Білорусь: в Мінську відбувся «Жіночий марш», правозахисники кажуть про 4 затриманих

У столиці Білорусі 24 жовтня відбувся «Жіночий марш», який проводять щосуботи протягом декількох тижнів, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.​

Кілька сотень людей, за даними Білорусьї служби Радіо Свобода, пройшли маршем від вулиці Першотравневої до площі Перемоги, а потім проспектом Незалежності до Академії наук, звідки повернулися на площу Якуба Коласа.

Деякі інші видання повідомляли, що на вулиці могли вийти до п’яти тисяч людей, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки».

Під час акції затримань не було, але до її початку, за даними правозахисників центру «Весна», затримали чотирьох жінок.

Жінки скандували «Йди геть, ти і твій ОМОН» і «Страйк».

Дональд Туск: «ЄС продовжить підтримувати Білорусь»

Дональд Туск, голова Європейської народної партії, який впродовж п’яти років очолював Європейську раду (у 2014–2019 роках), в інтерв’ю Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода розповів про допомогу, яку Європа може надати Білорусі.

Впродовж останніх місяців, за словами Туска, Європа зайнята подоланням пандемії, що стало головною турботою європейців. Проте, вважає Туск, для підтримки Білорусі можна зробити більше, ніж вже зроблено. Головне, за його словами, об’єднати устремління ЄС в цілому, зусилля урядів країн ЄС і громадську думку.

«Я продовжую перебувати під враженням від недавньої зустрічі зі Світланою Тихановською і іншими лідерами білоруської опозиції. До певної міри вони дуже романтично налаштовані, це дуже сміливі і навіть героїчні люди. У той же час вони – реалісти. Вони знають, що реально, а що нереально, коли мова йде про сприяння з боку ЄС. Вони усвідомлюють, що у нас є свої обмеження, враховуючи і певні відмінності між державами-членами ЄС. Тому дуже важливо, щоб ніхто не опускав руки, тому що перемога не за горами», – сказав кореспонденту Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дональд Туск.

Дональд Туск, який народився в 1957 році в Гданську (на батьківщині незалежної профспілки «Солідарність») і був прем'єр-міністром Польщі (з 2007-го до 2014 року), розповів про свій особистий досвід: «Коли я був ще молодим борцем проти комуністів у Польщі, я пам’ятаю, що люди виходили на вулиці, а спецназ їх бив. Але ще я пам’ятаю, наскільки ефективним може бути ненасильницький рух опору. І саме такий спротив режиму притаманний тепер Білорусі».

Дональд Туск сказав, що оптимістично налаштований щодо продовження підтримки Білорусі з боку Європейського союзу.

У Білорусі третій місяць тривають протести, які розпочалися після президентських виборів. Опозиція і протестувальники вимагають відставки Олександра Лукашенка і проведення нових виборів президента. Багато хто вважає, що ці вибори були проведені з порушеннями і фальсифікаціями.

Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.

Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.

Білоруська опозиціонерка Цепкало відмовилася озвучити свою позицію щодо Криму

Білоруська опозиціонерка Вероніка Цепкало, дружина білоруського опозиціонера Валерія Цепкала, відмовилася озвучувати свою позицію щодо визнання або невизнання анексії українського Криму Росією.

«Давайте щодо цього питання поговоримо пізніше. У нас головне питання – звільнити країну від окупації Лукашенка», – сказала вона в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» 23 жовтня.

Віцепрем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков відповів Цепкало, що якщо опозиція Білорусі не зможе чітко визначитися з приводу того, що Крим і Донбас – українські території, то «демократії не буде».

«Якщо ви не визначилися, що біля вас є країна, яка так само окупована вашим північним сусідом, як у нас – повірте, у вас демократії не буде. Будьте готові, що ви повинні чітко сказати: Крим український, весь Донбас український», – підкреслив в ефірі програми Резніков.

У відповідь Цепкало повідомила, що Білорусь «готова бути майданчиком для переговорів», і підкреслила, що для неї головне – це добросусідські відносини з обома країнами.

«Якби думка білоруського народу хоч якимось чином допомогла вирішити вам проблему між Україною і Росією, ми б, звичайно, обов’язково висловилися. Білорусь готова бути майданчиком для переговорів між Росією і Україною. Ми цінуємо відносини як з Україною, так і з Росією. У нас величезна кількість родичів, друзів, сусідів, партнерів – як в Україні, так і в Росії. І для нас вкрай важливо вибудувати добросусідські відносини як з Україною, так і з Росією», – заявила вона.

Після цього Резніков подякував Вероніці Цепкало за згадку про відносини між Україною і Росією в контексті Донбасу.

«Ви абсолютно чітко зараз сказали, що війна на Донбасі – це відносини України і Росії, що підтримує вся міжнародна спільнота. Цього вже достатньо. Це сміливий висновок з ваших слів, але це добре», – резюмував Резніков.

Раніше ще одна білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська назвала анексію Криму Росією такою, що «суперечить міжнародному закону».

У липні, перебуваючи в Білорусі, Тихановська ухилилася від прямої відповіді на запитання, що стосується статусу Криму. Пізніше в ефірі «Єврорадіо» вона заявила, що «юридично Крим є українським, але фактично він російський».

«Репортери без кордонів» звернулися до ООН через становище журналістів у Білорусі

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 22 жовтня формально звернулася до Організації об’єднаних націй із проханням засудити «безпрецедентно жорстокий тиск» на журналістів та цензуру в Білорусі на тлі подій після президентських виборів у серпні.

За повідомленням організації, вона просить правозахисних експертів ООН «докласти всіх можливих зусиль, аби змусити білоруську владу гарантувати, що всі зловживання проти журналістів та медіа, а також перешкоджання свободі інформування будуть негайно припинені».

Медійне об’єднання також закликало розслідувати порушення прав журналістів, у тому числі – на міжнародному рівні, та покарати винних.

«Білоруська влада жорстоко та невпинно придушує свободу інформування протягом більш ніж трьох місяців, хоча це є ключовим елементом демократії та верховенства права в Білорусі. Є критично важливим, щоб ООН доклала всіх зусиль, аби забезпечити журналістам можливість вільно, безперешкодно і в повній безпеці висвітлювати подальші демонстрації та інші події, що становлять суспільний інтерес», – цитує «РБК» голову свого юридичного відділу Пола Коппіна.

Організація повідомляла про сотні випадків порушень прав журналістів у Білорусі з моменту виборів, у тому числі 290 затримань.

Наразі семеро працівників медіа перебувають під вартою.

Білорусь перебуває на 153 місці зі 180-ти в Світовомоу індексі свободи преси за 2020 рік.

Премію імені Сахарова Європарламент присудив білоруській опозиції

Демократичній опозиції в Білорусі Європарламент присудив премію імені Андрія Сахарова 2020 року.

Нагороду тепер отримають кілька опозиційних діячів, серед яких Світлана Тихановська, Марія Колесникова, Вероніка Цепкало, Ольга Кавалкова та Сергій Дилевський, нобелівський лауреат Світлана Олексієвич, ув'язнений чоловік Тихановської Сергій Тихановський, засновник телеграм-каналу NEXTA Степан Путило, Олесь Бєляцький із правозахисної організації «Весна» та політв’язень Микола Статкевич, який був кандидатом у президенти на виборах 2010 року.

Церемонія нагородження має відбутися в Європарламенті 16 грудня, хоча поки не ясно, відбудеться вона в Брюсселі чи в Страсбурзі через пандемію COVID-19.

Двома іншими кандидатами, що потрапили в шорт-лист, були група екологічних активістів із Гондурасу та архієпископ іракського міста Мосул Наджеб Майкл.

Щорічна премія з прав людини названа на честь радянського фізика та дисидента Андрія Сахарова. Вона була заснована в 1988 році Європейським парламентом для вшанування осіб та організацій, які захищають права людини та основні свободи.

