукашенко: «інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте»
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 серпня гелікоптером прилетів на Мінський завод колісних тягачів, робітники якого минулого тижня приєдналися до акцій протесту. Виступаючи на заводі, він вкотре відмовився від проведення нових виборів президента в країні, чого понад тиждень вимагають протестувальники.
«Ви говорите про несправедливі вибори та хочете провести чесні? Я відповідаю на це запитання. Ми провели вибори. Інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте», – заявив Лукашенко.
При цьому, як повідомило державне агентство «Белта», він закликав здійснювати перерозподіл владних повноважень у країні через конституційний процес, а не через вуличні акції.
«Ніколи ви від мене не дочекаєтеся, щоб я під тиском щось зробив! Їх (виборів) не буде. Тому що не буде ні МЗКТ, ні МАЗу, ні БелАЗу, за пів року ми знищимо все», – сказав Лукашенко.
Працівники МЗКТ розповіли виданню TUT.by, що Лукашенко не вийшов поспілкуватися з усіма співробітниками, а виступив у цеху «перед групою обраних».
Він заявив, що в Білорусі «в цілому заводи працюють», незважаючи на страйки, і підкреслив, що на підприємствах було багато «зайвих» працівників, яких «не викидали на вулицю».
«Я знаю, незважаючи на те, що деякі бродять. Ну, 150 на якомусь підприємстві, навіть 200 (людей) погоду не роблять. Хто хоче працювати, хай працює. Не хочуть працювати – що ж, ми їх не змусимо», – сказав Лукашенко.
Відліт гелікоптера президента робітники, які страйкують, проводжали свистом і скандуванням антилукашенківських гасел, повідомляє кореспондент телеканалу «Настоящее время». За його словами, в сторону МЗКТ прямувала колона машин силовиків, але поки що безпосередньо на території заводу силовиків немає.
Зараз біля входу на МЗКТ робітники інших підприємств, які дійшли до заводу, ввімкнули пісню «Перемен» Віктора Цоя. Протестувальники тримають в руках плакати «Ніяких переговорів, тільки відставка!».
Уряд Білорусі склав повноваження
Уряд Білорусі склав повноваження перед новообраним президентом. Про це повідомляє агентство «Белта».
Зазначається, що ці дії передбачені постановою Ради міністрів від 15 серпня.
Постанова стала чинною з дня її ухвалення.
У Білорусі страйкують працівники державної Белтелерадіокомпанії
У Білорусі 17 серпня до страйку приєдналися співробітники державної Белтелерадіокомпанії.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько 600 працівників, журналістів і технічних співробітників компанії, підписали звернення на підтримку страйку. Частину з них вже не пропускають у будівлю Белтелерадіокомпанії.
Голова Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт оголосив, що всі незгодні можуть звільнятися.
Чи вторгнеться Росія у Білорусь? Відповідають міжнародні оглядачі та західні політики
Активна дискусія навколо потенційного військового вторгенння Росії у Білорусь почала точитися після того, як у Кремлі заявили, що Путін пообіцяв Лукашенкові «сприяння» у рамках договору про колективну безпеку.
Чи вторгнеться Росія у Білорусь, аби допомогти президенту Олександру Лукашенку втримати владу? Міжнародні оглядачі пояснюють від чого це може залежати.
Подробиці у публікації.
Члени ЄС планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня
«Я зберу зустріч членів Європейської ради цієї середи о 12:00, щоб обговорити ситуацію в Білорусі. Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене», – повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель у Twitter.
Білорусь: Путін допоможе Лукашенку? | Свобода Live
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним про допомогу Мінську в разі зовнішньої загрози. Лукашенко посилається на договір із Росією в рамках союзної держави і ОДКБ. Також Лукашенко вирішив перекинути білоруських десантників від кордону з Росією до кордону з Польщею і Литвою. Ці заяви зроблені на тлі протестів у Білорусі та жорстокого придушення мітингів. Прихильники опозиції виступають проти офіційних результатів виборів, згідно з якими переміг Олександр Лукашенко. Про те, що зараз відбувається у Білорусі та можливе військове втручання Росії, говоримо у програмі Свобода Live.
