У Білорусі почалася вакцинація від коронавірусу російською вакциною
У Білорусь прибула перша партія російської вакцини «Спутник V», повідомило Міністерство охорони здоров’я й оголосило про початок вакцинації в країні.
«Сьогодні у нас почнеться новий етап – масова вакцинація проти COVID-19. Першими будуть вакциновані медичні працівники, педагоги й ті фахівці, яким у силу особливостей професії доводиться багато контактувати з людьми. Вакцинація буде проводитися в добровільному порядку», – повідомив міністр охорони здоров’я Дмитро Піневич, йдеться в повідомленні в офіційному телеграм-каналі білоруського МОЗ.
Він додав, що в країні створена система зберігання вакцини, а також закуплене спеціальне медичне морозильне обладнання, що дозволяє транспортувати вакцину.
Лукашенко скликає Всебілоруські збори на 11–12 лютого
Олександр Лукашенко 28 грудня підписав указ про скликання 11–12 лютого в Мінську VI Всебілоруських народних зборів. За даними державного агентства БелТА, на його розгляд будуть винесені «основні положення програми соціально-економічного розвитку Білорусі на 2021–2025 роки та напрямки громадянсько-політичного розвитку країни».
Зазвичай Усебілоруські збори скликаються раз на п’ять років. У його роботі беруть участь 2700 делегатів, висунення яких здійснюється місцевими радами, партіями, що підтримують Лукашенка, і професійними об’єднаннями. Перші такі збори були скликані вже за президентства Лукашенка, в 1996 році. У конституції Білорусі цей орган не передбачений. Олександр Лукашенко порівнював його зі з’їздами компартії Радянського Союзу, які також скликалися раз на 5 років, щоб схвалити п’ятирічні плани та інші найважливіші документи.
Після початку масових протестів у Білорусі в серпні 2020 року Лукашенко став говорити про необхідність конституційної реформи, в тому числі про перерозподіл повноважень між гілками влади. На початку грудня Лукашенко запропонував зробити Всебілоруські збори конституційним органом. Після цього деякі коментатори припустили, що Лукашенко може формально піти з президентства, але залишитися керівником країни на посаді голови Всебілоруських зборів.
Президент США Дональд Трамп 27 грудня підписав схвалений раніше Конгресом «Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі», що дає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій у зв’язку з придушенням протестів у Білорусі. Документ, зокрема, визнає опозиційну Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирний перехід влади і не визнає Олександра Лукашенка «обраним лідером Білорусі», закликає провести нові президентські та парламентські вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ, закликає звільнити всіх політичних в’язнів без будь-яких умов.
Видання The Insider розповіло про плани Кремля створити в Білорусі свою партію під назвою «Право народу». Що означають такі дії Москви? Які перспективи проросійської партії в Білорусі? Про це телеканал «Настоящее время» (створений радіо Свобода за участі «Голосу Америки») поговорив з радником з міжнародних питань лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської – Франаком Вячоркою.
Більше читайте тут
НБУ не погодив продаж громадянину Білорусі українського «БТА Банку» через санкції
Національний банк України відмовився погоджувати громадянину Білорусі Мікалаю Варабью купівлю 100% української філії «БТА Банк». Про це регулятор повідомив 28 грудня за результатами розгляду Комітету з питань нагляду і регулювання діяльності банків, нагляду платіжних систем НБУ.
«Вищезазначене рішення прийняте в зв’язку з тим, що ділова репутація заявника не є бездоганною. Так, 17 грудня 2020 року рішенням Ради ЄС № 2020/2130 Мікалая Варабья віднесено до переліку осіб, до яких застосовано персональні обмеження (санкції). Відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку застосування санкцій до особи є підставою втрати нею бездоганної ділової репутації протягом строку дії санкцій та трьох років після їх скасування», – повідомляє центробанк.
Іншою причиною в НБУ назвали те, що заявник не подав достатніх документів та інформації, які б підтверджували відповідність його фінансового стану та джерел коштів вимогам українського законодавства.
