Людей замкнули в ОРДЛО, Київ не визнає Лукашенка президентом: тиждень на Донбасі
Дуже стисло – про все важливе в регіоні за тиждень від команди Радіо Донбас.Реалії.
Поки населення Донбасу обурюється через те, що місцеві вибори тут не відбудуться не тільки у прифронтовій зоні, але і у віддалених мирних містах, УПЦ (МП) провела явно проросійський форум «Люди миру» у Святогірську Донецької області. Наш журналіст розібрався, що не так із гаслами типу «треба просто подивитися в очі» та гостями форуму, які позиціонували себе як незалежні та аполітичні.
Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції
Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.
У доповненому латвійському списку вказані: глава Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем'єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.
У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твіттері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.
У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову
Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.
В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.
Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.
25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.
КНУ не розглядав звернення випускників, які просили позбавити Лукашенка звання почесного доктора
Київський національний університет імені Тараса Шевченка не розглядав звернення випускників та студентів, які просили позбавити Олександра Лукашенка звання почесного доктора, повідомив центр комунікацій КНУ у відповідь на запит Радіо Свобода.
«5 вересня 2020 року відбулося установче засідання Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка нового скликання. На цьому засіданні не розглядалося зазначене вами питання», – розповіли в університеті.
При цьому в КНУ повідомили, що положенням про звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка» не передбачена процедура позбавлення раніше наданого звання.
У серпні на тлі антиурядових протестів у Білорусі випускники та студенти Київського національного університету звернулися до ректора та членів Вченої ради із закликом скасувати присвоєння Олександру Лукашенку звання почесного доктора КНУ, яке той отримав у 2009 році.
«Сигнал для європейців». Безсмертний про невизнання Україною інавгурації Лукашенка
Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у твітері про те, що Україна не визнає інавгурацію та повноваження Олександра Лукашенка, як президента Білорусі, було більше спрямоване на світову спільноту, зокрема – на Європу, вважає дипломат Роман Безсмертний, колишній надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011рр.). Про це він заявив у прямому ефірі на Радіо Свобода.
«Очевидно, що використаний канал свідчить про те, що це сигнал більше для європейців, для європейських країн, країн світу, щоб стати в ряд з тими країнами, які поділяють цю позицію (про невизнання інавгурації – ред.) Але треба розуміти, що подібну позицію від імені української держави можуть давати два інститути – президент і парламент. Очевидно і те, що міністр закордонних справ ніколи сам таку думку не висловлює. Це думка, яка відповідає позиції політичного керівництва країни. Хотілося б так думати», – заявив Безсмертний.
Лукашенка не визнали президентом. Що буде далі у відносинах ЄС та США із Білоруссю?
США та Європейський союз 23 вересня відкинули імпровізовану «інавгурацію» Олександра Лукашенка на новий термін на посаді президента Білорусі після виборів, які вони вважають сфальсифікованими, та після брутального придушення мирних протестів проти фальсифікації виборів. Більше про це читайте за лінком.
Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції
Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.
У доповненому латвійському списку вказані: глава «Белтелерадіокомпанії» Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем'єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.
У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твітері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.
У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову
Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.
В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.
Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.
25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.
Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.
Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
КНУ не розглядав звернення випускників, які просили позбавити Лукашенка звання почесного доктора
Київський національний університет імені Тараса Шевченка не розглядав звернення випускників та студентів, які просили позбавити Олександра Лукашенка звання почесного доктора, повідомив центр комунікацій КНУ у відповідь на запит Радіо Свобода.
«5 вересня 2020 року відбулося установче засідання Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка нового скликання. На цьому засіданні не розглядалося зазначене вами питання», – розповіли в університеті.
При цьому в КНУ повідомили, що положенням про звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка» не передбачена процедура позбавлення раніше наданого звання.
У серпні на тлі антиурядових протестів у Білорусі випускники та студенти Київського національного університету звернулися до ректора та членів Вченої ради із закликом скасувати присвоєння Олександру Лукашенку звання почесного доктора КНУ, яке той отримав у 2009 році.
«Сигнал для європейців». Безсмертний про невизнання Україною інавгурації Лукашенка
Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у твітері про те, що Україна не визнає інавгурацію та повноваження Олександра Лукашенка, як президента Білорусі, було більше спрямоване на світову спільноту, зокрема – на Європу, вважає дипломат Роман Безсмертний, колишній надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011рр.). Про це він заявив у прямому ефірі на Радіо Свобода.
«Очевидно, що використаний канал свідчить про те, що це сигнал більше для європейців, для європейських країн, країн світу, щоб стати в ряд з тими країнами, які поділяють цю позицію (про невизнання інавгурації – ред.) Але треба розуміти, що подібну позицію від імені української держави можуть давати два інститути – президент і парламент. Очевидно і те, що міністр закордонних справ ніколи сам таку думку не висловлює. Це думка, яка відповідає позиції політичного керівництва країни. Хотілося б так думати», – заявив Безсмертний.