Учасники програми:
Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор фонду «Демініціативи»;
Ігор Козій, військовий експерт;
Валерій Калиновський, кореспондент Радіо Свобода у Мінську;
Костянтин Рєуцький, журналіст, директор БФ «Восток SOS»;
Серж Харитонов, медіаексперт аналітичного юніта iSANS.
Зеленський провів закриту нараду з розвідкою через ситуацію в Білорусі
Президент України Володимир Зеленський провів закриту нараду з керівниками розвідувальних органів України, очільниками силових структур, а також головами низки обласних державних адміністрацій у зв'язку з різким загостренням ситуації в Білорусі, повідомив Офіс президента.
Зеленський вважає, що події в Білорусі можуть суттєво вплинути на Україну.
«Була проведена оцінка всіх можливих сценаріїв подальшого розвитку сьогоднішнього внутрішньополітичного загострення в сусідній країні, включно з різними типами ескалації з огляду на так звані гібридні типи світових конфліктів», – інформує Офіс президента.
Згідно з повідомленням, учасники наради проаналізували ризики безпосередньо для України, які виникають у зв'язку з тим чи іншим розвитком ситуації.
Лукашенко заявив, що нові вибори президента можливі у випадку ухвалення нової Конституції
Нові вибори президента Білорусі можливі у випадку ухвалення нової Конституції, заявив білоруський президент Олександр Лукашенко в ефірі телеканалу «Білорусь-24».
«Нам потрібно прийняти нову Конституцію. Ви її повинні прийняти на референдумі, тому що ми насамперед Конституцію приймали на референдумі. І за новою Конституцією провести, якщо хочете, вибори і парламенту, і президента, і місцевих органів влади», – сказав Лукашенко.
«Брехня! Йди!»: білоруські робітники в Мінську виступають проти Лукашенка (відео)
Виступ президента Білорусі Олександра Лукашенка на Мінському заводі колісних тягачів 17 серпня кілька разів переривали вигуки робітників, які скандували «Брехня!» «Йди!». Виступ Лукашенка на цьому заводі відбувся через кілька годин після того, як опозиційний політик Світлана Тихановська закликала до нових виборів, заявивши, що готова «виступити як національний лідер», і після того, як ціла низка заводів, у тому числі провідні підприємства, по всій Білорусі оголосили страйк на знак протесту проти офіційних результатів виборів 9 серпня, які, за їхніми словами, були сфальсифіковані.
Страйки провідних заводів Білорусі: Лукашенко втрачає підтримку робітників
Провідні підприємства Білорусі або страйкують, або роблять попереджувальні страйки, чи погрожують страйками, вимагаючи відставки очільника країни Олександра Лукашенка після, як вони вважають, сфальсифікованих виборів президента 9 серпня, а також силового придушення мирних демонстрацій минулого тижня по цілій Білорусі. Страйки промислових гігантів є відмінною рисою білоруських протестів у порівнянні з іншими новими незалежними державами, де відбувалися революції. Також ці страйки вибивають козир у Лукашенка, який завжди вихвалявся, що є «захисником робітничого класу».
У понеділок, 17 серпня, робітники різних підприємств – зокрема Мінського тракторного заводу та Електро-технічного заводу – пішли організованими колонами до Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ), куди прибув Лукашенко на зустріч із робітниками, які від кінця минулого тижня страйкують.
В колоні робітників можна було бачити плакати: «Ніяких переговорів – тільки відставка!», робітники також скандували «Віримо! Можемо! Переможемо!»
Подробиці за посиланням.