Білоруська асоціація журналістів та колишній кандидат у президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією у 2004 та 2006 роках відповідно.

Голова служби зовнішньої розвідки Росії прилетів до Мінська на зустріч із Лукашенком

До Мінська 22 жовтня прибув голова служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, повідомляє білоруське держагентство «Белта».

«Я впевнений в тому, що спецслужби можуть зробити ще багато, щоб забезпечити інтереси наших держав, наших громадян, захистити від тих загроз, які з певною періодичністю виникають», – цитує «Белта» слова Наришкіна під час зустрічі з Лукашенком.

Лукашенко також наголосив на важливості спільної роботи спецслужб Білорусі й Росії з урахуванням зовнішніх обставин.

«Не секрет, що наша зустріч зробить зараз якийсь вибух у ЗМІ, особливо в інтернеті. Так ми і не приховуємо, ситуація навколо нас непроста, я маю на увазі Союзної держави. Дякую вам за ту інформацію, яку ви регулярно доводите до наших спецслужб і до мене в тому числі», – сказав Олександр Лукашенко.

Раніше Наришкін заявляв, що до антиурядових акцій у Білорусі причетні Пентагон і ЦРУ США. Лукашенко теж вказував на втручання Заходу в справи країни.

США й інші держави ці заяви заперечували.

Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.

Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.

У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями 102 людей

У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями ще дев’ятьох людей, всього в список політв’язнів внесені 102 прізвища, пише правозахисний центр «Весна».

Вісьмох осіб – Сергія Бриля, Андрія Попова, Павла Недбайла, Сергія Леженка, Дмитра Івашкова, Юрія Белька, Дмитра Ластовського, Ярослава Зборовського – звинуватили за статтею «масові заворушення».

Денисові Болтутю висунули звинувачення за статтею «групові дії, що грубо порушують громадський порядок».

Правозахисники вважають переслідування цих людей політично мотивованим у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань і висловлення своєї думки щодо виборів президента Білорусі.

Вони вимагають негайно звільнити заарештованих з-під варти, припинити кримінальне переслідування, а також звільнити всіх політв’язнів і зупинити політичні репресії в країні.

Про білоруські протести, тиск на омонівців, «ультиматум Тихановської» розмірковує Едвард Лукас, колишній редактор британського журналу «Економіст», науковий працівник американського Центру аналізу європейської політики.

Деякі поради Едварда Лукаса, коротко:

• Щоб підтримувати ініціативу і настрій протестів, варто мати добру організацію і страйкові фонди.
• Важливо працювати з низовими структурами режиму. Це добра ідея – знімати маски з омонівців та інших працівників силових структур і влаштовувати на них суспільний тиск.
• Не досить сказати: демократія – це добре, а Лукашенко – погано. Варто поглянути на білоруську історію, подивитися на коріння в 1918-му, в 1863 році і ще раніше – у Великому Князівстві Литовському. І сказати, що ідея, ніби Білорусь – просто колишня радянська республіка, яка майже випадково стала незалежною 1991 року, – це неправильне прочитання історії. Білорусь у серці Європи і має дуже глибоке коріння в європейській культурі і цивілізації.

Тихановська пообіцяла «гарантії» тим, хто підтримає національний страйк у Білорусі

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська пообіцяла надати гарантії тим, хто підтримає національний страйк у країні, який буде оголошений у разі невиконання Олександром Лукашенком «народного ультиматуму». Така заява опублікована в її телеграм-каналі.

У повідомленні сказано, що «кінець режиму все одно прийде», однак «кожен день його існування коштує білоруському народу дуже дорого».

Тихановська пообіцяла, що ті, хто підтримає страйк і зіткнеться з «економічними репресіями» або втратою роботи, отримає «всю можливу підтримку» від фонду BySol, створеного білоруськими підприємцями для допомоги таким громадянам.