За словами Безсмертного, таку політичну оцінку з боку МЗС слід розрізняти від інших видів взаємовідносин між двома країнами.
«Була дана просто політична оцінка події, яка відбулася. І треба розрізняти, скажімо, політичну оцінку, консульські стосунки, права громадян, економічну співпрацю та бізнес», – зазначив Безсмертний.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму твіттері заявив напередодні, що проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка на посаду президента Білорусі не означає його визнання легітимним головою Білоруської держави.
Координаційна рада опозиції Білорусі закликала ЄС створити групу ad-hoc для виходу країни з кризи
У Координаційній раді опозиції Білорусі хочуть створити міжнародну групу ad-hoc з мандатом місії ОБСЄ для того, аби врегулювати кризу всередині країни. Про це в ефірі Радіо Свобода сказав Павло Латушко, член президіуму Координаційної ради.
«Ми вважаємо важливим, щоб до цього долучилися головні країни у світі. Це Німеччина як очільниця Євросоюзу, Франція, яка є вельми важливим членом Євросоюзу, Сполучені Штати Америки, Велика Британія і також нам важливо, аби Росія долучилась до цього процесу, щоб знайти вихід із тої складної ситуації, яка склалась у нашій країні», – сказав Латушко.
Він додав, що члени Координаційної ради запропонували застосувати московський механізм роботи ОБСЄ. За такого методу створюють місію із залученням експертів, які не можуть бути громадянами та резидентами країни, яка ініціювала місію.
Олександр Лукашенко 23 вересня взяв участь у церемонії вступу на посаду президента Білорусі. Вперше в сучасній історії країни церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості. Після цього в різних містах відбулися акції протесту, силовики жорстко розганяли демонстрантів у Мінську, всього було затримано більш як 360 людей.
ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності. У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі. МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує. Також не визнали легітимною інавгурацію Лукашенка Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Україна і Данія.
Суд у Мінську відхилив клопотання захисту Колесникової про скасування арешту
Суд у Мінську відхилив клопотання захисту члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової, яка перебуває під арештом, про зміну запобіжного заходу.
Захист оскаржував рішення суду попередньої інстанції про відхилення скарги захисника щодо затримання Колесникової.
На суді був присутній лише один з адвокатів Колесникової – Олександр Пильченко. Її другий адвокат Людмила Козак перебуває в слідчому ізоляторі у справі про адміністративне провадження (невідомо, про яке саме порушення йдеться), зазначає білоруська служба Радіо Свобода.
Зустріч проходила у закритому режимі, пресу та тих, хто прийшов підтримати Колесникову, допустили лише на оголошення рішення.
Як і раніше, до суду прийшли представники європейських посольств та білоруси, щоб підтримати Колесникову.
Нелегітимний: Україна не визнає Лукашенка | Свобода Live
Таємна інавгурація Олександра Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Чи погіршаться після цього і так непрості відносини між Києвом та Мінськом? І як може відповісти Лукашенко? Про це говоримо у програмі Свобода Live.
Учасники програми:
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України;
Павло Латушко, член президії Координаційної ради з трансферу влади у Білорусі;
Роман Безсмертний, посол України у Білорусі в 2010-2011 роках;
Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики.
Білорус, який живе за кордоном, придумав мобільний застосунок «Крама». Він допомагає визначити, чи пов’язана компанія-виробник того чи іншого товару з Олександром Лукашенком або з державними компаніями, які чинять тиск на співробітників через участь у протестах. За перший тиждень його завантажили понад 60 тисяч користувачів iOS і Android.
Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», поговорили з автором програми Сергієм Костромою про те, навіщо він його створив, які компанії вніс в «чорний список» і якого ефекту очікує.
Несподівана інавгурація Лукашенка: «партизанська операція чи злодійська сходка?» (Огляд преси)
Українська преса продовжує коментувати останні події в Білорусі, зокрема, церемонію несподіваної інавгурації Олександра Лукашенка. Так, газета «Україна молода» інформує, що у своїй інавгураційній промові Лукашенко заявив, що дає «клятву на вірність Батьківщині і народу з особливим почуттям» і пообіцяв зробити все, щоб білоруський народ не пошкодував про свій вибір. За його словами, Білорусь стала єдиною країною, де «кольорова революція» провалилася, це вибір народу, який «не хоче втратити країну».
Газета пише, що термін інавгурації, визначений Конституцією, спливає 5 листопада, але Лукашенко вирішив пришвидшити події, «бо відчуває, що влада вислизає з його рук». Про те, як відреагувало білоруське суспільство на інавгурацію, йдеться в статті «Інавгурація чи злодійський «сходняк»?».