У Білорусі Гродненське державне телебачення включило пряму трансляцію протесту в центрі міста
Кіт, ходулі та прикольні плакати: креатив на протестах у Білорусі
16 серпня в Мінську та інших містах країни відбулися численні акції в рамках «Маршу за Свободу», на знак протесту проти, як стверджують їхні учасники, фальсифікацій на виборах президента Білорусі, за офіційними результатами яких ушосте переміг Олександр Лукашенко.
Із 9 серпня люди масово виходять на мирні мітинги у Білорусі. У ніч на 10 серпня в Мінську почалися сутички протестувальників із силовиками. Сутички і затримання відбувалися і в інших містах країни. МВС Білорусі повідомило про понад 7 000 затриманих за період 9–12 серпня.
Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції. ЄС вже працює над списками тих, хто має потрапити під такі санкції.
Білоруси, попри складну політичну ситуацію в країні, все одно намагаються жартувати та не втрачати позитив. Радіо Свобода зібрало найбільші яскраві фото, починаючи з 9 серпня.
Кіт, ходулі та прикольні плакати: креатив на протестах у Білорусі (фотогалерея)
В ОБСЄ пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння
В Організації з безпеки і співпраці в Європі пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння в цій країні після виборів президента, офіційні результати яких, що твердять про перемогу чинного голови держави Олександра Лукашенка на шостий термін, широко не визнають і в Білорусі, і у світі.
«Ми повторюємо наше занепокоєння проведенням президентських виборів 9 серпня, за якими не могло спостерігати Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, непропорційним застосуванням сили щодо мирних демонстрантів, масовими затриманнями і повідомленнями про тортури і зловживання силових структур. Для того, щоб знайти шлях уперед, необхідний відкритий і конструктивний діалог у Білорусі. ОБСЄ готова підтримати його і залучити до розмов усі сторони», – мовиться в заяві від імені нинішнього головування Албанії в ОБСЄ.
За цим повідомленням, задля цього владі Білорусі надіслали офіційну пропозицію про візит до цієї країни нинішнього голови ОБСЄ, прем’єр-міністра і міністра європейських і закордонних справ Албанії Еді Рами і майбутнього голови організації, міністра закордонних справ Швеції Анн Лінде, з метою зустрічей із представниками влади і опозиції.
«Голова ОБСЄ знову наголошує на нагальній потребі повністю дотримуватися принципів і зобов’язань ОБСЄ, включно з підтримкою і захистом засадничих свобод і прав людини, а також поваги до суверенітету і територіальної цілісності», – мовиться в заяві.
Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, влада якого заявляє про його перемогу й на наступний термін, раніше вже відкидав пропозиції про посередництво з-поза меж країни, але за останні дні рівень протестів проти оголошених результатів виборів значно зріс, через що нині він дещо змінює позиції. Зокрема, 17 липня він уже припустив і можливість нових президентських виборів, хоча висуває умови для цього, тоді як іще вранці цього ж дня він не бажав вести й мови про таку вимогу демонстрантів проти його режиму.
Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.
Група лідерів у Європарламенті не визнає переобрання Лукашенка і закликає до нових виборів
Група лідерів політичних сил у Європейському парламенті виступила зі спільною заявою, в якій висловлює заклик до нових президентських виборів у Білорусі і заявляє про невизнання переобрання Олександра Лукашенка на майбутній шостий президентський термін.
У цій заяві лідери груп у Європарламенті – правоцентристської Європейської народної партії, лівоцентристської групи «Соціалістів і демократів», центристської «Оновімо Європу», групи «Зелених / Європейського вільного альянсу» і «Європейських консерваторів і реформістів» – також рішуче засудили насильство і тортури, скоєні проти мирних демонстрантів і, за словами заяви, організовані режимом Лукашенка.
«Ми вітаємо білоруський народ за його відвагу й рішучість і твердо підтримуємо його прагнення до демократичних змін і свободи. Президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, і варті довіри повідомлення вказують на перемогу Світлани Тихановської. Через це ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон ґрата в Європейському союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі нових вільних виборів під спостереженням міжнародних спостерігачів», – мовиться, зокрема, в заяві лідерів згаданих політичних груп у Європарламенті.