За інформацією білоруської служби Радіо Свобода, Микола Воробей – білоруський бізнесмен, власник компаній «Інтерсервіс», «Нафтобітумний завод», реалізує проєкти в галузі оптової торгівлі нафтопродуктами, його пов’язують з Олександром Лукашенком.
Раніше Антимонопольний комітет України дозволив громадянину Білорусі отримати контроль над більшою часткою українського «БТА Банку».
Український «БТА Банк» заснований 1992 року. Він належить казахстанському банку «БТА», власником якого є казахстанський підприємець та інвестор Кенес Ракішев.
Білорусь: правозахисники повідомили про близько 20 затриманих під час протестів у Мінську
Через протести у столиці Білорусі мінську в неділю затримані щонайменше 19 людей, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисників.
Згідно з повідомленням, людей затримали за буцімто адміністративні правопорушення у різних районах міста. Декого – за мітинг із біло-червоно-білими прапорами.
Повідомляється, що серед затриманих є люди пенсійного віку.
Сьогодні в Білорусі проходять недільні марші протестів проти фальсифікацій президентських виборів та насильства силовиків. Марші та пікети люди провели у Мінську, Гродні, Бресті, Жодині та інших містах.
У Росії затримали мітингарів на підтримку білоруських протестів і кореспондента Радіо Свобода
У російському місті Санкт-Петербург поліція затримала 14 учасників акції на підтримку білорусів, які протестують проти режиму Олександра Лукашенка, повідомляє регіональна служба Радіо Свобода. Серед затриманих – кореспондент проєкту Радіо Свобода «Північ.Реалії».
Перед затриманням співробітник поліції з мегафоном вимагав в учасників мітингу під посольством Білорусі розійтися. Однак нікому з учасників не дали піти – поліція оточила активістів.
The Insider: Кремль створює партію проти Лукашенка, але за інтеграцію з Росією
Москва має намір створити в Білорусі партію, яка виступає проти режиму Олександра Лукашенка, але за інтеграцію з Росією, пише видання The Insider з посиланням на управління російського президента зі зв’язків з іноземними країнами. Очолює його генерал Служби зовнішньої розвідки Володимир Чернов.
Журналісти-розслідувачі стверджують, що він має відношення до втручання Кремля в справи Вірменії, Грузії, Молдови й інших країн колишнього СРСР.
Робоча назва партії «Право народу». Організація, за задумом Кремля, зосередиться на конституційних реформах, пише The Insider. У документах, які опинилися в розпорядженні видання (фотокопії опубліковані на сайті), йдеться про те, що партія буде просувати ідею приватизації держсектора. Програма також передбачає «демонтаж цензури» і «повагу до свободи і гідності особистості», відзначають автори матеріалу.
Білоруському блогеру Ігорю Лосику продовжили арешт до 25 березня
Білоруському блогеру, адміністратору телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігорю Лосику, який є фрілансером-консультантом Радіо Свобода, продовжили арешт ще на три місяці – до 25 березня, повідомила в інстаграмі його дружина Дарія.
За її словами, найближчим часом захист подасть скаргу на це рішення.
Ігор Лосик 15 грудня оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти висунутого йому нового обвинувачення за статтями «підготовка до злочину» і «масові заворушення». Його дружина повідомила, що він не має наміру припиняти голодування.
Лосика затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі. Проти нього порушили кримінальну справу за статтею «організація і підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь в них». Блогеру за цією статтею загрожує до трьох років позбавлення волі. За новими обвинуваченнями, висунутими 15 грудня, йому може загрожувати до восьми років ув’язнення.
Дарія Лосик приєдналася до голодування чоловіка. Лосик заявляв, що припинить голодування тільки після зняття з нього всіх звинувачень або зміни запобіжного заходу.
За словами блогера, у нього не залишилося жодної можливості вплинути на необґрунтовані звинувачення і неправомірне перебування під вартою.
На даний час Ігор Лосик перебуває в СІЗО в Жодіно.
Ігор Лосик також є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа.
Раніше виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання блогера і закликала владу Білорусі негайно його звільнити.