У статті «Партизанська операція чи злодійська сходка?» газета «День» інформує, що рівень секретності інавгурації був настільки високим, що ніхто з семи сотень її учасників не знав заздалегідь про дату й час її проведення, а саму інавгурацію, всупереч закону, не показали по державному телебаченню. Замість неї громадяни Білорусі дивилися старий російський серіал «Сині ночі», що розповідає про діяльність піонерської організації СРСР і про насичений внутрішній світ мешканців піонерського табору імені Павлика Морозова.
«Злодійська сходка для коронації чергового злодія в законі», – так назвав інавгурацію Лукашенка Павло Латушко, член опозиційної Координаційної ради Білорусі.
«Сам Лукашенко до себе ставиться з величезною симпатією, тому він назвав свою інавгурацію просто й коротко – «днем перемоги». Щоправда, Олександр Григорович не уточнив, чому переможці змушені були настільки ретельно приховувати свій тріумф», – зазначає видання.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
Вуличні акції протесту в Білорусі тривають вже сьомий тиждень після виборів, визнати які недійсними через фальсифікації результатів вимагають протестувальники. Крім того, жителі Білорусі обурені жорстокістю міліції та ОМОНу.
Майже три сотні законодавців зі США та Європи закликають Лукашенка звільнити політичних в’язнів
Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.
270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.
Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.
«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.
Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.
Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.
Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
Білорусь: адвокат Марії Колесникової перестала виходити на зв’язок
Адвокат члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової Людмила Козак перестала виходити на зв’язок. Про це повідомляє TUT.BY з посиланням на адвоката Віктора Мацкевича.
«О 13:50 Людмила попрощалася зі своєю колегою, з якою зустрічалася на вулиці Комуністичній. Поспішала на судове засідання. У суд вона не приїхала. Машина припаркована на Комуністичній, закрита», – повідомив Мацкевич.
За його словами, чоловік Козак подає заяву про викрадення людини в РУВС Центрального району. «Ми з чоловіком Людмили вважаємо, що її зникнення пов’язане з професійною діяльністю», – зазначив Мацкевич.
Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.
Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
США, Канада і Британія готують санкції проти Білорусі – Reuters
США, Великобританія і Канада можуть вже в п’ятницю, 25 вересня, запровадити санкції проти громадян Білорусі, яких вони вважають відповідальними за підтасовування результатів виборів і насильство щодо мирних протестувальників. Про це з посиланням чотири джерела повідомляє агентство Reuters. Співрозмовники агентства не виключають, що узгодження санкцій між країнами може тривати довше.
Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив у четвер в парламенті, що уряд готує санкції проти винних у порушеннях прав людини в Білорусі – і координує дії з США і Канадою.
У Держдепартаменті США і Міністерстві закордонних справ Канади поки офіційно не заявляли про запровадження санкцій.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
МЗС Білорусі розкритикувало Україну за відмову визнати легітимність Лукашенка
Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка, інавгурацію якого провели 23 вересня.
«Білоруський народ не потребує «легітимізації» своєї влади з боку самоназваних факультативних «легітиматорів». Це питання є надуманим і штучним. Спроби окремих країн Заходу поставити під сумнів легітимність глави держави ніяк не відображають думки переважної більшості міжнародної спільноти», – йдеться в заяві.
«Особливе здивування викликає поведінка наших українських сусідів, які вже навіть не намагаються закамуфлювати несамостійність в ухваленні своїх зовнішньополітичних рішень і не припиняють потік заяв нібито зі своїми «просунутими» оцінками чомусь нашої внутрішньополітичної ситуації. Складається відчуття, що саме «навчитися вчити» поки є головним результатом українсько-європейського співробітництва. При цьому покликані догодити модним трендам заяви звучать від представника уряду сусідньої держави, яку Білорусь щиро і безкорисливо підтримує, зайнявши абсолютно незалежну і самостійну позицію», – заявили у МЗС Білорусі.
У відомстві додали, що продовжать «підтримувати братній український народ».
«Білорусь ніколи не втручалася і не має наміру втручатися у внутрішні справи інших держав. Очікуємо від наших іноземних партнерів аналогічного підходу», – додали у МЗС.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
Візит Зеленського до Білорусі скасований – речниця
Візит президента України Володимира Зеленського до Білорусі скасований, повідомила його речниця Юлія Мендель у коментарі Радіо Свобода.
«Справді, візит президента України до Білорусі, що планувався в жовтні, був скасований», – розповіла Мендель Радіо Свобода, не уточнивши деталі.
Посол Білорусі в Україні Ігор Сокол в інтерв’ю виданню «Ukraine Business Review» заявив, що днями українська сторона днями звернулася до Білорусі з ініціативою перенести Форум регіонів Білорусі та України на 2021 рік. Захід мав відбутися в місті Гродно в жовтні, його планував відвідати Зеленський.
Вранці 23 вересня у палаці Незалежності в Мінську відбулася неанонсована інавгурація Олександра Лукашенка. Низка країн Заходу вже заявили, що не визнають Лукашенка президентом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави»