У ПАРЄ готують заяву про невизнання виборів у Білорусі демократичними. Українські депутати приєднаються
Парламентська асамблея Ради Європи після оголошення офіційних результатів президентських виборів у Білорусі готує заяву про визнання їх такими, що не відповідають міжнародним стандартам і не відображають волю білоруського народу. Її планують підписати декілька членів української делегації у ПАРЄ, повідомила в ефірі Радіо Свобода народна депутатка від фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.
«Планується зараз заява спільна в Парламентській асамблеї Ради Європи балтійських країн, деякі члени, не думаю, що всі, української делегації підпишуть, грузини», – сказала Кравчук.
Пізніше в коментарі вона уточнила, що делегати планують визнати процес виборчої кампанії, голосування й підрахунку голосів такими, що не відповідають міжнародним виборчим стандартам і не відображають волю білоруського народу.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту.
Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Протестувальники заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
«Іди геть!» лунає п’яту добу протестів у Білорусі – відео
Силовики жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Мітинги і короткочасні страйки відбуваються на великих підприємствах – таких як «Гродно Азот», Мінський тракторний завод, БМЗ.
На акції протесту виходять також лікарі та вчителі. Люди вимагають припинити насильство, а також провести нові вільні вибори.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство і обмірковують можливість запровадження сакцій.
Працівники десятків підприємств Білорусі вийшли на мітинги
Працівники десятків великих підприємств у Білорусі 14 серпня проводять мітинги, короткострокові страйки або приєднуються до акцій протесту проти міліцейського насильства і фальсифікації підсумків голосування на виборах президента, в чому вони звинувачують владу.
За повідомленнями білоруських ЗМІ й користувачів соціальних мереж, мітинги пройшли на таких підприємствах, як Білоруський металургійний завод, Білоруський автомобільний завод, Мінський електротехнічний завод імені Козлова, МАЗ, Мінський тракторний завод, «Белшина», «Гродно Азот», «Гродножитлобуд», «Нафтан» у Новополоцьку, «Білоруськалій» у Солігорську, «Полімір» – всього понад 20 підприємств, багато з яких є системотворчими.
У соцмережах опубліковані відео, на яких чути гасла протестувальників. Вони виступають проти насильства проти мирних громадян, звучать також заклики до відставки президента Олександра Лукашенка.
На деяких підприємствах із працівниками зустрічаються їхні керівники. При цьому виробництво, як правило, не зупиняється.
Співробітники Мінського тракторного заводу після мітингу вийшли на ходу вулицями столиці Білорусі.
На акцію протесту вийшли також співробітники Мінського метрополітену – при цьому рух поїздів не зупинявся.
Тихановська ініціює створення координаційної ради для передачі влади в Білорусі
Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська заявила, що ініціює створення координаційної ради для забезпечення передачі влади в Білорусі. Про це йдеться в її заяві, опублікованій у телеграм-каналі «Пул первой».
«Я заявляю, що ми готові до діалогу з владою. З урахуванням того, що відбувається в країні і необхідності вжиття невідкладних заходів для відновлення законності в Білорусі я, Світлана Тихановська, ініціюю створення координаційної ради для забезпечення трансферу влади. До цієї ради можуть увійти представники громадянського суспільства, шановні і відомі білоруси, професіонали своєї справи», – сказала вона.
Тихановська закликала суспільство об’єднатися в нову координаційну раду. За її словами, їм потрібні допомога і досвід людей, зв’язки, контакти, експертні поради й підтримка.
Приймати заявки про висунення членів ради вона доручила своїй довіреній особі Ользі Ковальковій і адвокату Максиму Знаку. Вона додала, що штаб продовжує працювати, його головою залишається Марія Мороз, яка продовжує керувати його роботою. На місці роботу штабу координуватимуть Ольга Ковалькова і Микола Козлов.
Тихановська також звернулася до міжнародного співтовариства і європейських країн із проханням допомогти в організації діалогу з білоруською владою.
«Ми показали, що нас більшість. І ця країна належить нам, народу Білорусі, а не одній людині, – зазначила вона. – Мені було дуже важко дивитися на те насильство, в яке влада занурила наші міста за останній тиждень. Цього ніколи не повинно повторитися».
