Держсекретар США прокоментував Радіо Свобода становище в Білорусі і можливість санкцій
Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до становища в Білорусі після президентських виборів 9 серпня і можливість запровадження санкцій у відповідь на дії влади країни, зокрема припинення постачання Мінську американської нафти.
«Нас неймовірно непокоїть ситуація з виборами, і ми глибоко розчаровані тим, що вони не були вільнішими і чеснішими. Ми вже бачили таку поведінку раніше, і ми шкодуємо, що все складається так само. Ми бачили насильство і його наслідки; до мирних демонстрантів ставляться так, як не мають ставитися. Ми ще не визначилися з тим, яка буде належна реакція, але можу сказати одне: ми будемо співпрацювати з нашими європейськими друзями, які цінують свободу і які так само занепокоєні тим, що відбулося. Ми бажаємо добра білоруському народові і будемо діяти, виходячи з цього», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода.
А на запитання про те, чи розглядають у Вашингтоні можливість санкцій щодо офіційного Мінська, зокрема припинення постачання йому нафти зі США, обговорюючи становище в Білорусі з партнерами в Євросоюзі, Помпео відповів: «Я певен, що ми розглянемо всі варіанти. І тут важливо позначити критерії. Що саме ми, на нашу думку, можемо зробити – і не тільки США односторонньо, а й у багатосторонньому порядку, – на благо народу Білорусі. Чи будуть це санкції, чи це будуть рішення щодо поставок – це ще тільки належить визначити. Вибори відбулися зовсім недавно, і ми маємо поспостерігати, як буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому».
У Білорусі силовики затримали і побили оглядача Радіо Свобода Віталія Циганкова
Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.
В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».
Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.
Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.
Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських журналістів, Костянтина Реутського і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із журналістами пропав.
За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
Білорусь: проти українських правозахисників, затриманих у Мінську, порушили кримінальну справу
Українські правозахисники Костянтин Реуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня, повідомила Радіо Свобода білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна».
За її словами, в рамках слідства був проведений обшук у квартирі самої Тетяни Ревяко, в який зупинилися її українські колеги вранці 12 серпня. Слідчі вилучили комп’ютер Реуцького, внутрішній український паспорт Васильєва й інші їхні речі. Постанову на обшук підписав прокурор Советського району Мінська Шаблінський.
За даними Ревяко, українці перебувають у слідчому ізоляторі.
Справа заведена щодо подій у Мінську, які почалися 10 серпня, каже Ревяко. При цьому вона звертає увагу: «Вони тільки сьогодні (12 серпня – ред.) приїхали до Білорусі, попили кави, вийшли на прогулянку і були затримані, ні в яких заворушеннях вони участі не брали».
Обидва українці прибули до Білорусі від правозахисної організації «Восток-SOS» у рамках місії допомоги білоруським колегам, які мають дуже багато роботи в зв’язку з арештами, які почалися після масових протестів із приводу виборів президента 9 серпня, які широко вважають нечесними.
«Вони прибули до нас у важкий час, щоб підтримати нас – так заведено у правозахисників, ми також бували в Україні і інших державах у схожі моменти», – каже Ревяко.
Про затримання українців центр «Весна» повідомив посольство України в Мінську. У посольстві України в Мінську Радіо Свобода повідомили, що українські консули в курсі справи про затримання правозахисників і займаються нею.
Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.
За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
У Запоріжжі відбулася акція на підтримку білорусів
У центрі Запоріжжя на майдані Героїв Революції відбулася акція на підтримку білорусів. Учасники мітингу 12 серпня принесли з собою білоруські прапори і плакати з написами «Жыве Беларусь», «Ні визнанню злочинного режиму Лукашенка», «Белы чырвоны белы – моцны, адважны, сьмелы» тощо.
«Дивлюсь що відбувається у Білорусі, і я бачу майже віддзеркалення подій наших. У них були вибори без виборів. І я дивлюсь, що люди борються зараз за свою свободу, за незалежність, і тому хочу, щоб українці теж підтримали, показали, що ми з ними за те, що вони борються за право вибору, бо якщо жити без вибору, то це не життя», – сказав ініціатор акції Ігор Лукашенко.
Організатори акції наголосили, що не виступають на підтримку жодного з кандидатів у президенти сусідньої країни.
«Ніяких кандидатів ми не підтримуємо – наголошую. І принаймні я солідарний з усіма білорусами, щоб провели повторні вибори, а до цього випустили всіх політв’язнів, які сидять у тюрмах тому, що за 26 років у них нема опозиції. Вона знищена, і тому це не добре. Не добре і для білорусів, і для нас як країни, яка поруч. Якщо є поруч країна з диктатором, це і для українців не добре», – додав Ігор Лукашенко.
Під час мітингу всі охочі могли висловити свою позицію. Після завершення акції на майдані Героїв Революції частина її учасників проїхалася центральним проспектом Запоріжжя з національними прапорами Білорусі і України.
Проведення акцій на підтримку білорусів 12 і 13 серпня були анонсовані в низці великих міст України: Вінниці, Києві тощо.
«Застосування сили проти людей послабило Лукашенка і перетворило на заручника. Наступ проти власного народу штовхає його лише в одну сторону – під цілковитий контроль Путіна. Це додає конфлікту ще більшої міжнародної небезпеки, впливаючи на інтереси України, сусідніх країн і всього Заходу. Кривава бійня не залишає для Лукашенка жодної іншої ролі, ніж підпорядкування і залежність від Москви».
«Наша держава має постійно реагувати на розвиток ситуації і генерувати міжнародні рекомендації та ініціативи. Принциповий і конструктивний характер такої місії дозволить не лише допомогти білоруському суспільству у протидії диктатору, але й, можливо, дозволить уникнути найгіршого варіанту, якщо диктатор потягне свою країну в ізоляцію та невилазний глухий кут».
Зі слідчого ізолятора у Мінську звільнили близько 100 протестувальників
У ніч на 13 серпня зі слідчого ізолятора на вулиці Окрестина у Мінську звільнили близько 100 протестувальників. Їх імена наводить телеграм-канал «Окрестина списки».
Як зазначає Білоруська служба Радіо Свобода, найвірогідніше, що йдеться про тих, кого затримали у ніч на 10 серпня і пізніше засудили до трьох днів адмінарешту.
Були повідомлення про звільнення людей у Жодино та Гомелі, повідомляє БелаПАН.
«Громадське» закликає звільнити затриманих у Мінську українських правозахисників
Українське медіа «Громадське» виступило із заявою щодо затримання в Мінську громадян України Костянтина Реуцького та Євгена Васильєва. Журналісти закликають білоруську владу звільнити правозахисників.
За повідомленням, затримані позаштатно готували для цього медіа матеріали в Білорусі. Саме «Громадське» не отримало офіційної акредитації від Мінська.
«Ми запевняємо, що ані Євген Васильєв, ані Костянтин Реуцький не готували і ніколи не були причетні до жодних заворушень ані в Білорусі, ані в будь-якій іншій країні. Костянтин підготував чимало журналістських матеріалів для hromadske упродовж останніх років... Закликаємо владу Білорусі звільнити та повернути в Україну наших колег і не перешкоджати свободі слова», – йдеться в заяві медіа.
«Громадське також закликало Міністерство закордонних справ України, посольство України в Білорусі та президента Володимира Зеленського «вжити всіх необхідних заходів, аби запобігти появі нових політичних в’язнів, цього разу в Білорусі».
Білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна» повідомила Радіо Свобода, що українські правозахисники Костянтин Реуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня.
Українські консули не мають доступу до затриманих у Мінську правозахисників
Українські консули намагаються потрапити до затриманих вчора українських правозахисників Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Про це повідомили Радіо Свобода у посольстві України в Мінську.
Наразі навіть не відомо в якому СІЗО вони перебувають. Білоруські тюрми зараз переповнені.
Рєуцький та Васильєв проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10-12 серпня.
У рамках слідства було проведено обшук у квартирі Тетяни Ревяко, у неї зупинилися її українські колеги ранком 12 серпня. Слідчі конфіскували комп’ютер Рєуцького, внутрішній український паспорт Васильєва та інші їх речі.
Постанову на обшук підписав заступник прокурора Советського району Мінська Шаблінський.
«Вони тільки сьогодні приїхали до Білорусі, попили кави, вийшли на прогулянку і були затримані, у жодних заворушеннях вони участі не брали», – зазначила Ревяко.
Обидва українці прибули до Білорусі від правозахисної організації «Восток-SOS» в рамках місії допомоги білоруським колегам, які мають дуже багато роботи в зв’язку з масовими арештами учасників протестів. «Вони прибули до нас у важкий час, щоб підтримати нас, так прийнято у правозахисників, ми також бували в Україні та інших державах у подібні моменти», – сказала Ревяко.
У Мінську жінки знову стали у «ланцюг солідарності» проти насильства
У Мінську вранці 13 серпня знову проходять акції солідарності з затриманими під час протестів проти результатів президентських виборів. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Жінки з квітами в руках, білому одязі і з білими стрічками встали у «ланцюг солідарності» на кількох вулицях і проспектах білоруської столиці. Водії автомобілів сигналять їм на знак підтримки.
До них приєдналися медики 1-ї міської лікарні
Напередодні акції жінок проти жорстких розгонів міліцією учасників протестів відбулися у кількох містах Білорусі. У Мінську близько 250 жінок вишикувалися в ланцюг зі словами «Припиніть нас бити! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!»
Кулеба: консул шукає затриманих у Мінську українців, посольство направило ноту до МЗС Білорусі
Консул України в Білорусі наразі не знайшов у мінських ізоляторах затриманих громадян України, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Про це він сказав під час онлайн-брифінгу 13 серпня.
«Сьогодні вранці український консул відвідав два найбільших центри тимчасового утримання осіб у Мінську, але жодної інформації про можливе перебування там згаданих громадян України отримати не вдалося. Офіційні органи Білорусі не інформують нас про місцезнаходження наших громадян. Консул об’їжджає ті точки, де можуть утримувати затриманих для того, щоб встановити хоча б якісь дані про перебування наших співвітчизників», – сказав Кулеба.
За його словами, наразі офіційно відомі особи трьох затриманих громадян України: це Костянтин Рєуцький, Євген Васильєв та Оксана Альошина. Посольство України на доручення Кулеби спрямували дві ноти до Міністерства закордонних справ Білорусі із запитом на інформацію про всіх затриманих в ході протестів громадян України та місце їхнього перебування.
«Ми вимагаємо негайної зустрічі консула з цими затриманими особами, а також якщо буде інформація про інших громадян, то з ними також. Ми вимагаємо негайного і безумовного звільнення цих осіб з метою повернення їх до України», – додав він.
Зеленський назвав дату зустрічі ТКГ в Мінську та прокоментував ситуацію в Білорусі
Зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня, повідомив президент України Володимир Зеленський. Він додав, що поки не знає, чи вплинуть на засідання групи протести проти результатів виборів у Білорусі.
Зеленський повторив заяву міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про трьох громадян України, яких затримали в Мінську. Він зазначив, що зараз українська сторона веде переговори, добиваючись повернення затриманих, і порадив українцям утриматися від поїздок до Білорусі.
«Зараз ведуться перемови, ми наполегливо хочемо, щоб нам повернули наших громадян в Україну. Через ту складну ситуацію – складну, я дуже хочу, вірю в це, ми з вами проходили в Україні такі ситуації, хочеться, щоб не було смертей і постраждалих, щоб влада знаходила діалог зі своїм, саме своїм суспільством. Але поки що те, що ми з вами бачимо – що там складна, нестабільна, серйозна ситуація. Я б зараз радив українцям через ті випадки, що наші люди були затримані там, утриматися від поїздок до Білорусі, поки не встановиться більш безпечна ситуація», – зазначив президент.
Він додав, що, окрім посольства, Київ має «окремих представників, яким надали можливість окремого спілкування» в переговорах щодо повернення українських громадян.
Глава ПЦУ закликав білорусів захистити демократичне і незалежне майбутнє своєї держави і виборювати автокефалію
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній закликав білоруський народ захистити демократичне і незалежне майбутнє своєї держави та виборювати автокефалію церкви. Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці.
Митрополит Епіфаній нагадав про спільну церковну та державну історію українського і білоруського народів та наголосив, що Православна церква Білорусі має підстави та право просити Матір-Церкву про Томос.
«Саме в ці дні особливо страждає білоруський народ – наші сусіди, з якими від княжих часів ми мали багато століть спільної церковної та державної історії, складаючи до 1686 р. єдину Київську Митрополію. Її неканонічна анексія Москвою мала і продовжує мати трагічні наслідки для Православ‘я у всій Східній Європі. З волі віруючого народу та за благословенням нашої спільної Матері-Церкви, Вселенського Патріархату, Українська Церква утвердилася серед автокефальних Церков-Сестер. Православна Церква Білорусі має ті ж самі підстави та право просити Матір-Церкву про Томос, коли на те буде її бажання», – написав глава ПЦУ.
Він побажав білоруському народу з Божою допомогою знайти свою власну відповідь на виклики сьогодення, захистити свої гідність та свободу, демократичне і незалежне майбутнє своєї держави.
«Однак, незалежно від юрисдикційних питань, ми, як православні християни, складаємо єдину Церкву Христову. Тому ми, як Православна Церква України, не можемо залишатися байдужими, не співстраждати, коли майбутнє білоруського народу, незалежність держави, свобода і безпека громадян, їхні життя опинилися під загрозою.
Хочу побажати білоруському народу з Божою допомогою знайти свою власну відповідь на виклики сьогодення, захистити свої гідність та свободу, демократичне і незалежне майбутнє своєї держави. Долучаю свій голос до заяв тих численних держав, міжнародних та громадянських інституцій, хто наполегливо закликає до негайного припинення насильства, звільнення тисяч невинно затриманих та проведення конструктивного діалогу між керівництвом Білорусі та громадянським суспільством задля мирного виходу з кризи», – додав митрополит Епіфаній.
Помпео: США готові до дій для забезпечення «гарних наслідків для білоруського народу»
Держсекретар США Майк Помпео сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що США «хочуть добрих наслідків для білоруського народу» і вдадуться до дій, аби сприяти цьому.
Майк Помпео сказав, що США пильно стежать за ситуацією в Білорусі і насильством проти протестувальників, до якого вдається білоруська влада. І це, за його словами, «є несумісним з тим, як мали би ставитись до протестувальників».
Помпео сказав, що США наразі не вирішили, до якого варіанту дій щодо Білорусі пристати, але працюватимуть щільно зі своїми європейськими союзниками над спільним підходом.
На запитання кореспондента Радіо Свобода про те, чи США можуть не відправити посла до Мінська після десятирічної перерви як сигнал невдоволення діями білоруської влади щодо протестувальників, Помпео уникнув прямої відповіді, але сказав, що США будуть координувати дії з країнами Європи.
На запитання щодо можливості призупинення поставок американської нафти до Білорусі (а такі поставки почались недавно після ускладнень між Білоруссю та Росією в енергетичний сфері) Майк Помпео відповів: «Звичайно, розглядаються всі варіанти. Тут важливо визначити критерії. До чого саме ми можемо вдатися – і мова тут не лише про США в односторонньому порядку, а про багатосторонні заходи в інтересах народу Білорусі».
«Будуть це санкції чи рішення про припинення поставок (нафти) – це ще лише доведеться визначити. Вибори відбулися щойно, подивимось, як розвиватиметься ситуація», – додав Помпео.
Суд у білоруському Новополоцьку виправдав капітана міліції Єгора Ємельянова, який днями звільнився після 17 років служби. Його звинувачували в організації масових заходів.
Його дружина Марина Ємельянова розповіла, що вранці 13 серпня суддя звільнив чоловіка, і сім’я чекає, що ось-ось він повернеться додому.
«Звинувачували по адміністративній статті в організації масових заходів. Ось на цю хвилину знаю, що його відпустили. Все – пережили, видихнули, чекаємо – я і діти», – сказала Марина Ємельянова.
Капітан Ємельянов прослужив у білоруській міліції 17 років. Він звільнився 11 серпня на тлі сутичок мирних громадян і силовиків, які жорстко розганяли демонстрантів, і публічно заявив, що залишає службу, додавши: «Моя совість чиста. Міліція з народом!».
Цей його допис в інстаграмі за кілька днів набрав понад 370 тисяч лайків.
На наступний день його запросили до відділу міліції і затримали.
«Ми з ним були на зв’язку, планували в цей день сімейну вечерю. О 17:55 я йому дзвонила, він ще був у відділі, оформляв документи. О 19:55 я подзвонила знову, хотіла домовитися, хто забере нашу молодшу дочку, їй три роки. Він повідомив, що затриманий. За що? Сказав, що поки не знає», – повідомила тоді дружина капітана.
«Він людина із загостреним почуттям справедливості. Неприємна ситуація в країні, він не хотів брати участь. Коли з’явився ризик введення надзвичайного стану, ми поговорили і вирішили, що пора звільнятися. Він відразу ж поїхав», – зазначає Марина Ємельянова.
Його історія була однією з перших публічних у Білорусі. Тепер у білоруських телеграм-каналах і соціальних мережах один за одним почали поширюватися відеозвернення колишніх співробітників силових структур країни, які викидають або спалюють свою форму на знак протесту проти жорстокого розгону демонстрацій у Мінську й інших білоруських містах.
Телеграм-канал Nexta опублікував понад десяток звернень ексспецназівців, а також рапорт чинного співробітника міліції.
Білорусь: працівники заводу «БелАЗ» вийшли на страйк
Працівники білоруського автобудівельного заводу «БелАЗ» у місті Жодіно під Мінськом 13 серпня вийшли на страйк проти офіційних підсумків президентських виборів і жорстких дій влади проти демонстрантів.
Кадри страйку, в тому числі відео, на яких звучать протестні гасла, опубліковані в соціальних мережах і білоруських ЗМІ. Те, що робітники перервали роботу, підтверджує видання Tut.by.
Поки що незрозуміло, яка частина працівників підприємства вийшла на страйк і скільки часу він триватиме.
Представник керівництва заводу повідомив російському державному агентству ТАСС, що «виробництво продовжує працювати, нічого не зупинялося». За його словами, керівництво підприємства запросило працівників заводу на зустріч.
З’явилися повідомлення про готовність приєднатися до страйку частини співробітників підприємства «Гродноазот» і що на акцію протесту вийшли співробітники Білоруської державної філармонії.
Зеленський назвав дату зустрічі ТКГ в Мінську та прокоментував ситуацію в Білорусі
Зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня, повідомив президент України Володимир Зеленський. Про це він розповів, виступаючи перед журналістами в Борисполі.
«Зустріч буде вже в новому форматі під головуванням Леоніда Макаровича Кравчука. Одне з головних питань – продовження режиму тиші і питання обміну. Ми до ОБСЄ вже в цьому форматі передали новий список, ОБСЄ підтвердила вже список на обмін, там більше ста людей. Зараз ми чекаємо з тієї сторони, що вони теж нададуть свій погоджений список. Потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна-Росія-ОБСЄ, коли може технічно вже проводитися обмін», – заявив президент, не уточнивши, кого саме має на увазі під «тією стороною».
Окрім обміну, за його словами, ТКГ планує обговорити питання розмінування та безпеки. Він додав, що поки не знає, чи вплинуть на засідання групи протести проти результатів виборів у Білорусі.
Зеленський повторив заяву міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про трьох громадян України, яких затримали в Мінську. Він зазначив, що зараз українська сторона веде переговори, добиваючись повернення затриманих, і порадив українцям утриматися від поїздок до Білорусі.
«Зараз ведуться перемови, ми наполегливо хочемо, щоб нам повернули наших громадян в Україну. Через ту складну ситуацію – складну, я дуже хочу, вірю в це, ми з вами проходили в Україні такі ситуації, хочеться, щоб не було смертей і постраждалих, щоб влада знаходила діалог зі своїм, саме своїм суспільством. Але поки що те, що ми з вами бачимо – що там складна, нестабільна, серйозна ситуація. Я б зараз радив українцям через ті випадки, що наші люди були затримані там, утриматися від поїздок до Білорусі, поки не встановиться більш безпечна ситуація», – зазначив президент.
Офіційний Київ не може мовчати щодо дій Лукашенка – кілька тез до позиції України
(Рубрика «Точка зору»)
Брутальне застосування сили проти мирних людей, невільний характер псевдо-виборів, фальсифікації та численні повідомлення про порушення прав людини перетворюють масштабну кризу в цій країні на серйозний міжнародний виклик. Проблема вимагає принципової і продуманої уваги демократичних держав-сусідів, Європейського Союзу та Сполучених Штатів.
Ситуація в Білорусі перейшла межу «внутрішньополітичної проблеми»
Треба віддати належне білоруському народові. Попри відсутність явного політичного проводу та всупереч уявній приреченості та безперспективності протесту, суспільство повстало проти сваволі режиму Лукашенка та його силовиків. Це – справжній подвиг народу, який, здавалося б, вдалося тотально впокорити, денаціоналізувати і русифікувати. Нинішні події – початок неминучих і далекосяжних змін в Білорусі.
Докладніше про пропозиції колишнього заступника міністра закордоних справ України Данила Лубківського, читайте тут.
Помпео: США готові до дій для забезпечення «гарних наслідків для білоруського народу»
Держсекретар США Майк Помпео здійснює турне чотирма країнами Центральної Європи, вже відвідавши Чехію, також здійснюючи поїздки до Словенії, Австрії та Польщі. В ексклюзивному інтерв’ю журналісту Радіо Свобода Помпео висловився на одні з найболючіших тем глобальної політики нині – ситуації в Білорусі та протестів там після президентських виборів, про свободу ЗМІ в Росії, а також на теми Афганістану та Ірану.
БІЛОРУСЬ
Держсекретар США Майк Помпео, говорячи про сумнівні білоруські президентські вибори і триваюче застосування сили владою проти мирних демонстрантів в Білорусі, сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що США «хочуть добрих наслідків для білоруського народу» і вдадуться до дій, аби сприяти цьому.
Майк Помпео, який раніше засудив спосіб, у який були проведені президентські вибори в Білорусі, які дали авторитарному Олександру Лукашенку шостий президентський термін поспіль, в розлогому інтерв’ю під час перебування з візитом в Празі сказав, що США пильно стежать за ситуацією в Білорусі і насильством проти протестувальників, до якого вдається білоруська влада. І це, за його словами, «є несумісним з тим, як мали би ставитись до протестувальників».
Голосування, що відбулося дев’ятого серпня, опозиція вважає «сфальсифікованим», і це вилилось в кілька ночей постійних протестів, що позначились також застосуванням сили проти мирних демонстрантів з боку білоруської міліції, а також затримання кількох тисяч людей.
Помпео сказав, що США наразі не вирішили, до якого варіанту дій щодо Білорусі пристати, але працюватимуть щільно зі своїми європейськими союзниками над спільним підходом.
На запитання кореспондента Радіо Свобода про те, чи США можуть не відправити посла до Мінська після десятирічної перерви як сигнал невдоволення діями білоруської влади щодо протестувальників, Помпео уникнув прямої відповіді, але сказав, що США будуть координувати дії з країнами Європи.
На запитання щодо можливості призупинення поставок американської нафти до Білорусі (а такі поставки почались недавно після ускладнень між Білоруссю та Росією в енергетичний сфері) Майк Помпео відповів: «Звичайно, розглядаються всі варіанти. Тут важливо визначити критерії. До чого саме ми можемо вдатися – і мова тут не лише про США в односторонньому порядку, а про багатосторонні заходи в інтересах народу Білорусі».
«Будуть це санкції чи рішення про припинення поставок (нафти) – це ще лише доведеться визначити. Вибори відбулися щойно, подивимось, як розвиватиметься ситуація», – додав Помпео.