А коли в Білорусі «відновиться законність», то всі судимості і штрафи, отримані в ході протестів, будуть анульовані, тих, хто втратив роботу через страйк, відновлять на посаді, а ті, кого утримували на роботі виплатами за контрактами, отримають фінансові амністії, написала Тихановська.

Крім того, вона пообіцяла анулювати всі штрафи за несплату комунальних платежів.

«Не приходьте на роботу і навчання з 26 жовтня – це теж страйк. Виходьте на марші – це теж страйк. Закрийте свої заклади та офіси – це теж страйк. Перестаньте користуватися і співпрацювати з державними послугами і сервісами – це теж страйк. Зніміть всі гроші з рахунків банків – це теж страйк. Не мовчіть. Говоріть про свою незгоду жити в тюрмі», – йдеться в заяві Тихановської.

До закінчення терміну «народного ультиматуму» залишилося чотири дні. Тихановська оголосила його 13 жовтня. Згідно висунутим умовам, до 25 жовтня Олександр Лукашенко повинен виконати три вимоги: піти у відставку, повністю зупинити насильство на вулицях і звільнити всіх політв’язнів.

Напередодні, 20 жовтня, Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».

Лукашенко відкидав заклики піти у відставку.

Лукашенко змінив ректорів трьох вишів, де протестували студенти

У Білорусі Олександр Лукашенко змінив ректорів Мінського державного лінгвістичного університету, Білоруського державного університету культури і мистецтв і Брестського державного технічного університету, студенти яких брали участь у противладних протестах.

«Останнім часом до життя вишів прикуто чимало уваги. І, мабуть, кадрові рішення президент ухвалив з метою навести там порядок», – йдеться в повідомленні близького до Лукашенка телеграм-каналу «Пул первого».

Ректором Московського державного лінгвістичного університету 20 жовтня призначили Наталію Лаптєву. Вона очолювала факультет німецької мови в університеті.

Білоруський державний університет культури і мистецтв очолила ексзаступник міністра культури Наталія Карчевська.

Ректором Брестського державного технічного університету став Олександр Баханович, який раніше працював проректором із навчальної роботи в Білоруському національному технічному університеті.

Мудрість проти Лукашенка: опозиційний та провладний марші у Мінську (фоторепортаж)

19 жовтня центром Мінська пройшли дві ходи: «Марш мудрості» за участю пенсіонерів, прихильників змін, і ще один марш – прихильників Лукашенка.

Учасники обох маршів зібралися на площі Незалежності в Мінську. Звідси обидві ходи пройшли проспектом Незалежності.

Прихильники Лукашенка підійшли до площі Перемоги, поклали там квіти і попрямували до автобусів, що чекали на них неподалік. Учасники опозиційного «Маршу мудрості» пройшли маршем до площі Якуба Коласа. Там їх зустріли волонтери, які пригощали пенсіонерів чаєм з печивом. Наприкінці акції протестувальники співали пісні «Купалінка» і «Мура».

Протести у Білорусі тривають із 9 серпня через недовіру до оголошення шостої поспіль перемоги авторитарного лідера країни Олександра Лукашенка на президентських виборах. Країни Євросоюзу, США, Канада та інші країни не визнали перемоги Лукашенка.

Більше світлин у фоторепортажі Білоруської служби Радіо Свобода.

У Білорусі суд визнав екстремістськими телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta

Суд Центрального району Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами, пише білоруське державне агентство БелТА з посиланням на Верховний суд.

«Таке рішення ухвалили у зв’язку зі наявністю інформаційної продукції (відеороликів, закликів і публікацій як від імені самої редакції каналу, так і підписників) з ознаками екстремістської діяльності. Йдеться про організацію та публічні заклики до здійснення масових заворушень», – йдеться в повідомленні.

Міністерство інформації за рішенням суду має внести канал і логотип Nexta в список екстремістських матеріалів, обмежити доступ до інформаційних ресурсів, що містять аналогічні найменування, і їхнє поширення в білоруському сегменті. Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Справу в суді розглянули за заявою Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Міністерства внутрішніх справ Білорусі.