За її словами, влада повинна показати готовність до діалогу з народом, тобто відпустити затриманих, прибрати силовиків із вулиць міст і порушити кримінальні справи проти тих, хто віддавав накази бити і стріляти в людей.
Тихановська звернулася до міліції, армії й інших силовиків із проханням припинити кровопролиття. «Ви давали присягу служити Республіці Білорусь і своєму народові. Ми, люди, будемо вдячні кожному, хто стане на бік народу», – сказала вона.
Раніше Тихановська опублікувала відеозвернення, де засудила насильство над громадянами і закликала всіх мерів 15 і 16 серпня виступити організаторами мирних масових зібрань у кожному місті Білорусі.
Тим часом, лідери політичних партій і рухів Білорусі підписали декларацію про подолання політичної кризи.
Представники демократичних сил заявили, що Світлана Тихановська перемогла на виборах президента 9 серпня. Виходячи з цього, вони закликали до негайної відставки Олександра Лукашенка – як кандидата, який не отримав підтримки народу Білорусі та здійснив захоплення й узурпацію влади.
Також підписанти вимагають негайного звільнення всіх затриманих учасників мирних акцій протесту і політичних в’язнів.
Білоруський екзарх РПЦ вибачається за привітання Лукашенка з перемогою
Предстоятель Білоруського екзархату Московського патріархату РПЦ митрополит Павло (Пономарьов) приніс вибачення за привітання Олександра Лукашенка з перемогою на президентських виборах. Про це речник церкви протоієрей Сергій Лепін повідомив білоруській службі Радіо Свобода.
За словами Лепіна, митрополит Павло вважає привітання Лукашенко передчасними. «Митрополит отримав інформацію про події в Білорусі, він бачив відео затримань, він обурився, жахнувся і засмутився», – каже протоієрей.
68-річний Павло привітав Лукашенка з обранням на наступний день після виборів, 10 серпня, слідом за предстоятелем РПЦ патріархом Кирилом. «Співвітчизники покладають на Вас велику надію, пов’язану із захистом суверенітету Білорусі, збереженням національної духовної та культурної спадщини, зміцненням соціальної та економічної стабільності», говорилося в тексті.
У ніч перед оприлюдненням цієї заяви в Мінську сталися сутички міліції з учасниками протестів, були затримані близько трьох тисяч людей, десятки були поранені. Протести тривають досі, опозиція вимагає відставки Лукашенка, перерахунку голосів і призначення нових виборів.
За словами Сергія, кожен день у православних храмах у Білорусі молитимуться на підтримку затриманих. Релігійні церемонії завершуватимуться хресним ходом.
Кілька тисяч протестувальників зібралися біля будівлі уряду в Мінську
У Мінську кілька тисяч протестувальників, зокрема і робітників Мінського тракторного заводу, пройшли маршем до центру міста і дійшли до будівлі уряду на площі Незалежності. Вони скандують «виходь» і вимагають діалогу з владою.
Охороняють будівлю солдати внутрішніх військ, але протестувальників вони не займають, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Колона робітників МТЗ вийшла з заводу вдень 14 серпня після того, як вони оголосили страйк. До них прибув прем'єр-міністр Білорусі Роман Головченко, однак він відмовився спілкуватися зі страйкарями в присутності журналістів.
У Білорусі повідомляють про порушення справи проти засновника телеграм-каналу Nexta
Телеграм-канал Nexta, що висвітлює протести у Білорусі і став одним із головних джерел інформації про них, повідомив про відкриття кримінальної справи проти свого засновника Степана Путила.
Як йдеться в повідомленні, справу порушили за підозрою в організації масових заворушень. Телеграм-канал опублікував документ про розшукове орієнтування.
Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення попередніх результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграмі. Канал Nexta Live є одним із найбільш популярних у країні і активно висвітлює протести після виборів, на сьогодні у нього 1,9 мільйона підписників.
Проєкт, який не має ані штатних журналістів, ані веб-сайту, називає себе «децентралізованим медіа ХХІ століття» – творцями контенту є небайдужі люди, які перебувають в епіцентрі подій.
NEXTA вимовляється як «нехта», що у перекладі з білоруської означає «хтось».
Уряд України пропонує переїзд IT-фахівцям із Білорусі
Уряд України пропонує переїзд та працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні. Про це 14 серпня заявив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
«Ми розуміємо, які на сьогодні є проблеми для креативної та IT-індустрії – погано, нестабільно працює інтернет, нестабільно працює банківська система, і тому сьогодні ми виділили спеціалістів, які працюють 24/7, щоб допомогти переїхати компаніям та спеціалістам в Україну. Ми допоможемо отримати квоти, які нещодавно виділив наш уряд, для того, щоб IT-спеціалісти Білорусі змогли офіційно працевлаштуватися в Україні, відкрити власну справу, і ця процедура спрощує можливість отримати посвідку на проживання в Україні. Не може креативна та IT-індустрія розвиватися, коли в країні є насильство», – сказав Федоров.
Під час масових акцій протесту, які розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, білоруська влада вдалася до масового відключення інтернету. Метою такого відключення було блокування координації дій між протестувальниками. Фактично такі рішення влади спричинили значні проблеми в роботі не лише розвинутого в Білорусі IT-сектора, а й у роботі банківської системи – неможливо було зняти готівку в банкоматах або розрахуватися карткою в магазині.
Від четверга, 13 серпня, блокування інтернету в Білорусі припинилося.
Євросоюз вирішив запровадити санкції проти осіб, відповідальних за репресії в Білорусі
Міністри країн Європейського союзу 15 серпня вирішили скласти перелік осіб у Білорусі, щоб запровадити проти них санкції у відповідь на дії білоруського лідера Олександра Лукашенка та його підлеглих після виборів 9 серпня.
«Міністри закордонних справ погодилися запровадити санкції проти осіб, відповідальних за репресії, буде складений список імен», – заявив неназваний європейський чиновник після відеоконференції міністрів, повідомляє агенція France-Presse.
У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.
Перші дні акції жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багато кого з них при затриманні сильно побили.
«Силовики ОМОН – собаки, яких спустили на м’ясо» – затримані активісти про побиття у СІЗО в Білорусі
Останні події у Білорусі: в Мінську та інших містах країни з 9 серпня тисячі людей, як протестувальників, так і звичайних перехожих, були жорстоко затримані силовиками з ОМОН та відправлені у СІЗО. На відео Білоруської служби Радіо Свобода від ночі на 14 серпня люди, яких затримали під час протестів у Мінську, розповідають про знущання, приниження, погрози та катування, яких вони зазнали під час кількадобового затримання від співробітників ОМОН. Сьогодні в Білорусі почали звільняти зі слідчих ізоляторів людей, які брали участь у протестах, сутичках з ОМОНом на вулицях або просто були затримані як випадкові перехожі. Люди виходять морально пригніченими та зі слідами побиття. Під стінами СІЗО їх зустрічають занепокоєні родичі та близькі. Всього за чотири дні протестів у Білорусі було затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.
Лукашенко – протестувальникам: «не висовуйтеся на вулиці», дайте «навести порядок»
Президент Білорусі Олександр Лукашенко під час наради з членами Ради безпеки прокоментував протести, які тривають у Мінську й інших білоруських містах від дня виборів 9 серпня.
Він закликав людей «не висовуватися зараз на вулиці» і наголосив знову, що протести організовані з-за кордону.
За словами Лукашенка, нинішні акції проти нього – це не «катастрофа якась чи аж надто перенапружена ситуація, але проблем вистачає і питань вистачає, які необхідно вирішувати».
«Ми сьогодні вже абсолютно чітко бачимо, що відбувається. Бачимо сьогодні дійових осіб. Як ми і говорили, організаторами цього є люди з-за кордону. У перших рядах йдуть люди з кримінальним минулим, притому пристойним кримінальним минулим. Ну і наші – де діти, де не зовсім вже діти», – цитує Лукашенка білоруська державна агенція «Белта».
Він звернувся до силовиків із проханням не бити лежачих людей, як це було під час розгону мітингів у попередні дні. «Ми все-таки слов’яни, якщо вже людина впала і лежить, її не треба бити. Тобто повинне бути певне гальмо», – сказав Лукашенко.
Він також поскаржився на те, що були, за його словами, травмовані сто силовиків.
«Вони вийшли, щоб захистити, а вони їх у спину. З ножами, заточками, на ДАІ. .. це ж спеціально! Ми ж з вами розуміємо, хто це робить», – сказав Лукашенко.
Раніше він заявляв, що протестувальники в Білорусі – «люди з кримінальним минулим і безробітні».
У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.
Перші дні акції жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багато кого з них при затриманні сильно побили.
Білорусь передала Росії 32 із 33 затриманих «вагнерівців»
32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії.
«Відповідно до клопотання генерального прокурора РФ Ігоря Краснова від 5 серпня 2020 року в порядку, передбаченому Мінською Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах..., 32 громадянина Російської Федерації, які були раніше затримані на території Білорусі, перетнули державний кордон Російської Федерації і наразі перебувають на території Росії», – заявили у російській прокуратурі.
33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.
29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.
Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.
6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.
Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».
При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.
Cтрайк робітників у столиці Білорусі
У Білорусі 14 серпня біля входу на Мінський тракторний завод (МТЗ) відбувся мітинг робітників. Прем'єр-міністр Раман Галучанка прибув на МТЗ, але він проігнорував протестувальників на площі перед заводом і пішов до адміністрації. Тоді робітники рушили ходою до Будинку уряду.
У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.
Перші дні акції жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багато кого з них при затриманні сильно побили. (Фоторепортаж Білоруської служби Радіо Свобода).
Cтрайк робітників у столиці Білорусі – фоторепортаж
У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом
У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом, у якій взяли участь кількасот людей. Люди скандували гасло «Жыве Беларусь» та інші, підтримуючи вимогу протестувальників у Білорусі про чесні вибори.
Днем раніше, 13 серпня, аналогічні акції відбулися в Києві та Львові, також 14 серпня на підтримку білоруського народу виступили активісти в Дніпрі.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
Європарламентареві Бедроню відмовили у в’їзді в Білорусь
Білоруські прикордонники відмовили у в’їзді в країну депутатові Європарламенту Роберту Бедроню.
«Органи, які ухвалили рішення про відмову у в'їзді, не зобов'язані інформувати про причини таких рішень», – цитує «БелаПАН» слова Антона Бичковського, представника Державного прикордонного комітету Білорусі.
Бедронь, голова делегації Європейського парламенту з питань відносин із Білоруссю, і Пятрас Ауштрявічюс, доповідач Європейського парламенту щодо Білорусі, планували відвідати країну 14-16 серпня для оцінки післявиборчої ситуації, зустрітися із затриманими, урядовцями, громадськими організаціями.
Досі невідомо, чи спробує Ауштрявічюс приїхати в Білорусь самостійно.
Міністри країн Європейського союзу раніше сьогодні вирішили скласти перелік осіб у Білорусі, щоб запровадити проти них санкції у відповідь на дії білоруського лідера Олександра Лукашенка та його підлеглих після виборів 9 серпня.
У Дніпрі провели акцію на підтримку білоруського народу
У Дніпрі 14 серпня відбулася акція на підтримку білоруського народу. На Європейській площі міста зібралося близько сотні людей із прапорами України та Білорусі.
У руках вони тримали плакати з написами «Живє!», «Накіпела!» тощо.
Частина жінок, за прикладом білоруських протестувальниць, була одягнена в біле й тримала в руках квіти.
За словами одного з організаторів акції Владислава Мельничука, наразі білоруси борються за свою незалежність проти диктатури так само, як українці в 2013–2014 роках, і українці мають їх підтримувати.
«Не один білорус воює за нашу Незалежність. Передусім слід згадати Майдан: Михайло Жизнєвський – один із перших, хто загинув від рук тодішніх ментів. Сябри не раз показували, що вони з нами. Не в одному місті України відбуваються акції підтримки й солідарності з білоруським народом. Разом з Білоруссю вибудовується фронт протистояння Росії», – сказав він.