На канал «Білорусь головного мозку» підписані 360 тисяч осіб. Він докладно висвітлює події в Білорусі, в тому числі акції протесту, які тривають у країні від серпня.
У Білорусі увосьме судять студента Яна Солоновича
У Мінську суд дав 15 діб арешту студенту Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Яну Солоновичу, пише білоруська служба Радіо Свобода.
Це восьмий арешт студента за останні два місяці. Він проведе 114-ту добу під вартою. За даними TUT.BY, студента судять за події 25 жовтня. У матеріалах зазначено, що того дня Ян брав участь у вуличній ході на проспекті Незалежності, яка не була погоджена міськвиконкомом. Під час масового заходу він нібито з групою громадян висловлював своє невдоволення «тим, що відбувається в Республіці Білорусь».
Ян Солонович провину не визнав. За його словами, він не пам’ятає, що було того дня, і він не знав, що захід не санкціоновано.
Яна Солоновича затримали 1 листопада. Суд дав йому 12 діб, але, відсидівши їх, на волю Ян так і не вийшов. Як пізніше з’ясував адвокат, під час розгляду Солонович повідомив, що на знак протесту виходив на вулицю з серпня, і перерахував 15 епізодів.
На думку адвоката Дмитра Пігуля, співробітник, який вів адміністративний процес, мав одразу скласти сім протоколів або один і переслати до суду . Тоді максимум, який студент міг отримати за правопорушення, які визнав, становив би 25 діб плюс 12 діб, які суд призначив йому за ходу 1 листопада, коли його затримали.
Політики з США та Європи закликали перенести Чемпіонат світу з хокею з Білорусі
Члени Конгресу США і депутати парламентів низки європейських країн, зокрема й України, звернулися з відкритим листом до Міжнародної федерації хокею на льоду (IIHF) з проханням позбавити Білорусь права проводити Чемпіонат світу з хокею у 2021 році у зв’язку з масовими актами насильства з боку влади цієї країни проти учасників акцій протесту.
«У Білорусі відбулися президентські вибори, які відтоді були визнані в усьому світі фальсифікованими. Протестувальники, журналісти і представники громадянського суспільства зазнали безпрецедентного насильства з боку Олександра Лукашенка і уряду, нині нелегітимного, який він очолює», – мовиться у зверненні.
Підписанти зазначають, що приєднуються до протестувальників у вимозі покарати відповідальних за злочини.
«Ми просимо вас переглянути можливість проведення в наступному році Чемпіонату світу з хокею в Білорусі. Білорусь, як і будь-яка інша країна, яка не втілює етику спорту і прав людини, не повинна користуватися привілеєм проведення такого бажаного заходи доти, поки права, свободи і суверенітет її народу не будуть повністю дотримані і представлені урядом», – наголошують автори листа.
Серед підписантів звернення – понад 20 членів Конгресу США від обох партій, а також члени парламентів Польщі, України, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Словаччини, Великої Британії, Чехії та Данії.
Чемпіонат світу з хокею наступного року має відбутися у Білорусі і Латвії. У 2020 році чемпіонат не проводили через пандемію коронавірусної інфекції.
Олександр Лукашенко відомий шанувальник хокею. Міжнародний олімпійський комітет нещодавно заборонив йому і ще низці офіційних осіб Білорусі брати участь в олімпійських заходах.
Силовиків готували до протестів у Білорусі з початку року – колишній слідчий
У Мережі з'являється все більше фото- і відеосвідчень жорстокого поводження білоруських силовиків із затриманими. Так, зовсім недавно з'явилися фото з Жодінского СІЗО – одного з ізоляторів в Мінську, де утримуються затримані протестувальники. Частину свідчень публікує ініціатива BYPOL, створена колишніми співробітниками силових органів Білорусі.
Так, саме BYPOL опублікувала відео з нагрудних реєстраторів силовиків, які розганяли акції протесту, та імена людей, за якими може вестися «розробка», тобто негласні заходи спостереження.