У документі також рішуче засуджуються насильство і тортури щодо мирних демонстрантів і міститься вимога повністю розслідувати ці, як мовиться в заяві, злочини, а Лукашенкові у зв’язку з цим нагадано про його особисту відповідальність. Також у заяві засудили придушення інтернету і засобів інформації, блокування владою доріг і залякування журналістів. Автори вимагають негайно звільнити всіх безпідставно затриманих під час протестів, як і звільнити політичних в’язнів, затриманих раніше в перебігу кампанії.
«Ми вітаємо рішення міністрів закордонних справ країн ЄС внести в «чорні списки» всіх відповідальних за насильство і фальсифікацію президентських виборів. Ми вимагаємо укласти санкційний список якнайшвидше, щоб людям, які скоїли ці злочини, було заборонено відвідувати ЄС, а їхні активи там заморозили», – мовиться в заяві.
Її автори також вважають, що Європейський союз має рішуче переглянути відносини з нинішнім режимом Білорусі і свою співпрацю з офіційним Мінськом. Крім того, вони закликають Росію утримуватися від будь-якого втручання в Білорусі, прихованого чи відкритого, а інституції і країни-члени Євросоюзу закликано «пильно протистояти будь-яким діям Росії в цьому напрямку».
«Ми закликаємо ЄС підтримати мирну передачу влади і долучитися до діалогу з білоруською опозицією і громадянським суспільством із метою запустити новий виборчий процес, під наглядом нової виборчої комісії, якій би довіряли всі сторони. Народ Білорусі має право обирати власних політичних представників. Жыве Беларусь!» – мовиться в спільній заяві лідерів п’яти з семи політичних груп Європарламенту. Не долучилися до неї ще дві групи, одна з яких об’єднує ультраправі сили, а інша лівацькі.
Ця заява не є офіційною позицією всього Європарламенту.
Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.
У Берліні спростували заяву Лукашенка про «розмову з Меркель»
В уряді Німеччини спростували заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка про нібито його телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель.
«Такої розмови Меркель із Лукашенком не було з моменту виборів», – сказав речник німецького уряду агентству «Ройтерз».
Раніше 17 серпня Лукашенко виступав перед робітниками Мінського заводу колісних тягачів, і під час цього виступу присутні засвистували його і кричали «Йди геть!»
Серед іншого, він заявляв тоді, що попереднього дня, 16 серпня, йому телефонувала Меркель, але ніяких конкретних подробиць не навів.
«Уже вчора телефонує Меркель: «Я хочу поговорити». Оці – Науседа (президент Литви Ґітанас Науседа – ред.) там і інші – «ми хочемо поговорити». Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу», – сказав він іще вранці в перебігу виступу; цей фрагмент виступу білоруське державне телебачення показало вже ввечері (дивитися з 6.20).
Тим часом у Литві повідомили, що Меркель обговорювала Білорусь із Науседою і, серед іншого, поінформувала литовського керівника, що наразі Берлін намагається дипломатичними каналами зв’язатися з Лукашенком із метою врегулювання ситуації в Білорусі.
За повідомленням пресової служби президента Литви, канцлер, говорячи на тему Білорусі, також повідомила, що вранці 18 серпня мають відбутися її переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.
Крім того, за цим повідомленням, Науседа і Меркель обговорили заплановане на 19 серпня засідання Європейської ради, в перебігу якого лідери Європейського союзу і країн-членів ЄС обговорять події в Білорусі і можливі санкції проти її нинішнього керівництва.
«Чекаю на рішення щодо ситуації в Білорусі разом із іншими лідерами ЄС у середу. А тим часом сьогодні обговорив можливу реакцію ЄС із канцлером Німеччини і президентами Латвії, Литви і Польщі»
Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.
Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.
Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.