Суд вирішив, що продукція Nexta Live, розміщена за 9 по 11 серпня 2020 року, містить ознаки екстремістської діяльності, а саме: організацію і публічні заклики до здійснення масових заворушень.

Телеграм-канал вже відреагував на це рішення: «Ну, ми б із задоволенням перегорнули цю сторінку, але оскільки ми працюємо суворо в рамках білоруського законодавства, то задумаємося про ребрендинг».

Як пише білоруська служба Радіо Свобода, телеграм-канал NEXTA-Live є найбільшим каналом слов’янською мовою, у нього майже два мільйони підписників.

У серпні проти 22-річного засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила (Свєтлова) відкрили кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

В умовах обмеження інтернету в Білорусі після оголошення результатів президентських виборів і початку протестів ЗМІ країни перейшли на висвітлення подій у телеграм.

Тихановська закликала білоруських силовиків до 25 жовтня «перейти на бік народу»

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».

«Народний ультиматум – це ваш шанс стати на бік білорусів. Якщо ви не згодні виконувати злочинні накази – не робіть цього», – йдеться в зверненні Тихановської в її телеграм-каналі.

Вона пообіцяла, що «відповідальність понесуть персонально ті, хто скоював злочини», і «поголовної люстрації не буде».

Тихановська сказала, що новій Білорусі потрібна система силових відомств, запропонувавши їхнім співробітникам зв’язатися з опозицією і фондами, а також зробити «публічне звернення з підтримкою свого народу».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

• Лукашенко має оголосити про відхід;
• насильство на вулицях має зупинитися повністю;
• всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду голови держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими.

Головна суперниця Лукашенка на виборах Тихановська через кілька днів після виборів поїхала в Литву через тиск силовиків. 16 жовтня білоруська влада повідомила, що Тихановську оголосили в міждержавний розшук за статтею про заклики до заподіяння шкоди національній безпеці.

«Дивіться у вікно, а не в телевізор»: багатотисячний марш у Мінську (фотогалерея)

Тисячі громадян Білорусі вийшли на вулиці 18 жовтня на знак протесту проти авторитарного правління Олександра Лукашенка, незважаючи на погрози влади відкрити вогонь по демонстрантах.

Попри велику кількість міліції, учасники акції мирно пройшли маршем Партизанським проспектом Мінська із заборонним червоно-білим прапором білоруської опозиції. Цим маршем розпочався 11-й тиждень протестів у Білорусі.

«Дивіться у вікно, а не в телевізор», – скандували протестувальники, посилаючись на контрольовані державою ЗМІ, які применшують розмах акцій та спотворюють інформацію про їхній мирний характер.​

Дивіться фото тут

У Мінську суд заарештував затриманих в суботу журналістів

У Мінську суд Жовтневого району заарештував на 13 діб журналістку видання Onliner.by Дарину Спевак, пише TUT.BY.

Її звинуватили в участі в несанкціонованому заході і непокорі співробітникам міліції. Вона отримала сім діб за першою статтею і шість – за другою.

Судове засідання відбулося без участі свідків, двох співробітників міліції, які затримували журналістку. Сама Спевак розповіла, що двоє силовиків підійшли, взяли її за лікті і відвели в машину. За її словами, 17 жовтня вона займалася своєю роботою – висвітлювала протести.

Свідок Тетяна розповіла, що вперше бачила таке масове затримання, тому вирішила записати це на відео. За її словами, вона бачила момент затримання журналістки, і Дарина не намагалася втекти або чинити опір співробітникам міліції.

Затримані фотожурналіст Вадим Заміровський і кореспондент Всеволод Зарубін (видання TUT.BY і БелаПАН) отримали по 15 діб арешту: їх звинувачували за тими ж статтями, що і Дарину Спевак.

У білоруських містах 17 жовтня відбулися жіночі марші і студентські акції протесту. Всього того дня силовики затримали 58 людей.

Протести в Білорусі тривають третій місяць. Вони почалися після оголошення результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня він провів таємну інавгурацію.

Протести у Білорусі: «Партизанський марш» у Мінську (відео)

18 жовтня у Мінську десятки тисяч людей приєдналися до мирного антиурядового маршу, незважаючи на нещодавні погрозу влади Білорусі застосувати бойові набої проти учасників протесту. Це був перший марш, який відбувався на віддалі від центру міста – на Партизанському проспекті. Демонстрації у Білорусі тривають із 9 серпня через недовіру до оголошення шостої поспіль перемоги авторитарного лідера країни Олександра Лукашенка на президентських виборах. Країни Євросоюзу, США, Канада та інші країни не визнали перемоги Лукашенка.

Дивіться тут

У Білорусі з СІЗО випустили ще двох учасників зустрічі з Лукашенком

У Білорусі з СІЗО під домашній арешт перевели ще двох політв’язнів, які брали участь у недавній зустрічі з Олександром Лукашенком.

Це член президії опозиційної Координаційної ради Лілія Власова і адвокат Ілля Салей, повідомляє Tut.by з посиланням на адвокатів і раніше звільненого політолога Юрія Воскресенського.

Раніше 19 жовтня стало відомо, що з СІЗО відпустили ще одного учасника зустрічі, політтехнолога Віталія Шклярова.

МВС Білорусі: під час недільних протестів затримали 280 громадян

Під час недільних протестів у Білорусі затримали 280 громадян, повідомило місцеве Міністерство внутрішніх справ. При цьому в Мінську затримали 215 людей.

237 із затриманих залишаються під арештом до розгляду судами справ про адміністративні правопорушення.

18 жовтня в Мінську відбувся антиурядовий «Партизанський марш», у якому взяли участь десятки тисяч людей. Акції протесту відбулися й в інших містах.

Тихановська, Колеснікова та Цепкало висунуті на Нобелівську премію миру

Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року, повідомляє норвезьке видання Vart Land.

Номінацію пояснюють тим, що три жінки заслуговують високої оцінки «за боротьбу за чесні вибори і натхнення для мирної опозиції до нелегітимного режиму в Білорусі».

Тоскедаль висловив сподівання, що висування на премію «притягне ще більше уваги до мирної опозиційної боротьби проти останнього диктатора Європи».

Політтехнолога Віталія Шклярова випустили з білоруського СІЗО

У Білорусі звільнили з СІЗО політтехнолога Віталія Шклярова, повідомив виданню «МБХ медіа» адвокат Антон Гашинський.

«Він звільнений із СІЗО, йому змінено запобіжний захід, зараз будемо з’ясовувати на що», – сказав він.

Як пише російська «Нова газета», Шклярова відпустили з СІЗО під особисту поруку бізнесмена Юрія Воскресенського. Запобіжний захід змінили на домашній арешт.

Віталій Шкляров був серед учасників зустрічі з Олександром Лукашенком, яка проходила в СІЗО КДБ 10 жовтня.

Після цієї зустрічі з СІЗО звільнили бізнесмена та члена ініціативної групи Віктора Бабарика Юрія Воскресенського й директора мінського офісу IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича.

17 жовтня стало відомо, що з СІЗО також випустили адвоката з команди Віктора Бабарика Іллю Салея, заарештованого у кримінальній справі про заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці Білорусі.

Як повідомляє TUT.BY, 13 жовтня під підписку про невиїзд звільнили ще двох фігурантів справи PandaDoc – головного бухгалтера Юлію Шардико і HR Владислава Михолапа.

Шклярова затримали 29 липня в Гомелі, куди він приїхав відвідати свою матір. Політтехнолога звинувачують у підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

За даними білоруських ЗМІ, затримання Шклярова пов’язано з роботою на арештованого блогера Сергія Тихановського, чоловіка екскандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона відкидає, що Шкляров будь-коли співпрацював із її чоловіком.

Шкляров є громадянином США, його дружина – американська дипломатка. Вашингтон закликав білоруську владу звільнити заарештованого.