Про те, чому міліція та ОМОН діють з такою жорстокістю і що буде після публікації всіх цих фотографій і відео, Володимир Михайлов, ведучий програми телеканалу «Настоящее вермя», проєкту Радіо Свобода за участю «Голосу Америки» говорив з колишнім співробітником Слідчого комітету, координатором ініціативи BYPOL Андрієм Остаповичем.
– Дивує жорстокість і жорсткість силовиків на відео, наприклад, відео з Фрунзенського РУВС нагадує опис 1930-х років. Можливо, ви знаєте, до цього всього силовиків якось психологічно готували?
– Психологічно готували вже давно до цього. Влада на цьому, в принципі, і живе. Ця система вибудовувалася протягом всієї влади Лукашенка. А саме до цих виборів готувалися близько чотирьох місяців до початку передвиборчої кампанії. Грубо кажучи, з початку року. В основному готувалися фізично – це різні тренування на спеціальних полігонах, психологічна обробка саме нижчих верств силового блоку, таких як внутрішні війська і ОМОН, проводилася ще на тлі їхньої ізоляції. Тобто забирали телефони, не давали контактувати зі своїми родичами, і політологи вже робили свою роботу по обробці.
– Як до вас потрапляють дані від співробітників силових відомств? Я так розумію, що це відео від співробітників, які до сих пір працюють в силових відомствах?
– Частина цих відео – це, безумовно, інформація від самих співробітників усередині системи, незгодних з тим, що відбувається. Частина – це вже наша особиста робота з видобутку інформації. Тобто хто як вміє працювати. IT-технології, IT-країна – у нас ця галузь досить добре розвинена. На жаль, ті фахівці, які можуть забезпечити цю безпеку вже всередині системи силового блоку, юстиції і так далі, вони мають низькі зарплати в порівнянні з тим, що айтішники мають, тому кращі йдуть в інші галузі і можуть займатися протидією силовикам досить безперешкодно.
Докладніше читайте тут.
Сенат США схвалив 21 грудня Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі
Цей акт увійшов до складу широкого бюджетного документу, що був ухвалений того дня. Тепер він, разом із держбюджетом, іде на підпис президентові США.
Новий закон розширює повноваження президента США щодо можливого запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року і подальшими репресіями з боку її влади».
Законопроєкт був внесений у Палату представників, яка вже схвалила його в листопаді, конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.
Новий закон, порівняно з аналогічним актом 2004 року, додає до переліку осіб, щодо яких можуть бути накладені санкції, зокрема, також членів Центральної виборчої комісії Білорусі або особи, які, як мовиться в документі, допомагали ЦВК в виборчих маніпуляціях, членів силових і правоохоронних структур, причетних до репресій проти опозиційних лідерів, журналістів і мирних демонстрантів, а ще причетних до цього росіян.
Оновлений Акт про демократію для Білорусі також визначає низку моментів політики США стосовно Білорусі, серед яких:
- невизнання як нечинних «сфальсифікованих», як мовиться в документі, результатів виборів, що були оголошені офіційно
- підтримка закликів до нових президентських і парламентських виборів, що мали б відбутися чесно і вільно за стандартами і під спостереженням ОБСЄ
- невизнання Олександра Лукашенка як легітимно обраного лідера Білорусі
- невизнання можливого включення Білорусі в «союзну державу» з Росією
- визнання Координаційної ради опозиції як легітимної інституції для участі в діалозі про мирний перехід влади
- заохочення уряду США запровадити в координації з ЄС і іншими міжнародними партнерами цілеспрямовані санкції проти білоруських посадовців, відповідальних за підрив демократії і політичні репресії в Білорусі
- підтримка права білоруського народу визначати власне майбутнє
Голова комітету Сенату з закордонних справ, республіканець Джим Ріш привітав ухвалення акту. За його словами, «жорстокі й безперервні репресії проти мирних громадян, які протестують проти диктаторського правління пана Лукашенка в Білорусі, є безсовісні».
«Ухвалений акт підтверджує підтримку з боку США білоруського народу і його прагнення мати більш вільне і демократичне майбутнє», – заявив він.
Москва надає мільярд доларів режиму Лукашенка
Росія виділить білоруській владі кредит на суму 1 мільярд доларів. Таке розпорядження підписав 21 грудня прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.
Кредит буде наданий двома траншами: 500 мільйонів доларів у 2020 році, ще 500 мільйонів – у 2021-му. Облік заборгованості за кредитом вестиметься в російських рублях.
У жовтні кредит на пів мільярда доларів надав Білорусі Євразійський фонд стабілізації та розвитку, за рахунок цих коштів влада країни збиралася погасити заборгованість перед російською компанією «Газпром» за постачання газу.
Експерти вказують на різке погіршення економічної ситуації в Білорусі, викликане, зокрема, масовими протестами проти Олександра Лукашенка і оголошеним опозицією загальнонаціональним страйком, до якого долучилися кілька великих білоруських підприємств. Влада країни визнавала «деякі заворушення на підприємствах», але відзначала, що вони «не завдали жодного економічного збитку». При цьому Лукашенко погрожував учасникам страйків звільненнями і кримінальними справами.
21 грудня за дорученням Лукашенка МВС Білорусі створило єдину електронну базу даних учасників протестів. У ній міститиметься інформація про вік, місця проживання, роботи або навчання, а також про захоплення кожного протестувальника, який потрапив у поле зору правоохоронних органів. Творці бази даних обіцяють «індивідуальний підхід» у частині заходів реагування.
Також 21 грудня Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальні справи проти екскандидатки в президенти країни Світлани Тихановської, а також проти членів координаційної ради опозиції, включно з Марією Колесниковою. Їх звинувачують у створенні екстремістської спільноти і змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом.
Протести в Білорусі: понад 150 затриманих на «Маршах народного трибуналу»
У Білорусі під час недільних акцій протесту в Мінську й інших містах і селищах країни затримали 20 грудня понад 150 людей, повідомляють правозахисники.
Правозахисний центр «Весна» наводить імена 152 затриманих у Мінську, Гродні, Бресті, Новополоцьку, Борисові, Мозирі, Солігорську, Боровлянах, Сміловичах, Радашковичах, Ратомці; з них поза Мінськом затримані близько 30 людей, решта в столиці. Інші активісти навели імена 146 затриманих тільки в Мінську. Мінська міліція заявила про затримання «близько 100 осіб».
Станом на кінець дня 20 грудня частину затриманих відпустили.
Протести того дня відбувалися в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили. Цього разу акції назвали «Маршами народного трибуналу».
Тільки в Мінську їх відбулися десятки. У найчисленніших брали участь близько сотні людей.
Люди виходили з національною біло-червоно-білою символікою, яка нині в Білорусі фактично заборонена, і її використання переслідується.
Це був уже 134-й день практично неперервних протестів, що спалахнули в Білорусі в день президентських виборів 9 серпня.
У Білорусі затримано понад 140 осіб. Звільнено колишню Міс Білорусь Ольгу Хіжинкову
У Білорусі 20 грудня пройшли «Марші народного трибуналу». Вранці у великі міста стягнули десятки одиниць спецтехніки, жителі різних районів Мінська розповідали про силовиків, які чергували.
На 19:00 за київським часом відомо про більш ніж 140 затриманих по всій країні – акції пройшли в Бресті, Вітебську, Гродно, Борисові, Новополоцьку, Солігорськ, Сміловичах, Радошковічах.
У ГУВС Мінська повідомили, що затримали близько 100 осіб тільки в столиці.
Другу неділю поспіль в Мінську не зачинялися станції метро і безперебійно працював інтернет.
З в'язниці в Жодіно після 42 діб арешту вийшла на свободу Міс Білорусь Ольга Хіжинкова.
Ініціатива BYPOL, що об'єднує колишніх співробітників силових структур Білорусі, опублікувала список громадян, які, як стверджується, перебувають «у розробці третього управління ГУБОПіК», а також номери телефонів, «за якими проводяться технічні заходи, в тому числі так зване прослуховування».
Всього в списку 89 імен і більше 80 номерів телефонів. Світлана Тихановска назвала акцію 20 грудня «маршем із заявою народного звинувачення». Про створення «народного » для нинішнього режиму вона оголосила місяць тому, відразу після того, як в Мінську помер побитий людьми в штатському Роман Бондаренко.
Протести в Мінську та інших містах Білорусі тривають вже більше п'яти місяців. Вони почалися відразу ж після президентських виборів 9 серпня, на яких, згідно з даними ЦВК, в шостий раз переміг Олександр Лукашенко.
У Білорусі відбуваються «Марші народного трибуналу»
У Білорусі 20 грудня поновилися протестні акції проти режиму Олександра Лукашенка, які відбуваються щонеділі. Організатори закликали виходити на «Марші народного трибуналу» в різних місцях Мінська та інших міст.
У незалежних і опозиційних виданнях публікуються кадри, зняті під час затримань. Новинний портал Tut.by повідомляє з посиланням на своїх читачів, що в деяких дворах стоять міліцейські та військові машини. Силовики затримують людей, наздоганяють їх і доставляють до машин.
У списку, складеному правозахисним центром «Весна», станом на 15:00 за Києвом є прізвища 33 затриманих.
Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.
Читайте також: Посол Кизим спростовує заяви про те, що Україна не допомагає учасникам переговорів у Мінську
За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.
Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
Кремль і Лукашенко. Що робитиме спецназ «Росгвардії» в Білорусі?
Міністерство внутрішніх справ Білорусі та Федеральна служба військ національної гвардії Росії підписали угоду про співпрацю у сфері «державної та громадської безпеки». Угода була підписана наприкінці листопада 2020 року, а інформація про неї з’явилася на Національному інтернет-порталі Білорусі лише 18 грудня. Експерти, яких цитує Білоруська служба Радіо Свобода, зазначають, що якраз на цей час припадають вкрай жорсткі дії білоруських сил безпеки проти мирних демонстрантів, і цікавляться, чи не дозволить ця угода Росії втручатися у внутрішні справи Білорусі.
Саме цього остерігається доктор юридичних наук, професор, колишній суддя Конституційного суду Білорусі Михайло Пастухов. На його думку, така можливість є реальною. Експерт зазначив, що серед форм співпраці між Міністерством внутрішніх справ Білорусі та «Росгвардією» на перших позиціях є такі, як підготовка кадрів та спільні навчання.
«Спільні навчання спецслужб – це повністю закриті заходи, про які громадськості стає відомо або після них, або взагалі ніколи. В останні місяці багато говорять про участь російських силовиків у розгоні мирних акцій на вулицях білоруських міст. Підозри є, але доказів немає, а правової бази недостатньо. Так ось у рамках цієї угоди така участь стає цілком можливою. Тепер їм не потрібно вводити якісь великі частини, які будуть помітні. Кілька сотень фахівців із балаклавами – і справа зроблена», – вважає Михайло Пастухов.
На думку експерта, пункт угоди про спільну підготовку кадрів також є небезпечним, передусім для суверенітету країни.
«Підготовка білоруських правоохоронців фахівцями «Росгвардії» – це шлях до формування проросійської колони в надрах білоруської правоохоронної системи. На мій погляд, така п’ята колона вже діє, і тепер їй надають нові можливості для зростання», – говорить Михайло Пастухов.
На його думку, угода між МВС Білорусі та «Росгвардією» до підписання повинна була пройти парламентське обговорення, оскільки вона безпосередньо стосується положень Конституції про національну безпеку.
«Є підстави бити на сполох, тому що така угода є формою втручання у наші внутрішні справи», – сказав професор Михайло Пастухов.
«На підставі особистих стосунків між диктаторами»
В угоді між Міністерством внутрішніх справ Білорусі та «Росгвардією» сторони також домовились співпрацювати у «спільній боротьбі з тероризмом та екстремізмом», «захисті власності фізичних та юридичних осіб», «силовій підтримці боротьби зі злочинністю» та в інших напрямках.
Відповідно до 4 розділу угоди, для того, щоб одна сторона допомогла іншій, від неї має надійти відповідний запит. Однак, передбачено й те, що сторона, яка надає допомогу, виступає з власної ініціативи, яку оформляє в письмовому вигляді не пізніше ніж через три дні. Чи означає це, що частини військ «Росгвардії» можуть з’явитися на території Білорусі навіть без узгодження з Міністерством внутрішніх справ Білорусі?
Керівник порталу «Belarus Security Blog» Андрій Паротников виключає таку можливість, але нагадує, що відносини між керівництвом Білорусі та Росії регулюються не лише домовленостями.
«Це домовленість між відомствами, а питання введення військ – це повноваження навіть не уряду, а керівництва країни. Але зауважу, що, як видно з практичних кроків, у Росії такі дії, як введення військ нацгвардії, регулюються не якимись відкритими угодами, а телефонним правом. Це означає, коли Лукашенко телефонує Путіну і істерично просить допомогти, ніяких угод для цього не потрібно. Якщо справді ситуація вийде з-під контролю, ніхто не буде звертати увагу на якісь юридичні документи та обґрунтування. Росія це однозначно показала в Україні», – вважає Андрій Паротников.
Експерт також пропонує взяти до уваги той факт, що між Білоруссю та Росією можуть існувати закриті угоди.
«Наприклад, нещодавно Лукашенко затвердив план використання регіональної групи військ Білорусі та Росії, а в тій групі не лише військові частини, а й частини внутрішніх військ, частини нацгвардії Росії. Такий план є, але він таємний, про нього нам нічого не відомо. По-друге, не можна виключати відсутність таємних домовленостей між відомствами двох країн. Загалом, не слід забувати, що події на пострадянському просторі часто розвиваються не на підставі якихось юридичних документів, а особистих стосунків між диктаторами», – зазначає експерт з питань безпеки Андрій Паротников.
Федеральна служба Російської національної гвардії була сформована в квітні 2016 року на базі підрозділів внутрішніх військ Росії. Керівником «Росгвардії» був призначений генерал армії Віктор Золотов, який у 1990-х був охоронцем Володимира Путіна, тодішнього віце-мера Санкт-Петербурга.
Наприкінці 2020 року незалежні ЗМІ Росії опублікували дослідження щодо можливої причетності Віктора Золотова до масштабної корупції.
Білорусь: у Мінську й Гродному пройшло кілька локальних акцій протесту
Противники режиму Олександра Лукашенка вийшли на вулиці в ході кількох локальних акцій в Мінську, його околицях, а також у Гродному 19 грудня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
У мінському мікрорайоні Ржавець мало відбутися дитяче свято, але його, як повідомляють місцеві спільноти в соцмережах, розігнав ОМОН.
«Дворові марші» відбулися в районах вулиць Ангарська, Богдановича та в Серебрянці, в селах Боровляни й Прилуки.
Невеликі марші зібралися в Зеленому Лузі, Уруччі, в районі вулиці Захарова.
В мінському районі Південний Захід учасники акції під ритм барабанів.
Локальні марші протесту відбулися також у Гродному, зокрема в районі Дев’ятовка.
У Державній міграційній службі Радіо Свобода повідомили, що із заявами про визнання біженцем чи особою, що потребує захисту, до України звернулися 15 громадян Білорусі.
«До територіальних органів ДМС протягом серпня-листопада 2020 року із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, звернулось 15 громадян Республіки Білорусь. Щодо 10 осіб територіальними органами ДМС прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», – йдеться у відповіді Державної міграційної служби на запит Радіо Свобода.
Згідно з повідомленням, за серпень-листопад поточного року рішення про визнання громадян Білорусі біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та про відмову у наданні захисту в Україні, ДМС не ухвалювала.
Радіо Свобода зверталося до міграційної служби з проханням повідомити, скільки громадян Білорусі звернулись до України за політичним притулком, починаючи від 9 серпня 2020 року, коли відбулись президентські вибори у цій країні.
Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим повідомив, що за весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу звернулися 20 людей.