Про це повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим.
«Що стосується кількості затриманих: будь-яке посольство чи консульство реагує тільки на тих, хто звертається, і декларує, що хоче допомоги. Таких людей, якщо брати за весь період, було людей 20, які сиділи там, просили нашої допомоги, з якими працювали наші консули і сприяли їхньому звільненню», – повідомив посол, відповідаючи на запитання, скількох українців затримували на акціях у Білорусі.
«Але, в будь-якому випадку, є велика група людей, яка не звертається по допомогу до посольства чи консульства. Чому? Деякі акції протестні відбувались настільки швидко, і настільки велику кількість людей забирали, що на наступний день складали протокол, і відпускали під зобов’язання ніколи більше не брати участь у таких акціях. Тому цих людей ми навіть не фіксували», – додав він.
За його словами, на всі запити до білоруського МЗС із проханням надати дані про кількість людей, які були заарештовані чи затримані, оперативної відповіді посольство не отримувало.
«А пізніше вона приходила, але там уже була зовсім інша кількість людей… Відмова йде, як правило, і адвокатам, і нашим консульським співробітникам. Мовляв, зараз COVID-19 , не час спілкуватись особисто з тими, хто затриманий там», – сказав Кизим.
Посол також повідомив, що представників диппредставництва не допускають до українця, якого арештували за участь в білоруських протестах два тижні тому.
«Я не можу назвати прізвища, тим більше, що це людина, яка була затримана під час такої ж протестної акції два тижні тому, і зараз вона перебуває там. У нас, на жаль, немає контакту. Ми написали відповідні прохання, щоб зустрітися з ним, але відповідь приблизно така, як я вам казав перед цим. Ми продовжуємо працювати», – сказав посол.
За його даними, це людина, яка живе в Білорусі тривалий час, але має український паспорт.
Сторони підписали відповідну угоду, яку опублікували на білоруському національному правовому порталі. У документі йдеться про взаємодію в боротьбі з тероризмом і екстремізмом, про «забезпечення силової підтримки з протидії злочинності», спільні консультації й тренування, створення спільних робочих груп.
Білоруське МВС і Росгвардія також співпрацюватимуть з охорони держоб’єктів, об’єктів паливно-енергетичного комплексу, з контролю за оборотом зброї і одночасно розвивати спортивні та культурні зв’язки, повідомляє російське видання РБК.
Відзначається, що Москва і Мінськ уклали цю угоду ще 19 листопада, і вона буде діяти доти, поки не пройде пів року з моменту письмового повідомлення однієї із сторін про вихід з договору.
Російський «Інтерфакс» пише про доручення укласти такий договір, яке в жовтні дав голова уряду Росії Михайло Мішустін.
Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль. При розгонах маніфестацій постраждали сотні людей, тисячі були затримані, багато хто розповів про тортури і знущання в СІЗО.
Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
У серпні російський президент Володимир Путін заявив, що на прохання Лукашенка сформував резерв силовиків для надання допомоги Мінську. Путін зазначив, що цей резерв може бути використаний, якщо ситуація в Білорусі вийде з-під контролю.
Останні пів року відносини між Києвом та Мінськом видались напруженими. Білорусь сколихнули масові протести після літніх президентських виборів. Десятки тисяч активістів постраждали від репресій білоруських силових структур. Серед них – українці.
Мінськ вручив українському послові Ігорі Кизиму ноту протесту через постійні акції під посольством Білорусі в Україні. А МЗС України у відповідь відкликало свого представника для консультацій. Це безпрецедентні кроки в дипломатичній історії двох країн. Та попри все, Україна, як виглядає, наразі не готова відмовитися від Мінська як майданчика для засідань Тристоронньої контактної групи, хоч вони зараз і відбуваються онлайн через COVID-19.
Про те, як працювати за таких напружених умов, посол України в Білорусі Ігор Кизим розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Автокефальна церква Білорусі наклала анафему на Лукашенка. Що це означає?
Глава Білоруської автокефальної православної церкви (БАПЦ) архиєпископ Торонтський Святослав Логін під час богослужіння оголосив про відлучення Олександра Лукашенка, який колись назвав себе «православним атеїстом», від церкви і наклав на нього анафему. Доктор богослов'я Ірина Дуб’янецька розповіла Білоруській редакції Радіо Свобода, що це означає.
Стисло:
· У церковному сенсі анафема – це відлучення від церкви. Люди пов'язують анафему з прокляттям, оскільки повне відлучення від церкви означає випадання з людської спільноти.
· У сучасних православних церквах анафема існує, в католицькій – її немає.
· Якщо є факт анафеми проти людини, яка не належить до церкви, то ми маємо справу з другим, популярним значенням анафеми – як позначення найгірших можливих дій, скоєних людиною.
· Анафема глави Білоруської автокефальної православної церкви Лукашенкові – це, скоріш, символічний жест.
· Як жити людині з накладеною на неї анафемою – вона вирішує сама.
– Чому анафему – акт відлучення від церкви – люди називають і вважають прокляттям? Відомо, що церква нікого не проклинає, та й саме прокляття вірних вважається гріхом.
– Правду кажучи, анафема і прокляття – не такі вже й далекі поняття. Анафема впродовж століть функціонувала як відлучення від церкви – повне, тотальне відлучення від церковної громади. Саме це грецьке слово означає жертву. У єврейській Біблії та в грецькому перекладі воно використовується двома способами: як жертвоприношення, присвячене Богові, і як щось окреме, заборонене...
І в народі анафема пов'язана з прокляттям саме тому, що повне відокремлення від громади означало просто падіння, випадання з людської спільноти. На практиці це означає, що людина перестає бути людиною, рівною іншим.
У Новому Заповіті ми кілька разів знаходимо анафему в листах Павла. Одним із прикладів є Перше послання до Коринфян, коли Павло каже, що ніхто не може накласти анафему на Ісуса або ніхто не може називати його Господом, окрім Святого Духа.
Значення анафеми як відокремлення від людської спільноти поступово набувало значення, але вже у ранній церкві вона функціонувала таким чином.
А в середні віки анафема була вже повним прокляттям.
Це є крайній захід, який застосовує церква.
Є мале відлучення від церкви й велике, загальне. Можна згадати приклад із XI століття, коли імператор Священної Римської імперії Генріх IV був підданий анафемі через конфлікт із папою Римським Григорієм VII. Тоді відразу всі німецькі князі були готові скинути його з імператорів і вибрати іншого. Йому довелося три дні ходити босоніж через Альпи й чекати, поки Папа приведе його до церкви. Папа повернув його, і він знову став імператором, оскільки під анафемою він не міг бути серед них.
Більше – тут
Білоруси втікають від політичних переслідувань і репресій у Львів
Десятки білорусів їдуть у Львів, утікаючи від політичних переслідувань і репресій у своїй країні. Близько 40 осіб отримали посвідки про тимчасове перебування в Україні. Двоє айтішників із Білорусі чекають у Львові на дозвіл на працю. Однак для більшості тих, хто вимушено покинув Білорусь, Львів є транзитним містом перед виїздом у Польщу.
Чи вдається білорусам знайти роботу у Львові? Яка категорія громадян сусідньої держави сюди приїжджає? Чи легко їм легалізуватись? Читайте про це за лінком.
Майже половина українців не довіряє Лукашенкові – опитування
Українці серед іноземних лідерів найбільше довіряють канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, найменше – президентові Росії Володимирові Путіну, довіра до Олександра Лукашенка (Білорусь) різко знизилася за рік: 48,28% йому не довіряють, 37,8% – довіряють. Про це свідчать дані опитування, проведеного на замовлення Центру «Нова Європа», щодо очікувань українського суспільства від зовнішньої політики України.
«Анґела Меркель – лідерка суспільних симпатій в Україні: майже 60% вказали, що скоріше або повністю довіряють канцлерці Німеччини. До першої трійки також увійшли Анджей Дуда (Польща) та Емманюель Макрон (Франція). Олександр Лукашенко розмістився на четвертій позиції, але це можна пояснити радше його впізнаваністю серед українців, аніж справжньою довірою. Оскільки не довіряє Лукашенку більше українців (48,28%), аніж довіряє (37,80%)», – повідомили автори дослідження.
За показником недовіри Лукашенко поруч із американським лідером Дональдом Трампом (50,37%), свідчать дані опитування.
Найбільше не довіряють респонденти Володимиру Путіну – 72,45%.
«Багатьох світових політиків, як показало опитування, українці не знають: найвпізнаваніші у рейтингу – Володимир Путін і Олександр Лукашенко (отримали найменше голосів у опції «не знаю цього політика / важко сказати»), найменш впізнавані для громадян України – Борис Джонсон (майже 40% не змогли сказати, чи варто йому довіряти), Джозеф Байден (45,04%), Таїп Реджеп Ердоган (46,55%), Сі Цзіньпін (58,96%)», – заявили автори дослідження.
Минулого року в листопаді соціологічна група «Рейтинг» публікувала результати опитування, за яким серед лідерів інших країн українці найкраще ставилися до Лукашенка: 66% позитивно і 15% негативно.
Опитування Центру «Нова Європа» проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens методом CAPI (особисті інтерв’ю вдома у респондента з використанням планшетів, computer-assisted personal interviews). Вибірка дослідження становить 2029 респондентів віком 18 років і старше. Із дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%. Опитування проводилося 6 – 19 листопада 2020 року.
У Брюсселі вручили премію Сахарова представникам білоруської опозиції
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська та інші опозиціонери сьогодні на церемонії у Брюсселі отримали премію від Європейського парламенту імені Андрія Сахарова 2020 року за свободу думки.
Тихановська отримала премію з рук президента Європарламенту Давіда Сассолі від імені Координаційної ради, органу, створеного опозицією в Білорусі для сприяння передачі влади в країні після президентських виборів в серпні, які, за словами опозиції, були сфальсифіковані.
«Навколо нас вибудувана невидима стіна страху. Але цьогоріч, об’єднавшись, ми віримо, що цю стіну страху можна знести, цеглинка за цеглинкою. Мрія про краще Білорусі підтримує нас. Без вільної Білорусі Європа не буде по-справжньому вільною. Хай живе Європа, хай живе Білорусь!», – сказала Тихановська європейським законодавцям у своїй вдячній промові.
Сасоллі тим часом представникам білоруської опозиції сказав: «Ваша боротьба – це наша боротьба».
Крім Світлани Тихановської, нагорода дісталася члену Координаційної ради Світлані Алексієвич, письменниці і лауреатці Нобелівської премії, Марії Колесниковій, Ользі Ковальковій, Вероніці Цепкало і Сергію Дилевському, а також кільком іншим громадським і політичним діячам – опозиційному блогеру Сергієві Тихановському, чоловіку Світлани Тихановської, Олесю Беляцькому, представнику правозахисної організації «Весна», політв’язню Миколі Статкевичу і засновнику телеґрам-каналу «Nexta» Степану Путилі.
Щорічна премія в галузі прав людини в розмірі 50 тисяч євро названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова і була заснована в 1988 році для нагородження окремих осіб і організацій, що захищають права людини та основні свободи.
Третій пакет санкцій проти влади Білорусі схвалений комітетом постійних представників Євросоюзу
Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
У списку – 29 фізичних осіб і сім компаній. Імена і назви будуть опубліковані 17 грудня в офіційному журналі ЄС.
Про готовність запровадити нові санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.
Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.
МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».
Санкції запроваджують у зв’язку з ситуацією в Білорусі, що склалася після президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко.
Жителі білоруських міст вийшли на протести, не погодившись із результатами голосування і заявивши про масові фальсифікації.
Білоруський ОМОН жорстоко затримував незгодних, пізніше правозахисники зафіксували сотні свідчень тортур і побиття в тюрмах і при затриманні.
Незважаючи на протести, Лукашенко відмовляється йти у відставку.
Визнати Лукашенка легітимним президентом відмовилися низка країн ЄС, США, Україна. 29 вересня Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка, його сина Віктора і ще шести високопоставлених представників білоруської влади. Перед цим Латвія, Литва й Естонія запровадили санкції проти близько 130 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка.
Сенат США затвердив нового посла в Білорусі вперше за 12 років
Сенат Конгресу США одноголосно затвердив кандидатуру американської дипломатки Джулі Фішер на посаду нового посла в Білорусі.
Фішер стане першою американською дипломаткою в Білорусі з 2008 року. Її кандидатуру вніс на затвердження Сенату на початку травня президент Дональд Трамп.
Зараз Фішер працює в бюро Держдепартаменту США у справах Європи та Євразії. Раніше вона була заступницею голови місії США при НАТО, а також працювала в американських посольствах у Росії та Грузії.
Джулі Фішер отримала ступінь бакалавра в Університеті Північної Кароліни. Вона володіє російською, французькою та грузинською мовами.
У середині вересня перший заступник держсекретаря Стівен Біген заявив, що США не планують відмовлятися від відрядження свого нового посла до Білорусі, попри різку критику Вашингтона на адресу Мінська і вимогу проведення нових виборів у цій країні.
Сама Фішер на слуханнях сенатського комітету в закордонних справах, які відбулися до початку протестів, заявляла, що США потрібний відкритий діалог із представниками різних рівнів і гілок влади, хоча «в Білорусі є одна людина, чия думка важить більше за всі».
Терміни, коли Фішер вирушить до Мінська, поки не повідомляються.
У Білорусі та США з 2008 року немає послів. Їхні місця обіймають тимчасові повірені. Після запровадження Вашингтоном санкцій проти Мінська за порушення прав людини посол Білорусі Михайло Хвостов був відкликаний зі США для консультацій, а Мінськ за наполяганням білоруської сторони покинула Карен Стюарт, яка очолювала диппредставництво Сполучених Штатів. Число американських дипломатів у країні за наполяганням білоруської сторони було скорочено з 35 до п’яти.
У Європарламенті вручать премію Сахарова білоруській опозиції
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська та інші опозиціонери сьогодні мають отримати премію від Європейського парламенту імені Андрія Сахарова 2020 року за свободу думки.
Цього тижня Тихановська побувала в Брюсселі для переговорів з лідерами Європейського союзу перед церемонією вручення цієї престижної премії.
У жовтні президент Європарламенту Давід Сассолі оголосив, що цього року лауреатом премії є Координаційна рада, орган, створений опозицією в Білорусі для сприяння передачі влади в країні після президентських виборів в серпні, які, за словами опозиції, були сфальсифіковані.
Сассолі заявив, що представники білоруської опозиції отримали визнання за мужність, стійкість і рішучість, які вони проявили в захисті свободи думки і висловлювань.
Крім Світлани Тихановської, нагорода дістанеться члену Координаційної ради Світлані Алексієвич, письменниці і лауреатці Нобелівської премії, Марії Колесниковій, Ользі Ковальковій, Вероніці Цепкало і Сергію Дилевському, а також кільком іншим громадським і політичним діячам – опозиційному блогеру Сергієві Тихановському, чоловіку Світлани Тихановської, Олесю Беляцькому, представнику правозахисної організації «Весна», політв’язню Миколі Статкевичу і засновнику телеґрам-каналу «Nexta» Степану Путилі.
Щорічна премія в галузі прав людини в розмірі 50 тисяч євро названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова і була заснована в 1988 році для нагородження окремих осіб і організацій, що захищають права людини та основні свободи.
Білорусь: кілька затриманих на «Марші пенсіонерів» у Мінську провели ніч в ізоляторах
Кілька затриманих напередодні на «Марші пенсіонерів» у Мінську провели ніч в ізоляторах, їх звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
У понеділок на площі Незалежності в Мінську пройшли затримання учасників одинадцятого «Маршу пенсіонерів». Правозахисний центр «Весна» повідомив про понад 100 затриманих при розгоні.
Більшість затриманих були звільнені після складання адмінпротоколів.
Напередодні силовики розігнали «Марш пенсіонерів», що традиційно проходив в Мінську по понеділках. Пенсіонерів садили в транспорт і відвозили у відділки.
Білорусь: правозахисники заявили про майже 3 сотні затриманих на протестах у неділю
У Білорусі під час недільних акцій протесту 13 грудня силовики затримали понад 280 осіб, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 286 імен, і він оновлюється.
За даними правозахисників, найбільше затримань було в Мінську, також в Смолевичах, Боровлянах і Бресті. Деяких із затриманих вже відпустили. Повідомляється, що щонайменше трьох затриманих у Мінську госпіталізували.
Мінська поліція напередодні також заявляла про понад три сотні затриманих.
У Білорусі 13 грудня пройшов Марш народного обвинувачення. Через масові затримання люди виходили невеликими колонами гуляти в своїх дворах і районах. Того ж дня у центрі Мінська відбувся автопробіг на підтримку Олександра Лукашенка, автомобілі були прикрашені державними символами.
У Білорусі під час недільних акцій протесту затримали понад 100 людей
На 127-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів та насильства акції у Білорусі набувають форми маршів у районах.
Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги та затримати учасників, але не встигають розігнати всі мітинги, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время»
У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Романа Васюковича, і потім відпустили, відібравши його ноутбук.
Як повідомив редакції сам Васюкович, увечері 11 грудня його затримали на летовищі білоруської столиці Мінська, коли він повертався з робочого відрядження до Києва.
За словами журналіста, працівники прикордонної служби, які затримали його, вилучили в нього ноутбук і документи, не пояснивши причин своїх дій. Потім журналіст на пів години зник зі зв’язку.
По тому його відпустили, а ноутбук вилучили, як пояснили білоруські силовики, «для перевірки на екстремізм».
Роман Васюкович останні кілька місяців активно висвітлює масові протести в Білорусі проти, як вважають, масових фальсифікацій на президентських виборах.
У жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило журналістів телеканалу «Настоящее время», як і всіх інших закордонних засобів інформації, акредитації в цій країні. Без цього документу репортери формально не можуть працювати в Білорусі. Кілька десятків журналістів уже були засуджені до адмінарештів по кілька діб чи штрафів за звинуваченнями в «порушенні порядку організації або проведення масових заходів».
Раніше, на початку серпня, трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка, які висвітлювали президентські вибори, депортували з Білорусі. Нинішня влада країни заборонила їм в’їзд протягом 10 років.
Крім того, в Білорусі не раз затримували й арештовували журналістів Радіо Свобода. Зокрема, відразу шість із них були арештовані в середині листопада за те. що висвітлювали акції протесту – їх натомість обвинувачували нібито в участі в цих акціях.
Білорусь є найнебезпечнішою для журналістів країною Європи – «Репортери без кордонів»
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» назвала Білорусь найнебезпечнішою країною для журналістів у Європі та надала 15 рекомендацій щодо того, як зупинити безпрецедентні репресії. Зокрема, «Репортери без кордонів» закликали Європейський союз заморозити всі виплати фінансової допомоги Білорусі, поки там порушуються права людини.
За чотири місяці в Білорусі:
– зафіксували 449 порушень свободи слова,
– заарештовані 368 журналістів,
– близько половини заарештованих були засуджені,
– 80 журналістів ув’язнили щонайменше на три дні,
– 7 журналістів були притягнуті до кримінальної відповідальності або отримали погрози такого переслідування,
– 62 журналісти стали жертвами насильства, жорстокого поводження або катувань під вартою.
«Репортери без кордонів» закликали європейські інституції підтримати журналістів та свободу слова в Білорусі, а також запровадити санкції проти білоруської влади.
Білорусь посідає 153 місце із 180 у рейтингу свободи преси, який щороку складає організація «Репортери без кордонів».
Лія Ахеджакова: «Сталін – це те саме, що Лукашенко. Не знаю, де гірше»
В інтерв’ю Білоруській редакції Радіо Свобода російська актриса Лія Ахеджакова говорить про підтримку білорусів у мирній акції протесту, розповідає про свою участь у відеовиставі «Ображені. Білорусь» за мотивами п’єси драматурга Андрія Курейчика, про лист Сталіну та злочини тоталітаризму у Білорусі та Росії.
Коротко:
- Ми всі закохані в опозиціонера Павла Латушка. Я думаю, що він був би блискучим президентом. Має дипломатичний досвід, англійську мову, культуру, чарівність, значний інтелект.
- Відеовиставу за мотивами п’єси Курейчика і у Білорусі покажуть, і залишиться пам'ять про цей жах.
- А хто ці, котрі катують та ґвалтують? Вони також білоруси? Звідки це? Чому? За гроші? Чи заради того, щоб похвалив диктатор?
- Вся світова спільнота – за Білорусь, лише диктатор вчепився за цю владу та його не відірвати. Як він її любить і як він ненавидить свій народ.
- Бажаю білорусам, щоб ця влада зникла до біса. Я хочу, щоб відбувся Нюрнберзький процес, щоб усі імена були названі.
Прочитати докладніше та переглянути відео інтерв'ю можна тут
Білорусь закриває виїзд з країни, офіційно – через коронавірус
Влада Білорусі з 20 грудня запроваджує тимчасову заборону на виїзд з країни через наземні пункти пропуску. Офіційна причина – не допустити поширення коронавірусу.
У постанові білоруського уряду мовиться, що виїзд можуть дозволити у виняткових випадках. Заборона не поширюється на осіб з дипломатичними і службовими паспортами, членів офіційних делегацій, водіїв міжнародних автомобільних перевезень, екіпажів літаків, суден і поїздів, людей, які їдуть у відрядження, та деяких інших категорій. Білоруси зможуть виїхати з країни у випадку тяжкої хвороби або смерті близького родича, на лікування, при пред’явленні документів, що підтверджують мету поїздки, для навчання в закордонних вишах.
5 листопада Олександр Лукашенко доручив не пускати в країну тих громадян, які раніше залишили Білорусь. Лукашенко тоді повідомив, що у в’їзді відмовлятимуть не тільки «людям з чужим паспортом», але і тим «розумним білорусам, які виїхали за межі країни в цей непростий час». «Заразу нам возити не треба, і неважливо, з яким паспортом. Поїхали туди вчитися – нехай вчаться, працювати – нехай працюють. Ми ж не перешкоджали цьому. Тому нехай там працюють і виліковуються», – сказав він.
За останні місяці сотні громадян Білорусі виїхали у сусідні країни в пошуках політичного притулку. Тільки в Польщі, за даними ЗМІ, зараз знаходяться близько 500 білорусів. Наприкінці серпня Польща, Литва, Латвія і Україна заявили про готовність приймати білоруських громадян в спрощеному порядку.
Лукашенко назвав МОК «бандою» після заборони брати участь у заходах під його егідою
Олександр Лукашенко назвав Міжнародний олімпійський комітет (МОК) «бандою» після повідомлення про відсторонення його від участі у заходах під егідою МОК, зокрема, в Олімпійських іграх у Токіо, на тлі придушення протестів у Білорусі.
«Нам потрібно звернутися в суд. Нехай [президент МОК Томас] Бах і його банда скажуть мені, в чому я винен – що я захищаю свою країну?» – цитує Лукашенка агентство «Белта».
Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі.
«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.
Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.
Білоруса засудили до 2 років ув’язнення за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів
Жителя Мінську Максима Павлющика засудили до двох років колонії за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського біля столичної станції метро «Пушкінська».
Ще одну активістку, Марію Бабович засудили до півтора року обмеження волі.
Суддя Фрунзенського району Мінська Юлія Близнюк визнала Бабович та Павлющика винними за частиною 2 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (хуліганство).
У цьому ж суді триває розгляд справи Дениса Граханова, Ігоря Самусенка та Владислава Гуліса, яких затримали незабаром після Павлющика та Бабович.
Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.
Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
Лукашенку і його синові заборонили брати участь у заходах МОК, зокрема Олімпійських іграх
Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Цю інформацію підтвердив також представник МОК Крістіан Клауе.
«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.
У зв’язку з цим МОК ухвалив такі тимчасові заходи:
- виключити нинішніх членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включаючи Олімпійські ігри. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі,
- призупинити фінансування НОК Білорусі, за винятком виплат, які стосуються підготовки до Олімпійських ігор 2020 і 2022 років,
- забезпечити білоруським спортсменам участь у всіх кваліфікаційних змаганнях незалежно від їхніх політичних поглядів,
- призупинити всі переговори, які стосуються проведення в Білорусі майбутніх заходів МОК.
Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.