На знак підтримки білорусів активісти Дніпра підпалили червоні та білі фаєри – за кольорами білоруського державного прапора. Вони скандували «Живє Білорусь!»
Аналогічні акції підтримки білоруського народу 13 серпня відбулися в Києві та Львові, 14 серпня – в Харкові.
Рада Європи готова співпрацювати з Білоруссю в проведенні реформ
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчінович-Бурич заявила про стурбованість у зв'язку з подіями в Білорусі.
«Попри те, що Білорусь не входить до числа членів Ради Європи, ми маємо досвід співпраці в деяких галузях, і Білорусь є учасником кількох наших конвенцій, – зазначила Пейчінович-Бурич. – У зв’язку з цим я закликаю владу Білорусі забезпечити гарантії свободи зібрань і свободи вираження думок».
Генеральний секретар Ради Європи закликала білоруську владу не затримувати мирних демонстрантів і уникати неналежного поводження з протестувальниками. Уряд Білорусі має негайно вступити в діалог з громадянським суспільством, вважає генеральний секретар Ради Європи. За її словами, Рада Європи та його спеціалізовані органи готові співпрацювати з Білоруссю в проведенні необхідних реформ.
Рада Європи – одна з найстаріших міжнародних організацій на континенті. До неї входять 47 держав із населенням понад 800 мільйонів людей. Рада Європи – самостійна організація, яка не входить до системи Європейського союзу (ЄС), що об’єднує 27 держав. На відміну від Євросоюзу, Рада Європи не може ухвалювати обов’язкові закони, але має повноваження щодо забезпечення додержання окремих міжнародних угод, досягнутих європейськими державами з різних тем.
Одне з найбільш значних досягнень Ради Європи – розробка і схвалення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».
«Наслідки цього рішення будуть трагічними. Ми розуміємо, що «вагнерівці» все одно повернуться до свого звичного заняття – розповсюдження війни. Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося й на своїй території отримати ще один палаючий, знекровлений Донбас, створити який всі ці «вагнерівці» дуже добре вміють. Бо вони – це ж про експансіонізм і насилля», – мовиться на сторінці Зеленського у фейсбуці.
Лукашенко: треба зв’язатися з Путіним, Союзна держава під загрозою
Президент Білорусі Олександр Лукашенко, проти влади якого в країні вже тиждень тривають масові протести, у суботу заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».
«Захист сьогодні Білорусі – це не менше, ніж захист всього нашого простору, Союзної держави, і приклад іншим. Якщо білоруси не витримають, покотиться ця хвиля туди», – заявив Лукашенко на нараді у Мінську, зазначивши, що деякі росіяни, як він висловився, вказують на Білорусь як на приклад для наслідування.
Лукашенко прямо не сказав, що має намір просити Путіна допомогти, але наголосив, що з російським президентом необхідно зв’язатися найближчим часом і розповісти йому про «загрозу». На думку Лукашенка, протести в країні організовані за «методичками кольорових революцій» та за зовнішнього втручання. Напередодні Лукашенко згадав, не навівши жодного доказу, зокрема, про втручання певних людей з Польщі, Нідерландів та України, а також «Открытой России» і російського опозиціонера Олексія Навального.
Томос для Білорусі. Привітання Московським патріархом Лукашенка обурило білорусів
10 серпня очільник РПЦ патріарх Кирило офіційно привітавОлександра Лукашенка з перемогою на виборах президента Білорусі. Відразу потому своє «сердечне вітання» оприлюднив екзарх та керівник Білоруської православної церкви митрополит Павло. Це викликало обурення в білорусів, вони ініціювали відкритого листа до Павла, а також організували спільну хресну ходу з католиками та протестантами. Згодом митрополит Павло вибачився за передчасне привітання Лукашенку, а його прессекретар заявив, що єрарх обурений побиттям людей. Шлях від любові до ненависті пройдено за 4 дні. Проте не все так просто.
На цю тему стаття Дмитра Горєвого у рубриці «Точка зору»